Окрема думка від 29 січня 2026 р. у справі №638/12275/18 — Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду

30 січня 2026 року Справа № 638/12275/18

Провадження №11-кп/991/28/26

ОКРЕМА ДУМКА

у кримінальному провадженні по обвинуваченню

ОСОБА_1 за ч.2 ст.364 КК України

Згідно обвинувального акту ОСОБА_1 , будучи суддею Господарського суду Харківської області, обвинувачувалася у зловживанні службовим становищем, тобто, умисному з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило істотну шкоду державним інтересам, а також у постановленні завідомо неправосудного рішення, тобто, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст.375 КК України.

Вироком Вищого антикорупційного суду від 26.05.2021 ОСОБА_1 визнано невинуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, у зв`язку із відсутністю в її діях складу кримінального правопорушення.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 26.05.2021 кримінальне провадження в частині обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.375 КК України закрито у зв`язку з декриміналізацією діяння, згідно з Рішенням Конституційного Суду України № 7-р/2020 від 11.06.2020.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 05.12.2022 вирок та ухвалу Вищого антикорупційного суду від 26.05.2021 скасовано та призначено новий розгляд в суді першої інстанції.

31.05.2023 керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури погоджено обвинувальний акт із зміненим обвинуваченням у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1 , згідно якого вона обвинувачується у зловживанні владою, тобто, умисному з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використанні службовою особою влади всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам, тобто, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України.

Суть обвинувачення узагальнено полягає в тому, що обвинувачена як суддя прийняла до розгляду і вирішила зустрічну позовну заяву про обов`язок відповідача передати позивачу видобутий газ відповідно до умов договору між ними. При цьому, за зустрічною позовною заявою не був сплачений судовий збір як з майнової вимоги.

Вироком Вищого антикорупційного суду від 27.11.2024 ОСОБА_1 визнано невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України та виправдано у зв`язку з недоведеністю в її діях складу кримінального правопорушення.

Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 30.01.2026 вказаний вирок залишено без змін.

Я повністю погоджуюся з колегією суддів Апеляційної палати стосовно того, що в діях обвинуваченої відсутній склад злочину, передбачений ч.2 ст.364 КК України, оскільки її умисел дійсно не був спрямований на прийняття і розгляд зустрічної позовної заяви без сплати судового збору у відповідному розмірі.

Однак це не є достатньою підставою для залишення в силі виправдувального вироку, а тому я маю окрему думку, яка полягає в такому.

Інкриміновані ОСОБА_1 дії слід було перекваліфікувати за ч.2 ст.15, ч.5 ст.27, ч.1 ст.382 КК України на пособництво у замаху на невиконання судового рішення, оскільки вона як суддя задовольнила зустрічний позов та зобов`язала відповідача за ним передати позивачу природний газ у певному обсязі, який був арештований ухвалою суду у кримінальному проваджені, чим перешкоджала його виконанню.

За ч.2 ст.15, ч.5 ст.27, ч.1 ст.382 КК України обвинуваченій слід було призначити покарання у виді одного року позбавлення волі та звільнити від його відбування у зв`язку з закінченням строку давності притягнення особи до кримінальної відповідальності.

ОСОБА_1 вчинила інкриміновані дії навмисно, вони спрямовані на перешкоджання виконанню судового рішення, яким цей газ арештований.

На умисний характер дій ОСОБА_1 вказує та обставина, що на момент ухвалення нею рішення вона чітко знала про арешт газу у кримінальному провадженні та неможливість його передачі іншій особі.

Оскільки рішення судді ОСОБА_1 у подальшому було скасовано в апеляційному порядку, тобто, з незалежних від неї причин, тому злочин не було доведено до кінця.

Дії ОСОБА_1 як судді щодо винесення рішення за зустрічним позовом їй інкриміновані, перекваліфікація цих дій за межі обвинувачення не виходить.

Суддя ОСОБА_2