Суд: Гайсинський районний суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про позбавлення батьківських прав
Дата: 27 січня 2026 р.
Справа: №129/2037/24
Суддя: Бондар О. В.
Справа № 129/2037/24
Провадження по справі № 2/129/101/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"28" січня 2026 р. Гайсинський районний суд Вінницької області
у складі: головуючої судді Бондар О.В.,
з участю секретаря Швець Т.С.
представника позивача Кормушина В.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у м. Гайсині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Орган опіки та піклування Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради про позбавлення батьківських прав,-
установив:
24.06.2024 надійшла до суду позовна заява, в якій представник позивача адвокат Кормушин В.О. просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно його та позивачки ОСОБА_1 спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; на підтвердження своїх позовних вимог зазначає наступні обставини. 19.11.2011 р. між сторонами було укладено шлюб, який розірвано рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 03.05.2018, за час шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_3 , який більше п`яти років проживає з позивачем та її чоловіком в м.Львів, відповідач має іншу сім`ю, від спілкування з сином самоусунувся, лише сплачував на користь позивача за рішенням Сихівського районного суду м.Львова аліменти в розмірі 1500 грн. щомісячно, за період після розлучення бачив і спілкувався з сином лише один день, не спілкується з ним і не виховує його, не приймає участі у його житті, не вітає його з днем народження, не цікавиться дитиною, його здоров`ям і потребами тобто ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до свого сина; теперішній чоловік позивачки ОСОБА_4 любить ОСОБА_5 як свого сина, вважає його своєю дитиною, син відчуває його любов, турботу і називає ОСОБА_4 татом.
Ухвалою судді від 16.07.2024 відкрито провадження по справі.
Ухвалою суду від 30.10.2024 за клопотанням позивача витребувано у Відділу «Служба у справах дітей» Сихівського району м.Львова рішення та висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно його малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 26.12.2024 повторно витребувано у Відділу «Служба у справах дітей» Сихівського району м.Львова рішення та висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно його малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 03.03.2025 замінено третю особу яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Відділ «Служба у справах дітей» Сихівського району м.Львова - на належну третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Орган опіки та піклування Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, у якого витребувано рішення та висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно його малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 17.06.2025 задоволено клопотання представника позивача про виклик свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 та експерта-психолога Лук`янчук Л.Л .
Представник позивача Кормушин В.О. , позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні вимоги позову підтримали, просили їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні проти вимог позову заперечив, відсутність спілкування з сином та неучасть у його вихованні пояснив тим, що не хоче заважати колишній дружині будувати свої сімейні стосунки, відзиву та доказів на підтвердження своїх заперечень не надавав.
Представник третьої особи у судове засідання не прибув.
З урахуванням позицій сторін та досліджених доказів, суд визнає за необхідне позов задовольнити повністю з таких міркувань.
У судовому засіданні судом встановлені підтверджені дослідженими доказами такі обставини.
19.11.2011 р. між ОСОБА_10 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, за час шлюбу у них ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_3 , рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 03.05.2018 шлюб між сторонами розірвано, рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 04.10.2018 стягнуто на користь ОСОБА_10 аліменти в розмірі 1500 грн. щомісячно на утримання сина ОСОБА_3 . Дитина ОСОБА_11 більше п`яти років проживає з мамою та її чоловіком ОСОБА_4 в м.Львів, відповідач має іншу сім`ю, від спілкування з сином самоусунувся, сплачував на користь позивача за рішенням Сихівського районного суду м.Львова аліменти в розмірі 1500 грн. щомісячно, за період проживання ОСОБА_3 в м.Львів ОСОБА_2 після розлучення бачив і спілкувався з сином лише один день, не спілкується з сином і не виховує його, не приймає участі у його житті, не вітає його з днем народження, не цікавиться дитиною, його здоров`ям і потребами тобто ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до свого сина; теперішній чоловік позивачки ОСОБА_4 любить ОСОБА_5 як свого сина, вважає його своєю дитиною, син відчуває його любов, турботу і називає ОСОБА_4 татом.
Відповідно до психологічного висновку психолога ОСОБА_12 про визначення психоемоційного стану дитини ОСОБА_3 , його ставлення до членів сім`ї та визначення сформованої прив`язаності у справі про позбавлення батьківських прав, встановлено, що ОСОБА_13 повністю інтегрований у нуклеарну сім`ю з матір`ю та вітчимом ( ОСОБА_4 ), якого він сприймає як батька; ця сім`я є для нього життєво необхідним джерелом безпеки та емоційного ресурсу. ОСОБА_5 перебуває у стані хронічної тривоги та внутрішньої напруги, які, ймовірно, пов`язані з його страхом повторення травматичного досвіду втрати сім`ї; будь які зовнішні дії (включно з поверненням біологічного батька у свідоме поле дитини), що можуть загрожувати цілісності або стійкості його поточної нуклеарної родини, будуть сприйняті ОСОБА_5 як катастрофічна втрата та матимуть деструктивний психотравмуючий вплив на його подальший розвиток та адаптацію.
У судовому засіданні спеціаліст підтвердила і роз`яснила свої висновки, вважала що для дитини психологічно комфортно у його родині з мамою і вітчимом ОСОБА_4 , якого дитина сприймає позитивно, прив`язаний до нього і сприймає як свого батька, називає татом.
Свідок ОСОБА_6 , знайома ОСОБА_14 , суду дала показання про те, що знає ОСОБА_15 більше десяти років, близько спілкуються з нею, батько її сина ОСОБА_5 з дитиною тривалий час не спілкується, не цікавиться дитиною, не приймає участі у його вихованні, лише сплачує аліменти, ОСОБА_4 ставиться до нього як справжній тато.
Свідок ОСОБА_7 знає ОСОБА_15 та ОСОБА_5 близько шести років, ОСОБА_16 не бачила жодного разу, чоловік ОСОБА_17 дуже гарно ставиться до неї та її сина, всім забезпечує, ОСОБА_5 називає його татом.
ОСОБА_11 під час з`ясування думки дитини в присутності психолога суду пояснив, що він живе з мамою і татом ОСОБА_4 , є учнем 7 школи 7 класу, шкільні заходи відвідують мама і тато ОСОБА_4 , з яким у нього склалися гарні стосунки, вони разом живуть, їздять відпочивати, востаннє були на відпочинку у Карпатах, у Франції в "Діснейленді", коли виникають труднощі з виконанням домашніх завдань, йому допомагає мама, в сім`ї у них з мамою і татом ОСОБА_4 у кожного свої обов`язки, дружні відносини, його рідний батько не телефонує, не вітає зі святами, з днем народження, не приїздить до нього тривалий час, бачився з ним давно, у віці п`яти років, запам`яталося що він сину сказав в грубій формі що ОСОБА_5 мало був битий.
Висновком комісії з питань захисту прав дитини Сихівської районної адміністрації про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свій висновок комісія обґрунтувала тим, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу, проходження батьком військової служби є причиною, яка ускладнює розуміння, чи можливо змінити ставлення батька до дитини та виконання ним батьківських обов`язків.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Конвенції Організації об`єднаних націй (ООН) "Про права дитини", за якою в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (принцип верховенства інтересів дитини).
Відповідно до ч.1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Відповідно до роз`яснень, що містяться пунктах 15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз`яснив, що розглядаючи справи даної категорії, судам слід мати на увазі, що позбавлення батьківських прав, тобто наданих батькам до досягнення дитиною повноліття прав на її виховання, захист її інтересів, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування вирішується лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи та характеру ставлення батьків до дітей.
Відповідно до ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
Судом не встановлено, що відповідачу чинилися перешкоди належним чином виконувати свої батьківські обов`язки, або що відповідач не виконував і не виконує батьківські обов`язки з поважних причин.
Також суд не погоджується та не приймає до уваги висновок органу опіки та піклування Сихівської районної адміністрації як необґрунтований, незрозуміло як за висновком комісії необхідно спонукати батька до виконання своїх батьківських обов`язків щодо його неповнолітнього сина, які ним свідомо без поважних причин не виконуються понад п`ять років, а також чим обґрунтована позиція комісії про те, що проходження батьком військової служби є причиною, яка ускладнює розуміння, чи можливо змінити ставлення батька до дитини та виконання ним батьківських обов`язків.
Оскільки, 19.11.2011 р. між ОСОБА_10 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, за час шлюбу у них ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_3 , рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 03.05.2018 шлюб між сторонами розірвано, рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 04.10.2018 стягнуто на користь ОСОБА_10 аліменти в розмірі 1500 грн. щомісячно на утримання сина ОСОБА_3 . Дитина ОСОБА_11 більше п`яти років проживає з мамою та її чоловіком ОСОБА_4 в м.Львів, відповідач має іншу сім`ю, від спілкування з сином самоусунувся, сплачував на користь позивача за рішенням Сихівського районного суду м.Львова аліменти в розмірі 1500 грн. щомісячно, протягом тривалого періоду (більше п`яти років) відповідач ОСОБА_2 з сином ОСОБА_5 не проживає та зовсім не спілкується, не піклується про його стан здоров`я та не забезпечує належний фізичний та духовний розвиток дитини, не цікавиться ним і не бере участі в його утриманні та вихованні, не виявляє до нього щонайменшої батьківської турботи, ніяких стосунків з ним не підтримує, таким чином батько ухиляється від виховання дитини та від виконання своїх батьківських обов`язків, то задля якнайкращого забезпечення інтересів ОСОБА_3 , з метою захисту його прав відповідача необхідно позбавити батьківських прав щодо його малолітнього сина ОСОБА_3 .
Рішення про стягнення аліментів на дітей суд не приймає, оскільки аліменти стягнено рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 04.10.2018.
Разом з тим, суд роз`яснює сторонам, що відповідно до ч. 1 ст. 169 Сімейного кодексу України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Відповідно до ч. 4 зазначеної статті суд при поновленні батьківських прав перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір 1211,20 грн. необхідно стягнути з відповідача на користь позивача у зв`язку із задоволенням позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 3 Конвенції Організації об`єднаних націй (ООН) «Про права дитини», ст. 164 СК України, ст. 9, 12, 13, 81, 89, 211, 223, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов задовольнити повністю.
Позбавити ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ), батьківських прав відносно його неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 процесуальні витрати на сплату судового збору в сумі 1211,20 грн.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду.
Повний текст рішення судом виготовлено 07.02.2026.
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua