Постанова від 18 грудня 2025 р. у справі №754/14700/25 — Київський апеляційний суд

Справа № 754/14700/25 Суддя в І-й інстанції Коваленко І.І.

Провадження № 33/824/5116/2025 Суддя в II-й інстанції Ігнатюк О.В.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

19 грудня 2025 року м. Київ

Київський апеляційний суд

у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Ігнатюка О.В., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду міста Києва від 24 вересня 2025 року, -

в с т а н о в и в :

Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 24 вересня 2025 року

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три місяці.

ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він, 22 серпня 2025 року о 17 год. в м. Києві по вул. Радосинській, повторно протягом року керував транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю але своєчасно його не пройшов.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 указано на незаконність постанови судді та необхідність її скасування. В обґрунтування доводів апеляційної скарги послався на те, що постанова винесена із порушенням норм чинного законодавства, обставини справи з`ясовані неповно, висновки судді не відповідають фактичним обставинам справи. Апелянт звернув увагу на те, що при накладенні адміністративного стягнення не було беззаперечно з`ясовано чи відноситься його автомобіль марки «Сітроен Берлінго», до транспортних засобів, які підлягають обов`язковому технічному контролю відповідно до ст. 35 Закону України «Про дорожній рух». Також суд не врахував, що у протоколі не зазначено до якого типу належить транспортний засіб, який на думку органів поліції підлягає обов`язковому технічному контролю. Зокрема, накладаючи адміністративне стягнення, суд самостійно дійшов висновку, що, оскільки у технічному паспорті автомобіля марки «Сітроен Берлінго» зазначено «вантажний фургон малотоннажний - В», він належить до вантажних автомобілів, а отже, підлягає обов`язковому технічному контролю. Проте з таким висновком суду апелянт не погоджується з огляду на таке. Відповідно до п. 2.13 ПДР України визначено чіткий перелік транспортних засобів, які не підлягають обов`язковому технічному контролю. Так, законодавцем визначено, що вантажні автомобілі є транспортними засобами, які належать до категорії С, а всі інші транспортні засоби, що належать до інших категорій, такими не є. Звернув увагу, що з цього питання немає чітких розмежувань ні в Законі України «Про дорожній рух», ні у Правилах дорожнього руху, ні у Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсягах перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 № 137, а також в інших нормативно-правових актах. Натомість ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що обов`язковому технічному контролю не підлягають: легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, а також причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку). Наведене, на думку апелянта, свідчить про те, що зазначення органами реєстрації у технічному паспорті двох взаємовиключних формулювань - «вантажний фургон малотоннажний - В» - унеможливлює однозначне віднесення автомобіля «Сітроен Берлінго» до вантажних або до легкових транспортних засобів, що не забезпечує належної правової визначеності, у тому числі щодо обов`язку проходження обов`язкового технічного контролю. Крім того, ухвалюючи постанову, суд не врахував, що позбавлення права керування транспортними засобами строком на три місяці позбавляє його єдиного джерела доходу та фактично порушує його право на працю, оскільки він працює водієм. Окрім того, стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на три місяці є надто суворим додатковим покаранням і є явно несправедливим, оскільки додаткове покарання є суворішим, ніж основне покарання у виді штрафу. Апелянт також зазначив, що він працює на умовах строкового договору у фізичної особи-підприємця, а тому позбавлення права керування транспортними засобами строком на три місяці може призвести його родину до скрутного матеріального становища. Просив постанову скасувати а провадження щодо нього закрити у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Вислухавши пояснення:

ОСОБА_1 , який подану апеляційну скаргу підтримав, підтвердив її доводи і просив скаргу задовольнити;

вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги суд приходить до висновку про відсутність підстав до задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.

Висновки місцевого суду про доведеність повторного протягом року керування ОСОБА_1 транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, стверджуються зібраними у справі доказами, дослідженим у ході судового розгляду. Суд звертає увагу на те, що фактичні обставини адміністративного правопорушення, тобто факт керування транспортним засобом, який не пройшов технічного контролю ОСОБА_1 не оспорюються, а зміст його заперечень зводиться до того, що керований ним автомобіль не відноситься до автомобілів, проведення щодо яких технічного контролю є обов`язковим.

Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч.4 ст. 121 КУпАП є правильною, стягнення на нього накладене відповідно до вимог закону у межах санкції, передбаченої цією нормою закону.

Апеляційна скарга не містить доводів, які би указували на незаконність ухваленого місцевим судом рішення. Посилання ОСОБА_1 на те, що керований ним автомобіль не відноситься до автомобілів, проведення щодо яких технічного контролю є обов`язковим не ґрунтується на вимогах закону.

Так, відповідальність за ч.4 ст.121 КУпАП настає за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - третьою цієї статті. Частиною третьою ст. 121 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов. Статтею 35 Закону України «Про дорожній рух» передбачений обов`язковий технічний контроль транспортних засобів за винятком транспортних засобів, визначених у частині другій цієї статті. Відповідно до п.2 ч.2 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» обов`язковому технічному контролю не підлягають легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років. Як вбачається із свідоцтва про реєстрацію автомобіля, яким керував ОСОБА_1 , а саме автомобіля «Сітроен Берлінго», зазначено, що цей автомобіль відноситься до «вантажних фургонів малотоннажних - В». Строк експлуатації цього автомобіля більше 2 років. Наведене дає підстави стверджувати про те, що автомобіль, яким керував ОСОБА_1 не підпадає під перелік автомобілів, щодо яких не проводиться технічний контроль, оскільки він відноситься до малотоннажних вантажних автомобілів із строком експлуатації більше 2 років.

Суд при цьому звертає увагу на те, що 10.07.2025 року ОСОБА_1 вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 121 КУпАП, за що на нього було накладене стягнення у виді штрафу. Ця постанова ОСОБА_1 не була оскаржена, станом на час розгляду справи місцевим судом не була ні змінена, ні скасована, що є додатковим підтвердженням правильності рішення місцевого суду про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 121 КУпАП.

Посилання ОСОБА_1 на те, що він не зміг пройти технічний контроль у зв`язку із відсутністю власника автомобіля не дає підстав для визнання відсутності у діях останнього складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст. 121 КУпАП та звільнення його від відповідальності за вчинення цього правопорушення.

Щодо доводів апеляційної скарги про незаконність постанови у частині накладення додаткового стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами та врахування того, що ОСОБА_1 працює водієм та застосування щодо нього такого стягнення позбавить його доходу, то суд звертає увагу на те, що відповідно до санкції ч.4 ст. 121 КУпАП додаткове стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами є обов`язковим, а положеннями КУпАП не передбачено можливості призначення покарання нижче нижчої межі, передбаченої санкцією певної статті або не призначення обов`язкового додаткового стягнення.

Наведене указує на необґрунтованість поданої апеляційної скарги та відсутність підстав для її задоволення.

Постанова Деснянського районного суду міста Києва від 24 вересня 2025 року щодо ОСОБА_1 відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування суд не вбачає у зв`язку із чим залишає цю постанову без змін, а у задоволенні апеляційної скарги відмовляє. {

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -

п о с т а н о в и в :

В задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити.

Постанову Деснянського районного суду міста Києва від 24 вересня 2025 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Ігнатюк О.В.