Рішення від 08 лютого 2026 р. у справі №459/2704/25 — Шептицький міський суд Львівської області

Справа № 459/2704/25

Провадження № 2/459/822/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2026 року Шептицький міський суд Львівської області в складі головуючого Мельникович М. В., з участю секретаря судового засідання Штибель А. Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шептицькому за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» про захист прав споживачів

В С Т А Н О В И В :

Позивачка через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернулась до суду із даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на її користь 150 857 гривень.

В обґрунтування позову позивачка зазначила, що з 2023 року перебуває у договірних відносинах з АТ «ПУМБ». Як споживач банківських (платіжних) послуг користується відкритим у банку поточним рахунком. У період з 14 березня 2024 року по 06 травня 2024 року з її рахунку було здійснено вісім платіжних операцій на карткові рахунки фізичних осіб на загальну суму 150 857,00 грн, зокрема: 14.03.2024 на суму 4219,00 грн на картку № НОМЕР_1 АТ «Банк інвестицій та заощаджень»; 28.03.2024 на суму 43138,00 грн на картку № НОМЕР_2 АТ «ПУМБ; 09.04.2024 на суму 18000,00 грн на картку № НОМЕР_3 АТ «ПУМБ; 11.04.2024 на суму 19000,00 грн на картку № НОМЕР_4 АТ «ПУМБ; 25.04.2024 на суму 26500,00 грн на картку № НОМЕР_5 ПуАТ «КБ «Акордбанк»; 06.05.2024 на суму 15000,00 грн на картку № НОМЕР_6 АТ «Універсал Банк»; 06.05.2024 на суму 10000,00 грн на картку № НОМЕР_7 АТ «Універсал Банк». Вищевказані перекази позивачка здійснювала на прохання свого чоловіка ОСОБА_2 , який займався інвестиційною діяльністю через організацію «Step To Leadership», а в подальшому намагався вивести кошти за допомогою брокерської організації «TradeZoom Ltd.», у зв`язку з чим ці перекази і здійснювались. Позивачка вказала, що зазначені платіжні операції були вчинені нею під впливом введення в оману з боку третіх осіб, які представлялися представниками іноземної брокерської компанії «TradeZoom Ltd.» та міжнародної юридичної компанії «PwC», та переконували її у необхідності сплати коштів для нібито повернення інвестицій її чоловіка, сплати комісій транзитному банку, підтвердження ліквідності та інших обов`язкових платежів. Позивачка зауважила, що зазначені організації, на її думку, мали шахрайський характер, а отримувачі платежів не мали жодних законних підстав для одержання відповідних коштів. Позивачка наголосила, що вона не перебувала у будь-яких правовідносинах з власниками карткових рахунків, на які були перераховані кошти, не отримувала від них жодних товарів чи послуг, особисто з ними не знайома, а одержання ними коштів не мало економічної та правової мети. Таким чином, спірні платежі, на переконання позивачки, є неналежними платіжними операціями у розумінні Закону України «Про платіжні послуги». 27 травня 2024 року позивачка звернулась до АТ «ПУМБ» із заявою про відшкодування коштів за неналежними платіжними операціями відповідно до частини четвертої статті 87 Закону України «Про платіжні послуги», повідомивши банк про такі операції у межах установленого законом 90-денного строку з моменту списання коштів. У заяві позивачка також просила банк вжити заходів щодо блокування коштів на рахунках отримувачів та направлення відповідних вимог до інших банків. За результатами розгляду заяви АТ «ПУМБ» листом від 04 червня 2024 року відмовило позивачці у відшкодуванні коштів, пославшись на відсутність порушень процедури авторизації платіжних операцій у системі інтернет-банкінгу та відсутність помилок з боку банку. Водночас, як зазначає позивачка, банк не надав оцінки наведеним у заяві фактичним обставинам та правовій кваліфікації спірних платежів як неналежних, фактично підмінивши предмет звернення питаннями технічної коректності авторизації операцій. Позивачка вказала, що вона вичерпала досудові способи захисту своїх прав, звертавшись зі скаргами до Національного банку України та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, однак такі звернення не призвели до відновлення її порушених прав. У зв`язку з цим вона була змушена звернутися до суду з цим позовом, вважаючи, що саме стягнення з АТ «ПУМБ» суми 150 857,00 гривень є належним та ефективним способом захисту її прав як споживача платіжних послуг. Враховуючи вищевикладене, позивачка просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою від 19.08.2025 у даній справі було відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

05.09.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову. Він зазначив, що між банком та позивачкою існують договірні відносини на підставі заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 06.04.2023, відповідно до якої позивачці відкрито поточний рахунок у форматі IBAN у національній валюті. АТ «ПУМБ» не заперечує факту здійснення з рахунку позивачки восьми платіжних операцій у період з 14.03.2024 по 06.05.2024 на загальну суму 150 857,00 грн, однак наголошує, що всі зазначені платежі були ініційовані особисто позивачкою шляхом подання платіжних інструкцій через систему «Інтернет-банкінг» та виконані банком у повній відповідності до вимог чинного законодавства і умов договору. Більше того, позивачка сама визнає факт ініціювання переказів та зазначає, що вони були здійснені добровільно, хоча й під впливом обману третіх осіб. За таких обставин, на думку представника відповідача, відсутні підстави для кваліфікації спірних операцій як неналежних платіжних операцій у розумінні Закону України «Про платіжні послуги», оскільки списання коштів відбулося з рахунку належного платника та на підставі її власних платіжних інструкцій. Посилаючись на положення Закону України «Про платіжні послуги», представник АТ «ПУМБ» зазначив, що платник несе відповідальність за зміст і відповідність платіжної інструкції суті платіжної операції, а після списання коштів платіжна інструкція є безвідкличною. Чинне законодавство не передбачає можливості скасування або повернення переказу за ініціативою платника після його виконання. Також представник відповідача звернув увагу, що АТ «ПУМБ» не є отримувачем спірних коштів і не набуло жодної майнової вигоди внаслідок їх перерахування, у зв`язку з чим вважає, що АТ «ПУМБ» є неналежним відповідачем у цій справі. На думку банку, між позивачкою та отримувачами коштів виникли кондикційні зобов`язання, які підлягають врегулюванню шляхом звернення з вимогами про повернення безпідставно набутого майна відповідно до статті 1212 ЦК України. Представник АТ «ПУМБ» наголосив, що перерахування коштів шахрайським шляхом може вважатися неналежною платіжною операцією лише у випадку несанкціонованого доступу до платіжного інструменту або вчинення операцій без волі клієнта, чого у даній справі не встановлено. За наявних обставин позивачка діяла свідомо та добровільно, хоча й перебувала в омані, що не може покладати відповідальність на банк. Представник відповідача вважає, що обраний позивачкою спосіб захисту є неналежним, а неправильна правова кваліфікація спірних правовідносин і помилкове визначення відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

09.09.2025 позивачка подала до суду відповідь на відзив, в якій заперечила доводи, наведені представником АТ «ПУМБ», та просила суд відхилити їх як безпідставні і такі, що не спростовують заявлених позовних вимог. Позивачка вказала, що позиція АТ «ПУМБ» ґрунтується на звуженому та помилковому тлумаченні поняття неналежної платіжної операції, передбаченої пунктом 42 частини першої статті 1 Закону України «Про платіжні послуги». На її думку, спірні платіжні операції є неналежними не через несанкціонований доступ до платіжного засобу, а у зв`язку із зарахуванням коштів на рахунки неналежних отримувачів, які одержали їх без законних підстав. Позивачка наголосила, що закон допускає альтернативний характер неналежної платіжної операції та не обмежує її виключно випадками, коли неналежним є платник. Фактичні обставини справи свідчать саме про неналежність отримувачів платежів, що відповідає вимогам Закону. Також позивачка звернула увагу на дії самого відповідача після подання заяви від 27.05.2024, зокрема встановлення обмежень за картками отримувачів і направлення запитів до інших банків, що, на її переконання, підтверджує визнання банком неналежного характеру спірних операцій та суперечить доводам, викладеним у відзиві. Окремо позивачка зазначила, що у правовідносинах з надавачем платіжних послуг споживач є слабкою стороною, а додаткові обов`язки банку, передбачені статтею 86 Закону України «Про платіжні послуги», спрямовані на забезпечення належного захисту прав клієнтів. З огляду на викладене позивачка дійшла висновку, що заперечення відповідача є необґрунтованими та не спростовують заявлених позовних вимог.

16.09.2025 представник відповідача подав до суду заперечення на відповідь на відзив, у яких просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. У запереченнях представник відповідача наполягав на тому, що спірні перекази коштів не є неналежними платіжними операціями у розумінні Закону України «Про платіжні послуги», оскільки були ініційовані самою позивачкою, а банк виконав їх відповідно до наданих нею платіжних інструкцій без порушення встановленого порядку. Представник відповідача вказав, що свідоме перерахування коштів третім особам, навіть у разі введення клієнта в оману, не може розцінюватися як неналежна платіжна операція, оскільки відсутній несанкціонований доступ до платіжного засобу та порушення з боку надавача платіжних послуг. За таких обставин, на думку представника відповідача, кошти були отримані третіми особами з вини самої позивачки. Також відповідач зазначив, що Закон України «Про платіжні послуги» регулює виключно порядок здійснення платіжних операцій та відповідальність надавача платіжних послуг у разі порушення ним цієї процедури, але не охоплює питання правомірності підстав отримання коштів третіми особами. Банк, відповідно до статті 1066 ЦК України, не має повноважень контролювати напрями використання коштів клієнта. Представник відповідача наголосив, що тягар доведення сприяння клієнта заволодінню його коштами покладається на банк, однак у даному випадку сама позивачка визнає, що особисто здійснила відповідні перекази. Щодо вжитих банком заходів з блокування рахунків та направлення запитів до інших банків, відповідач зазначив, що такі дії мають превентивний характер і не свідчать про визнання спірних операцій неналежними. Після аналізу переказів АТ «ПУМБ» дійшло висновку про їх належність. У запереченнях також зазначено, що посилання позивачки на можливість регресного стягнення коштів з отримувачів за статтею 1212 ЦК України є безпідставним та спрямоване на перекладення її власних фінансових втрат на банк. З урахуванням викладеного представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

22.12.2025 позивачка подала до суду додаткові пояснення, у яких вказала, що витребувана судом інформація щодо отримувачів спірних грошових переказів підтверджує неналежність спірних платіжних операцій. Зокрема, деякі отримувачі на момент отримання коштів були неповнолітніми, а інші мають попередні судимості за кримінальні або адміністративні правопорушення. Вона також звернула увагу, що один із отримувачів користується номером телефону іншої особи зі списку, що свідчить про можливі зловживання або шахрайські дії. Окрім того, у банківських документах зазначено, що на рахунки деяких отримувачів були встановлені обмеження через підозрілі дії, що підтверджує їхню сумнівну ділову репутацію. Позивачка також звернула увагу, що хоча банк виконав усі перекази відповідно до інструкцій, це не скасовує того факту, що кошти потрапили до осіб, які не мали на них законного права.

Ухвалою від 23.12.2025 було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

26.01.2026 сторони та їх представники у судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи, підтвердження чого міститься в матеріалах справи.

Позивачка подала заяву про розгляд справи у її відсутності, вказавши, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача також подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на зазначені обставини, суд, у відповідності до ст. 247 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснив на підставі наявних у справі матеріалів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Частиною 4 ст. 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки усіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його оголошення.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Оскільки повне рішення виготовлено 9 лютого 2026 року, то незважаючи на те, що судове засідання відбулося 26 січня 2026 року, датою ухвалення даного рішення є саме 9 лютого 2026 року в силу ч. 5 ст. 268 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

06.04.2023 позивачкою ОСОБА_1 було підписано заяву від 06.04.2023 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідно до якої останній було відкрито поточний рахунок у форматі IBAN НОМЕР_8 у валюті гривня (т. 1 а. с 194-196), що підтверджується довідкою АТ «ПУМБ» від 05.07.2025 (т. 1 а. с. 6).

У Заяві від 06.04.2023 зазначено, що позивачка підписанням цієї заяви беззастережно підтвердила, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування (ДКБО) фізичних осіб, яка є на сайті АТ «ПУМБ»: pumb.ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані її в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін), погоджується із тим, що може обирати будь які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через Дистанційні канали обслуговування (за наявності можливості у Банку).

В матеріалах справи містяться правила публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в редакції, що діє з 08.02.2024 року

Відповідно до п. 1.1.3 розділу I ДКБО 1.1.3. клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на картковому рахунку (за винятком випадків, Документ сформований в системі «Електронний суд» 04.09.2025 3 передбачених законодавством України та Договором) шляхом надання Банку платіжних інструкцій у відділенні Банку чи з використанням Системи «Інтернет банкінг», а в окремих випадках, погоджених Банком, шляхом направлення платіжних інструкцій, підписаних кваліфікованим електронним підписом Клієнта на електронну пошту Банку за формою, встановленою Банком, або шляхом використання Картки (її реквізитів) в порядку, встановленому чинним законодавством України, умов Договору, правилами МПС (а. с. 40-51).

ОСОБА_1 шляхом використання системи «Інтернет-банкінг» з власного поточного рахунку, відкритого в АТ «ПУМБ» НОМЕР_8 здійснила 8 платіжних операцій на загальну суму 150 857,00 грн, зокрема : 14.03.2024 о 15:21 год. на суму 4219,00 грн на картку № НОМЕР_1 Банк Інвестицій та Заощаджень; 28.03.2024 об 14:17 год. на суму 43138,00 грн на картку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_9 ) АТ «ПУМБ»; 09.04.2024 об 11:53 год. на суму 18000,00 грн на картку № НОМЕР_3 ( НОМЕР_10 ) АТ «ПУМБ»;- 11.04.2024 об 16:09 год. на суму 19000,00 грн на картку № НОМЕР_4 ( НОМЕР_11 ) АТ «ПУМБ»;- 25.04.2024 об 11:49 год. на суму 26500,00 грн на картку № НОМЕР_5 ( НОМЕР_12 ) ПАТ «КБ «АКОРДБАНК»;- 06.05.2024 об 11:55 год. на суму 15000,00 грн на картку № НОМЕР_6 ( НОМЕР_13 ) monobank/АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК»; 06.05.2024 о 12:16 год. на суму 15000,00 грн на картку № НОМЕР_6 ( НОМЕР_13 ) monobank/АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК»;- 06.05.2024 об 17:03 год. на суму 10000,00 грн на картку № НОМЕР_7 ( НОМЕР_14 ) monobank/АТ «Універсал Банк», що підтверджується довідками про операції, які місятться в матеріалах справи (т. 1 а. с. 7-14).

Згідно з повідомленням АТ «Універсал Банк» № БТ/Е – 14984 від 29.09.2025, 06.05.2024 о 17:03 год. здійснено операцію із зарахування грошових коштів у сумі 10 000,00 гривень на картковий рахунок № НОМЕР_7 ( НОМЕР_14 ), відкритий у monobank/АТ «Універсал Банк», що підтверджується довідками про проведені операції, наявними в матеріалах справи, отримувачем яких є клієнт АТ «Універсал Банк» ОСОБА_3 ( т. 2 а. с. 24).

У матеріалах справи міститься відповідь Національного банку України на звернення позивача щодо операцій за участю АТ «ПУМБ» від 02.08.2024, згідно з якою після прийняття платіжної інструкції до виконання та списання коштів з рахунку платника платіжна операція стає безвідкличною, а законодавство не передбачає можливості скасування або повернення переказу за ініціативою платника після списання коштів. НБУ зазначив, що у разі помилкового або неправомірного перерахування коштів питання їх повернення має вирішуватися безпосередньо з отримувачем коштів або в судовому порядку. Також у відповіді вказано, що у зверненні вбачаються ознаки шахрайських дій, однак Національний банк України не наділений повноваженнями здійснювати розслідування кримінальних правопорушень. Досудове розслідування таких фактів належить до компетенції правоохоронних органів, зокрема Національної поліції України. Окрім цього, НБУ звернув увагу, що не має повноважень представляти інтереси фізичних осіб у спорах із банками чи зобов`язувати банки вчиняти певні дії на користь клієнтів. Спори, що виникають із договірних відносин між банком та клієнтом, підлягають вирішенню сторонами або в судовому порядку (т. 1 а. с. 22-23).

Згідно з відповіддю Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 02.08.2024, за результатами розгляду скарги щодо дій АТ «ПУМБ» повідомлено, що Уповноважений не має повноважень перевіряти діяльність банків, банківські операції чи вимагати розкриття банківської таємниці. Банки не підпорядковуються Уповноваженому, а контроль за їх діяльністю здійснює Національний банк України. Питання відшкодування коштів за неналежні платіжні операції вирішуються в судовому порядку, при цьому споживачі звільняються від сплати судового збору. У разі можливого шахрайства рекомендовано звернутися до органів поліції. Підстав для вжиття заходів реагування за скаргою не встановлено (т. 1 а. с. 28-29).

Із відповіді АТ «ПУМБ» від 04.06.2024 вбачається, що банк повідомив позивачку, що обслуговування рахунків і робота в системі «Інтернет-банкінг» здійснюються відповідно до Договору комплексного банківського обслуговування, до якого клієнт приєднався. Банк зазначив, що доступ до системи та проведення операцій можливі лише після правильного введення логіну, пароля та одноразового SMS-коду, а ризики втрати телефону, SIM-картки або розголошення конфіденційних даних несе клієнт. За результатами перевірки банк зафіксував низку грошових переказів у березні–травні 2024 року, які були здійснені через «Інтернет-банкінг» після коректної авторизації. Банк вважає, що всі операції проведені відповідно до умов договору, порушень або помилок з боку банку не встановлено, підстав для відшкодування коштів немає (т. 1 а. с. 20).

Згідно з повідомленням Банку Інвестицій та Заощаджень №06-4/06/6200 від 04.11.2025 14.03.2024 о 15:21 год. грошові кошти на суму 4219,00 грн надійшли від ОСОБА_1 на картку № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_4 (т. 2 а. с. 52).

Із повідомлення АТ «ПУМБ» № КНО–07.8.5/12934БТ від 26.09.2025 встановлено, що операція із зарахування грошових коштів у сумі 43 138,00 грн, відправником яких є ОСОБА_1 , 28.03.2024 була проведена на картковий рахунок № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_5 (т. 2, а. с. 20).

Згідно з повідомленням АТ «ПУМБ» № КНО–07.8.5/12934БТ від 26.09.2025 операція із зарахування грошових коштів у сумі 18 000 грн на картковий рахунок № НОМЕР_3 ( НОМЕР_10 ), відкритий в АТ «ПУМБ», була здійснена на користь ОСОБА_6 ; кошти надійшли від ОСОБА_1 (т. 2, а. с. 20).

Із повідомлення № КНО–07.8.5/12934БТ від 26.09.2025 встановлено, що 11.04.2024 о 16:09 год. здійснено операцію із зарахування грошових коштів у сумі 19 000,00 гривень на картковий рахунок № НОМЕР_4 ( НОМЕР_11 ), відкритий в АТ «ПУМБ», отримувачем яких є клієнт АТ «ПУМБ» ОСОБА_7 .

Відповідно до повідомленням ПАТ «КБ» Акордбанк» від 01.10.2025 25.04.2024 о 11:49 год. здійснено операцію із зарахування грошових коштів у сумі 26 500,00 грн на картковий рахунок № НОМЕР_5 ( НОМЕР_12 ), відкритий у ПАТ «КБ «АКОРДБАНК», отримувачем яких є клієнт ПуАТ «КБ «Акордбанк» Баландюк Софія Андріївна (т. 2 а. с. 22).

Із повідомленням АТ «Універсал Банк» № БТ/Е – 14984 від 29.09.2025 встановлено, що 06.05.2024 о 11:55 год. та о 12:16 год. здійснено дві операції із зарахування грошових коштів по 15 000,00 грн кожна на картковий рахунок № НОМЕР_6 ( НОМЕР_13 ), відкритий у monobank/АТ «Універсал Банк», у зв`язку з чим загальна сума зарахованих коштів становить 30 000,00 грн, отримувачем яких є клієнт АТ «Універсал Банк» ОСОБА_8 ( т. 2 а. с. 24).

Позивачка вважає, що спірні платіжні операції є неналежними платіжними операціями у розумінні Закону України «Про платіжні послуги», оскільки такі були здійснені з порушенням вимог безпеки надання платіжних послуг, у зв`язку з чим, на її думку, такі платіжні операції підлягають скасуванню, а списані кошти — поверненню.

При ухваленні даного рішення суд керується наступними нормами.

Згідно із ч.1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Також спірні правовідносини регулює, зокрема, Закон України «Про платіжні послуги», який визначає загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, встановлює виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання, категорії надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності, визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, загальні засади випуску та використання в Україні електронних грошей та цифрових грошей Національного банку України, установлює права, обов`язки та відповідальність учасників платіжного ринку України, визначає загальний порядок здійснення нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг, порядок здійснення оверсайта платіжної інфраструктури.

Відповідно до п. 57 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги» платіжна операція - будь-яке внесення, переказ або зняття коштів незалежно від правовідносин між платником і отримувачем, які є підставою для цього.

Згідно з п. 21 ч.1 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги» ініціатор - особа, яка на законних підставах ініціює платіжну операцію шляхом формування та/або подання відповідної платіжної інструкції, у тому числі із застосуванням платіжного інструменту. До ініціаторів належать платник, отримувач, стягувач, обтяжував.

Відповідно ч. 2 ст. 40 Закону України «Про платіжні послуги» платіжна інструкція має містити інформацію, що дає змогу надавачу платіжних послуг ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією, рахунки платника та отримувача, надавачів платіжних послуг платника та отримувача, суму платіжної операції та іншу інформацію (реквізити), необхідну для належного виконання платіжної операції.

Ініціювання платіжної операції є завершеним з моменту прийняття платіжної інструкції до виконання надавачем платіжних послуг платника (частина шоста статті 41 Закону).

Відповідно до першого речення ч. 4 ст. 42 Закону України «Про платіжні послуги» платіжна операція вважається акцептованою після надання платником згоди на її виконання.

Частиною першою статті 43 вищевказаного закону обумовлено, що надавач платіжних послуг зобов`язаний прийняти до виконання надану ініціатором платіжну інструкцію, за умови що платіжна інструкція оформлена належним чином та немає законних підстав для відмови в її прийнятті.

Відповідно ч. 2 ст. 45 Закону України «Про платіжні послуги» після списання коштів з рахунку платника або настання дати валютування платіжної інструкції для ініціатора настає момент безвідкличності платіжної інструкції.

Згідно з частиною першою статті 49 Закону України «Про платіжні послуги» платіжна операція вважається завершеною, зокрема, в момент зарахування суми платіжної операції на рахунок отримувача

Відповідно ч. 1-2 ст. 87 Закону України «Про платіжні послуги» платник несе відповідальність перед надавачем платіжних послуг, що його обслуговує, відповідно до умов укладеного між ними договору про надання платіжних послуг. Платник несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним у платіжній інструкції, суті платіжної операції. У разі виявлення невідповідності інформації платник має відшкодувати надавачу платіжних послуг шкоду, заподіяну внаслідок такої невідповідності інформації.

Судом встановлено, що на підставі заяви № 313852322 від 06.04.2023 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі – ДКБО) позиваці було відкрито поточний рахунок у форматі IBAN НОМЕР_8 у валюті гривня.

Шляхом використання Системи «Інтернет-банкінг» позивачкою власноручно було здійснено 8 платіжних операцій на загальну суму 150 857 гривень, які за її твердженням були вчинені нею під впливом введення її в оману з боку третіх осіб, які представлялися представниками іноземної брокерської компанії «TradeZoom Ltd.» та міжнародної юридичної компанії «PwC». Такі платіжні операції позивачка вважає неналежними.

Відповідно п. 42, 54, 69 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги» неналежна платіжна операція - платіжна операція, внаслідок якої з вини особи, яка не є ініціатором або надавачем платіжних послуг, здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі; платіжна інструкція - розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції; помилкова платіжна операція - платіжна операція, внаслідок якої з вини надавача платіжних послуг здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі.

Отже, в силу ст. 1 вищевказаного закону вважати спірні платіжні операції неналежними підстав немає, оскільки з матеріалів справи вбачається, що такі були ініційовані самою позивачкою шляхом подання платіжних інструкцій із застосуванням платіжного інструменту після належної автентифікації. Списання коштів з рахунку відбулося відповідно до волевиявлення позивачки та з дотриманням вимог Закону України «Про платіжні послуги» і нормативно-правових актів Національного банку України.

Як зазначалося вище, надавач платіжних послуг зобов`язаний прийняти до виконання надану ініціатором платіжну інструкцію, за умови що платіжна інструкція оформлена належним чином та немає законних підстав для відмови в її прийнятті (ч. 1 ст. 43 вищевказаного закону), а відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним у платіжній інструкції, суті платіжної операції несе платник (стаття 87 Закону України «Про платіжні послуги»). Таким чином, порушень з боку банку з цього приводу судом встановлено не було.

Позивачкою не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували обізнаність банку про вищевказані обставини або порушення банком вимог законодавства під час виконання спірної платіжної операції. Отже, саме позивачка несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної нею у платіжній інструкції, суті платіжної операції, тощо.

Також суд враховує те, що після списання коштів з рахунку платника або настання дати валютування платіжної інструкції для ініціатора настає момент безвідкличності платіжної інструкції (ст. 45 ЗУ «Про платіжні послуги»).

Посилання позивачки на те, що отримувачі спірних грошових коштів є особами із сумнівною репутацією, у тому числі неповнолітніми, а також особами, які мають попередні судимості за кримінальні чи адміністративні правопорушення, суд до уваги не приймає, оскільки зазначені обставини не впливають на правову оцінку спірної платіжної операції. Закон України «Про платіжні послуги» не ставить правомірність та належність платіжної операції у залежність від особи отримувача коштів чи її ділової репутації, віку або наявності судимостей. В силу ст. 1066 ЦК України банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами.

Твердження позивачки про те, що кошти були перераховані шахраям, які не є належними отримувачами, не підтверджується матеріалами справи. Також судом не було встановлено, що відбувся несанкціонований доступ до платіжного засобу платника (позивача).

Відповідно ч. 1-3 ст. 86 Закону України «Про платіжні послуги» надавач платіжних послуг несе відповідальність перед користувачами за невиконання або неналежне виконання платіжних операцій відповідно до закону та умов укладених між ними договорів, якщо не доведе, що платіжні операції виконані цим надавачем платіжних послуг належним чином. Надавачі платіжних послуг несуть відповідальність, визначену цим Законом, за виконання помилкової, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків. Користувачі мають право на відшкодування в судовому порядку шкоди, заподіяної надавачем платіжних послуг внаслідок помилкової, неналежної, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків.

Керуючись вищезазначеною нормою позивачка просить суд стягнути з відповідача на її користь грошові кошти у розмірі 150 857 гривень.

Проте, у даній справі судом не встановлено порушення прав позивачки з боку АТ «ПУМБ», оскільки матеріалами справи не підтверджується, що спірні операції були помилковими, неналежними, неакцептованими або виконаними з порушенням установлених цим Законом строків. Як суд вже зазначав, вищевказані платіжні операції були ініційовані самою позивачкою, вона проходила автентифікацію в системі «Інтернет-банкінг», що підтверджує її волевиявлення щодо здійснення переказів. Тому підстави для застосування норм про відшкодування шкоди (стягнення коштів із надавача послуг) відсутні.

Разом з цим, суд вважає за необхідне звернути увагу позивачки, що якщо спірні кошти отримані отримувачами без достатньої правової підстави, то вона має право звернутися із відповідними вимогами про повернення коштів до вказаних осіб (отримувачів коштів) в порядку, передбаченому ст. 1212 ЦК України.

За таких обставин в задоволенні позову слід відмовити.

У відповідності до положень ч. 7 ст. 141 ЦПК України якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст. ст. 1, 40, 45, 86, 87 Закону України «Про платіжні послуги», ст. ст. 23, 247, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» про захист прав споживачів – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення 09.02.2026

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_15 , адреса: АДРЕСА_1 );

Відповідач: Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» (ЄДРПОУ 14282829, адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4).

Суддя: М. В. Мельникович