Постанова від 03 лютого 2026 р. у справі №522/27830/25 — Приморський районний суд м. Одеси

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого – судді Русєвої А.С.,

за участю:

секретаря судового засідання – Тищука В.В.,

захисника – Купріної І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 154 КУпАП, -

встановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,

01.12.2025 року біля 21:0 год. за адресою: м. Одеса, провулок Компасний, 3, порушив правила утримання собак, а саме: вигулював свою собаку породи німецька вівчарка за прізвиськом « ОСОБА_2 » без повідку, яка накинулась на іншу собаку породи «Мальтіпу», яка в подальшому померла, за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 154 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, незважаючи на належне сповіщення про дату, час та місце розгляду справи, причин неявки суду не повідомив, жодних клопотань не надавав, у зв`язку із чим, суд з`ясувавши думку захисника, вважає за можливе розгляд справи здійснити за відсутності ОСОБА_1 . При цьому, суд враховує, що участь особи, яка притягується до відповідальності у такій категорії справ обов`язковою не є, а участь ОСОБА_1 в судовому засіданні забезпечена участю його захисником.

В судовому засіданні захисник Купріна І.В. зазначила, що ОСОБА_1 не заперечує своєї винуватості у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, в той день він дійсно вийшов на прогулянку разом із собакою на 5 хв. без намордника. Також, зазначала, що ОСОБА_1 намагався відшкодувати шкоду, але потерпіла сторона відмовилась. Разом із цим, захисник зазначила, що вчиненим правопорушенням не завдано шкоди здоров`ю людини або її майну, а тому провадження по справі слід закрити, у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

Заслухавши захисника, розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, дослідив докази, зібрані у справи, надавши їм оцінку в сукупності, суд вважає, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 154 КУпАП.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною 3 ст. 154 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях), що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну.

Ст. 4 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» (далі Закон), сфера дії якого поширюється на відносини, що виникають у зв`язку з утриманням тварин та поводженням із ними фізичних та юридичних осіб, встановлені основні принципи захисту тварин від жорстокого поводження, а саме поводження з тваринами ґрунтується на таких принципах, як утримання і поводження з домашніми тваринами без мети заподіяння шкоди як оточуючим, так і самій тварині.

Відповідно до положень ст.9 цього Закону дозволяється утримувати домашніх тварин у вільному вигулі на ізольованій території, добре огородженій території (в ізольованому приміщенні) на прив`язі або без неї. Особи, які утримують домашніх тварин, мають право з`являтися з ними поза місцями їх постійного утримання (супроводжувати їх). При цьому, особа, яка супроводжує тварину, зобов`язана забезпечити, зокрема, безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною. При супроводженні домашніх тварин не допускається залишати їх без нагляду.

Фізичні та юридичні особи, які утримують домашніх тварин, зобов`язані не допускати порушень прав і законних інтересів інших фізичних і юридичних осіб та не створювати загрози безпеці людей, а також інших тварин.

Згідно Переліку небезпечних порід собак, Затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2021 р. № 1164, собаки породи «Вівчарка», відносяться до небезпечних порід собак.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, яке виразилось у вигулюванні собаки без повідка, що спричинило шкоду майну людини, повністю підтверджується поясненнями самого притягуваного, обставинами, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №757893 від 21.12.2025 року, рапортом, протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 06.12.2025 року, та іншими матеріалами доданими до протоколу.

Вказані докази свідчать про те, що саме ОСОБА_1 є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.154 КУпАП, оскільки він, як господар собаки при вигулі собаки, яка віднесена до небезпечних порід собак, не забезпечив собаці наявність повідка.

При цьому, суд вважає безпідставними посилання сторони захисту щодо не заподіяння шкоди майну людини, та зауважує на тому, що згідно положень ст. 180 Цивільного кодексу України тварини є особливим об`єктом цивільних прав, на яких поширюється правовий режим речі, тобто собака є майном, об`єктом права власності.

Таким чином належна оцінка вищенаведених доказів в їх сукупності, що дослідженні в судовому засіданні, дає підстави суду дійти висновку, що в судовому засіданні знайшов свого підтвердження факт порушення ОСОБА_1 правил утримання тварин, що призвело до наведених наслідків.

При накладенні адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 суд враховує характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Обставин, які відповідно до ст.ст.34, 35 КУпАП пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Отже, враховуючи зазначені обставини справи, а також той факт, що вчиненням правопорушенням завдано шкоду майну людини, зокрема смерть тварини, суд вважає, що для його виправлення, а також для припинення ним правопорушень, достатнім та необхідним є накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у максимальному його розмірі, передбаченому санкцією частини статті, за якою він притягується до адміністративної відповідальності, з конфіскацію собаки.

Згідно ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у зв`язку з ухваленням судом постанови про накладання на правопорушника адміністративного стягнення з ОСОБА_1 підлягає стягненню сума судового збору.

Керуючись ст.283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд –

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 154 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення за ч.3 ст. 154 КУпАП у виді штрафу в розмірі 100 (сто) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 1700,00 (одна тисяча сімсот) гривень в дохід держави з конфіскацією собаки породи «Німецька Вівчарка» по кличке «Ада».

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.

Суддя

Приморського районного суду м. Одеси А.С. Русєва

Єдиний унікальний номер справи: №522/27830/25

Номер провадження №3/522/328/26

Головуючий суддя – Русєва А.С.