Постанова від 08 лютого 2026 р. у справі №127/864/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Суд: Вінницький міський суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 08 лютого 2026 р.

Справа: №127/864/26

Суддя: Гайду Г. В.

Справа № 127/864/26

Провадження № 3/127/205/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2026 року місто Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Гайду Г.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_1 , виданий органом № 0512 від 03.01.2024, РНОКПП: НОМЕР_2 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 01.01.2026 о 01:27 год. за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, а саме: ображав нецензурною лайкою, чим завдав їй психологічних страждань.

У судовому засіданні ОСОБА_1 повідомив, що обставини викладені у протоколі визнає, підтверджує, що дійсно грубив своїй співмешканці.

Суд, дослідивши матеріали справи, що надійшли до суду, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 324144 від 01.01.2026 слідує, що ОСОБА_1 01.01.2026 о 01:27 год. за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, а саме: ображав нецензурною лайкою, чим завдав їй психологічних страждань.

Згідно рапорту працівника поліції Волошина А., 01.01.2026 під час несення служби спільно з лейтенантом поліції Данилюк В.Ю., у складі наряду «Юнкер Т-1», отримали повідомлення про вчинення домашнього насильства. Прибувши на місце виклику, за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено заявницю ОСОБА_2 , яка повідомила, що її співмешканець ОСОБА_1 чинить стосовно неї домашнє насильство психологічного характеру, словесно ображає, відмовляється покинути місце проживання. Стосовно ОСОБА_1 було складено протокол за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та винечено ТЗП серії ЕТ № 101607, відібрано заяву та пояснення у потерпілої, дана подія фіксувалась на нагрудну відеокамеру № 472960, № 472964.

Відповідно до протоколу про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 01.01.2026, ОСОБА_2 зазначає, що 01.01.2026 близько 02:0 год. ОСОБА_1 чинив проти неї домашнє насильство психологічного характеру та просить застосувати відповідні міри стосовно ОСОБА_1 .

Із письмових пояснень ОСОБА_2 від 01.01.2026 слідує, що її цивільний чоловік, який проживає в її квартирі, виганяє її з її власної квартири та погрожує, простягаючи до неї руки, а також погрожує її рідним.

У своїх письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначає, що проживає із ОСОБА_2 з 2021 року. Після її повернення у них час від часу виникають конфлікти психологічного характеру. Зазначає, що він військовослужбовець з 2014 року та інвалід війни та діючий військовий, скраг до даної особи не має.

Стосовно ОСОБА_1 винесено терміново заборонний припис серія ЕТ № 101607 від 01.01.2026.

Із форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, вбачається, що визначено рівень небезпечності ОСОБА_1 , як середній.

З урахуванням вказаного, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень правопорушником.

При вирішенні питання про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, суд враховує всі обставини справи, а тому приходить до переконання, що з метою попередження вчинення ОСОБА_1 правопорушень у майбутньому до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст. ст. 40-1, 173-2, 283, 284, 307, 308 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 гривень.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійснення примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення до виконання 3 місяці.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua