Вирок від 09 лютого 2026 р. у справі №446/2284/25 — Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 446/2284/25

Провадження № 1-кп/444/144/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2026 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

номер кримінального провадження №12025141420000231, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.09.2025 року,

про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Старий Яричів, Кам`янка-Бузького району Львівської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , українець, громадянин України, студент, освіта середня, раніше не судимий, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України,

з участю прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області кримінальне провадження №12025141420000231, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.09.2025 року,

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_3 , 01.09.2025 близько 16 години 00 годин, перебуваючи на території домогосподарства за адресою: АДРЕСА_2 , за допомогою трактора марки «Т 25» реєстраційний номер НОМЕР_2 в складі з напівпричепом-цистерною, які на праві власності належить ОСОБА_5 , використовуючи систему закачування рідин вказаного причепа, викачав та розмістив у цистерні увесь вміст відходів (стічних вод, нечистот) з вигрібної ями та вирішив реалізувати свій протиправний умисел направлений на забруднення земель відходами шкідливими для життя, здоров`я людей та довкілля.

Реалізуючи свій протиправний умисел, 01.09.2025 близько 16 години 00 хвилин, ОСОБА_3 діючи умисно, тобто усвідомлюючи протиправність і суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, в порушення ст. 13 Закону України «Про управління відходами», згідно якої Відходи збираються, перевозяться та оброблюються залежно від їх виду, складу і властивостей у спосіб, що є безпечним для здоров`я людини та не завдає шкоди навколишньому природному середовищу, у тому числі: не становить загрози забруднення води, атмосферного повітря, ґрунту, для рослин і тварин, не спричиняє негативного впливу (незручностей) через шум і запах; не спричиняє негативного впливу на землі сільськогосподарського призначення, природні території та об`єкти, що підлягають особливій охороні; ст. 15 Закону України «Про управління відходами» згідно якої громадяни України, іноземці та особи без громадянства зобов`язані дотримуватися вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері управління відходами, запобігати забрудненню відходами навколишнього природного середовища, ст.46 Закону України «Про охорону земель», яка зобов`язує громадян забезпечувати своєчасне вивезення відходів на спеціальні об`єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення, ст.16 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», яка покладає обов`язок дотримання вимог ветеринарних, санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм під час виробництва, переробки та реалізації продукції тваринництва, ст. 22 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», яка зобов`язує громадян здійснювати заходи, спрямовані на запобігання захворюванням, отруєнням, забрудненню навколишнього середовища, використовуючи вище вказаний трактор марки «Т 25» реєстраційний номер НОМЕР_2 в складі з напівпричепом-цистерною вивіз та злив увесь вищезазначений вміст відходів (стічних вод, нечистот) на земельні ділянки з кадастровим номером 4622155600:01:002:0238 із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належить ОСОБА_5 , що в селищі Новий Яричів Львівського району Львівської області та земельну ділянки з кадастровим номером 4622155600:01:007:0097 із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належить ОСОБА_6 , що в селищі Новий Яричів Львівського району Львівської області тим самим спричинив забруднення земель відходами, шкідливими для життя, здоров`я людей та довкілля, а саме шкідливими речовинами (амонію, фосфатів), які містяться у злитих на ґрунт відходах, що створило небезпеку для життя, здоров`я людей та довкілля, а також завдало шкоди довкіллю шляхом забруднення земель на суму 33,87 грн.

Таким чином, ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у забрудненні земель відходами шкідливими для життя, здоров`я людей та довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, що створило небезпеку для життя, здоров`я людей та довкілля, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю. Надав пояснення про те, що він 01.09.2025 року без дозволу свого дядька взяв його трактор, викачав з бочки стічну воду та інші нечистоти, які знаходилися в бочці, і вивіз їх та вилив до своєї баби на город. Потім приїхали працівники поліції і почали складати на нього документи. Обвинувачений ствердив, що заподіяну шкоду він відшкодував повністю. ОСОБА_3 зазначив, що у вчиненому щиро розкаюється.

Представник потерпілого - Новояричівської селищної ради Львівського району Львівської області ОСОБА_7 подав заяву, в якій просить розгляд справи проводити у його відсутності на основі наявних доказів у справі.

А тому, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд відповідно до ст.325 КПК України, вирішив розгляд даного кримінального провадження проводити за відсутності представника потерпілого.

Суд з`ясував, що обставини справи ніким із учасників судового провадження не оспорюються і кожен з них правильно розуміє зміст цих обставин. Суд також впевнився у добровільності їх позиції та роз`яснив їм процесуальні наслідки зазначених дій, передбачені ч. 2 ст. 394 КПК України.

З урахуванням думки всіх учасників процесу, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються і судовий розгляд було обмежено допитом обвинуваченого, та дослідженням документів, що стосуються особи обвинуваченого.

Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України, його вина повністю та об`єктивно доведена доказами, які стороною обвинувачення та захисту не оспорюються та визнаються допустимими та належними.

Дослідивши вищевказані докази, перевіривши доводи сторони обвинувачення, доводи обвинуваченого ОСОБА_3 , суд дійшов висновку, що пред`явлене ОСОБА_3 обвинувачення, знайшло своє підтвердження у судовому засіданні у повному обсязі.

Таким чином, суд вважає доведеним факт вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 забруднення земель відходами шкідливими для життя, здоров`я людей та довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, що створило небезпеку для життя, здоров`я людей та довкілля, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України.

Вина обвинуваченого ОСОБА_3 полягає в тому, що він здійснив забруднення земель відходами шкідливими для життя, здоров`я людей та довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, що створило небезпеку для життя, здоровя людей та довкілля, а тому кваліфікація таких дій за ч.1 ст.239 КК України є правильною.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

В той же час згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Що стосується призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує наступне.

Обставинами, які передбачені ст. 66 КК України, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , які встановлені під час розгляду справи, є щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , які передбачені ст. 67 КК України, не встановлено.

При визначенні виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України, є нетяжким злочином, обставини справи та дані, що характеризують особу обвинуваченого, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_3 раніше не судимий, студент, на обліку в лікаря-психіатра та в лікаря-нарколога не перебуває, є особою молодого віку, позитивно характеризується за місцем проживання та навчання, а також вимоги ч.2 ст.50 КК України, згідно з якими покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, і вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 239 КК України.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів належить вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Питання про майно, на яке накладено арешт, належить вирішити в порядку ст. 174 КПК України.

Керуючись ст.ст. 349, 368-371, 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп.

Арешт на майно накладений ухвалою слідчого судді Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 03.09.2025 року, на колісний трактор марки "Т-25" р.н. НОМЕР_2 з причепом-бочкою коричневого кольору, без марки та реєстраційного номеру та полімерну пляшку об`ємом 1,5 л. з зразком речовини невідомого походження чорного кольору з специфічним запахом - скасувати.

Речові докази, а саме:

колісний трактор марки "Т-25" р.н. НОМЕР_2 з причепом-бочкою коричневого кольору, без марки та реєстраційного номеру - повернути законному володільцю.

Речовий доказ: полімерну пляшку об`ємом 1,5 л. з зразком речовини невідомого походження чорного кольору з специфічним запахом - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги учасниками судового провадження протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому ст. 395 КПК України з врахуванням особливостей передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Роз`яснити учасникам кримінального провадження право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя: ОСОБА_1