Рішення від 08 лютого 2026 р. у справі №181/1750/24 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 181/1750/24

Провадження № 2-а/185/11/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2026 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Перекопського М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департамента патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення,

встановив:

У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду в адміністративному порядку з позовом до Департамента патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення, в якому просить скасувати постанову серія ЕНА №3323302 від 23.10.2024 року по справі про адміністративні правопорушення про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КУпАП, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.

Позов обґрунтовано тим, що 23.10.2024 року інспектором 2 взводу рота УПП батальйон УПП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції Шемет Юрієм Станіславовчем було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 3323302 від 23.10.2021 року у відношенні ОСОБА_1 , згідно якої за порушення п.31.3., 31.1. ПДР, було накладено штраф у розмірі 680 грн, та з вказаною постановою позивач не погоджується, оскільки вважає, що вона винесена з порушенням чинного законодавства, тому що у розумінні діючого законодавства позивач не був водієм вищезазначеного транспортного засобу, оскільки ним не керував при складанні оскаржуваної постанови.

Відповідно до відзиву на позовну заяву представник відповідача просив залишити постанову по справі про адміністративне правопорушення від 23.10.2024 серії ЕНА №3323302 без змін, а позовну заяву без задоволення, мотивуючи тим що 23.10.2024 на вул. Курчатова біля буд. №10 у м. Дніпрі поліцейський під час патрулювання у складі наряду поліції, виявив транспортний засіб MERCEDES-BENZ, номерний знак НОМЕР_1 , технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації: кількість місць для сидіння менша, ніж зазначено у реєстраційному документі на такий транспортний засіб, та заблоковано аварійний вихід. Згідно тимчасового реєстраційного талону від 23.06.2020 ХХТ № 047551 транспортний засіб MERCEDES-BENZ, номерний знак НОМЕР_1 , має 23 місця для сидіння і 3 стоячих місця. Натомість фактична кількість місць для сидіння у такому транспортному засобі

дорівнює 20, що визнається ОСОБА_1 на 8 хвилині відеозапису з портативного відеореєстратора поліцейського, зробленого згідно Інструкції із застосування

органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають Функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026, та не заперечується у позовній заяві. Очевидно, що зменшення кількості місць для сидіння потребує демонтажу відповідного обладнання (сидінь) та пов?язаної із цим зміни конструкції такого транспортного засобу, в результаті чого безперечно змінюється його повна маса та ймовірно змінюється її розподіл за осями і центр ваги, що за правилами абзацу 9

пункту 37 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку

автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, потребує відповідного погодження.

Разом з тим відеозапис з портативного відеореєстратора поліцейського підтверджує, що аварійний вихід з транспортного засобу MERCEDES-BENZ, номерний знак НОМЕР_2 , фактично не працює, оскільки конструктивно заблоковано сидіннями, встановленими в кінці його салону.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що постановою серії ЕНА №3323302 від 23.10.2024 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн. За змістом вказаної постанови, 23.10.2024 о 09:54 м.Дніпро, вул.Курчатова, 10, водій керував ТЗ MERCEDES-BENZ, номерний знак НОМЕР_2 , що використовується для надання послуг з перевезення пасажирів за маршрутом Дніпро-Кривий Ріг та має технічні несправності, а саме кількість місць для сидіння з місцем водія становить 20, що не відповідає даним, вказаним в реєстраційних документах (23) та заблоковані аварійні виходи, чим порушив вимоги ПДР п.31.3, 31.1 ПДР України.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XII, учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.

Відповідно до п.31.1 Правил дорожнього руху, технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Відповідно до п.31.3 Правил дорожнього руху, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством:

а) у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху;

б) якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю);

в) якщо номерні знаки не відповідають вимогам відповідних стандартів;

г) у разі порушення порядку встановлення і використання спеціальних світлових і звукових сигнальних пристроїв.

За приписами ч.2 статті 121 КУпАП передбачено відповідальність за керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації.

Зі змісту приписів ст. 251, 252, 280 КУпАП суд доходить до висновку, що правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, зокрема за ч. 2 ст. 126 КУпАП, є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.

У рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі "Аллене де Рібермон проти Франції" (п.33) Європейський суд з прав людини підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Згідно із ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм доказу окремо, а також достатність і взаємний внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного зв`язок доказів у їх сукупності.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Крім наданої позивачем копії постанови серії ЕНА № 3323302 від 23.10.2024 року у справі про адміністративне правопорушення, представником надано відеозапис з портативного відеореєстратора, відовідно до якого у зазначений в постанові час, ОСОБА_1 не керував транспортним засобом MERCEDES-BENZ, номерний знак НОМЕР_2 .

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 5 ст. 77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Матеріали справи не містять доказів того, що позивач керував транспортним засобом. Відповідачем не надано доказів які вказували б на вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КУпАП.

Згідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок відповідно здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.

Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.

Обов`язок доказування вини водія у вчиненні правопорушення у сфері дорожнього руху покладено на посадову особу, яка винесла постанову про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Таким чином, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні безперечні докази того, що позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КУпАП.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ст. 247 КУпАП Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Оскільки відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, котрі б підтверджували вчинення позивачем правопорушення та правомірність притягнення його до адміністративної відповідальності, тому суд прийшов до висновку, що постанова є не законною і підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 32, 192, 242- 246,250 КАС України, суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Департамента патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення – задовольнити.

Скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3323302 від 23.10.2024 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в сумі 680,00 гривень

Провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду або через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції Національної поліції України, код ЄДРПОУ 40108646, адреса знаходження: м.Київ, вул.Федора Ернста, 3.

Суддя М. М. Перекопський