Суд: Рівненський міський суд Рівненської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: дорожнього руху
Дата: 08 лютого 2026 р.
Справа: №569/26869/25
Суддя: Тимощук О. Я.
Справа № 569/26869/25
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 лютого 2026 року
Рівненський міський судРівненської області в складі:
головуючого судді - Тимощука О.Я.,
при секретарі Ковальчук О.Б.,
pозглянувши в порядку письмового провадження в м. Рівне адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови серії 2АВ № 01128109 від 04.09.2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн. 00 коп.
В обґрунтування позову зазначив, що 04.09.2022 року постановою серії 2АВ № 01128109 його визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф в розмірі 170 грн. 00 коп.
Вказане правопорушення було зафіксоване в автоматичному режимі, за перевищення встановлених обмеження швидкості руху транспортних засобів на 44 км/год, чим порушено пункт 12.9. (б) Правил дорожнього руху України.
Вказує, що він вказане правопорушення не вчиняв, і про існування вказаної постанови не знав. Вказане правопорушення вчинене його батьком ОСОБА_2 , який і оплатив штраф, коли отримав постанову в електронний додаток кабінет водія, при цьому його не повідомив про це. Батько звернувся до УП в Рівненській області, повідомивши, що вказане правопорушення було вчинене ним. І був впевнений, що відповідальність переоформлять на нього. Проте, в листопаді 2025 року, в МРЕО м. Рівне він дізнався про наявність даної постанови. Він є зареєстрованим власником транспортного засобу Ауді А6, номерний знак НОМЕР_1 , що послугувало тому, що його було притягнуто до адміністративної відповідальності. Він звернувся з листом до ДПП НП України із заявою про зняття з нього запису, на що отримав повідомлення де рекомендували звернутися до суду, оскільки пройшли строки оскарження даної постанови. Тобто, виправити ситуацію власними силами він не має змоги.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 18.12.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідач відзив на адміністративний позов не подав.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Позивач в судове засідання не з`явився, повідомлявся про час та дату розгляду справи належним чином, подав через канцелярію Рівненського міського суду Рівненської області 09.02.2026 року заяву, в якій позовні вимоги підтримує, просить їх задоволити та розгляд справи проводити у його відсутність.
Представник відповідача – Івашинюта І.О. в судовому засіданні 09.02.2026 року позовні вимоги не визнав, просить в їх задоволенні відмовити.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 09.02.2026 року здійснено перехід в письмове провадження по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови.
Дослідивши матеріали справи, подані докази, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатній і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено, що 04 вересня 2022 року винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії 2АВ № 01128109 в справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн.
За змістом вказаної постанови, 04 вересня 2022 року о 16:21 зафіксовано транспортний засіб Ауді А6, номерний знак НОМЕР_1 . Особа, яка керувала транспортним засобом, перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 44 км/год, чим порушила пункт 12.9. (б) Правил дорожнього руху України.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 12.9 (б) ПДР України водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил;
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч. 1 ст. 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), у випадках, передбачених статтею 279-3 цього Кодексу.
Частинами 1.2 та 5 ст. 279-1 КУпАП визначено, що у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.
Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Так, приписи ст. 279-3 КУпАП України передбачають можливість звільнення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису).
Відповідальна особа, зазначена у ч. 1 ст. 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили: ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
Отже, з вищевикладених імперативних приписів КУпАП України, відповідальна особа звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у випадку якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
Аналогічні приписи містить Порядок звернення особи, яка допустила адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, до уповноваженого підрозділу Національної поліції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2017 року № 833 (далі - Порядок), згідно з пунктом 4 якого заявник подає заяву особисто в письмовому вигляді українською мовою (заповнюється машино друком або від руки розбірливо без виправлень) за умови його ідентифікації та незалежно від місця реєстрації безоплатно до уповноваженого підрозділу (підрозділів) Національної поліції. Типовий зразок заяви розміщується на офіційних веб-сайтах МВС та Національної поліції.
Заява також може бути подана через офіційний веб-сайт МВС за умови електронної ідентифікації особи з використанням кваліфікованого електронного підпису.
Таким чином, законодавством передбачено лише два можливих способи звернення особи, яка допустила адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, до уповноваженого підрозділу Національної поліції - особисто до уповноваженого підрозділу (підрозділів) Національної поліції або через офіційний веб-сайт МВС за умови електронної ідентифікації особи з використанням кваліфікованого електронного підпису.
Позивач є власником транспортного засобу, який є джерелом підвищеної небезпеки, а тому при передачі його в користування третім особам має бути зацікавлений та вжити всіх можливих заходів для забезпечення дотримання користувачем такого транспортного засобу правил дорожнього руху. Отже, сам факт володіння транспортним засобом породжує певні права та обов`язки осіб, за якими зареєстрований транспортний засіб.
Разом з тим, ст. 279-3 КУпАП регламентує можливість звільнення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, зокрема з підстав, встановлення належного користувача транспортного засобу.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів» від 08 жовтня 2022 року № 1145 визначено процедуру внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про належного користувача транспортного засобу та надано визначення належного користувача.
Так, належний користувач - фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи (особа, яка виконує повноваження керівника юридичної особи) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу, які в разі внесення щодо них відомостей до Реєстру несуть відповідно до статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Таким чином, відповідальною особою транспортного засобу Ауді А6, номерний знак НОМЕР_1 , з урахуванням вищенаведених приписів законодавства України є особа, за якою зареєстровано зазначений транспортний засіб, а саме, ОСОБА_1 .
Про існування постанови серії 2АВ № 01128109 від 04 вересня 2022 року ОСОБА_1 дізнався в листопаді 2025 року, тоді ж звернувся до відповідача із заявою про скасування спірної постанови.
04 грудня 2025 року ОСОБА_1 отримав лист, в якому йому повідомлено, що ним пропущено строк визначений ст. 289 КУпАП, а тому його заяву залишено без розгляду та рекомендовано звернутися до суду.
За таких обставин суд враховує, що позивач не пропустив строк оскарження постанови, оскільки доказів надсилання йому спірної постанови не надано, тому є підстави для поновлення процесуального строку.
Судом також встановлено, що постанова серії 2АВ № 01128109 від 04 вересня 2022 року прийшла у електронний кабінет водія ОСОБА_2 , який на момент вчинення правопорушення керував транспортним засобом Ауді А6, номерний знак НОМЕР_1 , про що свідчить витяг з електронного кабінету водія ОСОБА_2 від 04 вересня 2022 року. Тобто на момент вчинення правопорушення саме ОСОБА_2 був належним користувачем транспортного засобу.
14 вересня 2022 року ОСОБА_2 , як особа яка вчинила правопорушення сплатив штраф в розмірі 170 грн., що підтверджується квитанцією № 3М 8Н-1С1Р-7Е04-84С4 в АТ «Універсал Банк» від 14 вересня 2022 року.
17 вересня 2022 року ОСОБА_2 звернувся до начальника УПП в Рівненській області ДПП із заявою про вчинення ним адміністративного правопорушення 04 вересня 2022 року.
Результату розгляду даного звернення матеріали справи не містять.
Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що під час розгляду справи доведено, що позивач не керував транспортним засобом, оскільки постанова прийшла у водійський кабінет його батька та була ним сплачена протягом 10 днів з дня прийняття.
Суб`єктом правопорушення в ст. 122 КУпАП є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - четвертою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб`єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).
За положеннями п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За встановлених у справі обставин, судом встановлено, що ОСОБА_1 не був суб`єктом правопорушення вчиненого 04 вересня 2022 року, доказів направлення йому та отримання ним спірної постанови суду не надано.
При цьому встановлено, що належним користувачем 04 вересня 2022 року транспортного засобу Ауді А6, номерний знак НОМЕР_1 був ОСОБА_2 , який сплатив особисто штраф за вчинене адміністративне правопорушення, повідомив про вчинення ним адміністративного правопорушення органи УПП, а тому притягнення позивача до адміністративної відповідальності за правопорушення, яке він не вчиняв є порушенням його прав та законних інтересів, а тому позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню, а постанова скасуванню, а отже, позов належить задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 19, 72-77, 90, 121-123, 143, 194, 241-246, 255, 286, 295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії 2АВ № 01128109 від 04 вересня 2022 року.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії 2АВ № 01128109 від 04 вересня 2022 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП - скасувати, а справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП - закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його складення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рiвненський мiський суд.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер – НОМЕР_2 , паспорт № НОМЕР_3 виданий органом 5610 07.06.2022 року, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ).
Відповідач - Департамент патрульної поліції Національної поліції України (03048, м. Київ, вул. Ф.Ернста, 3, код ЄДРПОУ - 40108646).
Суддя Рівненського
міського суду Тимощук О.Я.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua