Вирок від 09 лютого 2026 р. у справі №695/38/26 — Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Суд: Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників

Дата: 09 лютого 2026 р.

Справа: №695/38/26

Суддя: Бойко Н. В.

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/38/26

Номер рядка у звіті

10 лютого 2026 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд м. Золотоноша в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4

провівши у відкритому судовому засіданні в залі Золотоніського міськрайонного суду м. Золотоноша судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025250000000012 від 10.01.2025 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Карлівка, Полтавської області, українця, громадянина України, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину - дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У кінці лютого - на початку березня 2014 року збройні сили рф здійснили насильницький і протиправний вхід на територію АР Крим, захопили органи місцевої влади та самоуправління, блокували і захопили стратегічні об`єкти, що у подальшому призвело до одностороннього незаконного приєднання АР Крим до рф.

15 квітня 2014 року Законом України № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» територія АР Крим та м. Севастополя, внутрішні води України цих територій визнані тимчасово окупованими.

7 квітня 2014 року на території Донецької області було створено терористичну організацію, так звану «донецьку народну республіку» (далі - «днр»), а 27 квітня 2014 року на території Луганської області - «луганську народну республіку» (далі - «лнр»). Вказані організації здійснюють акти тероризму, залякування населення, вбивства громадян, захоплення адміністративних будівель органів державної влади і місцевого самоврядування, а також вчинення інших тяжких і особливо тяжких злочинів, що призводить до дестабілізації суспільно-політичної ситуації у державі, з метою насильницької зміни та повалення конституційного ладу, захоплення державної влади в Україні, а також зміни меж території і державного кордону України. При цьому учасники «лнр» і «днр» чинять збройний спротив військовослужбовцям Збройних Сил України та працівникам правоохоронних органів, які брали участь в антитерористичній операції та в операції об`єднаних сил на території Луганської і Донецької областей. Крім того, вказані організації здійснюють терористичну діяльність на території України з відома та за вказівкою її керівників, у зв`язку з чим, відповідно до ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» є терористичною.

17 березня 2015 року постановою Верховної Ради України № 254-VIII окремі райони Донецької та Луганської областей в межах так званих «днр» і «лнр» визначені тимчасово окупованими територіями.

Окрім того, відповідно до звернення Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу «Про визнання рф державою-агресором», затвердженого постановою Верховної Ради України від 27.01.2015 № 129-VIII; заяви Верховної Ради України «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами рф та керівниками терористичних організацій «днр» та «лнр», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян», схваленої постановою Верховної Ради України від 04.02.2015 № 145-VIII; заяви Верховної Ради України «Про відсіч збройної агресії рф та подолання її наслідків», схваленої постановою Верховної Ради України від 21.04.2015 № 337-VIII, рф визначено державою-агресором.

У період з 2014 року представники зс рф, представники збройних формувань рф, іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих рф, а також представники окупаційної адміністрації рф, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та представники підконтрольних рф самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України, ведуть збройну агресію проти України, яка є незаконною і неправомірною.

О 4 год. 30 хв. 24.02.2022 президентом рф оголошено початок так званої «спеціальної військової операції» проти України з метою проведення «демілітаризації та денацифікації України». Із вказаного часу зс рф, діючи з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, застосовують засоби ведення війни, заборонені міжнародним правом, вчиняють військову агресію відносно народу України, безпосередньо акти насильства щодо цивільного населення, з метою тероризування населення та поєднані з вбивствами цивільних осіб, а також здійснюють обстріли об`єктів військової та критичної інфраструктури, чим фактично ведуть повномасштабну війну проти України та українського народу. Окрім того, з 24.02.2022 збройні формування рф, а також іррегулярні незаконні збройні формування, озброєні банди та групи найманців, створені, підпорядковані, керовані та фінансовані рф незаконно здійснили окупацію частини території України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Рада національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжено та діє до 03.02.2026.

Також відповідно до Закону України від 22.05.2022 № 2265-IX «Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії рф як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну» латинські літери «Z», «V» використовуються як символи воєнного вторгнення в Україну, а рф є державою-терористом, однією з цілей політичного режиму якої є геноцид Українського народу, фізичне знищення, масові вбивства громадян України, вчинення міжнародних злочинів проти цивільного населення, використання заборонених методів війни, руйнування цивільних об`єктів та об`єктів критичної інфраструктури, штучне створення гуманітарної катастрофи в Україні або окремих її регіонах.

Установлено, що громадянин України ОСОБА_4 , 20.02.2025, у період з 15 год. 31 хв. по 16 год. 16 хв., перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванні місці у м. Золотоноша, у ході особистої розмови, використовуючи свій мобільний телефон НОМЕР_1 , ІМЕІ НОМЕР_2 та ІМЕІ НОМЕР_3 (далі - телефон), з невстановленою особою (номер телефону НОМЕР_4 ), будучи достовірно обізнаним про факти збройної агресії рф проти України, з мотивів несприйняття діючої української влади та схвалення політики країни-агресора рф, з прямим умислом, визнавав правомірною тимчасову окупацію частини території України, а саме: «…я не хочу, щоб по крайній мірі на моїй території, осталось государство Україна. Не хочу. Я уверен, що не пожалію про свій вибір. Я хочу і паспорт помінять і національність я поміняю без зазрєнія совісті. Я оце дивлюсь як оце ОСОБА_6 його там дзвонять, парафінять, а я вивчав його історію, об нього ОСОБА_7 витер ноги, н (неценз.), витер ноги, п (неценз.) там його, принижували, він з (неценз.), він зараз ненавидить цей режим, він каже: «Я руський». І пішло, поїхало, понімаєш? Я нічого не маю поганого проти України, проти українців. Я считаю, треба його якось унічтожить, мені кажеться, любе нагадування про Україну буде постоянно нагадувать. Не, можливо Україна залишиться в якихось своїх розмірах, але я щось не хочу, якщо чесно. А ти точно не будеш.». При цьому, співрозмовник уточнює: «…то ти кажеш, думаєш, що наполовину, по Дніпру розділять». В свою чергу ОСОБА_4 «…наполовину. Я не знаю, я не можу балакать про це але я всерівно буду підганять під те, що я хочу. Я увєрєн не то шо там на 100% а на 99,9% від території України нинішньої, тієї, яка зараз єсть, ніхто нічого не забере, ні поляки сюди не зайдуть, ні венгри, ніхто, а от допустим, що заберуть вони собі, вони можуть провести референдум, я, наприклад, не дуже хочу, але якщо вони будуть проводити такий референдум, як в Запоріжжі, Херсоні, я згоден. Там референдум був як раз, що треба. 97% і не х (неценз.) п (неценз.). Оце я за такий референдум. І хай у Львові буде столиці України».

Вказаними умисними діями, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 436-2 КК України, тобто визнання правомірною тимчасової окупації частини території України.

Крім того, 16.03.2025, у період з 18 год. 09 хв. по 18 год. 28 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванні місці у м. Золотоноша, у ході особистої бесіди по своєму мобільному телефону, з невстановленою особою (номер телефону НОМЕР_4 ), будучи достовірно обізнаним про факти збройної агресії рф проти України, з мотивів несприйняття діючої української влади та схвалення політики країни-агресора рф, з прямим умислом, повторно виправдовував збройну агресію рф проти України, розпочату у 2014 році, а саме: «…вce вот эти города, которые осваивались российскими, русскоговорящие, они все стремятся...(не дог.) Просто, они держатся сейчас на вот этом насилии, а они все стремятся быть в России. По большому счету, хуже, по-любому, не будет. А лучше, понимаешь россиянам выгодно сейчас вести себя правильно, хорошо, чтобы за них хорошо отзывались. То есть, стимулировать. Так что, тут даже, наоборот, выгодно. Ну, я, например, так вижу. Я, например, вообще опасности никакой не вижу. Нас (1 сл.), конечно, вот тут. Я все уже, знаешь, что думал? Слушай, а сколько стоит самая дешевая...(не дог.) Та, у меня такая мысль крутится, вдруг ситуация закрутиться по отношению с Одессой. Я тут могу все нарулить, понимаешь? И с (неценз.) туда. Если, например, грубо говоря, знать, что через месяц она будет в этом... В другой стороне там. Знаешь?», Невстановлена особа - «я понял. Скільки сама дешева коштує квартира». ОСОБА_4 - «та, я даже думаю, что мне дасть эта квартира? Прописка...» Невстановлена особа «прописка - ты не пропишешся.» ОСОБА_4 «та, я знаю. Тут с этим воєнкоматом.» Невстановлена особа - «да.» ОСОБА_4 - «хотя, знаешь, я вот это подумал сейчас, если что, достаточно, я думаю, там находиться. Правильно?» Невстановлена особа - « Да. » ОСОБА_4 - «ну, вдруг, допустим, замыкается кольцо: - «Ты кто такой?». Ну, правду сказать: «Я такой то, такой то. С (неценз.) от туда, от туда. Все, теперь я с вами». А там дальше проверяют, я думаю, пальцы, там, данные. Уже легче. Короче, я даже думаю, квартиру просто не покупать. Достаточно просто где-то снять, да, приехать? Ну, это вдруг, будет закрываться кольцо. И я не знаю, тогда, что делать». Невстановлена особа - «кажи, що тобі узнать, я тобі все узнаю». ОСОБА_4 - «короче, смотри, вдруг, например, складывается ситуация такая: там, появляется информация или уверенность, что через неделю или через месяц Одесса войдет в состав российской федерации. Просто с (неценз.) туда. Тут все можно нарулить. Понимаешь? Тут, в принципе, все по телефону можно решать. И просто, получается, вдруг, когда закрывается кольцо, поступить так само, как ты поступил, по большому счету».

20.03.2025, у період з 12 год. 10 хв. по 12 год. 20 хв., ОСОБА_4 перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванні місці у м. Золотоноша, у ході особистої бесіди по мобільному телефону з невстановленою особою (номер телефону НОМЕР_5 ), будучи достовірно обізнаним про факти збройної агресії рф проти України, з мотивів несприйняття діючої української влади та схвалення політики країни-агресора рф, з прямим умислом, повторно виправдовував збройну агресію рф проти України, розпочату у 2014 році, представляв збройну агресію рф проти України як внутрішній громадянський конфлікт, а саме: «щоб ти просто розумів, що... Це моя думка - закінчать завдяки росії. Це вони придавлять. І вони поставили умову - прикратити мобілізацію. Він хитрий. ОСОБА_9 , розумієш, і що б не казали щодо росіян, - вони б не напали, якби ми не хотіли вступити в НАТО. Нам треба розуміти. Бо деякі кажуть: «Прийдуть росіяни - п (неценз.)». Та н (неценз.) не буде. Тим, хто не бігав з плакатами бандерівськими, тим н (неценз.) не буде, н (неценз.) пугати. Але просто, щоб ти розумів, ОСОБА_9 , що це все тримається на ненависті до нашого сусіда. Вони ж, ОСОБА_9 , такі самі слов?яни, як і ми. Ось американці самі кажуть, що в росії живе дуже багато українців, а на Україні - дуже багато росіян. Получається, що один народ просто розділили трохи назвами, розумієш?».

21.03.2025, у період з 09 год. 21 хв. по 09 год. 23 хв., ОСОБА_4 перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванні місці у м. Золотоноша, у ході особистої бесіди по своєму мобільному телефону з невстановленою особою (номер телефону НОМЕР_4 ), будучи достовірно обізнаним про факти збройної агресії рф проти України, з мотивів несприйняття діючої української влади та схвалення політики країни-агресора рф, з прямим умислом, повторно заперечував збройну агресію рф проти України, розпочату у 2014 році, а саме: ОСОБА_4 «доброє утро». Невстановлена особа - «привіт». ОСОБА_4 - «чи можна сказати «доброє» по відношенню до Одеси, да?». Невстановлена особа - « ОСОБА_10 , той «Епіцентр» - він Бог зна, де від мене. Я, звісно, чув якісь взриви, але це настільки далеко від мене, що... Оце все, що вони там, розказують, я ще, правда, не дивився, бо мати подзвонила, то те, то се. То батько. То ОСОБА_11 позвонила. Все це... Я такого не ощущав, скажімо». ОСОБА_4 - «нормально. Я маю на увазі, що Кропивницький ї (неценз.), і тут. Я думаю, що по мирним хіба б?ють?». Невстановлена особа «та ні, це «Епіцентр». ОСОБА_10, вони заховали якусь х (неценз.) отам - і все. І він вдарив. Інформація пройшла - він ударив. Це моє таке мненіє. По мирних - я не знаю. Я таке не зустрічав. Це ті, звісно, п (неценз.) - це розпоясалися, це однозначно. З собаками вже ходять тут вночі. Такі, о (неценз.). Просто о (неценз.) Менти... Все.» ОСОБА_4 - «це готовить про те, ОСОБА_12 , що бояться. Що час «Ікс» близько». Невстановлена особа - (сміється) «бистріше б вже. Просто бистріше. З (неценз.) вже, с (неценз.). Мати каже, що в Золотоноші теж п (неценз.)».

Вказаними умисними діями, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 436-2 КК України, тобто виправдовування та заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а також представлення збройної агресії російської федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, вчинене повторно.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.436-2 ч.1, ст.436-2 ч.3 КК України визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, викладені в обвинувальному акті, які відповідають дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує. Пояснив, що у лютому 2025 року під час особистих розмов по мобільному телефону зі знайомим визнавав правомірною тимчасову окупацію частини території України. Крім того, у березні 2025 у ході особистих розмов по своєму мобільному телефону зі знайомим неодноразово виправдовував збройну агресію рф проти України, розпочату у 2014 році. На даний час він змінив свою думку щодо збройної агресії рф, засуджує ці події. У скоєному щиро розкаявся, вину усвідомив та повністю визнав, зробивши для себе належні висновки, засуджує свою поведінку, просив суворо не карати. Також просив врахувати, що 22 грудня 2025 року він зробив благодійний внесок у розмірі 100 000 гривень на Збройні Сили України.

Показання обвинуваченого ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушень, добровільності та істинності позиції обвинуваченого.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений ОСОБА_4 правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, роз`яснивши йому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Це узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ рекомендації №6 R (87) 18 Комітету Міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_4 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ст. 436-2 ч.1 КК України, тобто визнання правомірною тимчасової окупації частини території України, та за ст. 436-2 ч.3 КК України, тобто виправдовування та заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а також представлення збройної агресії російської федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, вчинене повторно.

Згідно з приписами ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За змістом ст.ст. 50,65 КК України особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне та достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обгрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру тяжкості кримінального правопорушення.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.

Зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд, на підставі ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, одне з яких, а саме кримінальне правопорушення, передбачене ст.436-2 ч.1 КК України відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких кримінальних правопорушень, а інше, а саме кримінальне правопорушення, передбачене ст.436-2 ч.3 КК України відповідно до ст.12 КК України - до категорії тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимий, особою з інвалідністю не являється, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, вину визнав, щиро розкаявся.

В якості обставини, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.

При цьому, суд враховує, що щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, тобто характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого кримінального правопорушення, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

У судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаявся та неодноразово вибачався за вчинене та висловлював жаль з приводу вчиненого, критично оцінив свої дії, зауважив на тому, що готовий нести відповідальність за вчинене, що також свідчить про те, що особа розуміє тяжкість наслідків від своїх дій та щиро кається, дійсно бажає виправити ситуацію, що склалася з його вини.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєне кримінальне правопорушення призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, а також враховуючи ступень тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, їх наслідки, особу обвинуваченого, обставину, що пом`якшує покарання обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі без призначення додаткового покарання у вигляді конфіскації майна, з урахуванням вимог ч.1 ст.70 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі без конфіскації майна.

Підстав для застосування ст. 69 КК України чи приписів ст. 69-1 КК України, до обвинуваченого, суд не вбачає, у зв`язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані.

Відповідно до ст.75 ч.1 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

З урахуванням вищезазначених обставин по справі, враховуючи особу обвинуваченого, який вину визнав, щиро розкаявся, раніше не судимий, на утриманні має неповнолітню дитину, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, враховуючи думку прокурора у судових дебатах, яка просила не призначати обвинуваченому покарання, пов"язане з ізоляцією від суспільства, а також те, що 22 грудня 2025 року ОСОБА_4 на потреби ЗСУ перерахував 100000 гривень, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливо без ізоляції від суспільства, шляхом звільнення його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, встановивши іспитовий строк - 3 роки.

Крім того, суд вважає необхідним покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язки у відповідності з п.п. 1,2 ч.1 ст. 76 КК України, а саме: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, а також додатковий обов`язок, у відповідності до п. 6 ч. 3 ст. 76 КК України, у виді дотримання встановлених судом вимог щодо проведення дозвілля, а саме прочитати наступну літературу:

- в строк до 30.03.2026 «Янгол з автоматом на плечі» автор ОСОБА_13 та написати і здати в цей же строк до уповноваженого органу з питань пробації письмовий опис вказаної літератури і своїх вражень від її прочитання обсягом не менше 250 слів;

- в строк до 30.04.2026 «Україна в добу гібридних викликів» автор ОСОБА_14 та написати і здати в цей же строк до уповноваженого органу з питань пробації письмовий опис вказаної літератури і своїх вражень від її прочитання обсягом не менше 250 слів;

- в строк до 30.05.2026 «Україна в епоху війномиру» автор ОСОБА_15 та написати і здати в цей же строк до уповноваженого органу з питань пробації письмовий опис вказаної літератури і своїх вражень від її прочитання обсягом не менше 250 слів;

- в строк до 30.06.2026 «Зима наближається» автор ОСОБА_16 та написати і здати в цей же строк до уповноваженого органу з питань пробації письмовий опис вказаної літератури і своїх вражень від її прочитання обсягом не менше 250 слів;

- в строк до 30.07.2026 «Ізоляція» автори ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та написати і здати в цей же строк до уповноваженого органу з питань пробації письмовий опис вказаної літератури і своїх вражень від її прочитання обсягом не менше 250 слів;

- в строк до 30.08.2026 «На щиті» автор ОСОБА_17 та написати і здати в цей же строк до уповноваженого органу з питань пробації письмовий опис вказаної літератури і своїх вражень від її прочитання обсягом не менше 250 слів;

- в строк до 30.09.2026 «Спогади родини загиблих» автор ОСОБА_17 та написати і здати в цей же строк до уповноваженого органу з питань пробації письмовий опис вказаної літератури і своїх вражень від її прочитання обсягом не менше 250 слів;

- в строк до 30.10.2026 «Донецький аеропорт» автор ОСОБА_17 та написати і здати в цей же строк до уповноваженого органу з питань пробації письмовий опис вказаної літератури і своїх вражень від її прочитання обсягом не менше 250 слів;

- в строк до 30.11.2026 «Іловайськ» автор ОСОБА_19 та написати і здати в цей же строк до уповноваженого органу з питань пробації письмовий опис вказаної літератури і своїх вражень від її прочитання обсягом не менше 250 слів;

- в строк до 30.12.2026 «Хлібне перемир`я» автор ОСОБА_20 та написати і здати в цей же строк до уповноваженого органу з питань пробації письмовий опис вказаної літератури і своїх вражень від її прочитання обсягом не менше 250 слів.

Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь, а також випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини.

Приписами КПК України передбачено, що суд ухвалює рішення в порядку, передбаченому ст. ст. 368 - 380 цього Кодексу, який зобов"язує, серед іншого, вирішити питання про запобіжний захід.

Згідно зі ст. 131 КПК України запобіжний захід застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Виходячи з конкретних обставин кримінального провадження, тяжкості обвинувачення та даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , з метою забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків, суд вважає за необхідне до набрання вироком законної сили застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби з 21 години 00 хвилин по 06 годину 00 хвилин, який полагає у забороні залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 - залишити без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови у цивільному позові.

Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 09.10.2025 (справа № 712/13681/25, провадження №1-кс/712/4770/25) в рамках кримінального провадження №22025250000000012 від 10.01.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1,ч.3 ст. 436-2 КК України накладено арешт на майно вилучене 06.10.2025 в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично проживає ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: мобільний телефон «Nokia» чорного кольору з встановленою сім-карткою НОМЕР_6 (ІМЕІ 1: НОМЕР_2 . ІМЕІ 2: НОМЕР_3 ); мобільний телефон «Redmi Note 9» чорного кольору з встановленими сім-картками НОМЕР_6 та НОМЕР_7 (ІМЕІ 1: НОМЕР_2 . ІМЕІ 2: НОМЕР_3 ).

Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 19.11.2025 (справа № 712/15959/25, провадження №1-кс/712/5542/25) в рамках кримінального провадження №22025250000000012 від 10.01.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч.3 ст. 436-2 КК України накладено арешт на майно ОСОБА_4 , а саме:

-квартиру за адресою: АДРЕСА_2 ;

-будинок за адресою: АДРЕСА_1 ;

-будинок за адресою: АДРЕСА_3 ;

-земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7110400000 08 001 0082, площа 0,1000 га.

Накладені даними ухвалами слідчого судді арешти слід скасувати після набрання вироком законної сили, згідно вимог ст. 174 КПК України.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати за проведення судово-лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи №СЕ25-77/Л/2/2 від 10.09.2025 року, вартість якої складає 10696 (десять тисяч шістсот дев"яносто шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 .

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України. При вирішенні питання про долю речових доказів, суд враховує наступне.

Відповідно до частини 1 статті 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення; 3) були предметом злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Речовий доказ, а саме: мобільний телефон «Nokia» чорного кольору з встановленою сім-карткою НОМЕР_6 (ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 ) використаний ОСОБА_4 як засіб для вчинення кримінального правопорушення. За таких обставин, до вказаного речового доказу слід застосувати спеціальну конфіскацію.

Керуючись ст.96-1 ч.1, ст.96-2 ч.1 КК України, ст.100, ст.124, ч. 3 ст.349, ст.ст. 368-370, 373, 374 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України та призначити йому покарання:

-за ч.1 ст. 436-2 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;

-за ч.3 ст. 436-2 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років без конфіскації майна.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.

Відповідно до ч.1 п.п. 1,2 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 додатковий обов`язок у відповідності до п. 6 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме прочитати наступну літературу:

Запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту, до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Накладений ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 09.10.2025 (справа № 712/13681/25, провадження №1-кс/712/4770/25) в рамках кримінального провадження №22025250000000012 від 10.01.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1,ч.3 ст. 436-2 КК України арешт на майно вилучене 06.10.2025 в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично проживає ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: мобільний телефон «Nokia» чорного кольору з встановленою сім-карткою НОМЕР_6 (ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 ); мобільний телефон «Redmi Note 9» чорного кольору з встановленими сім-картками НОМЕР_6 та НОМЕР_7 (ІМЕІ 1: НОМЕР_2 . ІМЕІ 2: НОМЕР_3 ) - скасувати після набрання вироком законної сили.

Накладений ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 19.11.2025 (справа № 712/15959/25, провадження №1-кс/712/5542/25) в рамках кримінального провадження №22025250000000012 від 10.01.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1,ч.3 ст. 436-2 КК України арешт на майно ОСОБА_4 , а саме:

-квартиру за адресою: АДРЕСА_2 ;

-будинок за адресою: АДРЕСА_1 ;

-будинок за адресою: АДРЕСА_3 ;

-земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7110400000 08 001 0082, площа 0,1000 га. - скасувати після набрання вироком законної сили.

Речові докази:

- на підставі ст.ст. 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію майна та конфіскувати у власність держави речовий доказ, а саме: мобільний телефон «Nokia» чорного кольору з встановленою сім-карткою НОМЕР_6 (ІМЕІ 1: НОМЕР_2 . ІМЕІ 2: НОМЕР_3 ), який переданий на відповідальне зберігання до камери схову речових доказів УСБУ в Черкаській області;

- мобільний телефон «Redmi Note 9» чорного кольору з встановленими сім-картками НОМЕР_6 та НОМЕР_7 (ІМЕІ 1: НОМЕР_8 . ІМЕІ 2: НОМЕР_9 ), який зберігається в кімнаті зберігання речових доказів слідчого відділу УСБУ в Черкаській області - повернути власнику ОСОБА_4 .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судово-лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи №СЕ25-77/Л/2/2 від 10.09.2025 року у сумі 10696 (десять тисяч шістсот дев"яносто шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку, з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя: ОСОБА_1 .?

Оригінал: reyestr.court.gov.ua