Постанова від 09 лютого 2026 р. у справі №591/9823/24 — Сумський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2026 року м.Суми

Справа №591/9823/24

Номер провадження 22-ц/816/66/26

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Криворотенка В. І. , Сізова Д. В.

з участю секретаря судового засідання – Кияненко Н.М.,

у присутності :

представника боржника ОСОБА_1 – адвоката Пулинця Богдана Анатолійовича,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми

на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 29 січня 2025 року у складі судді Клименко А.Я., постановлену у м. Суми, повне судове рішення складено 03 лютого 2025 року,

в цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Джамалова Елвіна Халеддіна огли, стягувач – ОСОБА_2 ,

у с т а н о в и в:

У жовтні 2024 року ОСОБА_1 , діючи через свого представника – адвоката Пулинця Б.А., звернувся до суду зі скаргою, в якій просив скасувати постанову державного виконавця від 17 вересня 2024 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 165 534 грн 98 коп.

Скарга мотивована тим, що на виконанні у відділі ДВС перебуває виконавче провадження №58582958 щодо стягнення з нього аліментів на утримання дитини – ОСОБА_3 , у розмірі частини заробітку, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. 25 вересня 2024 року його представник, ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження, встановив, що 17 вересня 2024 року державний виконавець виніс постанову, якою накладено штраф на ОСОБА_1 в розмірі 165 534 грн 98 коп. на користь стягувача.

Боржник вважає вказану постанову державного виконавця незаконною та такою, що підлягає скасуванню, з огляду на таке:

З 17 липня 2022 року боржник проходить військову службу та бере участь безпосередньо у бойових діях та не має можливості контролювати нарахування йому аліментів за судовим наказом. Державний виконавець не звертався до військової частини з постановою про звернення стягнення на заробітну плату боржника.

Вважає, що державний виконавець штучно створив заборгованість за аліментами, внаслідок чого в подальшому, наклав на нього штраф.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 29 січня 2025 року скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - задоволено.

Скасовано постанову державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 17 вересня 2024 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 165 534 грн 98 коп. в межах виконавчого провадження №58582958 за судовим наказом №591/1241/18 від 04 березня 2019 року, виданим Зарічним районним судом м. Суми.

В апеляційній скарзі Зарічний відділ ДВС у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, просить ухвалу суду скасувати.

Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що постанова про накладення на боржника штрафу видана правомірно з дотриманням вимог ст.14, 74 Закону України «Про виконавче провадження», адже сукупний розмір заборгованості станом на 31 липня 2024 року становив 469 789 грн 75 коп., що перевищує суму відповідних платежів за три роки.

У визначений апеляційним судом строк, відзиву на апеляційну скаргу подано не було.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника скаржника, який заперечив проти доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на примусовому виконанні у Зарічному відділі державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження АСВП №58582958 з примусового виконання судового наказу №591/1241/18 від 04 березня 2019 року, виданого Зарічним районним судом м. Суми, про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , який проживає зі стягувачем, у розмірі 1/4 частини заробітку, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

11 березня 2019 року державним виконавцем Калусенко А.І., винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу №591/1241/18, виданого 04 березня 2019 року (а.с. 101).

Постановою старшого державного виконавця від 12 жовтня 2022 року звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , які він отримує у Міністерстві оборони України (а.с. 73, на звороті). Постанова направлена на виконання до Міністерства оборони України 12 жовтня 2022 року (а.с. 73).

14 квітня 2023 року державним виконавцем видано постанову про звернення стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , які він отримує у ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка того ж дня направлена на виконання (а.с. 74).

Листом від 14 квітня 2023 року повернуто без виконання постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (ВП №58582958 від 14 квітня 2023 року) про стягнення з ОСОБА_1 аліментів в зв`язку з тим, що боржник 10 січня 2023 року вибув до подальшого проходження служби до військової частини НОМЕР_1 (а.с. 75).

20 червня 2023 року державним виконавцем було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника та направлено до військової частини НОМЕР_1 .

17 вересня 2024 року державним виконавцем видано постанову про звернення стягнення на доходи боржника, що отримує у ВЧ НОМЕР_1 (а.с. 105-106).

Також, 17 вересня 2024 року державним виконавцем Зарічного відділу ДВС у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції видано постанову про накладення штрафу, з урахуванням постанов про виправлень помилок від 18 вересня 2024 року та від 25 вересня 2024 року, в якій у зв`язку із наявною заборгованістю зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, накладено на боржника ОСОБА_1 штраф на користь стягувача в розмірі 50% суми заборгованості зі сплати аліментів, що складає 161 282 грн 00 коп. (а.с. 7, 9, 61).

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, за період з березня 2019 року до 01 липня 2024 року нараховано 468 855 грн 56 коп., фактично сплачено 146 291 грн, залишок заборгованості становить 322564 грн 17 коп. (а.с. 49-51).

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що скаржником не було допущено злісного невиконання своїх обов`язків, тобто, що він зовсім не сплачував аліменти, але по можливості кошти сплачувались не повною сумою, враховуючи поважність цих обставин, що зараз він приймає участь у бойових діях з метою захисту Батьківщини, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови від 17 вересня 2024 року про накладення на скаржника штрафу в межах виконавчого провадження №58582958.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

За положеннями статті 447 ЦПК України судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому цим розділом.

Відповідно до статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно з частинами першою і третьою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII порядок стягнення аліментів визначається законом. Визначення суми заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частки від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України.

Відповідно до частини 14 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 30 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі, визначеному абзацом першим цієї частини, виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.

Суми штрафів, передбачених цією частиною, стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувачу.

Судом встановлено та не спростовується заявником апеляційної скарги, що боржником ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 в період з березня 2019 року по липень 2024 року сплачувалися несвоєчасно та не у повному обсязі. До липня 2022 року аліменти державним виконавцем розраховувалися виходячи з середньої заробітної плати по відповідному регіоні. З липня 2022 року ОСОБА_1 перебуває в лавах Збройних Сил України і аліменти державним виконавцем розраховувалися з розміру отриманого ним доходу.

Пунктом 4 Розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затверджено наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5

(у редакції наказу Міністерства юстиції України 29 вересня 2016 року № 2832/5), виконавець протягом десяти днів з дня відкриття виконавчого провадження здійснює заходи для отримання інформації про доходи боржника та виносить постанову про звернення стягнення на доходи боржника, оформлену відповідно до пункту 3 розділу Х цієї Інструкції. Стягнення аліментів здійснюється відповідно до вимог статті 70 Закону та пунктів 3-10 розділу Х цієї Інструкції.

Державними виконавцями, в провадженні яких перебувало виконавче провадження №58582958, після отримання відомостей про доходи боржника, були видані постанови про звернення стягнення на доходи боржника, які надсилалися Міністерству оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ВЧ № НОМЕР_2 , але вони не були виконі.

Жодних заходів, у зв`язку з не виконанням військовою частиною постанови про звернення стягнення на заробітну плату боржника від 20 червня 2023 року протягом тривалого часу державним виконавцем не вживалося, причини невиконання цієї постанови не з`ясовувалися. Лише 17 вересня 2024 року, тобто більш ніж через рік, державний виконавець виніс ще одну постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Тобто, з вказаного слідує, що основна сума боргу зі сплати аліментів у ОСОБА_1 виникли у зв`язку з не проведенням відрахуванням з його заробітної плати військовою частиною де проходить боржник службу, а не з вини боржника.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що боржником в період з травня 2023 року до липня 2024 року періодично вносилися на депозитний рахунок кошти на сплату аліментів на виконання судового наказу.

Таким чином, беручи до уваги те, що основна частина заборгованості зі сплати аліментів у боржника виникла у зв`язку з невиконанням військовою частиною постанови державного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату боржника та не вжиттям державним виконавцем відповідних заходів щодо проведення стягнення аліментів за рахунок отриманих боржником офіційних доходів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що видана державним виконавцем постанова про накладення на боржника штрафу підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Керуючись ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми залишити без задоволення.

Ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 29 січня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 10 лютого 2026 року.

Головуючий - О. І. Собина

Судді: В. І. Криворотенко

Д. В. Сізов