Рішення від 05 лютого 2026 р. у справі №398/8276/25 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/8276/25

провадження №: 2/398/1472/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"06" лютого 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого – судді Стручкової Л.І.,

за участі секретаря судового засідання Дудченко О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Олександрійського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування арешту майна

ВСТАНОВИВ:

23.12.2025 рокучерез систему «Електронний суд» ОСОБА_1 в інтрксах якого діє представник – адвокат Кошеленко А.В. звернувся до суду із позовом до відповідача про зняття арешту з нерухомого майна, а саме, з буинку за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження 8361010, зареєстровано 12.01.2009, власник : ОСОБА_1 , підстава обтяження: ухвала 2-4551/08 від 23.12.2008 р Олександрійський мвськрайонний суд Кіровоградськоїь області (суддя Куковенков С.В.) В обґрунтування позову зазначив, що 12.11.2007 року придбав з прилюдних торгів з продажу арештованого майна боржника, житловий будинок АДРЕСА_1 . 2, право власності на вказаний будинок, було посвідчено 28.11.2007 року приватним нотаріусом Олександрійського нотаріального округу Стенюхіною І.В. на підставі Акта про проведення прилюдних торгів з продажу арештованого майна боржника від 12.11.2007 року. З відомостей з єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, позивач дізнався, що на житловий будинок АДРЕСА_1 накладено обтяження від 12.01.2009 року на підставі ухвали Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23.12.2008 року (справа №2-4551-08, суддя Куковенков С.В.). З метою з`ясування обставин і підстав накладення арешту та скасування арешту з належного йому майна він звернувся з заявою до відповідача. Відповідач повідомив його, що на примусовому виконанні у Олександрійському відділі державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) будь-які виконавчі документи на ім`я ОСОБА_1 відсутні. Він як власник будинку має право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, однак не може цього зробити через наявність обтяження на належне йому майно. Арешт накладений на його будинок порушує його законне право власності.

Ухвалою суду від 01.01.2026 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 23.01.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Учасники справи, належним чином повідомлені про час дату та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися.

Від представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Кошеленко А.В. надійшла заява про розгляд справи у її відсутність та відсутність позивача, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити в повному обсязі.

Відповідач надав заяву про розгляд справи без їх участі.

Підстав для відкладення розгляду справи, визначених в ст.ст.223, 240 ЦПК України, судом не встановлено тож суд, вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів у відсутність зазначених осіб.

У зв`язку з неявкою сторін у судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, на підставі ст.ст.247, 279 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В судовому засіданні встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , на підставі Акта проведення прилюдних торгів з продажу арештованого майна боржника.(а.с.13-14).

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна вбачається, що на житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстровано обтяження: вид обтяження: арешт (архівний запис); номер запису про обтяження: № 8361010, зареєстровано 12.01.2009 року реєстратором Олександрійської міської державної нотаріальної контори №1 Кіровоградської області, підстава обтяження: ухвала 2-4551/08, 23.12.2008 року, об`єкт обтяження: житловий будинок, адреса: АДРЕСА_1 , власник: ОСОБА_1 (а.с.9).

Олександрійський ВДВСв Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) листом від 03.12.2025 року повідомив позивача, що станом на 02.12.2025 року в автоматизованій системі виконавчих проваджень (АСВП) відсутня інформація стосовно відкритих чи завершених виконавчих проваджень відносно ОСОБА_1 (а.с.8).

Згідно копії ухвали, постановленої 23.12.2008 р. Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області, суддя Куковенков С.В., у цивільній справі про забезпечення позову ОСОБА_2 у справі за її позовом до ОСОБА_3 , та ОСОБА_1 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору – відділ опіки та піклування Олександрійської міської ради, Дмитрівська селищна рада м. Олександріії та ОСОБА_4 , про визнання договору недійсним, до вирішення по суті спору, було накладено арешт на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по АДРЕСА_1 , що нележить ОСОБА_1 . (а.с.29).

Згідно листа Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області справа за №2-410/09 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про визнання договору недійсним в аргівних фондах суду відсутня. (а.с.7).

Позивач вважає, що наявність вище вказаного обтяження нерухомого майна реєстраційний номер 8361010 обмежує його права як власника та створює перешкоди в розпорядженні майном.

Наразі на примусовому виконанні ВДВС виконавче провадження відносно боржника ОСОБА_1 відсутнє, подальше перебування майна під арештом є не доцільним.

Відповідно до ч.1 ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Відповідно до ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені виключні підстави та порядок зняття арешту з майна державним виконавцем.

Відповідно до ч.5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», арешт може бути знятий зокрема за рішенням суду.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові №5 від 03.06.2016 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», роз`яснив, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні. Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту є відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відповідно до ст.317 ЦК України, власникові належить права володіння, користування та розпорядження майном.

Згідно із ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України, передбачено право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майна.

За п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно ч.2 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Статтею 31-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», передбачені особливості проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень. Зокрема реєстраційні дії на підставі судових рішень проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником. Державна судова адміністрація України у день набрання законної сили судовим рішенням, яке передбачає набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора, забезпечує передачу до Державного реєстру прав примірника такого судового рішення. Державний реєстратор, що перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, за місцезнаходженням відповідного майна у день надходження відповідного судового рішення формує та реєструє необхідну заяву або реєструє судове рішення про заборону вчинення дій, пов`язаних з державною реєстрацією прав, чи судове рішення про скасування відповідного судового рішення. Проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень здійснюється у порядку та строки, передбачені цим Законом, без справляння адміністративного збору. Інформаційна взаємодія між Державним реєстром прав та Єдиним державним реєстром судових рішень здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з Державною судовою адміністрацією України.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.15, 16, 526, 317, 319, 321, 583, 631, 651 ЦК України, ст.ст.10-13, 76-83, 223, 258, 259,263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Олександрійського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати арешт нерухомого майна житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження №8361010:

- тип обтяження: арешт нерухомого майна; реєстраційний номер обтяження: №8361010, зареєстровано: 12.01.2009 року за № 8361010 реєстратором: Олександрійська міська державна нотаріальна контора №1 Кіровоградської області; підстава обтяження: ухвала, 2-4551/08, 23.12.2008, Олександрійський міськрайонний суд, суддя Куковенков С.В., об`єкт обтяження: жилий будинок, адреса: АДРЕСА_1 ; власник: ОСОБА_1 .

Судові витрати залишити по фактично понесеним.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 06 лютого 2026 року.

Суддя Л.І. Стручкова