Вирок від 09 лютого 2026 р. у справі №530/2027/25 — Гадяцький районний суд Полтавської області

Справа № 530/2027/25

Провадження № 1-кп/526/127/2026

В И Р О К

іменем України

10 лютого 2026 року Гадяцький районний суд Полтавської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши матеріали кримінального провадження № 12025170490000283 від 01.08.2025 року відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Проценки Зінківського району Полтавської області, громадянки України, з середньо-спеціальною освітою, яка має на утриманні малолітню дитину, раніше не судиму, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1

за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України,

де сторонами є: прокурор ОСОБА_4 , потерпілий ОСОБА_5 , захисник ОСОБА_6 , обвинувачена ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

Суд визнав доведеним, що ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення при наступних обставинах.

В період часу з 23 години 18.07.2025 по 02 годину 52 хвилини 19.07.2025, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, з метою викрадення офіційного документу, з корисливих мотивів, перебуваючи в приміщенні зальної кімнати житлового будинку за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом вільного доступу, з корисливою метою, таємно викрала платіжну картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_5 та яка відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію», пунктів 1.27, 1.31 ст. 1, п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про платіжні послуги», примітки до ст. 358 КК України, є офіційним документом.

Продовжуючи свою злочинну діяльність в період часу з 02 години 52 хвилини по 02 години 53 хвилини 19.07.2025, ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, таємно, з корисливою метою, в умовах воєнного стану шляхом поміщення банківської картки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_5 , до банкомату АТ «Полтава банк» за адресою: Полтавська область, Полтавський район, м. Зіньків, вул. Воздвиженська, 63, зняла з неї грошові кошти в сумі 4000 грн., які належать ОСОБА_5 , розпорядившись викраденими грошовими коштами на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду у загальному розмірі 4000 грн.

Обвинувачена ОСОБА_3 вину не визнала, пояснила, що потерпілий сам віддав їй картку, надав ПІН-код. Знімала гроші в ночі, оскільки їй прийшло повідомлення про необхідність сплатити за кредит, тому побігла знімати гроші та поповнювати через термінал.

Потерпілий ОСОБА_5 пояснив, що картку не давав, ПІН-код не повідомляв та окрім неї ніхто не міг.

Свідок ОСОБА_7 пояснив, що він не бачив, як потерпілий добровільно передав їй банківську картку та ПІН-код, картку та ПІН-код потерпілий довіряв тільки йому.

Не дивлячись на невизнання своєю вини, суд вважає, що вина ОСОБА_3 доведеною дослідженими доказами в судовому засіданні, а саме:

протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 01.08.2025;

протоколом огляду предмету від 01.08.2025, з якого видно, що з катки потерпілого було знято 4000 грн. двома транзакціями по 2000 грн. кожна 19.07.2025 о 02:52 та 02:53 відповідно;

випискою по картковому рахунку потерпілого за 19.07.2025;

матеріалами тимчасового доступу до речей і документів від 12.08.2025 та від 12.08.2025;

протоколом огляду предмету від 19.08.2025, під час якого оглянуто відео файл з камери відеоспостереження у відділенні банку «Полтава банк» за адресою: м. Полтава, вул. Воздвиженська, 63, та на відеозаписі видно обвинувачену, яка знімала гроші в банкоматі;

протоколом огляду предмету від 19.08.2025, під час якого оглянуто відео файл з камери банкомату у відділенні банку «Полтава банк» за адресою: м. Полтава, вул. Воздвиженська, 63, та на відеозаписі видно обвинувачену, яка знімала грошові кошти.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КПК України суд повинен оцінювати докази на основі всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

При судовому розгляді було встановлено, що потерпілий не надав добровільної згоди обвинуваченій на зняття грошових коштів з його банківської картки, але обвинувачена в темну пору доби здійснила зняття грошових коштів з його банківської картки, що підтверджене матеріалами тимчасового доступу до відеозаписів та не заперечується самою обвинуваченою.

Окремо суд звертає увагу, що обвинувачена пояснювала, що грошові кошти знімала для виплати кредиту, тому за встановлених фактичних обставин, переконливими є те, що обвинувачена вилучила офіційний документ із володіння потерпілої шляхом крадіжки, а надалі використала для крадіжки грошових коштів із банківського рахунку потерпілого.

Аналіз досліджених в судовому засіданні доказів свідчить про те, що дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану; за ч. 1 ст. 357 КК України як викрадення офіційного документу з корисливих мотивів.

Згідно зі ст. 65 КК України при призначенні покарання враховується ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 скоєно кримінальне правопорушення, яке в силу ст. 12 КК України відноситься до кримінального проступку та тяжкого злочину.

Враховуючи її вік та стан здоров`я, обвинувачена за місцем проживання характеризується з задовільного боку, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судима, має на утриманні малолітню дитину.

Обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України та приймає до уваги роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

При цьому суд також враховує, що відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

З врахуванням викладеного, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, та оцінюючи поведінку ОСОБА_3 до вчинення кримінального правопорушення, практику Європейського суду з прав людини, суд вважає, що ступінь її небезпечності для суспільства не перевищує положення принципу поваги до особистої свободи, а тому суд дійшов до висновку про призначення покарання, яке буде необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових правопорушень у виді позбавлення волі в межах санкції статті з застосуванням положень ст.ст. 75, 76 КК України, оскільки саме таке покарання буде в повній мірі відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлений.

Питання про речові докази підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, та призначити їй покарання –

за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі,

за ч. 1 ст. 357 КК України у виді штрафу на користь держави в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_3 визначити у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі звільнити з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки та з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов`язку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Захід забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_3 не застосовувався.

Речові докази –

банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_5 та передана йому під розписку – залишити останньому,

письмові докази та відомості про особу, які надані прокурором – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Гадяцький районний суд Полтавської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Копію вироку негайно вручити учасникам судового провадження.

Головуючий: ОСОБА_1