Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 09 лютого 2026 р.
Справа: №380/14389/25
Суддя: Бруновська Надія Володимирівна
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
головуючий суддя у першій інстанції: Мричко Н.І.
10 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 380/14389/25 пров. № А/857/51207/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
головуючого судді: Бруновської Н.В.
суддів: Хобор Р.Б., Шавеля Р. М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року у справі № 380/14389/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішення,-
В С Т А Н О В И В :
15.07.2025р. ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у якому просила суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області від 15.10.2024р. № 122950002707;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити пенсію за віком відповідно до ст.115 Закону України "Про- загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з дня звернення за пенсією - 08.10.2024р.
Ухвалою від 17.07.2025р. суд першої інстанції залишив позовну заяву без руху та надав позивачу час для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду:
-доказів про дотримання строку звернення до суду або заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом з доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду з позовом;
- перекладу письмових доказів викладених іноземною мовою.
12.11.2025р. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду повернута позовна заява позивачу з підстав визначених п.1 ч.4 ст.169 КАС України. ( позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху).
Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Апелянт просить суд, Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12.11.2025р. скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність та обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновків, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
ч.1, ч.6 ст.169 КАС України, передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.160, ст.161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою від 17.07.2025р. суд першої інстанції залишив позовну заяву без руху та надав позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду:
- доказів про дотримання строку звернення до суду або заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом з доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду з позовом;
- перекладу письмових доказів викладених іноземною мовою.
26.09.2025р. ОСОБА_1 частково усунула встановлені в ухвалі від 17.07.2025р. недоліки позовної заяви, надала суду лише переклад трудової книжки.
Ухвалою суду від 29.09.2025р. продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, встановлений ухвалою суду від 17.07.2025р. на 5 днів з дня отримання копії ухвали про продовження процесуального строку для усунення недоліків, шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших поважних причин пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів, зокрема, доказів отримання оскарженого рішення.
21.10.2025р. на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій зазначила, що пропущений строк звернення до суду з цим позовом, який складає 8 місяців та 7 днів є неістотним пропуском строку звернення до суду.
23.10.2025р. Ухвалою суду продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, встановлений ухвалою суду від 17.07.2025р. на 5 днів з дня отримання копії ухвали про продовження процесуального строку для усунення недоліків.
Ухвала від 23.10.2025р. надіслана на електронну адресу позивача, зазначену при поданні позовної заяви - le-g@ukr.net.
Згідно довідкою про доставку електронного листа, документ доставлено до електронної скриньки 28.10.2025р. Враховуючи те, що ухвалою суду від 17.07.2025р. встановлений строк на усунення недоліків - 5 днів з дня отримання копії ухвали про продовження процесуального строку для усунення недоліків, останнім днем на виконання вказаної ухвали є 03.11.2025р.
Станом на 12.11.2025р. позивач вимоги ухвали не виконав, недоліки позовної заяви не усунула.
Відповідно до п.1 ч.4, ч.5 с.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Із змісту ч.2, п.7 ч.5 ст.44 КАС України видно, що на учасників справи покладається обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain; заява №11681/85), Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони у справі зобов`язані проявляти зацікавленість процесом її розгляду.
У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (заява №3236/03) Європейський суд з прав людини зауважив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
п.1 ч.4 ст.169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскільки позивач у встановлений судом строк не усунув недоліки позовної заяви, вказані в Ухвалі Львівського окружного адміністративного суду від 17.07.2025р. про залишення позовної заяви без руху, наявні підстави для повернення позовної заяви та доданих до неї документів в порядку п.1 ч.4 ст.169 КАС України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010р., заява 4909/04, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, №303-A, п.29).
У п.42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бендерський проти України» від 15.11.2007р., заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
Крім того, згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно практики Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
В ст.242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
ст.316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року у справі № 380/14389/25 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н. В. Бруновська
судді Р. Б. Хобор
Р. М. Шавель
Оригінал: reyestr.court.gov.ua