Постанова від 09 лютого 2026 р. у справі №380/10284/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

головуючий суддя у першій інстанції: Мричко Н.І.

10 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 380/10284/25 пров. № А/857/47412/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Бруновської Н.В.

суддів: Хобор Р.Б., Шавель Р.М.

розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року у справі № 380/10284/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

22.05.2025р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у якому, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення №134550031486 від 25.04.2025р., щодо відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №1 на підставі п.п. 1 п. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”;

- зобов`язати зарахувати до пільгового стаж роботи, що дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 на підставі п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, період роботи з 01 березня 2000 року - 11 травня 2018 року та вирішити питання про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07.10.2025р. позов задоволено.

Не погоджуючись із даним рішенням в частині задоволених позовних вимог, апелянт Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.10.2025р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

02.03.2025р. ОСОБА_1 звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою встановленого зразка про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Списку №1 згідно ст.114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію. Таким органом визначено Головне управління Пенсійного Фонду України у Львівській області.

25.04.2025р. Рішенням №134550031486 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області відмовив у призначенні пенсії.

Із змісту оскаржуваного рішення видно, що до страхового стажу згідно поданих документів зараховано всі періоди. До пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 01.03.2000р. - 11.05.2018р. за пільговою довідкою від 27.03.2025р. № 33, оскільки посада рентген-лаборанта відділення променевої діагностики на апараті RUM-20 не відповідає посадам молодші спеціалісти з медичною освітою рентгенівських відділень (кабінетів), а також молодші спеціалісти з медичною освітою, зайняті у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок) в переліку Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016р. №461.

Крім того, право на пільгове пенсійне забезпечення повинне бути підтверджене результатами атестації робочих місць за умовами праці. Всупереч вищевказаному, долученими документами не підтверджена робота у рентгенкабінеті. Долучені накази про затвердження права на пільгову пенсію або на робоче місце ренгенлаборанта служби лікарні або працівників (по прізвищах), однак інформація про зайнятість заявника у рентгенкабінеті відсутня.

ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В ст.46 Конституції України визначено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р. №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

п.2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України “Про пенсійне забезпечення”

Згідно п. “а” ч. 1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Порядок застосування списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18.11.2005р. та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005р. за № 1451/11731 (далі - порядок № 383).

В п.3 порядку №383 видно, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

п.10 порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.

Отже, однією із умов зарахування до пільгового стажу певного періоду роботи на відповідній посаді або за професією є включення цієї посади або професії до Списків, що діяли в період такої роботи.

ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

За відсутності останньої або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Такими документами, зокрема, є архівні та уточнюючі довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання, тощо. Уточнюючі довідки мають подаватися у разі, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.

Згідно вимогами Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006р. №18-1, таке підтвердження здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

Аналіз наведених норм дає підстав вважати, що необхідними умовами для виникнення в особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №1.

Відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_1 , зокрема:

- 01.03.2000р. переведений на посаду рентген-лаборанта відділення промислової діагностики;

- 11.05.2018р. звільнений з посади рентген-лаборанта.

Також в матеріалах справи наявна довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 06.01.2025р. №05, яка видана ОСОБА_1 , про те, що такий працював повний робочий день у Комунальній 5-ій міській клінічній лікарні м. Львова у період: 01.03.2000р. - 11.05.2018р. та виконував роботу рентген лаборанта, як молодшого спеціаліста з медичною освітою за професією , посадою рентгенлаборанта, що передбачена Списком №1 розділ ХІХ підрозділ 19 рентген-лаборанта.

У розділі ХІХ Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36, передбачалася посада рентгенолаборанта, у тому числі у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок) і флюрографічних кабінетах.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №461 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», яка набрала чинності з 03.08.2016р., затверджено Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

До розділу XIX ОХОРОНА ЗДОРОВ`Я Списку №1 (в редакції, чинній на час прийняття Постанови №461) включені наступні посади:

- лікарі-рентгенологи, а також лікарі, зайняті у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок);

- молодші спеціалісти з медичною освітою рентгенівських відділень (кабінетів), а також молодші спеціалісти з медичною освітою, зайняті у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок);

-рентгенолаборанти, зайняті у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок).

У свою чергу, до розділу XIX ОХОРОНА ЗДОРОВ`Я Списку №1 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України №479 від 04.07.2017 р.) включені наступні посади:

- лікарі-рентгенологи, а також лікарі, зайняті у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок).

- молодші спеціалісти з медичною освітою рентгенівських відділень (кабінетів), а також молодші спеціалісти з медичною освітою, зайняті у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок).

Враховуючи перелік посад, що включені до Списку №1 у зазначених вище редакціях, апеляційний суд зазначає, що посада рентген-лаборанта включена до Списку №1 до часу прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови №479 від 04.07.2017р.

Однак, спірними є періоди роботи на посаді рентгенлаборанта з 01.03.2000р. - 11.05.2018р.

пп.4.14 Положення про атестацію молодших спеціалістів з медичною освітою, яке затверджене Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 23.11.2007р. №742 «Про атестацію молодших спеціалістів з медичною освітою», передбачено, що робота на посадах рентгенлаборантів, технологів з рентгенологічної діагностики зараховується до стажу роботи для атестації за спеціальністю «рентгенологія».

Із змісту роз`яснення Міністерства соціальної політики України, викладеного у листі від 31.03.2017р. № 1007/9/101-17/283, щодо застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість яких дає право на пенсію за віком, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016р. № 461, згідно розділом ХІХ Охорона здоров`я вищезазначеного Списку №1 право на відповідну пенсію мають ренгенлаборанти, зайняті у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок).

Крім того, професійна назва «рентгенлаборант» міститься у Національному класифікаторі професій України ДК 003:2010, затвердженому наказом Держспоживстандарту №327 від 28.07.2010р.

Положенням про атестацію молодших спеціалістів з медичною освітою, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України №742 від 23.11.2007р. встановлено, що робота на посаді рентгенлаборантів зараховується до стажу роботи за спеціальністю «рентгенологія», що включена до номенклатури спеціальностей й молодших спеціалістів з медичною освітою, відповідно позиція Списку №1 "молодші спеціалісти з медичною освітою рентгенівських відділень (кабінетів), а також молодші спеціалісти з медичною освітою рентген лаборант інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок)" поширюється на рентген лаборантів, у разі їх зайнятості повний робочий день на роботах і в умовах передбачених цією позицією Списку.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що на ОСОБА_1 поширюється дія розділу XIX ОХОРОНА ЗДОРОВ`Я Списку №1 «…молодші спеціалісти з медичною освітою рентгенівських відділень (кабінетів…», навіть після виключення посади рентгенолаборанта з Списку №1.

Слід зазначити, що в даному конкретному випадку розділом XIX "Охорона здоров`я" Списку №1, зазначені працівники, зайняті виконанням певних робіт, без вказання їх конкретних посад, зокрема "молодші спеціалісти з медичною освітою рентгенівських відділень (кабінетів)", до яких, як вже зазначено судом раніше відноситься й посада, яку позивач обіймав у спірні періоди.

Отже, посада рентгенолаборанта рентгенівського кабінету також відноситься до посад за Списком №1, що надає право на отримання пільгової пенсії.

Виходячи з вищевикладеного, в матеріалах справи містяться довідки, в яких, зокрема, наявна інформація про характер роботи, період роботи, що зараховується до спеціального стажу; професія; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків, куди включається цей період роботи.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного час роботи ОСОБА_1 на посаді рентгенлаборанта в Комунальній 5-ій міській клінічній лікарні м. Львова у період з 01.03.2000 р. - 11.05.2018р., підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи, визначеного розділом XIX. ОХОРОНА ЗДОРОВ`Я Списку №1 «…молодші спеціалісти з медичною освітою рентгенівських відділень (кабінетів)…».

Стосовно доводів апелянта, що «право на пільгове пенсійне забезпечення повинне бути підтверджене результатами атестації робочих місць за умовами праці. Всупереч вищевказаному, долученими документами не підтверджена робота у рентгенкабінеті. Долучені накази про затвердження права на пільгову пенсію або на робоче місце ренгенлаборанта служби лікарні або працівників (по прізвищах), однак інформація про зайнятість заявника у рентгенкабінеті відсутня», колегія суддів зазначає про таке.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання, згідно Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 (надалі Порядок № 442) та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (надалі - Мінпраці) від 01 вересня 1992 року № 41 (надалі Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів, основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

В п.4 Порядку № 442 та п.п.1.5 п.1 Методичних рекомендацій, видно, що атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

ст.41 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено адміністративну відповідальність керівників суб`єктів господарювання. Порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі, якщо не проведення атестації мало своїм наслідком заподіяння шкоди здоров`ю працівнику, керівник підприємства може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за ст.271 Кримінального кодексу України.

Атестація робочих місць, відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

В п.8, п.9 Порядку № 442, видно, що проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 1, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

На підтвердження атестації робочих місць за умовами праці, в матеріалах справи міститься: протокол №1 засідання атестаційної комісії ««Комунальної 5-ї міської клінічної лікарні» від 21.10.2002 року про оцінку стану умов праці на робочому місці (рентген-кабінети лікарні), наказ «Комунальної 5-ї міської клінічної лікарні» №39 від 26 січня 2004 року про затвердження права на пільгову пенсію за списком №1 ОСОБА_1 , наказ «Комунальної 5-ї міської клінічної лікарні» №47 від 24 січня 2005 року про затвердження права на пільгову пенсію за списком №1 ОСОБА_1 , наказ «Комунальної 5-ї міської клінічної лікарні» №125 від 26 липня 2006 року про атестацію робочих місць, протокол №1 засідання атестаційної комісії «Комунальної 5-ї міської клінічної лікарні» від 17 березня 2006 року про оцінку стану умов праці на робочому місці (рентген кабінети лікарні), наказ «Комунальної 5-ї міської клінічної лікарні» №133 від 18 квітня 2007 року про затвердження права на пільгову пенсію за списком №1 ОСОБА_1 , висновок №1830 Головного управління праці та соціального захисту населення від 12.11.2007 року про результати експертизи якості атестаційних робочих місць за умовами в комунальній 5-1 міській клінічній лікарні м. Львова, наказ «Комунальної 5-ї міської клінічної лікарні» від 11.04.2011 року №102 про атестацію робочих місць, наказ «Комунальної 5-ї міської клінічної лікарні» від 05.12.11 №288а про затвердження права на пільгову пенсію за списком №1 ОСОБА_1 , протокол №1 засідання атестаційної комісії «Комунальної 5-ї міської клінічної лікарні» від 26 вересня 2011 року про оцінку стану умов праці на робочому місці, протокол №1а засідання атестаційної комісії «Комунальної 5-ї міської клінічної лікарні» від 26 вересня 2011 року про оцінку стану умов праці на робочому місці, наказ «Комунальної 5-ї міської клінічної лікарні» №288 від 05.12.2011 про затвердження права на пільгову пенсію за списком №1, карту робочого місця №9а від 20.10.2011 року, висновок №2943 про результати експертизи якості атестації робочих місць за умовами праці в «Комунальній 5-ї міській клінічній лікарні» Державної експертизи умов праці від 09.12.2011 року №14/07-12244, наказ «Комунальної 5-ї міської клінічної лікарні» від 09.03.2016 року №94 про атестацію робочих місць, наказ «Комунальної 5-ї міської клінічної лікарні» від 08.07.2016 року №194 про завершення атестації робочих місць, наказ «Комунальної 5-ї міської клінічної лікарні» від 08.07.2016 року №195 про затвердження права на пільгову пенсію за списком №1, протокол №1 засідання атестаційної комісії «Комунальної 5-ї міської клінічної лікарні» від 29 червня 2016 року про оцінку стану умов праці на робочому місці (рентген- лаборант відділення променевої діагностики), наказ «Комунальної 5-ї міської клінічної лікарні» від 04.01.2016 року №12 про допуск до роботи осіб категорії групи «А» за результатами періодичного медичного огляду та здачі екзамену з радіаційної безпеки за 2015 рік.

Зважаючи на наявні письмові докази колегія суддів відхиляє доводи апелянта за необґрунтованістю, як такі, що спростовані належними та допустимими доказами.

Додатково суд апеляційної інстанції зазначає, що аналіз зазначених норм свідчить про те, що роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов`язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме: про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я.

Крім того, роботодавець зобов`язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.

Як наслідок, атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах. Проте, розуміючи положення п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за результатами атестації робочих місць як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за не проведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера.

При цьому, на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

На підставі викладеного, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а вказала, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому, контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник. З огляду на викладене, Велика Палата Верховного Суду вказала про неправомірність дій органу Пенсійного фонду України щодо відмови позивачу у призначенні пільгової пенсії у зв`язку з відсутністю доказів проведення роботодавцем атестації робочого місця.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки суб`єкт владних повноважень в особі Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області діяв не у спосіб передбачений законами та Конституцією України.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також в п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, видно, про обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

ст.316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.229,308,310,315,316,321,322,325,329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області – залишити без задоволення, а Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року у справі № 380/10284/25 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. В. Бруновська

судді Р. Б. Хобор

Р. М. Шавель