Рішення від 08 лютого 2026 р. у справі №645/370/25 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/370/25

Провадження № 2/645/70/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2026 року м. Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Лисенко О.О.,

за участі секретаря судового засідання Кузьменко Т.К.,

представника позивача Косолапова К.М.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №645/370/25 за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в :

21.01.2025 до суду надійшла вищевказана позовна заява, у якій позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № б\н від 09.06.2011 у розмірі 38 964,58 грн, що складається із: 34408,57 грн - заборгованість за тілом кредита; 4556,01 грн - заборгованість за простроченими відсотками та судового збору у розмірі 2422,40 грн, оскільки відповідач належним чином не виконує умови договору.

В обґрунтування позову вказує, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ

«Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву № б\н від 09.06.2011 та приєднався до Умов та правил надання банківських послуг саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті банку https://privatbank.ua/terms. Клієнт не міг приєднатися до іншої редакції і саме ця редакція надається до позовної заяви.

09.06.2011 відповідачем також була підписана Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду». В цій же довідці відповідач власним підписом підтвердив, що «З фінансовими умовами надання Кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», що зазначені у довідці, і прикладами розрахунку суми плати за використання кредитних коштів ознайомлений».

З моменту підписання відповідачем заяви, між Банком та відповідачем був укладений договір в порядку ч.1 ст. 634 ЦК шляхом приєднання клієнта до запропонованого Банком договору. На підставі вищевказаної анкети-заяви Відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 35 000,00 грн, що підтверджується Випискою по рахунку. Для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту відповідач отримав кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії 01/14 тип - Універсальна.

Відповідач після отримання картки за умовами укладеного з Банком договору здійснив дії щодо проведення її активації, користувався карткою, а також отримував кредитні кошти з власної ініціативи. Активація ним картки та користування картковим рахунком свідчать про укладення сторонами кредитного договору, що підтверджуються, зокрема, розрахунком заборгованості, випискою по рахункам відповідача. Банком надані до суду саме первісні бухгалтерські документи про видачу та сплату коштів за Кредитним договором, які є належними доказами заборгованості відповідача. У виписці по руху коштів чітко прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт, а також факти використання відповідачем грошей, а отже й отримання кредитної картки, оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. Із виписки вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, а також частково сплачував заборгованість за договором. Відповідач не лише отримав кредитну картку, а й визнав укладення кредитного договору та погодився з його умовами, вчинивши дії, спрямовані на виконання укладеного договору та його умов, в тому числі щодо сплати відсотків. Після спливу строку дії першої картки відповідачем для можливості користування рахунком додатково отримані наступні картки: 1) Кредитна картка номер - НОМЕР_2, строк дії - 10/17, тип - Універсальна; 2) Кредитна картка номер - НОМЕР_3, строк дії - 05/21, тип - Універсальна; 3) Кредитна картка номер - НОМЕР_6, строк дії - 06/23, тип - Універсальна.

В процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки - 42%. У процесі користування кредитним рахунком клієнту були завжди доступні у вільному доступі на сайті банку та у додатку Приват24 умови обслуговування кредитних карток, які банк постійно пропонує клієнту для ознайомлення огляду кожного наступного разу, коли відбуваються навіть незначні зміни. Також, в зв`язку зі змінами у законодавстві - впровадженні нормами закону «Про споживче кредитування» паспорту споживчого кредиту - клієнт підписав паспорт споживчого кредиту від 13.02.2023, в якому також є інформація про відсоткові ставки по кредитування по картковим рахункам. Клієнт не надавав банку жодного разу заперечення щодо розміру відсоткової ставки, при цьому частково погашав заборгованість, що свідчить про обізнаність клієнта з умовами кредитування.

Позивач звертає увагу суду, що далі у процесі користування рахунком 01.11.2021 відповідачем підписано Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг на підставі якої погоджені інші суттєві умови користування кредитним рахунком. Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем підписано у системі самообслуговування Приват24 за допомогою OTP пароля, про що зазначено в полі підпис Клієнта із позначкою дати та часу. При цьому, на момент підписання зазначеної вище Заяви відповідач мав заборгованість, що вбачається із виписки по рахунку та розрахунку заборгованості.

Тобто, відповідач був належним чином повідомлений про умови кредитування зокрема щодо сплати відсотків. Починаючи з 01.11.2021 відсотки нараховувалися відповідно до підписаної відповідачем Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а саме згідно п. 1.3. у розмірі 42%. При цьому за погодженою ставкою Банком нараховано відсотків у розмірі 4556,01 грн.

Також позивач звертає увагу суду, що у зв`язку із початком повномасштабного вторгнення та збройної агресії російської федерації, Банк пішов на зустріч клієнтам та скасував відсоткову ставку у березні 2022 року - розмір 0 %, а в подальшому із 01.04.22 року відсоткова ставка поступово повернута до погодженого розміру (детально у Розрахунку заборгованості).

13.02.2023 відповідач підписав у системі самообслуговування Приват24 за допомогою OTP пароля Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг та Додаткову угоду №SAMDN50000045932503_01 до Кредитного договору. Відповідно до п. 1.

Додаткової угоди сторони узгодили змінити умови Кредитного договору шляхом внесення в Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг наступних змін: 1. Тип кредиту - невідновлювана кредитна лінія; 2. Строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією, але небільше 5 років з дати укладення цієї Додаткової угоди ( п.п.1.1., 1.2.) 3. Процентна ставка, відсотків річних: 12,0% (п.п. 1.2., 1.3. Договору). 4. Мінімальний платіж зменшено до 1% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн. щомісячно протягом перших шести календарних місяців з дати укладення цієї додаткової угоди, із збільшенням до 3% починаючи із 7 місяця календарного місяця з дати укладення цієї додаткової угоди до дати повного погашення кредиту.

Тобто позивач пішов на зустріч відповідачу та враховуючи фінансовий стан останнього, сторони погодили льготні умови обслуговування. Згідно п. 2. Додаткової угоди Сторони узгодили, що в разі порушення відповідачем зобов`язань з погашення заборгованості по кредиту протягом 180-ти днів з моменту виникнення таких порушень, на підставі ст.ст. 212, 611, 651 Цивільного кодексу України терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов`язань Клієнта з погашення кредиту. На 180-й день з моменту порушення зобов`язань Клієнта з погашення кредиту Клієнт зобов`язаний повернути Банку кредит, проценти за користування кредитом, неустойку та виконати інші зобов`язання за Договором в повному обсязі. Тобто сторони згідно до ст. 212 ЦКУ передбачили відкладальну обставину внаслідок виникнення якої, терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов`язань відповідача з погашення кредиту.

Банк свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту, для чого за зверненнями відповідача відкрив рахунок та надавав кредитні картки до нього, а відповідач отримуючи кредитні картки фактично отримував електронний платіжний інструмент, який дає можливість використовувати власні гроші або кредитний ліміт на банківському рахунку для здійснення безготівкових операцій, тим самим відповідач мав безперервний доступ до самого рахунку. Відповідач зобов`язався повернути використану частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений Договором. Але в процесі користування кредитним рахунком відповідач ненадавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором, а також підтверджується випискою по рахунку.

Виникнення простроченої заборгованості відбувається у разі несплати мінімального платежу до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту, зобов`язання Клієнта вважаються простроченими.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 11.12.2024 має заборгованість - 38964,58 грн, яка складається з наступного: 34408,57 грн - заборгованість за тілом кредита 4556,01 грн - заборгованість за простроченими відсотками.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за Договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав ті інтересів АТ КБ «Приватбанк».

Ухвалою судді від 27.01.2025 відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Надано відповідачу строк на надання відзиву.

Ухвалою суду від 24.02.2025 задоволено клопотання відповідача про направлення йому додатків до позовної заяви, виготовлених відповідно до ДСТУ 4163:2020. Зобов`язано АТ КП «Приватбанк» надати суду та надіслати відповідачу докази, якими він обґрунтовує свої вимоги, виготовлені відповідно до п. 7.1 «Вимог до оформлювання документів ДСТУ 4163:2020», зокрема: розрахунок заборгованості за договором б/у від 09.06.2011, станом на 31.05.2025; розрахунок заборгованості за договором б/у від 09.06.2011, станом на 30.06.2019; розрахунок заборгованості за договором б/у від 09.06.2011, станом на 11.12.2024; виписку за договором б/н за період 09.06.2011-17.12.2024; витяг з «Умов та правил надання банківських послуг.

19.03.2025 відповідачем ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву разом з клопотанням на поновлення строку на надання відзиву та письмові пояснення по справі.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає наступне.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за Анкетою-заявою від 09.06.2011, посилався на Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ Приватбанк при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, які викладені на банківському сайті: https://privatbank.ua/terms як невід`ємну частину спірного договору та Тарифи користування кредитною карткою «Універсальна». При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи Анкету-заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг Універсал Банку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, неустойки саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування. Крім того, надані Витяг з Умов та правил надання банківських послуг позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. Також до позовної заяви долучено паспорт споживчого кредиту, який містить істотні умови кредитування по картці Приватбанка, ПІБ відповідача відсутній, таким чином паспорт споживчого кредиту не підписаний відповідачем, підстав вважати, що сторони погодили ці умови немає. Зі змісту цього паспорту слідує, що умови договору про споживчий кредит можуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з відрізнятися від інформації, наведеної в цьому Паспорті споживчого кредиту, та будуть урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо. У розділі 4 вказаного Паспорту зазначено, що реальна річна процентна ставка обчислена на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит. Отже, зазначений Паспорт споживчого кредиту містить узагальнену інформацію про умова кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту та передує укладенню кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача. В цьому випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК, за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому оскільки Умови та правила надання банківських послуг, могли неодноразово змінювалися самим АТ Приватбанк з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладено із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді процентів і неустойки (штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань. Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 здійснював погашення заборгованості за кредитом. З розрахунку заборгованості за договором б/н від 09.06.2011, укладеним між Приватбанк та клієнтом ОСОБА_1 станом на 25.12.2024, вбачається, що відповідачем в період з 09.06.2011по 30.06.2019 в рахунок погашення заборгованості за кредитом внесено кошти у розмірі 120 389,40 грн та в період з 30.06.2019 по 11.12.2024 в рахунок погашення заборгованості за кредитом внесено кошти у розмірі 502 808,844 грн, що перевищують розмір кредитного ліміту 35 000,00 грн. Таким чином, з наданого Банком розрахунку вбачається, що відповідач виконав свої зобов`язання перед банком, повернувши у повному розмірі надані Банком кредитні кошти. Відповідач просить суд відмовити в повному обсязі в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості.

В письмових поясненнях по справі відповідач зазначає наступне.

Неможливість сплатити заборгованість на даному етапі відповідач обґрунтовує обставинами непереборної сили викликаними війною. Зазначає, що з початком війни відсутні замовлення щодо його професійної діяльності (веб-розробка та просування бізнесу в Internet, відповідач більше 10 років веде харківські групи у соцмережах, складнощі в пошуках кваліфікованої роботи за професією, пов`язані з віком відповідача 50+ років та незнання української мови фактично унеможливлює пошук роботи за професією. Відповідач немає постійної роботи, працює в режимі веб-студії на фрілансі. Сім`ї, близьких родичів, які б допомогти з поверненням боргу немає. Квартира та машина «пішли» на «безкоштовну медицину» лікування батьків та догляд за ними, похорон. Реєстр боржників та блокування карткового рахунку лише ускладнить питання фізичного виживання відповідача, позбавить перспективи отримання коштів у майбутньому, отримання великого замовлення, відкриття ФОП. Накладення «арешту» на нерухомість ускладнить процес продажу нерухомості, унеможливить його. Що також не привиде до повернення боргів. Примусовий продаж єдиної нерухомості неможливий за законом за сумою позову менше 20 мінімальних зарплат. Зазначає, що процентна ставка в таблицях не відповідає ні Паспорту кредита, ні Умовам надання банківських послуг. Процентна ставка в Умовах надання банківських послуг в редакції за 2011 рік становить 3%; в редакції від 2021 року та 2023 року становить 42%; з 01.02.2023 становить 12%. В розрахунку заборгованості зазначені процентні ставки 36% в 2011 році, 3,6 і 3,5 % до 01.02.2023, після 1%. Позивач зазначає, що процентна ставка змінювалась в різні проміжки часу, но відсутня підтверджуюча інформація коли змінювалась процентна ставка і яка була на момент нарахування відсотків. Вбачається, що процентна ставка в таблиці розрахунку відсотків не відповідає Умовам надання банківських послуг і Паспорту кредиту. Відсутня методика розрахунку відсотків, що не дозволяє провести альтернативний розрахунок та перевірити розрахунки банку. Вважає, що відсотки нараховано банком некоректно.

Ухвалою суду від 19.03.2025 визнано причини пропуску відповідачем строку на подання відзиву поважними та поновлено процесуальний строк на його подання.

10.09.2025 відповідачем подано до суду додаткові письмові пояснення, у яких зазначено наступне. Під час укладення трьох кредитних договорів/анкет «мокрий підпис» відповідача міститься лише на першій анкеті-заяві. Наступні два «договори» укладалися шляхом приєднання, без мокрого підпису обох сторін, із включенням до тіла боргу незаконно нарахованих процентів за попередніми договорами. Анкета-заява не містить усіх істотних умов кредитного договору: конкретної суми кредиту, графіка платежів, фіксованої ставки, повної вартості кредиту. Це суперечить вимогам ст. 638, 1054 ЦК України, Закону України «Про захист прав споживачів», Закону «Про споживче кредитування». Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17 чітко зазначила, що анкета-заява та витяги з Умов не можуть вважатися належним кредитним договором. Отже, підпис на документі, що не відповідає вимогам до істотних умов, не є достатнім доказом існування кредитного договору. Фактично правовідносини слід розцінювати як договір позики, а оскільки відповідач сплатив суму, що перевищує початковий кредитний ліміт, зобов`язання за договором вважаються виконаними. Банк подав таблиці розрахунку процентів у шрифті 6-8 пт, що практично унеможливлює їх перевірку. Повторно подані матеріали залишилися нечитаємими. Такі дії фактично перешкоджають моєму праву на захист та суперечать принципам змагальності (ст. 13 ЦПК). Крім цифр, розрахунок має містити методику: формули, базу для нарахувань (сума, кількість днів, ставка), порядок капіталізації, дати періодів. Без цього таблиці не можуть вважатися належними доказами. У процесі реструктуризацій банк включив до тіла кредиту незаконно нараховані проценти за попередніми договорами. Це призвело до прихованого збільшення боргу. Останній договір укладений формально за згодою клієнта, але на момент підписання відповідач не знав, що тіло боргу вже містить незаконні нарахування. Це є зловживанням правом. Відсутня можливість достовірно встановити, які саме процентні ставки діяли у конкретний період, оскільки банк змінює їх в односторонньому порядку та публікує умови лише на своєму сайті. Банк маніпулює процентною ставкою: в умовах кредиту зазначається річна ставка 42%, але в таблицях заборгованості одночасно вказується і річна, і місячна (як 42% ? 12). Це методологічно некоректно, адже порядок нарахування різний. Методика розрахунку банком не надана, що робить подані цифри недопустимим доказом. З 24.02.2022 діє воєнний стан (Указ Президента №64/2022). Відповідач проживає у Харкові, що перебуває під постійними обстрілами, що суттєво ускладнило його фінансові можливості. Відповідно до ст. 617, 263 ЦК України, форс-мажор звільняє від відповідальності за прострочення. Закон №2120-IX від 15.03.2022 забороняє нарахування пені та штрафів у період воєнного стану та звільняє від відповідальності за прострочення. На підтвердження відсутності доходів додано довідку з «Дія» про доходи за період воєнного стану. У 2022 році банк заблокував картку, що унеможливило подальше користування кредитним лімітом. Це є недружніми та односторонніми діями, які свідчать про порушення зобов`язань самим банком. У разі ненадання банком належних доказів просить суд відмовити у задоволенні позову.

13.10.2025 відповідачем подано уточнення до відзиву на позовну заяву, у яких зазначено наступне. Відповідач підписав анкета/заяву на приєднання, яка не є кредитним договором сама по собі, оскільки умови кредитування відсутні у підписаному документі та доступні лише на сайті Банку. Ця позиція підтверджується правовою позицією Верховної Палати Верховного Суду від 03.07.2019. Відповідач є споживачем банківських послуг та слабкою стороною у відносин Банком (ст. 633, 634 ЦК України, ст. 18 Закону «Про захист прав споживачів»). Будь-які двозначні або непрозорі положення договору приєднання повинні тлумачитися на користь відповідача. відповідач не мав можливості обговорювати умови нарахування відсотків, ком пені та штрафів. Позиція ВС від 03.07.2019 - анкета/заява на приєднання не с кредитним договором. Верховний Суд (постанови 2018-2019 рр.) - двозначні умови тлумачаться на користь слабкої сторони. Нарахування відсотків за непрозорою методикою, без пояснення формули та методики, порушує права відповідача як слабкої сторони. Щомісячна капіталізація створює додаткове фінансове навантаження, яке відповідач не може перевірити або оскаржити самостійно. Вимоги Банку про стягнення сум, нарахованих за непрозорими умовами договору, не можуть бути задоволені, оскільки такі положення підлягають ігноруванню або визнанню недійсними як такі, що порушують права споживача. Просить відмовити позивачу у стягненні будь-яких судових витрат, покласти всі витрати по справі на позивача.

Ухвалою суду від 13.10.2025 задоволено клопотання відповідача про витребування доказів.

19.11.2025 позивачем на виконання вимог ухвали суду від 13.10.2025 надано витребувані докази та надано наступні письмові пояснення по справі. Зазначено, що у розрахунку заборгованості крім загальної суми заборгованості, зазначаються: періоди здійснення погашення заборгованості за Кредитним договором; періоди та на яку суму зменшувалось сальдо за кредитом (тіло кредиту); період (кількість днів знаходження кредиту на прострочені) виникнення прострочення за тілом кредиту та її розмір; розмір відсоткової ставки, яка нараховується за користування кредитними коштами; розмір пені, що нараховується за невиконання умов кредитного договору та період (кількість днів за які нараховувалась пеня); період за який здійснювалося погашення відповідачем відсотків та їх розмір; розмір та період нарахування відсотків на поточну заборгованість та прострочену заборгованість (з зазначенням періоду виникнення прострочення); загальна заборгованість за відсотками; розмір та період нарахування комісії позивачем надана до суду копія анкети-заяви від 09.06.2011, з якої чітко вбачається наступна інформація: персональні дані, адреса проживання, та інша додаткова інформація необхідна для отримання кредитної картки. Відповідачем вказана інформація про себе заповнена особисто, також з копії анкети-заяви чітко вбачається, що ОСОБА_1 висловив згоду про укладення договору шляхом отримання кредитної картки «Універсальна» та особистим підписом засвідчив, що «Я згоден з тим, що ця анкета-заява, разом із Пам`яткою Клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між мною та Банком Договір про надання банківських послуг. Я ознайомилась і згодна з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку, які були надані мені для ознайомлення в письмовому вигляді...». Також до матеріалів позовної заяви долучено Довідку про Умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна 30 днів» з якої чітко вбачається, що відповідачу встановлено поточну процентну ставку у розмірі 36,00% на рік, вказано розміри комісій та штрафів тощо. Тобто, сторонами при укладенні договору були обговорені усі істотні умови. Крім того, вищезазначені Умови і Правила надання банківських послуг, а також Тарифи Банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях Банку та на офіційному сайті Банку. Відповідач підписанням анкети-заяви позичальника приєднався до Умов та Правилами надання банківських послуг. Анкета-заява разом з Умовами та Тарифами є договором про надання банківських послуг. Надаємо до суду виписку з карткового рахунку, де чітко прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт та вбачається, що відповідач користувався грошима, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже й отримував кредитну картку «Універсальна», оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. Виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості, є належними та допустимими доказами по справі. Згідно Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифів для погашення заборгованості по кредитним картам для Клієнтів передбачений пільговий період, що діє за умови погашення боргу до 25 числа наступного місяця з дати виникнення заборгованості. Пільговий період кредитування - це встановлений Банком період з моменту виникнення заборгованості по кредиту, протягом якого нарахування процентів за користування кредитом проводиться за процентною ставкою 0.01% річних (п.1.1.1.49). У разі непогашення заборгованості на протязі пільгового періоду за користування Кредитом і Овердрафтом Банк нараховує проценти в розмірі, встановленому Тарифами Банку, з розрахунку 360/365 календарних днів на рік (п. 2.1.1.12.6). Тарифи - розмір винагороди за послуги банку, є невід`ємною частиною договору. Перелік може змінюватися та доповнюватися, про що клієнт повідомляється у відповідності з цими умовами (п. 1.1.1.91). Строк та порядок погашення кредиту здійснюється шляхом внесення щомісячних мінімальних обов`язкових платежів. Розмір та строки внесення щомісячних мінімальних обов`язкових платежів зазначені в Тарифах, а саме: - розмір щомісячного мінімального платежу складає 7% ( з 02.04.2014 року Наказом СП-2014-6635230 від 02.04.2014 р. розмір платежу було зменшено до 5%) від суми заборгованості, але не менше 50 грн. та не більше решти заборгованості; - строк внесення щомісячного платежу - до 25 числа місяця наступного за звітним. Платіж включає плату за користування кредитом, передбачену Тарифами і частину заборгованості по кредиту (п. 2.1.1.12.4). У разі несвоєчасного або не в повному обсязі внесення щомісячного мінімального платежу сума кредиту вважається простроченою. Прострочений кредит - це кредитні кошти, які були надані клієнту та не були повернені у строк, передбачений договором (п. 1.1.1.72). У разі виникнення прострочених зобов`язань на суму від 100 грн. Клієнт сплачує банку пеню згідно Умов та Правил надання банківських послуг (п. 2.1.1.12.6.1, 2.1.1.12.6.2) та Тарифів. Стосовно черговості погашення заборгованості повідомляємо наступне. Згідно Умов кредитного договору, а саме п. 2.1.1.3.4. кошти, отримані від Клієнта для погашення заборгованості за кредитом, у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за Договором у повному обсязі, насамперед, направляються для погашення: - прострочених процентів за користування кредитом, далі - простроченої до повернення суми кредиту (тіла кредиту), далі - процентів до сплати по кредиту, далі - тіла кредиту до оплати, далі - проценти від суми неповернутого в строк кредиту згідно п. 2.1.1.2.12. Цього Договору, далі - пені згідно п. 2.1.1.8.1. цього Договору. При цьому Сторони узгодили, що у разі виникнення за кредитною карткою несанкціонованого овердрафту, що є перевищенням суми операції, здійсненої за рахунком, над сумою встановленого Банком кредитного ліміту, що обумовлений Договором із Банком і не є прогнозованим за розміром та часом виникнення, черговість, визначена абзацом 1 п. 2.1.1.3.5. цього Договору змінюється наступним чином: в першу чергу сплачуються відсотки за користування несанкціонованим овердрафтом, в другу чергу - тіло несанкціонованого овердрафту, далі - прострочені проценти за користування кредитом, далі - прострочена до повернення суми кредиту (тіла кредиту), далі - проценти до сплати по кредиту, далі - тіло кредиту до оплати, далі - проценти від суми неповернутого в строк кредиту згідно п. 2.1.1.2.12. Цього Договору, Також, п. 2.1.1.3.5. сторони узгодили, що в разі порушення Клієнтом зобов`язань з погашення заборгованості по кредиту протягом 180-ти днів з моменту виникнення таких порушень, на підставі ст.ст. 212, 611, 651 Цивільного кодексу України терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов`язань Клієнта з погашення кредиту. На 180-й день з моменту порушення зобов`язань Клієнта з погашення кредиту Клієнт зобов`язаний повернути Банку кредит, проценти за користування кредитом, неустойку та виконати інші зобов`язання за Договором в повному обсязі. Отже, Банком розподіляються кошти у відповідності до Умов кредитного договору. Розрахунок нарахування відсотків з урахуванням коефіцієнта на тіло/прострочене тіло кредита за період. Нарахування за відповідною ставкою проводиться на максимальний залишок відповідної заборгованості по тілу/простроченому тілу кредита за період. З приводу нарахування тіла кредиту, пояснюємо наступне, що згідно Умов кредитного договору, а саме п. 2.1.1.12.2 сплата відсотків за користування кредитом Клієнт здійснює шляхом надання доручення Банку про списання грошей з його поточного рахунку в розмірі нарахованих відсотків. У разі якщо, в дату нарахування відсотків згідно цих Умов, Клієнт використав всю суму кредиту, сторони узгодили про збільшення розміру кредиту на розмір боргових зобов`язань за кредитом, що мала місце на дату нарахування відсотків. Відповідно ж до п. 2.1.1.12.1 під борговим зобов`язанням за кредитом сторони узгодили зобов`язання Клієнта з повернення тіла кредиту, відсотків за користування кредитом, комісії, пені та штрафів, тобто загальну заборгованість Клієнта. Заборгованість за тілом кредиту - витрати Клієнта за рахунок кредитного ліміту, заборгованість за простроченим тілом - це заборгованість за тілом кредиту, строк сплати якого минув, тобто це частина витраченого Клієнтом кредитного ліміту, яка вже має бути погашена Клієнтом станом на конкретну дату. Якщо кредитором за договором є Банк, що обслуговує платника, то право цього Банку на здійснення договірного списання передбачається в договорі про надання банківських послуг. Договір може містити інформацію необхідну Банку для списання ним коштів з рахунків платника (п.6.5). Згідно Умовам договору, а саме п. 1.1.3.1.6., Клієнт доручає Банку здійснювати списання грошових коштів з рахунків Клієнта, відкритих в валюті кредитного ліміту, в межах сум які підлягають сплаті Банку по цьому договору, при настанні строків платежів, а також списання грошових коштів з картрахунку в випадку настання строків платежів по іншим договорам. Банк проводить списання коштів в грошовій одиниці України та іноземній валюті з будь-якого рахунку Клієнта в сумі, що еквівалентна сумі заборгованості по договору.

25.11.2025 відповідачем подано до суду додаткові пояснення, в яких зазначено наступне. Вважає суму позову необґрунтованою та незрозумілою, оскільки банк у своєму листі не навів жодних даних - відсутня таблиця розрахунку процентів помісячно. Більше того, банк у листі зазначив, що це технічно неможливо. Оскільки банк вимагає суму, не підтверджену коректними розрахунками, вважає вимоги банку необґрунтованими: немає можливості перевірити правильність розрахунку процентів, провести альтернативний розрахунок для перевірки, відсутня коректна методика нарахування процентів. Поточна сума на рахунку не підтверджена юридично коректними договірними домовленостями, є необґрунтованою - не підтверджена розрахунками і не може бути стягнута у примусовому порядку. Банк у листі від 07.11.2025 навів формулу розрахунку процентів, у якій присутній певний коефіцієнт 2, на який множиться сума нарахованих процентів. Що це за коефіцієнт та яка його природа - у листі не пояснюється, його немає також в Умовах надання банківських послуг. Через застосування цього коефіцієнта сума процентів подвоюється. На підставі чого застосовується коефіцієнт 2 - такої інформації немає ні в матеріалах справи, ні у відповіді банку. У формулі банку використовується процентна ставка 2,5 % - звідки взята ця цифра, також не зазначено, оскільки в паспорті кредиту та в Умовах надання банківських послуг зазначено процентну ставку 42 %. Ділити річну ставку на 12 для отримання місячної та змінювати методику розрахунку - некоректно, оскільки це різні фінансові інструменти. Проценти за річною і за місячною ставками розраховуються за різними методиками, і з однієї початкової суми за кілька місяців виходять різні кінцеві суми нарахованих процентів. При зазначенні місячної ставки розрахунок відбувається з щомісячною капіталізацією, а при річній ставці - капіталізації немає. Якщо застосовується місячна ставка, то з урахуванням капіталізації можна визначити річну ефективну ставку, і вона буде більшою за місячну, помножену на 12. Якщо зазначена річна ставка, як у паспорті кредиту та Умовах банку, то ділити її на 12 і здійснювати розрахунок із помісячною капіталізацією - некоректно. Це маніпуляція, яка штучно збільшує суму нарахованих процентів - фактично введення клієнта в оману. Таким чином, у Умовах обслуговування ПриватБанк зазначає одну процентну ставку, а фактично застосовує іншу та іншу методику розрахунку процентів. У листі банку відсутня таблиця помісячного розрахунку процентів - банк не навів розрахунок, пославшись на неможливість його надання з технічних причин. Банк чомусь навів таблицю витрат - руху коштів, де видно, що на рахунок надходили значні суми поповнень у розмірі 728 006,39 грн, що у багато разів перевищує встановлений кредитний ліміт у ~30 тис грн. У таблиці витрат наведено суми списання процентів: 2022.03.01 -; 2022.04.01 - ;2 022.05.01 - 579,25 грн за ставкою 1,7 %; 2022.06.01 - 603,78 грн за ставкою 1,7 %; 2022.07.01 - 583,82 грн за ставкою 1,7 %; 2022.08.01 - 600,24 грн за ставкою 1,7 %; 2022.09.01 - 597,10 грн за ставкою 1,7 %; 2022.10.01 - 1 179,13 грн за ставкою 3,5 %; 2022.11.01 - 1 169,63 грн за ставкою 3,5 %; 2022.12.01 - 1 240,46 грн за ставкою 3,5 %; 2023.01.01 -1 237,21 грн за ставкою 3,5 %; 2023.02.01 - 1 227,29 грн за ставкою 3,5 %. Усього 9 017,91 грн за договором від 01.11.2021 (ставка 42 %) підлягають списанню та перерахунку. Відповідно має змінитися і початкова сума для договору від 13.02.2023, оскільки вона базується на незаконно сформованій сумі -проценти слід перерахувати. 2023.03.01 - 316,68 грн за ставкою 1 %; 2023.04.01 - 350,61 грн за ставкою 1 %; 2023.05.01 - 339,30 грн за ставкою 1 %; 2023.06.01 - 350,61 грн за ставкою 1 %; 2023.07.01 - 339,30 грн за ставкою 1 %; 2023.08.01 - 350,61 грн за ставкою 1 %; 2023.09.01 - 350,61 грн за ставкою 1 %; 2023.10.01 - 339,30 грн за ставкою 1 %; 2023.11.01 - 350,61 грн за ставкою 1 %. Усього 3 087,63 грн підлягають перерахунку в бік зменшення. Приватбанк же зазначає суму 4 556,01 грн як «заборгованість за простроченими відсотками» - різниця незрозуміла, перевірити або підтвердити її неможливо, оскільки банк не надав детальний розрахунок і немає можливості зрозуміти, як банк нараховував проценти. Із таблиці видно, що у серпні та вересні 2023 року були поповнення на 400 грн та 550 грн, однак вони жодним чином не вплинули на суму процентів у ці місяці. За «договором» від 01.11.2021 банк нарахував проценти на суму 9 017,91 грн. Оскільки це не кредитний договір відповідно до правової позиції Верховного Суду, сума процентів підлягає списанню, а підсумкова сума - перерахунку. Договір від 13.02.2023 спирається на незаконно сформовану суму за попереднім договором, за яким проценти були нараховані неправомірно. Перерахунку підлягає і сума процентів за договором від 13.02.2023, оскільки початкова сума мала бути меншою на розмір неправомірно нарахованих процентів за договором від 01.11.2021. Банк проігнорував клопотання про перерахунок процентів та не надав таблицю помісячних розрахунків, пославшись на «технічну неможливість». Незрозуміло, як банк не може пояснити порядок нарахування процентів і обґрунтувати суму позову. Сума позову є необґрунтованою та не підтверджена навіть самим банком; провести альтернативний розрахунок також неможливо. Умови надання банківських послуг та паспорт кредиту містять річну ставку 42 %, а в таблиці витрат банк застосовує іншу, невідповідну цифру 3,5 %. Відрізняються й методики нарахування процентів за річною та місячною ставками. Це свідчить про некоректність розрахунків у принципі - навіть без альтернативного розрахунку видно невідповідність із Умовами надання банківських послуг. Просить врахувати викладену інформацію та списати проценти за договором від 2021 року, а також перерахувати суми за договором від 2023 року. У своєму листі від 07.11.2025 банк не пояснив у повному обсязі методику розрахунку процентів. Більше того, ПриватБанк фактично визнав той факт, що розрахунок здійснюється не відповідно до річної процентної ставки, зазначеної в Умовах надання банківських послуг, а за якоюсь іншою ставкою, природу якої банк не пояснив. Так само не роз`яснено походження коефіцієнта «2» у формулі - його природа незрозуміла, і він відсутній в Умовах. Некоректний розрахунок банку за місячною процентною ставкою з капіталізацією процентів суперечить Умовам надання банківських послуг, що діють за договором від 2021 року, та призводить до штучного збільшення нарахованих процентів, що є істотним порушенням умов договору. Банк у листі від 07.11.2025 повідомив про відсутність технічної можливості надати підтверджуючий розрахунок сум нарахованих процентів - це свідчить про недоведеність та необґрунтованість суми позову. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог АТ «Приватбанк» у частині стягнення процентів, комісій та інших додаткових платежів, як таких, що не підтверджені належними доказами та ґрунтуються на неналежним чином оформленому договорі.

08.12.2025 представником позивача подано заперечення на додаткові пояснення відповідача, в яких зазначено наступне. ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву № б\н від 09.06.2011 та приєднався до Умов та правил надання банківських послуг саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті банку https://privatbank.ua/terms. На підставі поданої Заяви, що разом з Умовами та Правилами зі зразками підписів та відбитком печатки, Тарифами, що розташовані на офіційному сайті Банку (www.privatbank.ua) складають Договір про надання банківських послуг відповідачу було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 (п.п.1.1.1.90 , 2.1.1.11 Умов) - ключем до карткового рухунку є пластикова Картка (п. 1.1.1.62 Умов) яку отримав відповідач та мобільний телефон який вказав Відповідач (п. 1.1.1.15 та п.1.1.1.16 Умов) в Заяві. Картковий рахунок - рахунок фізичної особи, до якого випущена Карта ( п.п.1.1.1.90 Умов) та по якому відображаються фінансові операції за допомогою ключів. За Допомогою встановлених ключів до карткового рахунку, відповідачу надано можливість здійснювати Дистанційне обслуговування (п.1.1.1.25 Умов - комплекс інформаційних послуг по рахункам клієнта і здійснення операцій по рахунку на підставі дистанційних розпоряджень клієнта). Таким чином Банк забезпечив Позичальнику можливість доступу до карткового рахунку різними можливими шляхами, зокрема за допомогою Карти та фінансового телефону на який приходить динамічний (змінюваний) ОТП - пароль. На підставі вищевказаної анкети-заяви відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 35 000,00 грн, що підтверджується Випискою по рахунку. Для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту відповідач отримав кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії 01/14, тип - Універсальна. Після спливу строку дії першої картки Відповідачем для можливості користування рахунком додатково отримані наступні картки: 1) Кредитна картка номер - НОМЕР_2, строк дії - 10/17, тип - Універсальна; 2) Кредитна картка номер - НОМЕР_3, строк дії - 05/21, тип - Універсальна; 3) Кредитна картка номер - НОМЕР_6, строк дії - 06/23, тип - Універсальна; В процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки - 42%. У процесі користування кредитним рахунком клієнту були завжди доступні у вільному доступі на сайті банку та у додатку Приват24 умови обслуговування кредитних карток, які банк постійно пропонує клієнту для ознайомлення огляду кожного наступного разу, коли відбуваються навіть незначні зміни. Також, в зв`язку зі змінами у законодавстві - впровадженні нормами закону «Про споживче кредитування» паспорту споживчого кредиту - клієнт підписав паспорт споживчого кредиту від 13.02.2023, в якому також є інформація про відсоткові ставки по кредитування по картковим рахункам. Клієнт не надавав банку жодного разу заперечення щодо розміру відсоткової ставки, при цьому частково погашав заборгованість, що свідчить про обізнаність клієнта з умовами кредитування. Позивач звертає увагу суду, що далі у процесі користування рахунком 01.11.2021 відповідачем підписано Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, на підставі якої погоджені інші суттєві умови користування кредитним рахунком. Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем підписано у системі самообслуговування Приват24 за допомогою OTP пароля, про що зазначено в полі підпис Клієнта із позначкою дати та часу. При цьому, на момент підписання зазначеної вище Заяви відповідач мав заборгованість, що вбачається із виписки по рахунку та розрахунку заборгованості. Тобто, відповідач був належним чином повідомлений про умови кредитування зокрема щодо сплати відсотків. Починаючи з 01.11.2021 відсотки нараховувалися відповідно до підписаної Відповідачем Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а саме згідно п. 1.3. у розмірі 42%. При цьому за погодженою ставкою Банком нараховано відсотків у розмірі 4556.01 грн. 13.02.2023 відповідач підписав у системі самообслуговування Приват24 за допомогою OTP пароля Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг та Додаткову угоду № SAMDN50000045932503_01 до Кредитного договору від (надалі - Додаткова угода, копія додається до позовної заяви). Відповідно до п. 1. Додаткової угоди Сторони узгодили змінити умови Кредитного договору шляхом внесення в Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг наступних змін: 1. Тип кредиту - невідновлювана кредитна лінія; 2. Строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією, але небільше 5 років з дати укладення цієї Додаткової угоди ( п.п. 1.1., 1.2.)3. Процентна ставка, відсотків річних: 12,0% (п.п. 1.2., 1.3. Договору). 4. Мінімальний платіж зменшено до 1% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн. щомісячно протягом перших шести календарних місяців з дати укладення цієї додаткової угоди, із збільшенням до 3% починаючи із 7 місяця календарного місяця з дати укладення цієї додаткової угоди до дати повного погашення кредиту. Тобто, сторонами при укладенні Кредитного договору були досягнути усі істотні умови договору. Тому посилання відповідача про те, що він не був ознайомлений з умовами кредитування не має прийматись судом до уваги дати укладення цієї додаткової угоди до дати повного погашення кредиту. Просить задовольнити позов в повному обсязі.

05.01.2026 відповідачем подано до суду додаткові письмові пояснення у справі, у яких зазначено наступне. У запереченнях на додаткові пояснення від 08.12.2025 позивач не надав жодних заперечень щодо ключового аргументу відповідача про те, що анкета-заява та умови, розміщені на вебсайті Банку, не є кредитним договором, а отже не можуть бути правовою підставою для нарахування процентів. Правова позиція з цього питання є усталеною. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 прямо зазначила, що анкета- заява та окремі витяги з умов не замінюють повноцінного кредитного договору і не підтверджують погодження сторонами істотних умов кредитування. Намагаючись обґрунтувати порядок нарахування процентів, позивач навів формулу із застосуванням процентної ставки 2,5 %, яка: не передбачена умовами та тарифами Банку; відсутня у розрахунку заборгованості; не має жодного договірного або нормативного обґрунтування. Водночас позивач посилається на процентну ставку 42 %, однак не зазначає її правову природу (річна, місячна тощо) та не надає методики її застосування. Так само не пояснено правових підстав щомісячної капіталізації процентів. Посилання позивача на пункти 2.1.1.12 «Умов та правил надання банківських послуг» є безпідставним, оскільки зазначені пункти фактично відсутні, а надане Банком посилання не містить відповідного змісту. Це підтверджує неможливість встановлення конкретних умов договору та застосованих тарифів. Відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Таким чином, позивач не довів: наявність належного кредитного договору; погодження сторонами процентної ставки; методику нарахування процентів; правові підстави капіталізації процентів. З урахуванням правової позиції Верховного Суду, нечіткі, суперечливі або непідтверджені умови підлягають тлумаченню на користь слабкої сторони - споживача. У зв`язку з викладеним вимоги АТ КБ «ПриватБанк» є недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

19.01.2026 представником позивача подано письмові пояснення аналогічні по змісту до письмових пояснень поданих до суду 08.12.2025.

09.02.2026 відповідачем подано до суду письмові пояснення, у яких зазначено наступне. Позивач обґрунтовує вимоги анкетою-заявою та внутрішніми документами банку. Водночас, відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 03.07.2019, анкета-заява без погоджених істотних умов не є належним доказом укладення кредитного договору. Банк не надав суду договору, який би містив: погоджену процентну ставку; порядок її зміни; формулу нарахування заборгованості. Розрахунок заборгованості є недоведеним та неперевірюваним. Наданий банком розрахунок не містить: формули нарахування процентів; логіки переходу від однієї суми до іншої; пояснення застосування різних процентних ставок. У матеріалах справи фігурують різні ставки (зокрема 42 %, 3,5 %, а також коефіцієнт 2), однак банк не пояснив, коли, на які суми і з яких підстав вони застосовувались. Посилання позивача на «білінгову систему» не може вважатися належним доказом, оскільки такі дані: не є первинними бухгалтерськими документами; не піддаються перевірці судом; фактично є внутрішньою інформацією банку. Банк зазначає, що суми були перенесені у зв`язку з укладенням договору реструктуризації. Водночас реструктуризація не усуває обов`язку банку довести: законність первісного боргу; правильність його розрахунку; правові підстави нарахування процентів. Без доведеного первісного зобов`язання реструктуризація не може легалізувати недоведений борг.

В судовому засіданні 09.02.2026 представник позивача позов підтримав, просив задовольнити в повному обсязі посилаючись на доводи викладені в позовній заяві та поданих до суду письмових поясненнях.

У судовому засіданні 09.02.2026 відповідач просив в задоволенні позову відмовити, посилаючись на доводи викладені у відзиві на позовну заяву, письмових запереченнях та письмових поясненнях.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи сторони позивача, відповідача, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачені відсотки.

Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору

Судом встановлено, що 09.06.2011 відповідачем підписано Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку. Згідно інформації, викладеної у вказаній заяві, відповідач підписанням цієї анкети-заяви відповідно до ст.634 ЦК України в повному обсязі приєднується до Умов та правил надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк», які розміщені на офіційному сайті банка в мережі інтернет, та які разом із Пам`яткою клієнта становлять договір банківського обслуговування. Умови та правила надання банківських послуг розміщено на офіційному сайті банку www.privatbank.ua (т. 1 а.с.57, 184 ).

09.06.2011 відповідачем підписано Довідку про умови кредитування с використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» до договору SAMDN50000045932503, де зазначено, що відповідач ознайомлений з прикладами розрахунку суми сплати за використання кредитних коштів та умовами користування кредитною карткою «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» (т. 1 а.с. 73, 214).

Судом також встановлено, що Витяг з «Умов та правил надання банківських послуг», затверджений наказом від 06.03.2010 №СП-2610-256 не містить підпису відповідача ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 74-86, 215-240).

01.11.2021 відповідачем підписано Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг на підставі якої погоджені інші суттєві умови користування кредитним рахунком. Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем підписано у системі самообслуговування Приват24 за допомогою OTP пароля, про що зазначено в полі підпис Клієнта із позначкою дати та часу. Починаючи з 01.11.2021 відсотки нараховувалися відповідно до підписаної відповідачем Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а саме згідно п. 1.3. у розмірі 42% (т. 1 а.с.58-63, 185-196).

13.02.2023 відповідач підписав у системі самообслуговування Приват24 за допомогою OTP пароля Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (т. 1 а.с. 64-68) та Додаткову угоду №SAMDN50000045932503_01 до Кредитного договору від 13.02.2023 (а.с. 69-72, 197-206). Відповідно до п. 1. Додаткової угоди сторони узгодили змінити умови Кредитного договору шляхом внесення в Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг наступних змін: 1. Тип кредиту - невідновлювана кредитна лінія; 2. Строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією, але небільше 5 років з дати укладення цієї Додаткової угоди ( п.п.1.1., 1.2.) 3. Процентна ставка, відсотків річних: 12,0% (п.п. 1.2., 1.3. Договору). 4. Мінімальний платіж зменшено до 1% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн. щомісячно протягом перших шести календарних місяців з дати укладення цієї додаткової угоди, із збільшенням до 3% починаючи із 7 місяця календарного місяця з дати укладення цієї додаткової угоди до дати повного погашення кредиту (т. 1 а.с. 69-72, 207-208).

На підставі договору відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку № НОМЕР_1 , строк дії 01/14, тип - Універсальна, також згодом відповідач отримав наступні кредитні картки: № НОМЕР_2 , строк дії - 10/17, тип - Універсальна; № НОМЕР_3 , строк дії - 05/21, тип - Універсальна; НОМЕР_7, строк дії - 06/23, тип - Універсальна, що підтверджується випискою по рахунку, що підтверджується випискою по рахунку (т. 1 а.с.45-56).

З розрахунку заборгованості за договором б/н від 09.06.2011 станом на 11.12.2024, вбачається, що загальний залишок заборгованості за тілом кредиту - 34408,57 грн; загальний залишок за відсотками - 4556,01 грн (т. 1 а.с.27-44, 125-153).

Відповідно до виписки за договором б/н від 09.06.2011 за період з 09.06.2011-17.12.2024 усього витрат здійснено у розмірі - 766 987, 77 грн; усього надходжень - 728 006,39 грн; баланс на початок періоду - 16,8 грн; баланс на кінець періоду - 38 964,58 грн (т. 1 а.с.45-56, 160-183).

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 1 та 2 ст. 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положенням статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Як вбачається з наданих позивачем розрахунків заборгованості за договором та з виписки за договором № б/н від 09.06.2011, відповідачем здійснювалося зняття коштів з карткового рахунку, оплата товарів та послуг, що свідчить про користування наданими банком кредитними коштами в межах встановленого кредитного ліміту. При цьому погашення кредитної заборгованості відповідачем здійснювалося не в повному обсязі, у зв`язку з чим, згідно розрахунку заборгованості, станом на 11.12.2024 наявна заборгованість за простроченим тілом кредиту в розмірі 34408,57 грн, що підлягає стягненню з відповідача, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем в цій частині підтверджується належними та допустимими доказами.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку ПАТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У Анкеті-заяві від 09.06.2011 процентна ставка не зазначена.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема - заборгованість за відсотками.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 09.06.2011 відповідачем була підписана Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», відповідач підтвердив, що «З фінансовими умовами надання Кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», що зазначені у довідці, і прикладами розрахунку суми плати за використання кредитних коштів ознайомлений».

Судом встановлено, що 09.06.2011 відповідачем підписано Довідку про умови кредитування с використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» до договору SAMDN50000045932503. Дана довідка не містить дати укладання вказаного договору.

Судом також встановлено, що положення Анкети-заяви про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг Приватбанку від 09.06.2011 не містять посилання на укладання в рамках підписаної відповідачем Анкети-заяви від 09.06.2011 саме кредитного договору SAMDN50000045932503. Позивачем не долучено примірник вказаного договору до позовної заяви.

Таким чином, суд не може пересвідчитись в тому, що при підписанні відповідачем Анкети-заяви від 09.06.2011 з ним було погоджено саме тарифи та процентні ставки визначені Довідкою про умови кредитування с використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періода».

Окрім того, позивач, обґрунтовуючи право вимоги в частині нарахування відсотків, в тому числі їх розмір і порядок нарахування за договором від 09.06.2011, посилався також на Умови та Правила надання банківських послуг в Приватбанку, як на невід`ємну частину договору.

Умовами та Правилами надання банківських послуг в Приватбанку, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору, позовну давність щодо вимог банку, та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, які саме Умови розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи Анкету-заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг Приватбанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та саме у зазначеному в цьому документі, що надані банком, розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що викладено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк», тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у Анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком Умови та правила не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

При цьому, згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг Приватбанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в Анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Умови та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які наявні в матеріалах даної справи, не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 09.06.2011 шляхом підписання Анкети-заяви. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.

Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі - Закон №1023-XII).

Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону № 1023-XII споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, суд зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем, АТ КБ «Приватбанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «Приватбанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому АТ КБ «Приватбанк» вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Викладені обставини повністю узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду, що викладені в постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, враховуючи, що за умовами Анкети-заяви позичальника, остання разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами складає між позичальником та банком договір про надання банківських послуг, а долучені позивачем до матеріалів позовної заяви Умови та правил надання банківських послуг не містять підпису позичальника, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено, що під час підписання Анкети-заяви позичальника відповідач був ознайомлений саме з цими Умовами та Правилами надання банківських послуг.

Щодо наданих позивачем заяв відповідача про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 01.11.2021 та 13.02.2023, то вказані заяви не стосуються предмету спору та предмету доказування в даній справі, оскільки в розрізі даного спору позивачем заявлено вимогу про стягнення заборгованості за договором від 09.06.2011 і розрахунки заборгованості складені саме за цим договором.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення сума заборгованості за кредитом (тілом кредиту) у розмірі 34 408,57 грн, вимоги про стягнення відсотків за користування кредитом не доведено.

Щодо прохання відповідача про звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання за кредитним договором у зв`язку з початком повномасштабного вторгнення рф в Україну, що, на його думку, є обставиною непереборної сили, суд зазначає наступне

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У пункті 1 частини першої статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.

Непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови що остання не могла її передбачити або передбачила але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків.

Так, 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб та в подальшому неодноразово продовжено режим воєнного стану.

Таким чином, станом на теперішній час продовжено строк дії воєнного стану в Україні.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних із зазначенням строку дії цих обмежень. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30, 34, 38, 39, 41, 44, Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені ч. 1ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

З листа Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 вбачається, що Торгово-промислова палата України на підставі ст.ст.14,14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 №671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".

Існування обставин форс-мажору щодо порушення/невиконання зобов`язань може доводитися будь-якими доказами (постанова Верховного Суду у справі № 912 3323/20 від 21.11.2021).

Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідне яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)".

Відповідно до абз. 3 ч. 3 ст. 14 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні», ТПП засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 14-1 зазначеного Закону, ТПП та уповноважені нею регіональні ТПП засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Статтею 3.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП від 18.12.2014 № 44(5), передбачено, що сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - сертифікат) - документ встановленої ТПП форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП або регіональною ТПП згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Відповідно до ст. 6.2 Регламенту, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за особистим зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та / чи іншим зобов`язанням / обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов`язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідно до рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, тощо (ч. 2ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України").

Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п. 38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

За загальним правилом, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (ч. 1ст. 617 ЦК України).

Доводи відповідача про звільнення її від відповідальності за порушення зобов`язання у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України судом не приймаються, оскільки відповідачем під час судового розгляду не доведено причинно-наслідкового зв`язку невиконання зобов`язання з повернення отриманих ним кредитних коштів та введенням воєнного стану на території України. Крім того, скрутний матеріальний стан відповідача не звільняє його від виконання взятих на себе зобов`язань.

Тобто, відповідачем не доведено неможливості виконання зобов`язань саме за цим кредитним договором від 09.06.2011, оскільки сторона, яка посилається на форс-мажорні обставини як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Банк не застосовував штрафні санкції, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України до відповідача, вимога погасити проценти та тіло кредиту не є мірою відповідальності, а є звичайними умовами договору.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання за кредитним договором у зв`язку з наявністю форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

З приводу вимоги позивача про стягнення на його користь сплаченого судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422, 40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №ZZ426B26UZ від 26.12.2024 (а.с.1). Вказані кошти судового збору були зараховані до спеціального фонду державного бюджету України, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України (а.с.94).

Згідно позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 38 964,58 грн.

Суд дійшов висновку, що задоволенню підлягають позовні вимоги у розмірі 34 408,57 грн.

Таким чином, пропорційність задоволених вимог становить 88,31 % (34408,57х100:38 964,58) = 88,31 %.

Оскільки, вимоги позивача задоволено на 88,31 % то сплачений судовий збір за пред`явлення позовної вимоги майнового характеру підлягає стягненню на користь позивача у розмірі 2139,22 грн (2422,40 х 88,31 % = 2139,22).

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 526,610,611,625,634, 1048, 1049, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.2, 12, 13, 83, 142, 259, 263, 268, 273, 279, 280-282, 288, 289, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»заборгованість закредитним договором №б/н від 09.06.2011 у розмірі 34 408,57 грн (тридцять чотири тисячі чотириста вісім гривень 57 копійок), що складається з тіла кредиту у розмірі 34 408,57 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити за недоведеністю.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 139,22 грн (дві тисячі сто тридцять дев`ять гривень 22 копійки).

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 10 лютого 2026 року.

Учасники справи:

позивач - АТ КБ «Приватбанк», ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження юридичної особи: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, пошт. інд.: 01001, має зареєстрований кабінет в ЄСІТС;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , моб. тел.: НОМЕР_5 , зареєстрований кабінет в ЄСІТС відсутній.

Суддя О.О. Лисенко