Постанова від 03 лютого 2026 р. у справі №522/20087/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/353/26

Номер справи місцевого суду: 522/20087/25

Головуючий у першій інстанції Русєва А. С.

Доповідач Комлева О. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді - Комлевої О.С.,

за участю секретаря судового засідання Громовенко А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Мороз Аліною Анатоліївною, на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 22 грудня 2025 року,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

ПостановоюПриморського районного суду м. Одеси від 22.12.2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних доходів громадян, що становить 17000,0 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строк на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.

Не погоджуючись із вказаною постановою Приморського районного суду м. Одеси від 22.12.2025 рокузахисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвокат Мороз А.А. звернулася до суду із апеляційною скаргою, в якій просила оскаржувану постанову скасувати та провадження по справі закрити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

В обґрунтування апеляційною скарги скаржником стверджується, що судом не встановлено дотримання та забезпечення порядку виявлення у водіїв ознак сп`яніння та направлення для проходження огляду на стан сп`яніння, при цьому судом здійснено підміну доказування факту відмови інтерпретацією мотивів, що не є елементом відмови.

Також зауважується про неповну та вибіркову оцінку доказам, безпідставне відхилення наданого захисником медичного висновку на підтвердження відсутності стану сп`яніння, надання відеозапису тлумачення, яке суперечить його реальному змісту, а висновки суду не узгоджуються зі змістом долученому відеозапису подій.

Окрім наведеного, апеляційна скарга також містить посилання на порушення працівниками поліції положень ст. 266 КУпАП, а саме щодо не відсторонення ОСОБА_1 від керування електросамокатом та не передача електросамокату іншій особі.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

В судове засідання 04.02.2026 року особа, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Марков О.С., будучи повідомлені належним чином про дату, час та місце судового розгляду, не з`явилися (а.с. 101-102).

Захисником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – адвокатом Марковим О.С., повноваження якого підтверджуються матеріалами справи, 04.02.2026 року о 14:06, тобто безпосередньо в день судового засідання, направлено на адресу апеляційного суду клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на зайнятість в іншому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Одеси у кримінальній справі № 520/15133/17. Підтвердження наведених в клопотанні підстав для відкладення розгляду справи до вказаного клопотання адвокатом Марковим О.С. не долучено.

Разом з тим, зважаючи на вищевикладене, апеляційний суд вважає за необхідне зауважити, що згідно загальнодоступної інформації, розміщеної на сайті Київського районного суду м. Одеси, зазначена адвокатом Марковим О.С. справа в переліку справ призначених до розгляду 04.02.2026 року на 14-00 не міститься, з огляду на що подане адвокатом клопотання про відкладення розгляду справ не підлягає задоволенню. Будь-яких інших поважних підстав для відкладення розгляду справи захисником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у відповідному клопотання не наведено.

Також з матеріалів справи вбачається, що справа перебуває у провадженні суду з 08 січня 2026 року, призначалась в судове засідання неодноразово, за клопотаннями захисників про неможливість прийняти участь у судовому засіданні слухання справи відкладалось 20.01.2026 року, 28.01.2026 року (83-85, 94-95).

Положеннями ст. 268 КУпАП передбачено, що під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. При цьому, згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП, положення ст. 130 КУпАП не входить до переліку правопорушень при розгляді справ про яке передбачена обов`язкова участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Суд вважає, що на стадії апеляційного перегляду оскарженого рішення, судом були створені всі можливі та необхідні умови для реалізації права учасників на доступ до правосуддя. Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

У своїх рішеннях Європейський Суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З огляду на вищевикладене, апеляційний суд, вважає за необхідне розглядати дану справу про адміністративне правопорушення за відсутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Маркова О.С., зважаючи на встановлені положеннями ст. 277 КУпАП строки розгляду справ про адміністративні правопорушення.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.

У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

За положеннями ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно положень ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).

Статтею 280 КУпАП передбачено, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції виходив із того, що аналіз матеріалів провадження свідчить про те, що вина ОСОБА_1 1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за кваліфікуючими ознаками: відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння підтверджується доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №433303 від 25.08.2025 року, відповідно до якого ОСОБА_1 у м. Одеса по вул. Мала Арнаутська, 43, керував транспортним засобом, а саме електросамокатом «Jet» 200335, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, різка зміна шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку за допомогою газоаналізатора «Драгер» або в медичному закладі відмовився;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «ООМЦПЗ» ООР від 25.08.2025 року;

- відеозаписами з нагрудних реєстраторів працівників поліції.

Дослідивши встановлені судом першої інстанції обставини справи, апеляційний суд дійшов висновку про дотримання судом першої інстанціях в повній мірі вищенаведені вимоги КУпАП та як результат винесення законної та обґрунтованої постанови щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції з огляду на наступне.

За положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 433303 ОСОБА_1 24.08.2025 року близько 23 год 10 хв у м. Одеса по вул. Мала Арнаутська, 43, керував транспортним засобом, а саме електросамокатом «Jet» 200335, з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, різка зміна шкірного покриву обличчя). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку за допомогою газоаналізатора «Драгер» або в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Положеннями Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України від 09.11.2015 № 1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103, визначено, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Перелік ознак за наявності яких працівник поліції має право звернутися до особи із відповідною пропозицією щодо необхідності проходження огляду на виявлення стану сп`яніння, наведений в п.п. 3, 4 розділу 1 Інструкції № 1452/735.

Згідно п. 6 розділу 1 Інструкції № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі — спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (п. 6 розділ 2 Інструкції № 1452/735).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я) (п. 7 розділ 1 Інструкції № 1452/735).

Слід зауважити, що згідно положень ч. 1 ст. 130 КУпАП відмова особи, яка здійснює керування транспортним засобом від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку є окремим, самостійним складом адміністративного правопорушення передбаченого положеннями казаної статті та за наявності факту такої особа підлягає притягненню до відповідальності в межах санкції даної статті.

Відповідно, об`єктивною стороною даного правопорушення в даному випадку є наявність факту відмови особи від проходження огляду на стан сп`яніння.

Зі змісту складеного відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що останньому інкримінується саме відмова від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку.

До вказаного протоколу в якості додатків долучено відеозаписи з відеореєстратора спеціалізованого автомобіля працівників поліції та боді камер, про долучення яких міститься відповідна відмітка, та, проаналізувавши які, апеляційний суд вважає за необхідне зауважити про повне відтворення подій, які відбувалися в день складення протоколу на зазначених відео.

Відео 471491 розпочинається з моменту фіксації руху автомобіля працівників поліції та безпосередньо руху електросамокату під керуванням ОСОБА_1 , який після питання поліцейського щодо здійснення руху на електросамокаті по тротуару, почав тікати, у зв`язку із чим доставлений до відділення поліції де встановлено особу водія.

Разом з тим, з даного відео 470603 також вбачається звернення працівника поліції до ОСОБА_1 із пропозицією щодо проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння (23 год 15 хв), а також детальне роз`яснення порядку проходження такого огляду (23 год 19 хв), повідомивши про факт керування електросамокатом (3 год 20 хв). Факт керування вказаним в протоколі електросамоком в свою чергу підтверджується відеозаписами подій (відео 3, яке міститься на диску 2) та не заперечується скаржником в апеляційній скарзі.

Надалі, згідно відеозапису, після доставлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності до відділення поліції та встановлення особи-водія, у присутності захисника останнього, поліцейським повторно роз`яснення ОСОБА_1 його право на проходження огляду на місці за допомогою газоаналізатору Драгер, у медичному закладі або ж відмовитися від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку (23 год 54 хв), що в свою чергу спростовує відповідні доводи апеляційної скарги в даній частині, оскільки наявними матеріалами справи підтверджується дотримання працівниками поліції встановленого Інструкцією № 14752/735 та положеннями КУпАП процедури проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду.

Доводи апеляційної скарги в частині відсутності безпосередньої відмови особи, яка притягується до адміністративної відповідальності від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку спростовуються вищезазначеними долученими до матеріалів справи відеозаписами подій (відео 470603, 00 год 06 хв), з якого вбачається, що після повідомлення працівником поліції ОСОБА_1 про підстави зупинки електросамокату, як наслідок винесення постанови за вказаних подій, останньому повторно повідомлено про його право пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, на що ОСОБА_1 відповів відмовою. Слід також зауважити, що з відеозаписів подій дійсно вбачається, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності спочатку періодично виявляла бажання пройти відповідний огляд на стан сп`яніння, проте в подальшому відмовилася від такого огляду, у зв`язку із чим працівниками поліції повідомлено такій особі про наявність підстав для складення протоколу за порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. При цьому, будь-яких зауважень щодо факту складання протоколу за порушення вказаним правил дорожнього руху, ОСОБА_1 під час його складання не зазначалося та з протоколу, котрий міститься підпис останнього щодо ознайомлення з його змістом, не вбачається.

Посилання захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на наявність долученої ним копії висновку КНП «ООМЦПЗ» ООР № 001979 від 25.08.2025 року згідно якого у гр. ОСОБА_2 ознак алкогольного сп`яніння за результати проведеного огляду не виявлено, не заслуговують на увагу апеляційним судом, зважаючи на положення ст. 266 КУпАП, згідно якої огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Згідно направлених працівниками поліції адміністративних матеріалів, ознаки алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 виявлено працівниками поліції 24.08.2025 року близько 23 год 15 хв (звернення до особи з відповідною пропозицією щодо проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння), натомість особою самостійно пройдено огляд 25.08.2025 року 11 год 05 хв (дата та точний час проведення огляду згідно висновку), що свідчить про недотримання встановленого ст. 268 КУпАП порядку проходження огляду, а саме щодо дотримання встановленого часу для його проведення, з огляду на що наданий скаржником висновок не може вважатися доказом в розумінні ст. 251 КУпАП, який підтверджує факт відсутності у особи ознак правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Разом з тим, як зазначалося вище, відмова особи, яка здійснює керування транспортним засобом від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку є окремим, самостійним складом адміністративного правопорушення передбаченого положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП та за наявності факту такої особа підлягає притягненню до відповідальності в межах санкції даної статті, а тому наявність висновку медичного закладу щодо наявності/відсутності у особи стану сп`яніння не впливає на суть даного правопорушення, за наявності фіксації відмови такої особи від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не було відсторонено від керування електросамокатом, суд апеляційної інстанції вважає таким, що не підлягає задоволенню за наступних підстав.

З відеозапису, долученого до матеріалів справи вбачається, що після зупинки ОСОБА_1 робітниками поліції, останній покинув самокат та почав тікати, після чого його наздогнали, затримали та доставили до відділення поліції.

За таких підстав суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що фактично відбулось відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом.

Також суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що зважаючи на наявність в матеріалах справи належних та беззаперечних доказів вчинення ОСОБА_1 інкримінованого останньому адміністративного правопорушення, сам по собі факт не відсторонення його від керуванням транспортними засобами не може слугувати підставою для закриття провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Будь-яких інших належних та обґрунтованих доводів на спростування висновків суду першої інстанції особою, яка притягується до адміністративної відповідальності не надано.

За положеннями п. 4 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Таким чином, враховуючи вищенаведене в своїй сукупності, оскільки наведені скаржником доводи апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження в матеріалах справи та не спростували правильні по суті висновку суду першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що зібраними по справі доказами в повній мірі підтверджена наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого останньому адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому відсутні підстави для скасування або зміни постанови суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 251, 280, 283, 294 КУпАП України, Одеський апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Мороз Аліною Анатоліївною – залишити без задоволення.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 22 грудня 2025 року - залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складений 09 лютого 2026 року.

Суддя О.С. Комлева