Рішення від 08 лютого 2026 р. у справі №642/1569/25 — Холодногірський районний суд міста Харкова

09 лютого 2026 року

Справа № 642/1569/25

Провадження № 2-др/642/4/26

РІШЕННЯ

Іменем України

/додаткове/

09 лютого 2026 року Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді- Пашнєва В.Г.,

за участю секретаря- Степанової А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Харкова заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків» про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Олександрівський» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

20.01.2026 представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків» - адвокат Дзюба Інна Михайлівна протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення суду, звернулася до суду в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України з заявою про ухвалення додаткового рішення та стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 17 000,00 грн.

Заява обґрунтована тим, що у провадженні Холодногірського районного суду м. Харкова перебувала цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. З метою отримання правової допомоги ТОВ ПЕОЖБ «Олександрівський» було укладено Договір №19/2024 про надання правової допомоги від 08.10.2024 року, Додаткову угоду від 03.03.2025 до Договору№19/2024 про надання правової допомоги від 08.10.2024 року, Акт приймання передачі наданих послуг від 15.01.2026 року, детальний опис робіт від 15.01.2026. Загальна вартість наданої Адвокатом Дзюбою І.М. Клієнту- ТОВ ПЕОЖБ «Олександрівський» професійної правової допомоги згідно п.1 Акту відповідно до Договору №19/2024 про надання правової допомоги від 08.10.2024 року та Додаткової угоди від 03.03.2025 становить 17 000,00 грн.

У судове засідання представник позивача надала заяву про розгляд справи за її відсутністю, заяву про ухвалення додаткового рішення підтримала та просила суд її задовольнити.

У судове засідання відповідач та його представник не з`явилися, про час та місце розгляду заяви повідомлені своєчасно та належним чином, заяви про розгляд справи за їх відсутністю суду не надавали.

За положеннями частини четвертої статті 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, вивчивши заяву та додані до неї докази, перевіривши матеріали цивільної справи, дійшов такого висновку.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

У пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України); 3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої-шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18 (провадження № 14-26цс21) зроблено висновок, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом робами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У частині третій статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Тобто, ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу представником позивача - адвокатом Дзюбою І.М. надані суду такі докази:

- Договір про надання правової допомоги від 08.10.2024 № 19/2024 та додаткова угода до вказаного договору від 03.03.2025, укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків» та адвокатом Дзюбою Інною Михайлівною, відповідно до яких Адвокат за дорученням Клієнта зобов`язується підготувати та подати до Ленінського районного суду м. Харкова позовну заяву про стягнення з фізичної особг ОСОБА_1 на користь ТОВ ПЕОЖБ «Олександрівський» існуючу заборгованість, а також здійснити представництво Клієнта у суді першої інстанції -Ленінського районного суду м. Харкова без обмежень повноважень відповідно до умов укладеного Договору, Сторони дійшли згоди щодо форми оплати -фіксований розмір, та що розмір гонорар) Адвоката відповідно до Договору про надання правової допомоги буде визначений в акт приймання передачі послуг з детальним описом виконаних Адвокатом робіт, а також, що розрахунок за надану правову допомогу здійснюється після ухвалення Ленінським районним судом м. Харкова рішення по даній справі, протягом десяті робочих днів з моменту отримання рішення Ленінського районного суду м. Харкова.

- Акт приймання передачі наданих послуг та детальний опис робіт від адвоката Дзюби І.М. на ім`я ТОВ «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків», які датовані 15.01.2026, відповідно до якого адвокат надала правові послуги ТОВ «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків» у справі № 642/1569/25 у такому обсязі: Первісна консультація та Аналіз законодавства України, що підлягає застосування у спірних правовідносин, пошук та аналіз судової практики судів України у цивільних справах з аналогічних правовідносин -вартість послуги 500грн., складання та подання Адвокатом до Холодногірського районного суду м. Харкова ( колишня назва Ленінський районний суд м. Харкова) позовну заяву з доданими до неї документами – 3000грн., складання та подання Адвокатом до Холодногірського районного суду м. Харкова відповідь на відзив №642/1569/25 (1000грн.), заперечення щодо викликів свідків по справі №642/1569/25 від 22.05.2025 (1000грн.), заперечення щодо клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за правила загального позовного провадження по справі №642/1569/25 від 22.05.2025 (1000грн.), заперечення щодо клопотання ОСОБА_1 про зупинення розгляду справи №642/1569/25 від 22.05.2025 (1000грн.), додаткових заперечень щодо клопотання ОСОБА_1 про зупинення розгляду справи №642/1569/25 від 09.06.2025 (500грн.), клопотання про відмову в прийнятті письмових пояснень та додаткових доказів по справі №642/1569/25 від 23.09.25 (500грн.), додаткових пояснень щодо довідок по справі №642/1569/25 від 09.12.2025 (1000грн.), заперечення щодо клопотання про виклик свідка ОСОБА_2 №642/1569/25 від 09.12.2025 (500грн.) та участь у 10 (десяти)судових засіданнях у Холодногірському районному суді м. Харкова по справі №642/1569/25 (7000грн.).

Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 13.12.2018 у справі №816/2096/17, від 16.05.2019 у справі №823/2638/18, від 09.07.2019 у справі №923/726/18, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права.

У постанові від 12 травня 2020 року по справі № 904/4507/18, обґрунтовуючи правові підстави стягнення витрат на професійну правову допомогу, Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Суд, зазначає, що визначення співмірності із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), здійснюється з огляду на принципи диспозитивності та змагальності, з урахуванням статті 83 ЦПК України у взаємозв`язку із оцінкою таких критеріїв як складність справи (обсяг опрацьованого законодавства, судової практики, кількість та тривалість судових засідань, тощо). Подібні за змістом висновки, викладені і у постановах Верховного Суду від 18.01.2022 у справі №915/1473/20, від 27.01.2022 у справі №910/17733/20 та від 15.12.2021 у справі №910/2166/21.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (East/West Alliance Limited v. Ukraine), від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (Baryshevsky v. Ukraine) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Подібні висновки щодо правил підтвердження витрат, пов`язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18), від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18 (провадження № 14-26цс21) та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Витрати на професійну правову допомогу можуть відшкодовуватись незалежно від того, оплачені вони стороною до моменту заявлення вимоги про їх відшкодування, чи будуть оплачені лише в майбутньому (ВС КЦС справа №686/28627/18 від 27.07.2022 р.) Верховний Суд дійшов висновку, що до понесених стороною витрат на професійну правову допомогу відносяться як витрати, які оплачені стороною/третьою особою до моменту заявлення вимоги про їх відшкодування так і ті, які будуть оплачені нею в майбутньому, якщо це відповідає умовам договору.

При цьому, аналогічні правові висновки сформульовані ВС КЦС у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 та ін. Такий підхід прослідковується і в судових рішеннях Верховного Суду у складі ОП КГС у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19 та у ВС КАС від 26 червня 2019 року у справі № 813/481/18. Так, питання складу та порядку відшкодування витрат на професійну правничу допомогу однаково врегульоване в цивільних, адміністративних та господарських процесуальних правовідносинах.

Крім того - згідно практичних рекомендацій: вимоги щодо справедливої компенсації (стаття 41 Конвенції), виданих Головою Європейського суду з прав людини відповідно до Правил 32 Регламенту Суду від 28 березня 2007 року, з поправками - ЄСПЛ зазначає, що витрати, понесені (як на національному рівні, так і під час розгляду справи в самому Суді) у спробі запобігти порушенню чи з метою отримання компенсації після того, як воно сталося, мають бути фактично понесені. Фактично понесені означає, що “заявник мав сплатити їх або буде зобов`язаним сплатити їх відповідно до юридичного або договірного зобов`язання”.

Компенсації підлягають не лише фактично сплачені витрати. Якщо сторони договору про надання правничої допомоги домовилися про оплату витрат у майбутньому, ці суми також мають бути відшкодовані. І надання до суду банківських документів про сплату адвокатського гонорару не є обов`язковою умовою для стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката. Про це говорять постанови ВС від 26.06.2019 у справі №813/481/18, від 2.10.2019 у справі №815/1479/18, від 29.10.2020 у справі №686/5064/20.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 28.06.2023 року у справі №463/2001/19 де зазначено, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено( п. 1 ч. 2 ст.137та ч. 8 ст.141 ЦПК України).

Суд зазначає, що наведені у акті приймання передачі наданих послуг та детальному описі робіт від 15.01.2026 наданих позивачу його адвокатом послуг, а також подані адвокатом документи щодо характеру та обсягу виконаних робіт (наданих послуг) відповідають критерію розумності та часу, який витратив адвокат на виконання відповідних робіт, а розмір витрат є співмірним, також суд враховує відсутність клопотання відповідача або його представника про зменшення витрат на правничу допомогу, тому задовольняє заяву повністю.

З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрат на правничу допомогу у розмірі 17 000 грн., що відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, принципу співмірності та розумності судових витрат, необхідних процесуальних дій сторони та часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги.

Керуючись статтями 137, 270 ЦПК України, -

Ухвалив:

Заяву представника позивачки Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків» про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Олександрівський» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити повністю.

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі №642/1569/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Олександрівський» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Олександрівський» судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення ухвалено та складено 09.02.2026

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Олександрівський», ЄДРПОУ 42118415, адреса: 61058, м.Харків, вул. Культури, 20 В.

Представник позивача: адвокат Дзюба Інна Михайлівна, РНОКПП НОМЕР_1 , свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2070, видане Радою адвокатів Харківської області 22.02.2017, адреса: АДРЕСА_1 ,

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Представник відповідача: адвокат Хан Антон Олександрович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 5144 від 30.08.2018, адреса: АДРЕСА_3 , для листування: 61003, м.Харків, а/с 10939..

Головуючий суддя: