Постанова від 09 лютого 2026 р. у справі №127/38643/25 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/38643/25

Провадження № 3/127/8080/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2026 року місто Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Гайду Г.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 06.12.2025 о 23:40 год. у м. Вінниця на вул. Зулінського, 43, керував транспортним засобом «Hyundai», державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, від проходження огляду у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився в категоричній формі та усвідомлюючи всю відповідальність, при безперервній відеофіксації.

Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час, день та місце розгляду справи повідомлявся завчасно судовою повісткою за єдиною відомою суду адресою проживання. Відповідно до рекомендованого повідомлення, яке останній отримав. Також ОСОБА_1 повідомлявся СМС - повідомлення наявним в матеріалах справи.

Крім того, інформація щодо розгляду справ про притягнення до адміністративної відповідальності доступна для ознайомлення усім заінтересованим особам і може бути безперешкодно отримана особою, яка притягається до адміністративної відповідальності за її власним бажанням на офіційному веб-сайті суду.

Відтак, не проявлення належної заінтересованості у результатах розгляду справи протягом тривалого строку, не звернення до суду за інформацією щодо стану розгляду справи не може вважатись порушенням права на справедливий розгляд справи.

Враховуючи викладене, а також позицію Верховного Суду, де зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й для осіб, які беруть участь у справі, з урахуванням того, що ОСОБА_1 був обізнаний про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 не надходило, а тому суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За приписами ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до 2.5. Правил дорожнього руху вбачається, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 533726 від 07.12.2025 слідує, що ОСОБА_1 06.12.2025 о 23:40 год. у м. Вінниця на вул. Зулінського, 43, керував транспортним засобом «Hyundai», державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, від проходження огляду у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився в категоричній формі та усвідомлюючи всю відповідальність, при безперервній відеофіксації.

Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Верховний Суд в постанові від 27.05.2021 (справа № 824/1164/18-а) виснував, що притягнення до адміністративної відповідальності починається з моменту складання протоколу та його пред`явлення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно з абз. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення.

Отже, протоколом серії ЕПР1 № 533726 від 07.12.2025 підтверджується наявність події адміністративного правопорушення, вказаний протокол був складений у чіткій відповідності до вимог КУпАП.

Згідно з рапортом працівника поліції Лавренюка Д., 06.12.2025 о 23:40 год. під час несення служби у складі екіпажу «Юнкер-152» у м. Вінниця на вул. С. Зулінського, 43, було зупинено транспортний засіб «Hyundai», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 . При спілкуванні із водієм на підставі спільного наказу МОЗ та МВС України № 1452/735 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 відмовився у встановленому законом порядку на місці зупинки. Усвідомлюючи усю відповідальність, порушуючи вимоги п. 2.5 ПДР України. Стосовно водія складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Велась безперервна відеофіксація на портативні відеореєстратори № 470762, № 470765. Водія відсторонено від керування, транспортний засіб залишено на місці зупинки без порушень ПДР.

Крім того, у матеріалах справи наявне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.12.2025 о 00:27 год., у якому зазначено, що у результаті огляду є відмова від проходження огляду.

Відповідно до п. 8.12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 3 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Аналіз вищевказаних нормативних актів свідчить про те, що оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров`я у випадку відмови водія від проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння є обов`язковим. Якщо після оформлення направлення, водій транспортного засобу відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров`я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8 Порядку №1103, пункт 6 розділу ІХ Інструкції з оформлення матеріалів №1395).

Також, вина ОСОБА_1 підтверджується відеозаписом, долученим до матеріалів справи, відповідно до якого вбачається, як ОСОБА_1 керує транспортним засобом та його починають зупиняти працівники поліції із проблисковими маячками. Після зупинки транспортного засобу, у ході спілкування із водієм було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння та запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки або у медичному закладі. На що водій погодився та почав проходити огляд, однак після неодноразової спроби продути у прилад Драгер, огляд все таки не пройшов, бо не виконував інструкцій працівника поліції щодо правил продування у прилад Драгер. З відеозапису вбачається, як працівники поліції протягом години намагаються провести огляд на стан сп`яніння водію ОСОБА_1 , однак останній огляд на місці зупинки не пройшов. Тоді працівниками поліції було роз`яснено водію про можливість проїзду у медичний заклад для проходження огляду, ОСОБА_1 відмовився, оскільки не хотів залишати транспортний засіб на місці зупинки без нагляду, на що працівниками поліції ОСОБА_1 було роз`яснено, що у такому разі його дії будуть рахуватись, як відмова від проходження огляду на стан сп`яніння.

Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 зазначив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі», а тому водій ОСОБА_1 зобов`язаний був на вимогу працівників поліції не тільки пройти огляд на стан сп`яніння, але й виключно у передбачені законом порядок і спосіб.

Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм Закону.

З урахуванням вище викладеного, а також аналізуючи поведінку ОСОБА_1 у її сукупності, суд доходить висновку про наявність достатніх та узгоджених доказів, що підтверджують відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Щодо клопотання ОСОБА_1 про закриття кримінального провадження та його мотивів, суд зазначає, що на виконання вимог частини 7 ст. 266-1 КУпАП постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2024 №32 затверджено Порядок направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду. Так, відповідно до п. 3 Порядку № 32 огляду підлягають військовослужбовці/військовозобов`язані, щодо яких є підстави вважати, що вони виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин (установ, закладів) у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння). Огляд військовослужбовців/військовозобов`язаних проводиться посадовою особою, уповноваженою на його проведення начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу) Збройних Сил, іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення (далі - уповноважена посадова особа), з використанням спеціальних технічних засобів та тестів. Тобто, дані норми застосовується виключно до військовослужбовців, які «виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин». Суд звертає увагу, що відмова від вимоги поліцейського пройти в установленому порядку огляд на стан сп`яніння на місці зупинки або у медичному закладі є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, незалежно від того, чи був водій в стані сп`яніння, не є підставою для звільнення його від адміністративної відповідальності. Вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що виразилось у відмові від проходження огляду на стан сп`яніння, суд дійшов висновку, що його вина цілком доведена. Відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння була зафіксована відповідними належними доказами, які узгоджуються між собою та жодним чином не спростовані. Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень правопорушником. Суд приходить до переконання, що з метою попередження вчинення ОСОБА_1 аналогічних правопорушень у майбутньому до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП з позбавленням права керування транспортними засобами. Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір. Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 40-1, 130, 283, 284, 307, 308 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 гривень.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійснення примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення до виконання 3 місяці.

Суддя: