Постанова від 08 лютого 2026 р. у справі №137/1643/25 — Літинський районний суд Вінницької області

Суд: Літинський районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 08 лютого 2026 р.

Справа: №137/1643/25

Суддя: Гопкін П. В.

ПОСТАНОВА

Справа № 137/1643/25

09 лютого 2026 р. 3/137/15/26

Суддя Літинського районного суду Вінницької області Гопкін П.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, працючого слюсарем, РНОКПП НОМЕР_1 , за ч.1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 514812 від 16.11.2025, 16.11.2025 о 15 год 06 хв та 347 км. автодороги М-30 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21099, д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звуженні зінниці очей які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився в повному обсязі у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу. Подія фіксувалась на безперервну відеофіксацію нагрудних портативних відеореєстраторів.

Таким чином ОСОБА_1 інкримінується порушення вимог п. 2.5 ПДР України, тобто вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судовому засіданні вину в інкримінованому йому правопорушенні не визнав. Повідомив, що 16.11.2025 він разом із дружиною та дітьми поїхали в гості до тестя. Вони виїхали з Літинських хуторів у с. Кусиківці, побули там кілька годин, після чого заїхали до тещі в с. Дяківці. Під час перебування молодшій дитині стало погано - з`явилася нудота, тому вирішили їхати додому. Повертаючись у с. Літинські Хутори, їх зупинили на посту поліції. На посту був встановлений дорожній знак «STOP», водій зупинився. Поліцейський показав з`їхати на узбіччя. Підійшовши до автомобіля, він представився та запитав, чому діти перебувають без автокрісел. Молодша дитина була пристебнута ременем безпеки, старший сидів непристебнутий, що поліцейський міг побачити. Поліцейський попросив пред`явити документи. ОСОБА_1 пояснив, що вони поспішають, оскільки дитині погано і ліки знаходяться вдома. Під час перевірки поліцейський повідомив, що у 2019 році у водія було вилучення посвідчення водія у зв`язку з керуванням у стані сп`яніння та відмовою від огляду. Поліцейський запропонував вийти з автомобіля та пройти перевірку на стан сп`яніння: попросив кілька разів плюнути, закрити та відкрити очі. Він виконав всі вимоги поліцейського. Після цього поліцейський повідомив про наявність, як на його думку, ознак сп`яніння та запропонував або проїхати для медичного огляду (до Літина або Вінниці), або написати відмову та їхати далі. З огляду на стан дитини водій вирішив написати відмову від медичного огляду. Поліцейський повідомив, що дружина та діти залишатимуться в автомобілі. Після цього було складено протокол про відмову від проходження медичного огляду. Водію повідомили, що за відмову буде складено протокол та накладено штраф, однак конкретні санкції він не пам`ятає. Потім ОСОБА_1 сів за кермо та поїхав додому, його не відсторонили від керування транспортним засобом. Вже вдома дитині дали ліки «Гепаргін» для зниження ацетону. Після цього стан дитини покращився, ацетон було збито.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Данилюк П.П. у судовому засіданні просив закрити провадження у справі, оскільки вважає, що у діях його підзахисного відсутній склад адміністративного правопорушення. Фактично вважає, що ОСОБА_1 не відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, а сама відмова була вчинена під тиском та вмовлянням працівника поліції. Після зазначених подій ОСОБА_1 сів за кермо автомобіля та продовжив рух, що свідчить про відсутність будь-яких ознак сп`яніння водія, а також узгоджується із діями працівників поліції які не відсторонювали ОСОБА_1 від керування транспортним засобом та дозволили йому продовжувати рух та керування автомобілем.

Допитана за клопотанням ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Данилюка П.П. свідок ОСОБА_2 (дружинина ОСОБА_1 ) у судовому засіданні дала покази, що 16.11.2025 вона разом із чоловіком ОСОБА_1 та двома дітьми (синами), їздила до батька та до матері. Під час поїздки молодшій дитині стало погано - у нього підвищився ацетон, дитині було зле. Під час руху вони доїхали до посту поліції, де був встановлений знак «STOP-контроль». Вони зупинилися, після чого поліцейський жестом показав з`їхати на узбіччя. Поліцейський підійшов та повідомив, що в автомобілі відсутні автокрісла, однак діти були пристебнуті ременями безпеки. Поліцейський попросив надати документи, документи було пред`явлено. Після цього він попросив чоловіка вийти з автомобіля. Вони вийшли та відійшли за автомобіль, однак про що саме спілкувалися чоловік із поліцейським, їй невідомо. Через нетривалий час чоловік повернувся до автомобіля та вони поїхали додому. З моменту зупинки транспортного засобу до моменту виїзду минуло приблизно від 15 до 20 хвилин, можливо більше або менше. Підвищення ацетону було у молодшого сина - ОСОБА_3 . Дитина схильна до вживання солодкого, у зв`язку з чим у неї періодично підвищується ацетон. Лікування вони проводять вдома, подібні стани трапляються приблизно раз на три місяці. За кермом транспортного засобу перебував чоловік - ОСОБА_1 , і після зупинки саме він продовжив рух автомобілем. Після зупинки їм нічого додатково не повідомляли. Вона пояснювала, що їм необхідно їхати, оскільки дитині погано. Після повернення додому вона розвела ліки та дала їх дитині.Після зупинки за кермом далі продовжив рух чоловік – ОСОБА_1 .

Викликаний у судове засідання інспектор ОСОБА_4 до судового засідання не з`явився проігнорувавши розгляд справи, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином (а.с. 34).

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника, свідка, дослідивши матеріали адміністративної справи, приходжу до наступних висновків.

Так, на підтвердження інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення інспектором поліції долучено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 514812 від 16.11.2025 (а.с. 1), рапорт (а.с. 6) та відеоматеріал із нагрудної камери на компакт-диску (а.с. 7).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Так, ч.1 ст. 130 КУпАП, встановлена відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, іншими доказами.

Відповідно до положень статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Аналізуючи зазначені положення Кодексу у взаємозв`язку між собою, а також з положеннями відомчих інструкцій, які регулюють питання проходження огляду на стан сп`яніння та оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення в даних випадках (Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою КМУ № 1103 від 17 грудня 2008 року; Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року), можна прийти до висновку, що огляд особи на стан сп`яніння повинен проводитися співробітниками поліції у певній послідовності, що встановлена в Законі, а саме починатися з відсторонення водія, щодо якого є підстави вважати, що він знаходиться в стані алкогольного сп`яніння, після, запропонування проходження огляду на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу і, тільки в разі відмови особи від освідчення на місці або незгоди з результатами такого огляду, направлення правопорушника в заклад охорони здоров`я, при цьому така особа відстороняється від керування, а транспортний засіб передається під керування іншої особи.

Вказані норми закону мають імперативний характер, а тому, порушення зазначеного порядку, зокрема, послідовності його проведення або не проведення у точній відповідності з законом, тягне за собою недійсність результатів такого огляду.

Дослідженими матеріалами справи (відео з бодікамери) встановлено, що після зупинки ОСОБА_1 екіпажем поліції йому було запропоновано проходження огляду на стан сп`яніння декілька разів (7-8) роз`яснено, що у разі відмови від проходження огляду він зможе самостійно продовжити рух транспортним засобом, після чого складено даний протокол про адміністративне правопорушення.

Крім того після складання даного протоколу про адміністративне правопорушення за ухилення від освідчення на стан сп`яніння водія не було відсторонено від керування транспортним засобом та не передано керування цим автомобілем іншому уповноваженому водієві. Тому виникають обґрунтовані сумніви щодо упередженості патрульного поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, що випливає з непослідовних дій уповноваженої посадової особи, яка спочатку встановила наявність, як на його думку, ознак сп`яніння у водія, однак все-одно не відсторонила останнього від керування всупереч складеному відносно нього протоколу.

Фактично, дії поліцейського суперечили вимогам вказаної Інструкції і він підвів ОСОБА_1 до прийняття рішення про відмову від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, чого і добивались поліцейські.

Підсумовуючи, якби працівник поліції чітко дотримувався вимог Закону щодо порядку огляду водія на стан сп`яніння (в т.ч., коли водій відмовляється від проходження огляду), то сумнівів щодо наявності відмови чи згоди водія на огляд не було б.

Зазначена позиція узгоджується із практикою Вінницького апеляційного суду (постанова від 08 липня 2022 року справа № 137/390/22).

Таким чином, слід вважати, що в діях водія ОСОБА_1 відсутнє порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, оскільки суд вправі обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Згідно ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Отже, враховуючи, що згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку про відсутність поставленого за провину органом патрульної поліції в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КупАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір розмір і порядок якого встановлений законом.

Оскільки відносно ОСОБА_1 не винесено постанови про накладення на нього адміністративного стягнення, судовий збір не підлягає сплаті.

Керуючись ст.ст. 40-1, 130, 247, 251, 256, 268, 283, 284 КУпАП, ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ч.3 ст. 62 Конституції України, беручи до уваги рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити у зв`язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя: Гопкін П. В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua