Постанова від 09 лютого 2026 р. у справі №467/129/26 — Арбузинський районний суд Миколаївської області

Суд: Арбузинський районний суд Миколаївської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання

Дата: 09 лютого 2026 р.

Справа: №467/129/26

Суддя: Кологрива Т. М.

Справа № 467/129/26

Провадження № 1-в/467/41/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.02.2026 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

засудженого ОСОБА_4 ( в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Арбузинка Миколаївської області заяву про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, засудженого 21.07.2020 року Суворовським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 187 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, ухвалою Одеського апеляційного суду від 25.10.2024 року вирок від 21.07.2020 року змінено в частині покарання, призначено покарання за ч.2 ст. 187 КК України з застосуванням ч.1 ст. 69 КК України у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2026 року до суду надійшла заява засудженого ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, яка мотивована тим, що засуджений під час відбування покарання у виді позбавлення волі працевлаштований, залучається до робіт з благоустрою установи. За період відбування покарання в ДУ "Південноукраїнська виправна колонія (№83)" до дисциплінарної відповідальності не притягувався, 4 рази заохочувався за добру поведінку та сумлінне ставлення до праці, що свідчить про те, що він довів своє виправлення.

Засуджений у судовому засіданні підтримав клопотання та прохав його задовольнити.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що засуджений має чотири заохочення та три стягнення. Поведінка засудженого була належною тільки в останній час перед застосуванням пільги по умовно-достроковому звільненню.

Вивчивши матеріали особової справи засудженого, заслухавши думки учасників процесу, суд приходить до наступного.

ОСОБА_4 засуджений вироком від 21.07.2020 року Суворовського районного суду м. Одеси за ч. 2 ст. 187 КК України до 7 років позбавлення волі.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 25.10.2024 року вирок від 21.07.2020 року змінено в частині покарання, призначено покарання за ч.2 ст. 187 КК України з застосуванням ч.1 ст. 69 КК України у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, ухвалено зарахувати попереднє ув`язнення з 18.12.2023 року по 25.10.2024 року з розрахунку один день попереднього тримання під вартою за один день позбавлення волі.

Раніше не судимий. Початок строку відбування покарання: 18.08.2023 року, кінець строку: 18.02.2027 року.

З 08.09.2023 року по 08.01.2024 року відбував покарання в державній установі «Південноукраїнська виправна колонія (№83)» Миколаївської області.

З 10.12.2024 року відбуває покарання в державній установі «Південноукраїнська виправна колонія (№83)» Миколаївської області.

За змістом характеристики від 04 лютого 2026 року засуджений ОСОБА_4 характеризується як такий, що з 10.12.2024 року відбуває покарання в державній установі «Південноукраїнська виправна колонія (№83)» Миколаївської області. Згідно ч.1 ст.118 КВК України не працевлаштований. Згідно ч.5 ст.118 КВК України на постійній основі залучається без оплати праці до робіт з благоустрою колонії, поліпшення житлово-побутових умов та допоміжних робіт, долучається до проведення ремонтів в гуртожитку. Бере участь у програмах/заходах, не допускає порушень, має бажання змінити своє життя та не підтверджує це активними вчинками. Усвідомлює, що саме треба змінювати, бере участь в реалізації плану індивідуальної роботи. Позитивні плани на майбутнє є, посередньо їх впроваджує в своєму житті, має позитивні результати реалізації планів. Залучений до програми ДВВ «Підготовка до звільнення». У колі засуджених підтримує рівні взаємовідносини, не конфліктний. На критику в свою адресу реагує адекватно. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи. Спальне місце та приліжкову тумбочку утримує у чистоті і порядку. До майна установи і предметів, якими користується у побуті ставиться відповідально. Виконує передбачені законом вимоги персоналу установи. Засуджений не перебуває на профілактичному обліку. За період відбування покарання щодо засудженого дисциплінарні стягнення застосовувалися 3 рази: 21.05.2024 року - не виконав законних вимог адміністрації – догана; 21.05.2024 року - перешкоджав проведенню неповного особистого обшуку – попередження; 23.05.2024 року - не виконав законних вимог адміністрації - догана. На даний час стягнення погашені у встановленому Законом порядку. Має 4 заохочення у вигляді подяки: 07.04.2025 року за підсумками роботи у 1-у кварталі 2025 року; 07.07.2025 року за підсумками роботи у ІІ-у кварталі 2025 року; 07.10.2025 року за підсумками роботи у ІІІ -у кварталі 2025 року; 09.01.2026 року за підсумками роботи у IV-y кварталі 2025 року.

Відповідно до довідки ДУ «Південноукраїнська виправна колонія (№83)» від 04 лютого 2026 року за вих. № 10/125 засуджений ОСОБА_4 в ДУ «Південноукраїнська ВК (№ 83)» працевлаштований згідно з договором цивільно-правового характеру по виготовленню МПП № 62 від 01.01.2025 року.

За змістом довідки ДУ «Південноукраїнська виправна колонія (№83)» від 04 лютого 2026 року за вих. № 6/124 засуджений ОСОБА_4 в ДУ «Південноукраїнська ВК (№ 83)» з січня 2025 року залучається без оплати праці до робіт з благоустрою колонії, поліпшення житлово-побутових умов, допоміжних робіт.

Відповідно до ч.5 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 187 КК України, за вчинення якого відбуває покарання засуджений, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Засуджений відбув 2/3 частини строку покарання, призначеного судом.

21 травня 2025 року комісією ДУ «Південноукраїнська виправна колонія (№83)» засудженому відмовлено у заміні покарання у виді позбавлення волі більш м`яким як такому, що не став на шлях виправлення.

26 грудня 2025 року комісією ДУ «Південноукраїнська виправна колонія (№83)» засудженому відмовлено в умовно-достроковому звільненні як такому, що не довів свого виправлення.

У відповідності до ч. 1 ст. 6 КВК України під виправленням засудженого розуміється процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Згідно п.2 ч.3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення може бути застосовано якщо засуджений за тяжкий злочин фактично відбув не менше двох третин строку покарання, призначеного судом, та сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Відповідно до п.п. 2, 17 постанови № 2 від 26.04.2002 року Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» умовно-дострокове звільнення засудженого від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому, головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Зокрема, слід ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправної установи, а також його наміри щодо залучення до суспільно корисної праці.

Критерієм сумлінної поведінки є неухильне додержання всіх вимог режиму місця відбування покарання та всіх покладених на засудженого обов`язків. Чесним ставленням до праці є постійна старанність у роботі, прагнення до кращого виконання дорученої роботи, підвищення кваліфікації, бережливе ставлення до матеріалів, обладнання.

Як вбачається з матеріалів особової справи засудженого, засуджений демонстрував негативну динаміку у поведінці з початку строку відбування покарання протягом року, за що три рази притягувався до дисциплінарної відповідальності, що свідчить про систематичність таких дій. Тільки з квітня 2025 року засуджений змінив свою поведінку на краще, внаслідок чого до останнього були застосовані заохочення у виді подяк, він почав виконувати роботи з благоустрою, тобто фактично протягом останнього року відбування покарання, який передував зверненню до суду про застосуванню пільги по умовно-достроковому звільненні. Вказані обставини не можуть свідчити про виправлення засудженого, оскільки позитивні зміни у поведінці та відношенні до праці повинні прослідковуватися протягом всього строку відбування покарання, а свідчать про те, що засуджений став на шлях виправлення.

Враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку, що засуджений своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці не довів своє виправлення, тому вважає за можливе прийняти рішення про відмову у задоволенні заяви про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 7 днів з моменту її проголошення через Арбузинський районний суд Миколаївської області.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua