Рішення від 29 січня 2026 р. у справі №126/1262/25 — Бершадський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/1262/25

Провадження № 2/126/153/2026

"30" січня 2026 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Рудя О.Г.

секретар Кучанська В.М.,

за участю представника позивача адвоката Ткач І.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Бершадської міської ради про позбавлення прав,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 , третя особа орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Бершадської міської ради про позбавлення прав.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 19.05.2013 року між позивачем, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідачем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було укладено шлюб. У шлюбі відповідачем набуто прізвище « ОСОБА_5 ». ІНФОРМАЦІЯ_3 у подружжя народилась донька ОСОБА_6 ..

Їхня донька ОСОБА_7 має вроджені вади розвитку та деформації кістково- м`язової системи, у зв`язку із чим вона з народження потребувала особливого догляду та лікування. Відповідач, ще з раннього віку не здійснювала належного піклування за донькою, через що в сім`ї постійно виникали сварки. З часом, байдуже ставлення відповідачки до догляду за донькою, призвело до незворотного погіршення відносин між сторонами.

З січня 2016 року позивач з відповідачем спільно не проживають, оскільки сімейне життя у них не склалося. Позивач залишився проживати із донькою ОСОБА_7 , у своєму будинку в АДРЕСА_1 , де вони проживають на даний час. Відповідач переїхала проживати до м. Бершадь.

Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 17.07.2017 року у справі № 126/1651/17 шлюб між сторонами було розірвано. Після розірвання шлюбу відповідачу присвоєно дошлюбне прізвище « ОСОБА_8 ». Як стало відомо позивачу, у 2025 році відповідач уклала новий шлюб та в шлюбі набула прізвище « ОСОБА_9 ».

З моменту припинення спільного проживання із позивачем, відповідач життям доньки не цікавилась, не приймала участь у догляді за нею та її вихованні.

У березні 2017 року доньці, ОСОБА_6 рішенням КНП «Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні» надано статус дитини-інваліда.

У 2017, 2018 роках ОСОБА_7 було проведено оперативне лікування обох стегнових суглобів, внаслідок чого дитина тривалий час самостійно не пересувалася та потребувала стороннього догляду. Після проведених оперативних втручань ОСОБА_7 по теперішній час систематично проходить стаціонарне лікування, реабілітаційні заходи та оздоровлення. Під час проходження донькою лікування та знаходження в медичних закладах її супроводжували мати позивача ОСОБА_10 та сам позивач.

Відповідач будучи обізнаною про місце знаходження дитини, а також про її тривале лікування, не проявляла до неї материнського піклування та жодного разу не відвідала дитину у медичних закладах чи за місцем її проживання у будинку позивача, не брала та не бере участі у реабілітаційних заходах, потрібних для дитини з інвалідністю. Вона не надала жодної матеріальної допомоги на лікування доньки. Відповідачка фактично самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків по утриманню та розвитку дитини.

Позивач опікується інтересами та потребами дитини, піклується про неї, слідкує за її розвитком та здоров`ям. Мати позивача ОСОБА_10 - бабуся ОСОБА_7 , фактично замінила їй матір. Разом, вони забезпечують дитину всім необхідним, опікуються її розвитком, вихованням, лікуванням.

У їхньому будинку для дитини облаштована окрема кімната для відпочинку та розвитку, наявні дитячі речі та іграшки, що відповідають її віку та розвитку, вони з родиною забезпечують дитину увагою та піклуванням, створили належні умови для розвитку та відпочинку дівчинки, що підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов проживання складеним комісією Сумівського старостинського округу № 64 від 25.03.2025 року.

Відповідач протягом тривалого періоду часу не цікавиться навчанням доньки та не бере участі у її підготовці до самостійного життя.

Згідно характеристики № 9 від 24.03.2025 року, виданої Сумівським закладом дошкільної освіти (дитячий садочок) «Зірочка», ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відвідувала ЗДО. з 11.02.2019 року по 06.03.2020 рік. В даний період дитина проживала з татом ОСОБА_1 , бабусею ОСОБА_10 та дідусем ОСОБА_11 , які приводили та забирали дівчинку з садочка та займалися її вихованням. Мати ОСОБА_12 ніколи не цікавилась життям дитини, жодного разу не відвідувала заклад дошкільної освіти, не телефонувала вихователю.

Згідно характеристики учениці 5 класу Сумівської філії Війтівського ліцею Бершадської міської ради Вінницької області дитина, ОСОБА_6 , навчається в закладі з 2020 року. За час навчання зарекомендувала себе як дисциплінована, скромна, доброзичлива, здібна, врівноважена дитина. Важливу роль у житті дитини відіграють: батько ОСОБА_1 бабуся ОСОБА_10 та дідусь ОСОБА_11 .. Вони беруть активну участь у житті класу, школи допомагають у організації позашкільних заходів, регулярно відвідують батьківські збори, цікавляться життям дитини, забезпечують умови для належного проживання та навчання дівчинки. Мати, ОСОБА_12 із донькою не спілкується, разом не проживає, участі у її вихованні не бере. Не цікавиться побутом та інтересами донки. З класним керівником на зв`язок не виходить, на батьківські збори не з`являлась протягом навчання учениці.

Відповідно до характеристики Сумівської філії Бершадського ЦКД ОСОБА_6 являється активною учасницею художньої самодіяльності з 2019 року. Дівчинка відвідує гурток художнього читання та гурток «Умілі ручки» при Будинку культури. В період відвідування гуртків ОСОБА_7 завжди приходила охайною та доглянутою в супроводі тата ОСОБА_1 або бабусі ОСОБА_10 чи дідуся ОСОБА_11 . За увесь час відвідування ОСОБА_6 гуртків, мама ОСОБА_12 жодного разу не була присутня на заходах та гуртках, ніколи не цікавилась життям дитини та не телефонувала завідуючій ОСОБА_13 ..

ОСОБА_6 також являється активною читачкою Сумівської філії Бершадської публічної бібліотеки. За увесь час відвідування ОСОБА_6 бібліотеки, мама ОСОБА_12 жодного разу не була присутня на заходах в яких брала участь дитина.

У відповідності до довідки КНП «Бершадський ЦПМСД» Бершадської міської ради від 28.03.2025, дитина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , задекларована у лікаря ЗПСМ ОСОБА_14 з 21.05.2018. За медичною допомогою та на профілактичні огляди дитина з`являлась з бабусею ОСОБА_10 і батьком ОСОБА_1 .. Мати ОСОБА_7 про стан здоров`я дитини не цікавилась, на прийом до лікаря з дитиною не з`являлась.

Фактично, із 2016 року, всі питання щодо виховання малолітньої ОСОБА_6 , вирішуються позивачем самостійно, без участі та підтримки з боку відповідача, а дитина знаходяться на його повному утриманні. Добровільно мати дівчинки жодних коштів на утримання доньки не надає та не приймає свідомої участі у забезпеченні дитині належних матеріально-побутових умов. При цьому, ОСОБА_1 не створює відповідачу жодних перешкод, як матері, у спілкуванні з донькою, їй відомо місце проживання дитини. Також відповідач має усі контактні номери телефонів.

Починаючи з серпня 2020 року відповідач жодного разу не виявляла бажання бачитися з дитиною. Вона не спілкується із донькою та не приймає участі у матеріальному забезпеченні та вихованні дитини. Відповідач ніяким чином не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості в її подальшій долі, не цікавиться станом здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема - не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, взагалі не спілкується з донькою в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення.

Відповідач, як мати дитини, покладених законом на неї батьківських обов`язків, не виконує, не бере педагогічної, матеріальної, посильної трудової, або будь-якої іншої участі у вихованні доньки, що на думку позивача є наслідком її умисної поведінки та свідомим вибором.

Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення відповідача від виховання дитини, ОСОБА_6 , свідомого нехтування своїми батьківськими обов`язками.

А тому, з метою найбільш повного та всебічного забезпечення прав та законних інтересів дитини вважає за необхідне вирішити питання про позбавлення відповідача батьківських прав.

Ухвалою Бершадського районного суду від 03.06.2025 року у зазначеній справі було відкрито загальне позовне провадження.

Позивач ОСОБА_1 , та його представник - адвокат Ткач І.І., в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві. З метою найбільш повного та всебічного забезпечення прав і законних інтересів дитини просили позов задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_12 , в судовому засіданні позовні вимоги визнала, пояснила, що на даний час вона створила нову сім`ю і має інші турботи. Доньку ОСОБА_7 вона не навідує, жодної участі у вихованні та утриманні дитини не приймає з того часу, як вони з позивачем розірвали шлюб. Вважає, що дитині набагато краще бути з батьком, який піклується про дівчинку. Не заперечувала проти задоволення позову та позбавлення її батьківських праві відносно дочки ОСОБА_7 .

Представник служби у справах дітей Бершадської міської ради, ОСОБА_15 , надала письмову заяву в якій просила провести розгляд цивільної справи за відсутності третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - служби у справах дітей Бершадської міської ради, за наявними у справі матеріалами.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показала, що вона є матір`ю ОСОБА_1 та рідною бабусею ОСОБА_7 . Колишня невістка два роки жила в їхній родині в селі, а потім пішла з сім`ї, їй не подобалося сільське життя. ОСОБА_7 з того часу постійно проживає з її сином. Син піклується про доньку, а вона з чоловіком, допомагають йому доглядати та виховувати дівчинку. Дівчинка з народження хворіє, їй робили три хірургічні втручання, всі кошти на лікування та реабілітацію вони давали з сином, навіть брали кредити. ОСОБА_16 не надавала жодної матеріальної допомоги на лікування. Пів року ОСОБА_7 лежала в лікарні в Києві і за цей час мати жодного разу не навідала ОСОБА_7 , з нею в лікарні лежала вона, оскільки ОСОБА_18 працював. Відповідач жодної участі в житі дитини не приймає, не навідує її, матеріальної допомоги на її утримання не надає, лікуванням не займається. Вони кожного року возять ОСОБА_7 в санаторії, водять на масажі. Вони з сином не раз намагалася зблизити ОСОБА_7 з матір`ю, не чинили жодних перешкод у їхньому спілкуванні, возили самі дівчинку до мами, проте ОСОБА_16 не проявляє жодної зацікавленості в житті доньки.

Свідок ОСОБА_19 та свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні надали майже аналогічні покази. Вказали, що багато років дружать з сім`єю ОСОБА_5 . Відповідачка два роки жила в їхній родині, а потім пішла, залишивши доньку на ОСОБА_18 . З часу народження дитини відповідачка не проявляла особливих материнських почуттів до доньки, майже одразу нею займалася бабуся ОСОБА_21 , яка й замінила ОСОБА_7 маму. З того часу, як ОСОБА_16 пішла з родини, вона не проявляла жодної зацікавленості в житті доньки. Коли ОСОБА_7 йшла в перший клас, відповідачка навіть не приїхала на дзвоник. Коли ОСОБА_7 лежала в лікарнях, мати жодного разу не навідала доньку. Дівчинкою займається тато та бабуся з дідусем. ОСОБА_7 для них увесь всесвіт, вони все роблять можливе і неможливе для дівчинки, дбають про її здоров`я, розвиток, забезпечують усім необхідним. З початку, коли ще ОСОБА_7 була маленька, ОСОБА_16 ще рідко, але спілкувалася з донькою, проте надалі навіть не вітає дитину з днем народження. Ніяких перешкод у спілкуванні ОСОБА_7 з мамою ОСОБА_5 не створюють, навпаки всіляко намагалися сприяти їхньому спілкуванні, але з того часу, як в новій родині у ОСОБА_16 народилася дитина, ОСОБА_16 ще більше втратила інтерес до життя ОСОБА_7 . Зараз дівчинка вже й відвикла від мами, проте ніколи поганого про неї не говорить.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні показала, що є директором будинку культури в с. Сумівка та майже десять років як дружить з сім`єю ОСОБА_5 . Про те, що відбувається в їхній родині, знає добре. Після того, як ОСОБА_16 пішла з сім`ї, вона не проявляла жодної зацікавленості в житті доньки. ОСОБА_7 являється активною учасницею художньої самодіяльності, відвідує різні гуртки, співає, декламує вірші, навіть не зважаючи на фізичні вади танцює в Будинку культури. Тато ОСОБА_18 та бабуся з дідусем створюють всі необхідні умови для розвитку ОСОБА_7 . В період відвідування гуртків ОСОБА_7 завжди приходила охайною, доглянутою в супроводі тата ОСОБА_1 або бабусі ОСОБА_10 чи дідуся ОСОБА_11 .. За увесь час вона жодного разу не бачила, щоб ОСОБА_16 навідувала дівчинку. Зі сторони ОСОБА_5 , навпаки вона бачила, як ті намагаються зблизити ОСОБА_7 з мамою, самі возили дівчинку до неї на зустрічі, проте з боку відповідачки відсутня зацікавленість про життя, здоров`я та успіхи своєї дитини. Дівчинка відвикла від мами і вже сама не бажає спілкуватися з нею.

Вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, усі зібрані по справі докази, давши їм оцінку в сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 19.05.2013 року між позивачем, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідачем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було укладено шлюб, який зареєстровано виконавчим комітетом Сумівської сільської ради Бершадського району Вінницької області та зроблено актовий запис № 02 від 19.05.2013. У шлюбі відповідачем набуто прізвище « ОСОБА_5 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_1 від 19.05.2013.

ІНФОРМАЦІЯ_3 у подружжя народилась донька ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_2 від 11.02.2014 року, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Бершадського районного управління юстиції у Вінницькій області, що підтверджується копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 від 11.02.2014.

Донька сторін ОСОБА_7 має вроджені вади розвитку та деформації кістково-м`язової системи, у зв`язку із чим вона з народження потребує особливого догляду та лікування, що підтверджується медичними документами, що містяться в матеріалах позову.

Позивач стверджує, що відповідач, ще з раннього віку не здійснювала належного піклування за донькою, через що в сім`ї постійно виникали сварки. З часом, байдуже ставлення відповідача до догляду за донькою, призвело до незворотного погіршення відносин між сторонами.

З січня 2016 року позивач з відповідачем спільно перестали проживати. Позивач залишився проживати із донькою ОСОБА_7 , у своєму будинку в АДРЕСА_1 , де вони проживають на даний час. Відповідач переїхала проживати до м. Бершадь.

Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 17.07.2017 року у справі № 126/1651/17 шлюб між сторонами було розірвано. Після розірвання шлюбу відповідачу присвоєно дошлюбне прізвище « ОСОБА_8 ».

Як стало відомо позивачу, у 2025 році відповідач уклала новий шлюб та в шлюбі набула прізвище « ОСОБА_9 ».

З моменту припинення спільного проживання із позивачем, відповідач життям доньки не цікавилась, не приймала участь у догляді за нею та її вихованні.

У березні 2017 року доньці, ОСОБА_6 рішенням КНП «Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні» надано статус дитини-інваліда, що підтверджується копією посвідчення Серія НОМЕР_3 виданого 17.03.2017.

У 2017, 2018 роках ОСОБА_7 було проведено оперативне лікування обох стегнових суглобів, внаслідок чого дитина тривалий час самостійно не пересувалася та потребувала стороннього догляду. Після проведених оперативних втручань ОСОБА_7 по теперішній час систематично проходить стаціонарне лікування, реабілітаційні заходи та оздоровлення. Під час проходження дівчинкою лікування та знаходження в медичних закладах її супроводжували мати позивача ОСОБА_10 та сам позивач.

Відповідач не заперечила той факт, що будучи обізнаною про місце знаходження своєї дитини, а також про її тривале лікування, не лише не відвідувала дитину у медичних закладах чи за місцем її проживання але й не брала та не бере участі у реабілітаційних заходах, потрібних для дитини з інвалідністю. Вона не надала жодної матеріальної допомоги на лікування доньки, перестала з нею спілкуватися, тобто відповідачка фактично самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків по утриманню та розвитку дитини.

Судом встановлено, що саме позивач опікується інтересами та потребами дитини, піклується про неї, слідкує за її розвитком та здоров`ям. Мати позивача ОСОБА_10 - бабуся ОСОБА_7 , фактично замінила їй матір. Разом, вони забезпечують дитину всім необхідним, опікуються її розвитком, вихованням, лікуванням.

Згідно характеристики № 9 від 24.03.2025 року, виданої Сумівським закладом дошкільної освіти (дитячий садочок) «Зірочка», ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відвідувала ЗДО. з 11.02.2019 року по 06.03.2020 рік. В даний період дитина проживала з татом ОСОБА_1 , бабусею ОСОБА_10 та дідусем ОСОБА_11 , які приводили та забирали дівчинку з садочка та займалися її вихованням. Мати ОСОБА_12 ніколи не цікавилась життям дитини, жодного разу не відвідувала заклад дошкільної освіти, не телефонувала вихователю.

Згідно характеристики учениці 5 класу Сумівської філії Війтівського ліцею Бершадської міської ради Вінницької області дитина, ОСОБА_6 , навчається в закладі з 2020 року. За час навчання зарекомендувала себе як дисциплінована, скромна, доброзичлива, здібна, врівноважена дитина. Важливу роль у житті дитини відіграють: батько ОСОБА_1 бабуся ОСОБА_10 та дідусь ОСОБА_11 .. Вони беруть активну участь у житті класу, школи допомагають у організації позашкільних заходів, регулярно відвідують батьківські збори, цікавляться життям дитини, забезпечують умови для належного проживання та навчання дівчинки. Мати, ОСОБА_12 із донькою не спілкується, разом не проживає, участі у її вихованні не бере. Не цікавиться побутом та інтересами донки. З класним керівником на зв`язок не виходить, на батьківські збори не з`являлась протягом навчання учениці.

Відповідно до характеристики Сумівської філії Бершадського ЦКД ОСОБА_6 являється активною учасницею художньої самодіяльності з 2019 року. Дівчинка відвідує гурток художнього читання та гурток «Умілі ручки» при Будинку культури. В період відвідування гуртків ОСОБА_7 завжди приходила охайною та доглянутою в супроводі тата ОСОБА_1 або бабусі ОСОБА_10 чи дідуся ОСОБА_11 . За увесь час відвідування ОСОБА_6 гуртків, мама ОСОБА_12 жодного разу не була присутня на заходах та гуртках, ніколи не цікавилась життям дитини та не телефонувала завідуючій ОСОБА_13 ..

ОСОБА_6 також являється активною читачкою Сумівської філії Бершадської публічної бібліотеки.

У відповідності до довідки КНП «Бершадський ЦПМСД» Бершадської міської ради від 28.03.2025, дитина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , задекларована у лікаря ЗПСМ ОСОБА_14 з 21.05.2018. За медичною допомогою та на профілактичні огляди дитина з`являлась з бабусею ОСОБА_10 і батьком ОСОБА_1 .. Мати ОСОБА_7 про стан здоров`я дитини не цікавилась, на прийом до лікаря з дитиною не з`являлась.

Згідно положень ч. 5 ст. 19 СК України, орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Згідно висновку органу опіки та піклування Бершадської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно малолітньої дитини, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Бершадської міської ради 30.09.2025 № 207, орган опіки та піклування Бершадської міської ради вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно малолітньої дитини, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .. Висновок обґрунтовано тим, що батьки малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 розлучені. Згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов проживання, наданим Сумівським старостинським округом від 25.03.2025, ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1 разом із своєю дочкою, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за якою здійснює догляд та яка знаходиться на його утриманні від народження, його мамою - ОСОБА_10 , 1956 р.н., та вітчимом - ОСОБА_11 , 1950 р.н.. 03.09.2025 працівниками служби у справах дітей Бершадської міської ради було обстежено умови проживання дитини ОСОБА_22 за місцем фактичного проживання. Будинок належить батькові дівчинки - ОСОБА_1 .. Дитина має власну кімнату, обладнану всім необхідним для комфортного проживання та розвитку. Дівчинка забезпечена всім необхідним. Основним доходом сім`ї є пенсія батька по інвалідності та тимчасові заробітки, пенсія баби і діда, орендна плата за паї. Офіційно ОСОБА_1 ніде не працює. Мати ОСОБА_7 має іншу сім`ю, в якій вона народила дитину, з народження якої взагалі перестала цікавитися ОСОБА_7 , не приймає жодної участі в її житті. Велику роль у вихованні дівчинки відіграє бабуся, яка доглядає та опікується дитиною. Батько, ОСОБА_1 , має інвалідність. Дитина, ОСОБА_22 , перебуває на диспансерному обліку з діагнозом: вражене вірусне положення шийки стегнової кістки, вірусна деформація шийок обох стегон з помірним порушенням функції ходи, лівобічний с-подібний грудопоперековий сколіоз І ст.. Зверталася за медичною допомогою до сімейного лікаря переважно з бабусею, дідусем та батьком, рекомендації лікаря виконують. До служби у справах дітей Бершадської міської ради не надходило повідомлень від Бершадського ВП № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, КУ «Центр соціальних служб Бершадської міської ради», медичних працівників та інших суб`єктів виявлення та/або організацій соціального захисту дітей щодо ухилення батька, ОСОБА_1 , від виконання батьківських обов`язків чи насильства в сім`ї. 08.09.2025 в приміщені служби у справах дітей Бершадської міської ради, в присутності посадових осіб Служби, ОСОБА_12 була власноручно написана заява, в якій вона зазначає, що дійсно з дворічного віку доньки не проживає з сім`єю, не приділяла належної уваги лікуванню доньки, яка має інвалідність. Раз в рік на день народження дарувала дитині подарунки, а загалом матеріальної допомоги не надавала. Зараз має іншу сім`ю, в якій виховує семирічну доньку. ОСОБА_12 підтвердила, що не в повному обсязі виконувала батьківські обов`язки по відношенню до ОСОБА_7 , тому не заперечує щодо позбавлення її батьківських прав. 11.09.2025 на засіданні Комісії з питань захисту прав дитини при Бершадській міській раді було розглянуто питання про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітньої доньки, ОСОБА_6 , 2014 року народження, прийнято відповідне рішення та рекомендовано органу опіки та піклування надати висновок до Бершадського районного суду. Керуючись відповідними підтверджуючи ми документами, орган опіки та піклування Бершадської міської ради вважає доцільним позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно малолітньої доньки, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ..

Разом з тим, оскільки висновок органу опіки і піклування має рекомендаційний характер, не є обов`язковим для суду та оцінюється у сукупності з іншими доказами у справі, в судовому засіданні була допитана малолітня ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка на запитання головуючого судді чи спілкується вона з мамою, повідомила, що маму майже не знає та з нею не спілкується. Вона проживає разом з батьком, який добре дбає про неї, забезпечує її всім необхідним. Також нею опікується бабуся ОСОБА_21 з дідусем, які теж проживають з ними разом в одному будинку. Мати взагалі нею не цікавиться, навіть не телефонує.

Відповідно положень до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке вона може здійснити шляхом звернення до суду у визначеному ЦПК України порядку (ст.4 ЦПК України).

Правилами ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 81 зазначеного вище Кодексу кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 5 ст. 81 ЦПК України).

Дослідивши усі докази, суд вважає встановленим, що між сторонами виникли спірні сімейні правовідносини щодо здійснення батьківських прав та обов`язків відповідачкою відносно їхньої малолітньої доньки.

Відповідно до положень ст.ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.

Відповідно до ст. 164 ч.1 п. 2 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтуванням ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Відповідно до статті 165 Сімейного кодексу України з позовом про позбавлення батьківських прав можуть звернутися: один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина; заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває; орган опіки та піклування; прокурор; сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч. 4 ст.155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом, в тому числі за ст.164 Сімейного Кодексу України - підставою позбавлення батьківських прав.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він, вона ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Чинне законодавство зазначає, що позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Способи та методи ухилення від обов`язку з виховання та утримання дитини зазначено в постанові Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року в п.16: «Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності, треба розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками».

За змістом роз`яснень п.15, 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Під час розгляду справи судом встановлено саме свідоме нехтування відповідачкою своїми батьківськими обов`язками та винну поведінку відповідачки по відношенню до малолітньої доньки ОСОБА_7 , яка проявляється в небажанні відповідачки виконувати свій батьківський обов`язок щодо утримання та виховання дитини, про що свідчить відсутність інтересу до життя дочки, її здоров`я, розвитку, не забезпечення будь-якими продуктами харчування, одягом, засобами гігієни, лікування тощо.

У діях відповідачки проявляється саме винна та пасивна поведінка по відношенню до дочки ОСОБА_7 , не приймається будь-яких дій щодо спілкування з дитиною.

Відповідно до ч. 8 ст.7 СК України передбачено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Суд, вважає за необхідне врахувати, що позбавлення судом особи батьківських прав в значенні пункту 2 статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод становить втручання у її право на повагу до його сімейного життя, яке гарантується пунктом 1 статті 8. Таке втручання не становитиме порушення статті 8 лише у тому разі, якщо воно здійснене «згідно з законом», відповідає одній чи кільком законним цілям, про які йдеться в пункті 2, і до того ж є «необхідним у демократичному суспільстві» для забезпечення цих цілей.

ВС в постанові від 24.10.2018 по справі № 761/2855/17 вказав, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, та можливе в разі доведення умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків.

Враховуючи вище зазначене, суд не вбачає підстав для попередження відповідачки про необхідність змінити ставлення до виховання дочки, а лише вважає за доцільне, роз`яснити останній положення ст.169 СК України, що мати, батько, які були позбавлені батьківських прав мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття.

За змістом статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (стаття 264 ЦПК України).

Суд повно, всебічно та об`єктивно оцінивши обставини справи, дійшов висновку, що позивачем надано суду достатньо доказів, що підтверджують свідоме ухилення ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов`язків та її небажання виховувати дочку ОСОБА_7 , її свідому винну поведінку, а тому приходить до висновку, що відповідачку належить позбавити батьківських прав відносно малолітньої дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, і на підставі ст.ст.150, 164, 165, 166, 169СК України, постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст.ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини», суд,-

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Бершадської міської ради про позбавлення прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. Г. Рудь