Постанова від 09 лютого 2026 р. у справі №750/12730/25 — Чернігівський апеляційний суд

Справа № 750/12730/25 Головуючий у 1 інстанції Лямзіна Н.Ю.

Провадження № 33/4823/74/26

Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2026 року місто Чернігів

Чернігівський апеляційний суд

у складі: головуючого-судді Салая Г.А.,

за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисника Кушнеренка Є.Ю.,

розглянувши апеляційну скаргу захисника Кушнеренка Є.Ю. в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 листопада 2025 року,

У С Т А Н О В И В:

Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючу по АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та на неї накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 605 грн 60 коп. судового збору.

Місцевим судом зазначено, що 29.08.2025 року, о 21 год. 48 хв., у м. Чернігові по вул. Софії Русової, 11, керувала транспортним засобом “Toyota Yaris ”, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці за допомогою приладу Драгер та від медичного огляду у закладі охорони здоров`я відмовилася, чим порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Не погодившись із рішенням суду, захисник подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду скасувати та не застосовувати стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає про необґрунтованість судового рішення стосовно накладення адміністративного стягнення, яке застосоване без урахування положень ст. 33 КУпАП. Вважає, що судом не враховано те, що ОСОБА_1 вперше притягується до адміністративної відповідальності та перебуваючи після конфлікту з чоловіком у пригніченому психоемоційному стані не могла адекватно усвідомлювати обставини та рівень відповідальності. Також зазначає, що спочатку протокол прийшов до суду з помилкою у прізвищі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та після доопрацювання, яке виконано шляхом виправлення (допису) у протоколі, раніше підписаному ОСОБА_1 при цьому її підписом такі виправлення не засвідчено.

Дослідивши апеляційну скаргу, вислухавши ОСОБА_1 та її захисника, які підтримали вимоги поданої апеляційної скарги та просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 438039 від 29.08.2025 року ОСОБА_1 , керувала транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння та від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці так і в медичному закладі відмовилася. (а.с. 6).

Згідно з даними наявного у матеріалах справи направлення водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зазначено, що у водія ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці (а.с. 11).

Із переглянутого апеляційним судом відеозапису вбачається рух поліцейського автомобіля за автомобілем та зупинку останнього після подачі відповідного знаку. За кермом перебувала водій ОСОБА_1 , якій працівниками поліції було роз`яснено, що поступив сигнал щодо можливого перебування водія вказаного автомобіля у стані алкогольного сп`яніння та роз`яснено виявлені ознаки такого, зокрема: запах алкоголю з ротової порожнини, тремтіння пальців рук та повідомлено, що поведінка водія не відповідає обстановці, на що остання не заперечувала та пояснила, що вживала алкоголь в обідній час. Від вимоги пройти огляд як на місці зупинки так і в закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 відмовилася, наслідки відмови також були озвучені поліцейськими. При цьому ОСОБА_1 поводилася спокійно, в подальшому дійсно повідомила про конфлікт з чоловіком та перебувала у пригніченому стані, однак свідомо відмовилася від проходження огляду навіть після роз`яснень поліцейськими щодо максимально допустимої норми алкоголю у крові. Після цього було оформлено матеріали, проти чого ОСОБА_1 жодних заперечень не висловлювала, спокійно підписавши документи, погоджуючись із вчиненням адміністративного правопорушення.

Таким чином, місцевий суд, розглядаючи справу по суті, правильно встановив фактичні обставини, які полягали у керуванні ОСОБА_1 транспортним засобом із ознаками алкогольного сп`яніння та її відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки так і в закладі охорони здоров`я.

І такі обставини не спростовуються доводами апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не усвідомлювала відповідальності через психоемоційний стан, оскільки візуально із відео вбачається, що водій розуміла суть вимоги поліцейських про проходження огляду, повідомила, що вживала алкоголь та свідомо відмовилася від проходження такого, при цьому поліцейські, проявляючи емпатію до повідомлених нею обставин конфлікту з чоловіком, спокійно повідомили водію як наслідки відмови, так і максимально допустимий рівень алкоголю, при якому дозволено керування та ще раз запропонували пройти такий, від чого вона відмовилась.

Крім того, із наданих апелянтом копії протоколу про адміністратвине правоопрушення, передбачене 173-2 ч. 1 КУпАП відносно ОСОБА_2 (чоловіка ОСОБА_1 ) вбачається, що у письмових поясненнях ОСОБА_2 зазначив, що в ході конфлікту з дружиною, остання перебуває у стані алкогольного сп`яніння, а у постанові суду, якою закрито провадження по справі останньої надані пояснення, що конфлікт дійсно був, але насилля чоловік до неї не застосовував, провадження по справі було закрито судом.

Таке підтверджує висновки суду щодо відсутності обставин, які б виправдовували дії ОСОБА_1 психоемоційним станом, викликаним неправомірними діями чоловіка та не спростовує її вини у керуванні автомобілем з явними ознаками алкогольного сп`яніння та її відмови від проходження відповідного огляду.

Відеозапис є одним із об`єктивних доказів у справі про адміністративне правопорушення, оскільки на ньому зафіксована подія правопорушення. Відеозапис суд оцінює у сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними у даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відеозапис відображає чітку і логічну послідовність дій, а також спілкування співробітників поліції із водієм в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та винуватості особи у його вчиненні.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») від 2 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Адміністративне стягнення накладене судом з додержанням вимог статті 33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та в межах санкції частини статті за дане правопорушення, яке є безальтернативним, тому доводи апеляційної скарги про протилежне безпідставні.

Так само виправлення у протоколі прізвища особи, яка притягається до відповідальності, в якому було допущено помилку однієї літери, жодним чином не впливає на суть справи та не є тим істотним порушенням, яке б могло стати підставою для скасування законного та обґрунтованого судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника Кушнеренка Є.Ю. залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 листопада 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяГ. А. Салай