Рішення від 01 лютого 2026 р. у справі №135/1620/25 — Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/1620/25

Провадження № 2-о/135/7/26

РІШЕННЯ

іменем України

02.02.2026 місто Ладижин

Ладижинський міський суд Вінницької області у складі: головуючого – судді Нікандрової С.О., секретар судового засідання Котик В.Ю., за участю: заявника ОСОБА_1 , представника заявника – адвоката Анісімової А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – ОСОБА_2 , про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Анісімова А.М., звернувся до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, в якій просив факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви зазначив, що згідно Договору обміну квартир, посвідченого державним нотаріусом Другої тростянецької державної нотаріальної контори, реестр.№308, мати заявника ОСОБА_3 , батько ОСОБА_4 і заявник ОСОБА_1 є співвласниками в рівних частках цілої квартири АДРЕСА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько заявника ОСОБА_4 . Мати ОСОБА_3 прийняла спадщину, що відкрилась після смерті чоловіка ОСОБА_4 , оскільки фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, була зареєстрована i проживала разом з ним на час відкриття спадщини, проте не оформила його частку квартири АДРЕСА_2 на своє ім`я.

12.01.2016 мати заявника ОСОБА_3 склала заповіт зареєстрований за №16, відповідно до змісту якого все своє майно вона заповіла сину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочці – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , по частці кожному.

ІНФОРМАЦІЯ_5 в місті Ладижин Гайсинського району Вінницької області мати заявника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , померла. Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді 2/3 частки квартири АДРЕСА_2 .

Для оформлення спадкових справ заявник звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини та ненадання доказів постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Заявник завжди проживав разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 , і досі продовжує проживати в цій квартирі. Але зареєстрований заявник за адресою: АДРЕСА_3 , де ніколи не проживав. Ці обставини можуть підтвердити сусіди ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Також заявник здійснював поховання матері ОСОБА_3 та отримував одноразову допомогу на її поховання.

Дочка спадкодавця ОСОБА_3 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не проживала разом із спадкодавцем на день відкриття спадщини і не подавала нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилась.

Встановлення факту постійного проживання заявника разом із спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_5 необхідно заявникові для оформлення спадщини, що відкрилась після її смерті.

Ухвалою суду від 10.11.2025 року відкрито провадження у цивільній справі.

Ухвалою від 16.01.2026 задоволено клопотання представника заявника – адвоката Анісімової А.М. про витребування доказів, витребувано з Другої тростянецької державної нотаріальної контори спадкову справу після смерті ОСОБА_3 .

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та його представник – адвокат Анісімова А.М. підтримали заяву і просили встановити факт постійного проживання заявника зі спадкодавцем на момент смерті останньої.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, від представника заінтересованої особи – адвоката Бодачевського Р.В. надійшла заява, у якій він заяву визнає в повному обсязі, просить розглянути справу за відсутності заінтересованої особи ОСОБА_2 та її представника.

Вислухавши пояснення заявника, його представника, допитавши свідків, дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступних висновків.

Частиною 1 ст.293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до положень ч 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , його батьками зазначені: батько ОСОБА_4 , мати ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 29.08.1985 року, виданим Ладижинським відділом ЗАЦС Вінницької області.

Отже, з досліджених документів, встановлено, що заявник ОСОБА_1 є сином померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 .

Згідно Договору обміну квартир від 29.01.1998, посвідченого державним нотаріусом Другої тростянецької державної нотаріальної контори, реестр.№308, мати заявника ОСОБА_3 , батько ОСОБА_4 і заявник ОСОБА_1 є співвласниками в рівних частках цілої квартири АДРЕСА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько заявника ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 від 12.10.2004, виданим Ладижинським відділом реєстрації актів цивільного стану вінницької області.

Після смерті батька заявника ОСОБА_4 , мати заявника ОСОБА_3 прийняла спадщину, оскільки була зареєстрована i проживала разом з ним на час відкриття спадщини.

12.01.2016 ОСОБА_3 склала заповіт зареєстрований за №16, відповідно до змісту якого все своє майно вона заповіла сину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , по частці кожному.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , про що 21.02.2025 Ладижинським міською радою Гайсинського району Вінницької області було складено відповідний актовий запис за №61.

Друга тростянецька державна нотаріальна контора Вінницької області повідомила, що після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкова справа не заводилась.

Заявник ОСОБА_1 здійснював поховання матері ОСОБА_3 та згідно довідки про смерть №61 від 21.02.2025 отримав одноразову допомогу на її поховання.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина у вигляді 2/3 частки квартири АДРЕСА_2 .

Для оформлення спадкових справ заявник звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини та ненадання доказів постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Інший спадкодавець за заповітом після смерті ОСОБА_3 – дочка ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини не зверталася, разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не проживала, а отже є такою, що не прийняла спадщину у встановленому законом порядку.

Встановлено, що на час смерті ОСОБА_3 була зареєстрована і проживала в АДРЕСА_1 , а заявник був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до положень частини третьої ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу, він не заявляв про відмову від неї. Тобто, якщо протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця (ст. 1220 ЦК України) спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, не заявив про відмову від спадщини, після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини він може одержати свідоцтво про право на спадщину в нотаріальній конторі, подавши відповідну заяву.

Згідно п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами,у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Місцем проживання фізичної особи, згідно з частиною 1 статті 29 ЦК України, є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Згідно з частиною 6 статті 29 ЦК України фізична особа може мати кілька місць проживання.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року № 1382-IV, передбачено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені цим Законом.

Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року № 1382-IV в якій визначено терміни, а саме у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні, зокрема місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини; місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік.

Отже, сама по собі відсутність спільного місця реєстрації спадкодавця і заявника згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а обставини встановлені ч.3 ст.1268 ЦК України, мають бути підтверджені іншими належними і допустимими доказами, та оцінені судом.

Спільне проживання заявника та його матері ОСОБА_3 на день смерті останньої за адресою: квартира АДРЕСА_2 , підтверджується показаннями допитаних в судовому засіданні свідків:

- ОСОБА_6 , який пояснив суду, що знає сім`ю ОСОБА_7 з 1989 року, коли вони поселилися в квартирі АДРЕСА_2 після обміну квартири. В квартирі АДРЕСА_2 постійно проживали батько ОСОБА_4 , мати ОСОБА_3 , син ОСОБА_1 . Батько заявника ОСОБА_4 помер раніше. Коли у 2025 році померла ОСОБА_3 , її похованням, організацією поминального обіду займався її син ОСОБА_1 . На час смерті ОСОБА_3 заявник ОСОБА_1 проживав разом з нею в квартирі.

- ОСОБА_8 , який пояснив, що проживає в будинку АДРЕСА_4 поруч з ОСОБА_1 , з яким знайомий приблизно з початку 2000 років. В квартирі АДРЕСА_2 з заявником проживав батько ОСОБА_4 , який помер раніше, та мати ОСОБА_3 , яка померла у 2025 році. Заявник ОСОБА_1 займався організацією поховання ОСОБА_3 , на час її смерті постійно проживав разом з нею і сьогодні проживає в квартирі АДРЕСА_2 . Йому відомо про те, що у заявника є сестра, яка в квартирі не проживає, і дуже давно не приїжджала.

Оскільки заявник ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за заповітом, який прийняв спадщину, у його померлої матері ОСОБА_3 на час відкриття спадщини наявне майно, встановлення заявленого у цій справі факту має для нього юридичне значення.

Оцінивши належність, достатність та допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, суд дійшов до висновку, що факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 , є доведеним.

Тому, суд вважає необхідним задовольнити заяву, встановити факт постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

На підставі ч.7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.256, 259, 263-265, 273, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – ОСОБА_2 , про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини – задовольнити.

Встановити юридичний факт, а саме те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_3 , постійно проживав разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 09.02.2026.

Суддя Ладижинського міського суду

Вінницької області С.О. Нікандрова