Рішення від 11 січня 2026 р. у справі №216/7927/25 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/7927/25

провадження №2/216/1207/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2026 року м. Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого, судді Чирського Г.М.,

за участю: секретаря судового засідання Смолдирева М.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 м. Кривого Рогу, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бордунова Ірина Олегівна, до Криворізької міської ради в особі Виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради про припинення права спільної часткової власності, виділ в натурі частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, визнання права приватної власності на окремо визначений об`єкт нерухомого майна,-

ВСТАНОВИВ:

До Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області звернулася адвокат Бордунова Ірина Олегівна в інтересах ОСОБА_1 з відповідною позовною заявою до до Криворізької міської ради в особі Виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради про припинення права спільної часткової власності, виділ в натурі частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, визнання права приватної власності на окремо визначений об`єкт нерухомого майна. В обґрунтування позову зазначено, що 03.06.2024 року ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Ставніченко О.П., приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області, набула право спільної часткової власності на частку житлового будинку «А-1» житловою площею 84,2 кв.м., загальною площею 114,1 кв.м., з господарськими будівлями і спорудами: літня кухня Б, літня кухня Г, вбиральня Ж, вбиральня З, водоколонка І, водоколонка ІІ, замощення ІІІ, замощення ІV, огорожа № 1-3, а саме групи приміщень житловою площею 40,5 кв.м., загальною площею 61,1 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

25.08.2025 року позивачем замовлено технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно фактичних даних, підтверджених поточною інвентаризацією, технічні параметри та обсяг нерухомого майна, набутого позивачем у спільну часткову власність співпадають із задекларованими у правовстановлюючих документах. Самовільно збудованого майна не виявлено.

Разом з тим, частка житлового будинку «А-1», що складається: прим. 2-1 – коридор – 6,3 м2; прим. 2-2 – кухня – 4,3 м2; прим. 2-3 – житлова кімната – 7,0 м2; прим. 2-4 – житлова кімната – 10,6 м2; прим. 2-5 – житлова кімната – 15,0 м2; прим. 2-6 – житлова кімната – 7,9 м2; прим. 2-7 – коридор – 4,9 м2. з І – погребу – 5,1 м2, загальною площею 61,1 м2, житловою площею 40,5 м2 та господарських будівель і споруд: літня кухня Г, вбиральня Ж, водоколонка І, замощення ІV, огорожі № 1-3, хвіртка № 2, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у користуванні та володінні співвласника ОСОБА_1 , фактично складає окремо визначене житлове приміщення, з відокремленим ізольованим входом до своєї частини, облаштовано автономну роботу інженерних мереж, укладені окремі договори на постачання електроенергії, води та газу.

До іншого відокремленого володіння та користування належать, зокрема частка житлового будинку літ. «А-1», що складається: прим. 1-1 – коридор – 3,7 м2; прим. 1-2 – житлова кімната – 9,0 м2; прим. 1-3 – житлова кімната – 11,2 м2; прим. 1-4 – житлова кімната – 11,4 м2; прим. 1-5 – житлова кімната – 12,1 м2; прим. 1-6 – кухня – 5,6 м2; загальною площею 53,0 м2, житловою площею 43,7 м2 та господарських будівель і споруд: літня кухня - Б, сарай – В, вбиральня – З, водоколонка - ІІ; замощення – ІІІ, огорожі - №1-3, хвіртка №3. Вказане відокремлене житлове приміщення також має відокремлений вхід, облаштовано автономну роботу інженерних мереж.

Між співвласниками існував усталений порядок користування спільним майном, спорів між співвласниками не виникало.

Співвласником спільної часткової власності вищезгаданого житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 співвласник спірного домоволодіння з господарськими спорудами та будівлями – ОСОБА_2 померла, про що достеменно обізнана позивачка. Позивачка без згоди співвласника не може самостійно визначити порядок користування спільною земельною ділянкою та оформити право власності або право користування на земельну ділянку, на якій розташоване належна їй частка домоволодіння з господарськими будівлями та спорудами за адресою:

АДРЕСА_1 огляду на відсутність титульного власника частки спірного майна, що залишилася після смерті співвласника ОСОБА_2 , позивачка позбавлена можливості реалізувати своє право власника та укласти договір купівлі-продажу належного їй нерухомого майна. Наразі будь-які питання стосовно спільного користування, володіння та розпорядження належного на праві спільної часткової власності майном у несудовому порядку вирішити неможливо через відсутність легітимного співвласника. Водночас, наявне обмеження інтересів позивача у праві вільно розпоряджатися своїм майном, не відповідає фактичному правовому режиму майна та унеможливлює процес оформлення позивачем право користування земельною ділянкою, у зв`язку з вищевикладеними обставинами наявні перешкоди для позивачки в реалізації її права власності щодо розпорядження, володіння та користування спірним майном та спонукає останню звернутися до суду за захистом порушених прав та інтересів.

Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.10.2025 року вищезазначений позов прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання на 04 грудня 2025 року о 10 год. 30 хв. Крім того, за клопотанням позивача постановлено витребувати від Центрально-Міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 ; витребувати в Шостій криворізькій державній нотаріальній конторі у Дніпропетровській області матеріали спадкової справи, яка була відкрита після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 ; витребувати в комунальному підприємстві «Криворізьке районне бюро технічної інвентаризації» ДОР архівну довідку щодо належності на праві власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , частки будинку «А-1» житловою площею 84,2 кв.м., загальною площею 114,1 кв.м, з господарськими будівлями і спорудами: літня кухня Б, літня кухня Г, вбиральня Ж, вбиральня З, водоколонка І, водоколонка ІІ, замощення ІІІ, замощення ІV, огорожа №1-3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

24.11.2025 року від Центрально-Міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшли витребуванні докази згідно ухвали суду від 13.10.2025 року.

Також, від Шостої криворізької державної нотаріальної контори Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшло повідомлення, згідно якого нотаріальною конторою спадкова справа після смерті ОСОБА_2 ,померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , не заводилася.

27.11.2025 року від комунального підприємства «Криворізьке районне бюро технічної інвентаризації» ДОР надійшло повідомлення на виконання ухвали суду про витребування доказів.

Учасники судового процесу у судове засідання не з`явилися. Надали заяви про розгляд справи у їх відсутність.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Розглянувши подані заяви і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши вступні промови та пояснення учасників справи, перевіривши доводи сторін доказами, наявними у справі, дійшов такого висновку.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 1, ч. 2 ст. 77 ЦПК України).

Судом встановлено, що 03.06.2024 року ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Ставніченко О.П., приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області, набула право спільної часткової власності на частку житлового будинку «А-1» житловою площею 84,2 кв.м., загальною площею 114,1 кв.м., з господарськими будівлями і спорудами: літня кухня Б, літня кухня Г, вбиральня Ж, вбиральня З, водоколонка І, водоколонка ІІ, замощення ІІІ, замощення ІV, огорожа № 1-3, а саме групи приміщень житловою площею 40,5 кв.м., загальною площею 61,1 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказана інформація підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав, за № 381256195 від 03.06.2024 року.

25.08.2025 року позивачем замовлено, а техніком з інвентаризації нерухомого майна - фізичною особою – підприємцем ОСОБА_3 виконано технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно фактичних даних, підтверджених поточною інвентаризацією, технічні параметри та обсяг нерухомого майна, набутого позивачем у спільну часткову власність співпадають із задекларованими у правовстановлюючих документах. Самовільно збудованого майна не виявлено.

Разом з тим, частка житлового будинку «А-1», що складається: прим. 2-1 – коридор – 6,3 м2; прим. 2-2 – кухня – 4,3 м2; прим. 2-3 – житлова кімната – 7,0 м2; прим. 2-4 – житлова кімната – 10,6 м2; прим. 2-5 – житлова кімната – 15,0 м2; прим. 2-6 – житлова кімната – 7,9 м2; прим. 2-7 – коридор – 4,9 м2. з І – погребу – 5,1 м2, загальною площею 61,1 м2, житловою площею 40,5 м2 та господарських будівель і споруд: літня кухня Г, вбиральня Ж, водоколонка І, замощення ІV, огорожі № 1-3, хвіртка № 2, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у користуванні та володінні співвласника ОСОБА_1 , фактично складає окремо визначене житлове приміщення, з відокремленим ізольованим входом до своєї частини, облаштовано автономну роботу інженерних мереж, укладені окремі договори на постачання електроенергії, води та газу.

До іншого відокремленого володіння та користування належать, зокрема частка житлового будинку літ. «А-1», що складається: прим. 1-1 – коридор – 3,7 м2; прим. 1-2 – житлова кімната – 9,0 м2; прим. 1-3 – житлова кімната – 11,2 м2; прим. 1-4 – житлова кімната – 11,4 м2; прим. 1-5 – житлова кімната – 12,1 м2; прим. 1-6 – кухня – 5,6 м2; загальною площею 53,0 м2, житловою площею 43,7 м2 та господарських будівель і споруд: літня кухня - Б, сарай – В, вбиральня – З, водоколонка - ІІ; замощення – ІІІ, огорожі - №1-3, хвіртка №3. Вказане відокремлене житлове приміщення також має відокремлений вхід, облаштовано автономну роботу інженерних мереж.

Між співвласниками існував усталений порядок користування спільним майном, спорів між співвласниками не виникало.

Співвласником спільної часткової власності вищезгаданого житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до відповіді КП «Криворізьке РБТІ» ДОР» від 19.11.2025 року за № 1094, на виконання ухвали суду від 13.10.2025 року, повідомлено, що згідно архівної справи, станом на 31.12.2012 року, право власності на частку житлового будинку з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване на праві спільної часткової власності в КП ДОР «Криворізьке БТІ» в реєстровій книзі № 21, запис 44904 на ім`я ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом ,виданого 16.01.2001 року Першою криворізькою державною нотаріальною конторою, зареєстрованого в реєстрі № 1-194.

Згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 20.11.2025 року, наданого Центрально-Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на виконання ухвали суду, співвласник спірного домоволодіння з господарськими спорудами та будівлями – ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено відповідний актовий запис за № 1145.

Згідно відповіді Шостої криворізької державної нотаріальної контори від 19.11.2025 року за № 1890/01-16, наданої на ухвалу суду, повідомлено, що згідно інформації з алфавітних книг спадкова справа щодо майна ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 не заводилася.

Як зазначено у позові, позивачка без згоди співвласника не може самостійно визначити порядок користування спільною земельною ділянкою та оформити право власності або право користування на земельну ділянку, на якій розташоване належна їй частка домоволодіння з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

З огляду на відсутність титульного власника частки спірного майна, що залишилася після смерті співвласника ОСОБА_2 , позивачка позбавлена можливості реалізувати своє право власника та укласти договір купівлі-продажу належного їй нерухомого майна.

15.09.2025 року позивачкою було замовлено висновок судового експерта з питань будівельно-технічної експертизи щодо визначення технічної можливості поділу будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

На розгляд експертного дослідження були поставлені наступні питання:

- Чи є технічна можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва, враховуючи існуюче конструктивно-планувальне рішення будинку, не порушуючи будівельні норми та правила, виділу в натурі в окремий об`єкт частки нерухомого майна, розташованого по АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності?

- Які варіанти поділу об`єкту нерухомого майна, розташованого по АДРЕСА_1 , якого належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 , можливо визначити відповідно до часток співвласників та вимог нормативно-правових актів?

29.09.2025 року судовим експертом Бихно М.В. було виготовлено висновок експерта з питань будівельно-технічної експертизи № 79-25. Відповідно до висновків вказаного експертного дослідження вбачається наступне.

Технічна можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва, враховуючи існуюче конструктивно-планувальне рішення будинку, не порушуючи будівельних норм та правил, виділити в окремий об`єкт в натурі частку нерухомого майна, розташованого по АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності - існує.

Варіант поділу об`єкту нерухомого майна – домоволодіння АДРЕСА_1 вбачається наступне.

Співвласнику ОСОБА_1 1/2 частки житлового будинку літ. «А-1» з господарськими будівлями та спорудами пропонуються до виділу наступні будівлі та споруди:

Частина житлового будинку літ. «А-1» (на кресленнях позначено жовтим кольором): І – погріб – 5,1 м2 ; прим. 2-1 – коридор – 6,3 м2; прим. 2-2 – кухня – 4,3 м2; прим. 2-3 – житлова кімната – 7,0 м2; прим. 2-4 – житлова кімната – 10,6 м2; прим. 2-5 – житлова кімната – 15,0 м2; прим. 2-6 – житлова кімната – 7,9 м2; прим. 2-7 – коридор – 4,9 м2. Всього загальна площа 61,1 м2, житлова площа 40,5 м2.

Також співвласнику ОСОБА_1 пропонуються наступні будівлі та споруди (на кресленнях позначено жовтим кольором): Літ. Г – літня кухня; Літ. Ж – вбиральня; І – водоколонка; ІV – замощення; огорожі № 1-3, хвіртка №2.

Співвласнику іншої частки житлового будинку літ. «А-1» з господарськими будівлями та спорудами пропонуються до виділу наступні будівлі та споруди (на кресленнях позначені блакитним кольором): прим. 1-1 – коридор – 3,7 м2; прим. 1-2 – житлова кімната – 9,0 м2; прим. 1-3 – житлова кімната – 11,2 м2; прим. 1-4 – житлова кімната – 11,4 м2; прим. 1-5 – житлова кімната – 12,1 м2; прим. 1-6 – кухня – 5,6 м2. Всього загальна площа 53,0 м2, житлова площа 43,7 м2.

Також співвласнику частки пропонуються наступні будівлі та споруди (на кресленнях позначено блакитним кольором): Літ. Б – Літня кухня; Літ. В – сарай; Літ. З – вбиральня; ІІ – водоколонка; ІІІ – замощення; огорожі №1-3 , хвіртка №3.

Висновок судового експерта ОСОБА_4 з питань будівельно-технічної експертизи № № 79-25 з відповідним дослідженням можливості виділення частини, в будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 підтверджує технічну можливість виділення в натурі належної позивачці частки та відсутність додаткових умов для реалізації її прав.

Виділ часток нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є технічно можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Зазначене підтверджується даними технічного паспорту та висновком судового експерта з питань будівельно-технічної експертизи № № 79-25, отже визначальним для виділу частки нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки майна відповідно до часток співвласників.

Наразі будь-які питання стосовно спільного користування, володіння та розпорядження належного на праві спільної часткової власності майном у несудовому порядку вирішити неможливо через відсутність легітимного співвласника. Водночас, наявне обмеження інтересів позивача у праві вільно розпоряджатися своїм майном, не відповідає фактичному правовому режиму майна та унеможливлює процес оформлення позивачем право користування земельною ділянкою, у зв`язку з вищевикладеними обставинами наявні перешкоди для позивачки в реалізації її права власності щодо розпорядження, володіння та користування спірним майном та спонукає останню звернутися до суду за захистом порушених прав та інтересів.

Вирішуючи спір суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

Норми ст. 181 передбачають, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом (ст. 182 ЦК України).

Відповідно до ст. 183 ЦК України подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення.

Норми ч.1 ст. 316 ЦК України визначають, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (ст.317 ЦК України).

Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до вимог ч.1,2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності уважаться набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом (ст.328 ЦК України).

Відповідно до ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб`єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади (ст. 356 ЦК України).

Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності(ч.3 ст. 358 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дробовому виразі. Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності (частина перша статті 364 ЦК України).

Положенням статті 364 ЦК України закріплено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Частиною третьою статті 364 цього Кодексу визначено, що у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Згідно вимог ст. 367 ЦК України, майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

За змістом наведених норм виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно, за загальним правилом, розміру його частки у праві спільної власності та припинення права спільної часткової власності на відповідне майно. Шляхом виділу частки у майні припиняється спільна часткова власність, і особа стає власником виокремленого майна.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі № 495/3521/18 (провадження № 61-18535св21) вказано, що у разі виділу співвласник отримує свою частку в майні в натурі й вибуває зі складу учасників спільної власності. За всіма іншими співвласниками спільна власність при виділі частки зберігається.

Як роз`яснено в П.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок /зі змінами/, у спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності.

Відповідно до П.6 вищенаведеної Постанови при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом /квартиру/. Виділ також може мати місце за наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

Визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року.

Згідно ст. 380 ЦК України, житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.

Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч. 2 ст. 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Як зазначено вище, ОСОБА_1 належить частки житлового будинку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Інша частина зазначеного будинку належить ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому спадкоємці спадкодавця ОСОБА_2 спадщину не прийняли, спадкова справа не заводилася.

Відповідно до вимог ст. 1277 ЦК України разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Особи, які мають право або зобов`язані подати заяву про визнання спадщини відумерлою, мають право на одержання із Спадкового реєстру інформації про заведену спадкову справу та видане свідоцтво про право на спадщину. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцезнаходженням нерухомого майна. Спадщина, не прийнята спадкоємцями, охороняється до визнання її відумерлою відповідно до статті 1283 цього Кодексу.

Згідно ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до вимог ст. 106 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

За таких підстав позивач не може самостійно визначити порядок користування спільною земельною ділянкою та оформити право власності або право користування на земельну ділянку, на якій розташоване належна їй частка домоволодіння з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , тому суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .

Відповідно до норм ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивачка не наполягала на стягненні судових витрат, суд вважає за можливе залишити понесені судові витрати за позивачем.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Припинити право спільної часткової власності на частку житлового будинку «А-1» житловою площею 84,2 кв.м., загальною площею 114,1 кв.м., з господарськими будівлями і спорудами: літня кухня Б, літня кухня Г, вбиральня Ж, вбиральня З, водоколонка І, водоколонка ІІ, замощення ІІІ, замощення ІV, огорожі № 1-3, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Виділити в натурі шляхом поділу ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1 ) частку житлового будинку «А-1» житловою площею 84,2 м2, загальною площею 114,1 м2, а саме: прим. 2-1 – коридор – 6,3 м2; прим. 2-2 – кухня – 4,3 м2; прим. 2-3 – житлова кімната – 7,0 м2; прим. 2-4 – житлова кімната – 10,6 м2; прим. 2-5 – житлова кімната – 15,0 м2; прим. 2-6 – житлова кімната – 7,9 м2; прим. 2-7 – коридор – 4,9 м2, І – погріб – 5,1 м2 загалом загальною площею 61,1 м2, житловою площею 40,5 м2. та частку господарських будівель і споруд, а саме: літню кухню - Літ. Г; вбиральню - Літ. Ж; І – водоколонка; ІV – замощення; огорожі № 1-3, хвіртку №2, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1 ) право особистої приватної власності на об`єкт нерухомого майна – окреме домоволодіння, що складається з: прим. 2-1 – коридор – 6,3 м2; прим. 2-2 – кухня – 4,3 м2; прим. 2-3 – житлова кімната – 7,0 м2; прим. 2-4 – житлова кімната – 10,6 м2; прим. 2-5 – житлова кімната – 15,0 м2; прим. 2-6 – житлова кімната – 7,9 м2; прим. 2-7 – коридор – 4,9 м2, І – погріб – 5,1 м2, загальною площею 61,1 м2, житловою площею 40,5 м2. та господарські будівлі і споруди: літня кухня – літ. Г, вбиральня – літ. Ж, водоколонка І, замощення ІV, огорожі № 1-3, хвіртка № 2, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Г.М.Чирський