Постанова від 09 лютого 2026 р. у справі №342/916/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 342/916/25 пров. № А/857/55731/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Глушка І.В., Затолочного В.С.,

за участі секретаря судового засідання Грищук В.Б.,

представник позивача: не з`явився,

представника відповідача: не з`явився,

представника відповідача 2: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 04 грудня 2025 року у справі № 342/916/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до капрала поліції Борика Віталія Євгеновича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови,

суддя в 1-й інстанції – Андріюк І.Г.,

час ухвалення рішення – не зазначено,

місце ухвалення рішення – м. Городенка,

дата складання повного тексту рішення – 05 грудня 2025 року,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі також позивач) звернувся з позовом до Департаменту патрульної поліції (далі також відповідач 1), ОСОБА_2 (далі також відповідач 2) та просив визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА №5689093 від 10.09.2025 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що поліцейський Борик В.Є. виніс постанову серії ЕНА №5689093 від 10.09.2025 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. За змістом постанови 10.09.2025 об 11.00 год позивач, керуючи транспортним засобом у населеному пункті с.Деренівка АД М-19, 363 км, рухався зі швидкістю 79 км/год при дозволеній швидкості руху 50 км/год. Швидкість вимірювання лазерним вимірювачем швидкості руху TruCam LTI 20/20 NC 000532, чим порушив п.12.9 б ПДР.

Вважає постанову необґрунтованою та вважає, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП. Позивач зазначає, що 10.09.2025 близько 11.00 год керував транспортним засобом у с.Деренівка АД М-19, 363 км Тернопільської області та рухався зі швидкістю до 60 км/год, а тому вимоги п.12.9 б ПДР не порушував. Поліцейський вимірював швидкість руху іншого транспортного засобу та у певний час, різким рухом вперед, у ручному режимі перевів вимірювач швидкості на транспортний засіб, яким керував позивач. Докази, які б підтверджували швидкість руху транспортного засобу позивачу для ознайомлення не надавалися. Також на вимогу позивача поліцейським не пред`явлено доказу про те, що лазурний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTI 20/20 NC 000532 придатний до застосування на час інкримінованого позивачу правопорушення.

Рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 04 грудня 2025 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню.

Також вказує про те, що долучені до матеріалів справи відеозаписи не є належними доказами, оскільки неможливо встановити з яких технічних засобів здійснено відеофіксацію. Вказує, що матеріалами справи підтверджується, що вимірювання швидкості руху транспортного засобу, яким керував позивач, проведено відповідачем за допомогою приладу TruCam LTI 20/20 в ручному режимі. Звертає увагу на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду у постанові від 27.08.2025 у справі №441/724/25. Також зауважив, що згідно п.5 оскаржуваної постанови від 10.09.2025 у графі «час та місце скоєння, суть і обставини правопорушення» зазначено: 10.09.2025 11:00:00 дорога М19 363 км. На фото приладу TruCam, доданому до відзиву, вказана дата 10.09.2025, час 11:00:12, тобто є розбіжність у зазначенні часу вчинення правопорушення, а тому докази є неналежними.

Просить скасувати рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 04 грудня 2025 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу. Вказує, що згідно технічних характеристик прилад, за допомогою якого проводився замір швидкості TruCAM LTI 20/20 № ТС 000532, спроможний робити фото- та відеозйомку, тому його показники є допустимим доказом у цій справі про вчинення адміністративного правопорушення, а твердження представника позивача про неправомірність використання приладу TruCAM в ручному режимі є необґрунтованими. Вказує, що позивачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростували правильність результатів, здійснених технічним засобом вимірювань швидкості та правильність використання вказаного приладу, результат якого зафіксовано на долученому до матеріалів справи фотознімку з приладу TruCAM LTI 20/20 № ТС 000532. Твердження позивача про відсутність доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, в даному випадку є повністю безпідставними та спростовані відповідачем належними доказами.

Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України.

Частиною 4 ст.229 КАС України передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджується із матеріалів справи, що 10.09.2025 року поліцейським 2 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Бориком В.Є. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.

За змістом постанови ЕНА № 5689093 від 10.09.2025 року об 11:00 год. на дорозі М19 363 км водій, керуючи транспортним засобом у населеному пункті с.Деренівка АД М-19 363 км, рухався зі швидкістю 50 км/год. Швидкість вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості руху TRUCAM LTI 20/20 TC 000532, чим порушив пункт 12.9 б Правил дорожнього руху України. Додано фото порушення, відео з нк 474460, 472633.

У протоколі зазначено у графі «підпис особи, притягнутої до адміністративної відповідальності» - не згідний.

Судом встановлено, що транспортний засіб номерний знак НОМЕР_1 рухався на автодорозі М19 363 км зі швидкістю 79 км/год, при обмеженні швидкості на даній ділянці дороги, яка становить 50 км/год, що зафіксовано технічним приладом TruCAM Serial No: TC000532.

Наведене підтверджується роздруківкою файлу з лазерного вимірювача швидкості, приладом TruCAM TC000532 зафіксовано дату, час, місце руху автомобіля з номерним знаком НОМЕР_1 , визначено обмеження швидкості руху, яке діє у даній місцевості, зафіксовано швидкість руху вказаного автомобіля та вказано дистанцію, на якій перебував даний автомобіль від приладу у момент фіксації швидкості руху.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують порушення позивачем п. 12.9 б Правил дорожнього руху та вчинення адміністративного правопорушення відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.122 КУпАП, яке зафіксовано на сертифікований пристрій вимірювальної швидкості.

Враховуючи зазначені висновки суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з такими та зазначає наступне.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно з п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі -ПДР).

Відповідно до ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

П.1.3.ПДР України, передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно з п.1.9.ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Щодо порушення позивачем п.12.9 (6) ПДР України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 12.4 Правил дорожнього руху, в населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50км/год.

Відповідно до частини 1 статті 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, в тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, в тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм, стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, іншими документами.

Наказом Мінекономрозвитку №437 від 05.04.2012 на підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань, затверджений лазерний вимірювач швидкості TruCAM LTI 20/20. Наказом Мінекономрозвитку №1362 від 02.11.2015, лазерний вимірювач швидкості TruCAM LTI 20/20 вилучений з державного реєстру засобів вимірювальної техніки оскільки не був поданий на періодичні державні випробування. Лазерні вимірювачі швидкості TruCAM LTI 20/20, які введено в експлуатацію з 2012 по 2015 роки дозволяється застосовувати за умови позитивних результатів їх повірки. З набранням чинності з 01.01.2016 Закону України «Про метрологію і метрологічну діяльність», до реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки внесений лазерний вимірювач швидкості TruCAM LTI 20/20.

Згідно настанови до експлуатації, лазерний вимірювач швидкості TruCAM LTI 20/20 призначений для вимірювання швидкості руху транспортних засобів в ручному або автоматичному режимах. Вимірювач відноситься до мобільних або ручних, залежно від ступеню участі оператора в процесі роботи вимірювача.

Згідно листів ДП «Укрметртестстандарт» №22-38/49 від 01.10.2019 та №22-38/42 від 03.09.2021, лазерний вимірювач швидкості TruCAM LTI 20/20 відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, конструктивно створений для утримання в руці під час вимірювань. Крім основного ручного режиму роботи, вимірювач TruCAM може бути встановлений на триногу для вимірювання швидкості руху транспортних засобів в автоматичному режимі.

Згідно експертних висновків Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 24.12.2020, в програмних забезпеченнях «TruCAM ІІ Clip Vewer v2.0.5.1» та «Share ViewII v2.2.2.23091» правильно реалізовано криптографічний алгоритм шифрування AES, визначений пунктом 5.1 ДСТУ ISO/IEC 18033-3:2015. Програмне забезпечення може використовуватись для розшифрування та перегляду на ЕОМ змісту файлів, що зафіксовані лазерним вимірювачем швидкості руху транспортних засобів TruCAM LTI 20/20, який має чинний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.

Згідно свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/34201, виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 24.06.2025 року та чинного до 24.06.2026 року, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 № ТС 000532 засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам технічної документації на вимірювач, діапазон вимірювань швидкості від 2 км/год до 320 км/ год, максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимі 2 км/год.

Надані документи підтверджують що лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 серійний номер ТС 000532, за допомогою якого зафіксовано перевищення швидкості позивачем, пройшов повірку, є сертифікований, внесений до реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки, конструктивно створений для утримання в руці під час вимірювань, основним режимом роботи є ручний. Технічні характеристики та програмне забезпечення дозволяють з високою точністю вимірювати швидкість руху транспортних засобів, фіксувати, зберігати, передавати інформацію про швидкість руху транспортних засобів.

Відповідно до статті 40 Закону України «Про національну поліцію», поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби, спеціалізоване програмне забезпечення: 1) фото і відеотехніку, в тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади, технічні засоби з виявлення та фіксації правопорушень; 2) технічні прилади, технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних, ядерних загроз; 3) безпілотні повітряні судна, спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню; 4) спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп`яніння; 5) спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото і відеоінформації, в тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів. Технічні прилади, технічні засоби, передбачені пунктами 1, 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах, інших плавучих засобах, в тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель. Поліція може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото і відеотехніки, технічних приладів, технічних засобів, що перебувають у чужому володінні. Інформація про змонтовані/розміщені технічні прилади, технічні засоби повинна бути розміщена на видному місці. Строки та порядок зберігання матеріалів фото і кінозйомки, відеозапису та результатів їх аналізу встановлюються Міністерством внутрішніх справ України.

У наведеній нормі допускається розміщення технічних засобів, технічних приладів по зовнішньому периметру доріг та відсутні будь-які заборони поліцейським фіксувати порушення правил дорожнього руху за допомогою технічних приладів, технічних засобів, конструктивно виготовлених для тримання в руці. Більш того, законодавець дозволив використовувати інформацію, отриману за допомогою фото, відеотехніки, технічних приладів, технічних засобів інших осіб без будь-яких обмежень щодо способу отримання такої інформації. Отже, фіксування порушень правил дорожнього руху може здійснюватись як в автоматичному, так і в ручному режимі та дії поліцейських у цій справі не протирічать вказаній нормі.

З огляду на викладене, лазерний вимірювач швидкості TruCAM при вимірюванні швидкості може триматись в руках.

Крім цього, колегією суддів досліджено відеозапис, із якого встановлено, що ОСОБА_1 на автомобілі RENAULT DUSTER НОМЕР_1 рухався 10.09.2025 об 11.00 год. зі швидкістю 79 км/год у населеному пункті – с.Деренівка, чим порушив п. 12.9 «б» Правил дорожнього руху» , за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Отже, наданий відповідачем відеозапис підтверджує інформацію про обставини події та підтверджуює вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Даючи аналіз наданим доказам, колегія суддів приходить висновку, що поліцейським 2 взводу 1 роти 1 батальйону управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції капралом поліції Бориком Віталієм Євгеновичем всебічно, повно, об`єктивно з`ясовано обставини справи та обгрунтовано, з урахуванням характеру правопорушення, притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 КУпАП.

Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ст. 286, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 328 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 04 грудня 2025 року у справі № 342/916/25 – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк

судді І. В. Глушко

В. С. Затолочний

Повне судове рішення складено 10.02.26