Постанова від 08 лютого 2026 р. у справі №526/3248/25 — Гадяцький районний суд Полтавської області

Справа № 526/3248/25

Провадження № 3/526/13/2026

П О С Т А Н О В А

іменем України

09 лютого 2026 року суддя Гадяцького районного суду Полтавської області Киричок С.А., розглянувши справи про адміністративні правопорушення, яка надійшли від ВП № 1 Миргородського РВП Головного управління Національної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Велика Писарівка, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , працює МТФ №1 АТ «Астарта», ідентифікаційний код невідомий,

за ст. 173-2 ч.2 КУпАП,

в с т а н о в и в:

згідно протоколу, 24.09.2025 близько 14 годині в АДРЕСА_2 ОСОБА_1 перебуваючи за місцем проживання доньки ОСОБА_2 , вчинила насильство в сім`ї психологічного та фізичного характеру, а саме ударила коліном в область поперека доньку ОСОБА_2 , внаслідок чого могла бути заподіяна шкода психологічному здоров`ю ОСОБА_2 .

ОСОБА_1 та її захисник – адвокат Сергієнко В.І. подали письмове клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення в зв`язку з відсутністю в її діях складу правопорушення.

Також, ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що вона дійсно раніше проживала з чоловіком та дітьми, але її свекруха намагається відібрати дитину, паплюжачи її честь, оскільки в них існує особистий конфлікт.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Поняття адміністративного правопорушення розкривається шляхом визначення його основних характеристик (склад правопорушення): об`єкт правопорушення, об`єктивна сторона, суб`єкт правопорушення, суб`єктивна сторона.

З матеріалів справи вбачається, що 24 вересня 2025 року ОСОБА_1 перебуваючи за місцем проживання доньки ОСОБА_2 , вчинила насильство в сім`ї психологічного та фізичного характеру, а саме ударила коліном в область поперека доньку ОСОБА_2 .

Згідно пояснень потерпілої ОСОБА_3 того дня невістка ОСОБА_1 нанесла удар ногою в поперекову зону онучки ОСОБА_2 , що супроводжувалося болісними відчуттями у дитини. При цьому пояснила, що раніше онучка отримала травму поперекової ділянки, впавши на ганку будинку.

В протоколі ж зазначено, що ОСОБА_2 , вчинила насильство в сім`ї психологічного та фізичного характеру, внаслідок чого могла бути заподіяна шкода психологічному здоров`ю ОСОБА_2 .

Згідно ст. ст. 9, 245, 252 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, яке мало місце, та що має бути встановлено судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов`язкової ознаки - можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.2 ст.173-2КУпАП необхідно з`ясувати, чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство стосовно неповнолітньої чи малолітньої особи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно з п. 14 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Відповідно до п. 17 ст.1 даного Закону фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Таким чином, відповідальність за ст.173-2 КУпАП настає лише в тому разі, коли протиправними діями було завдано шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а не в разі коли така шкода лише могла бути заподіяна, як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення.

Обов`язковим елементом складу цього правопорушення є: діяння (умисні дії або бездіяльність насильницького характеру), наслідок — фактично завдана шкода, причинний зв`язок між ними. Якщо шкода могла бути завдана, але фактично не доведена, то склад правопорушення відсутній.

Ініціатором складання протоколу не наведено чи спричинили такі дії ОСОБА_1 певні негативні наслідки для потерпілої особи.

Фото чи відеофіксація наявності тілесних ушкоджень не проводилася, в тому числі і заявниками (бабою, батьком). Висновок педіатра або сімейного лікаря про фізичні прояви стресу у дитини після вказаних подій (порушення сну, апетиту, страх тощо) – відсутній. Акту органу опіки та піклування, чи іншого реагування на цю подію – не має.

При цьому орган опіки та піклування розглядав заяву ОСОБА_1 про встановлення способу та порядку її участі у спілкуванні з дітьми і ухвалив рішення 29.10.2025, тобто після вказаних подій, яким визначив порядок та спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні дітей . Дане питання (щодо нанесення удару дочці) також обговорювалося на засіданні даної комісії, однак підтвердження не знайшло.

Будь-яких інших доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, за обставин викладених у протоколі, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.

Згідно ст.247 п.7 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП, провадження по справі слід закрити.

Керуючись ст. ст. 173-2 ч.2, 247, 266, 283, 284 КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и в:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 173-2 КУпАП в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Полтавського апеляційного суду через Гадяцький районний суд.

Суддя: С. А. Киричок