Рішення від 27 січня 2026 р. у справі №204/12994/25 — Чечелівський районний суд міста Дніпра

Справа № 204/12994/25

Провадження № 2/204/1392/26

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

49006, м. Дніпро, проспект Лесі Українки 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючої судді Чудопалової С.В.

за участю секретаря судового засідання Янчук П.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Акцент-банк» (місце знаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11), в інтересах якого діє представник Шкапенко Олександр Віталійович (місце знаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд 11) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача Акціонерного товариства «Акцент-Банк» звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором зОСОБА_1 , мотивуючи свої вимоги тим, що 15.04.2022 відповідач приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку, шляхом підписання Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг А-Банку. Відповідачу було надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40.80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. Позивач свої зобов`язання виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, відповідно до умов договору. У зв`язку із порушенням зобов`язання відповідачем, станом на 11.11.2025 останній має заборгованість у розмірі 169 410,59грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 137255,51, заборгованості за відсотками у сумі 32155,08 грн., яку позивач прохає стягнуту з відповідача разом із судовими витратами, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з відповідною позовною заявою.

Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 18.12.2025 прийнято позовну заяву, відкрито провадження та призначено цивільну справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності, проти винесення судом заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був неодноразово повідомленийу встановленому законом порядку, надав суду заяву з проханням розглядати справу у його відсутність. Крім того, 31.12.2025 надав суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що надана банком анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку від 15.04.2022, що підписана відповідачем, не містить ознак узгодження в письмовій формі умов щодо розміру кредиту, порядку його погашення, строку кредитування, розміру процентів за користування кредитом, відповідальності за неналежне виконання зобов`язань. Також вказав, що він є учасником бойових дій та інвалідом армії 2 групи, тому нарахування відсотків є незаконними та підлягають скасуванню на підставі ЗУ «Про соціальних і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». На підставі чого, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

31.12.2025 представник позивача надав суду заперечення на відзив, в обґрунтуваннях яких вказав, що надані позивачем виписки по рахункам позичальника по даній справі повністю відповідають вимогам положення про організацію бухгалтерського обліку в банкахУкраїни та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність вУкраїні», містять абсолютно всі необхідні реквізити та відповідно є належними та допустимими доказами по справі. Також виписки по рахункам та розрахунок заборгованості свідчить про тривале виконання зобов`язань за кредитним договором позичальником і активне користування кредитом, що вчергове підтверджує отримання відповідачем кредиту та наявну заборгованість. Крім того, представник позивача зазначив, що електронний підпис в договорі не може бути визнаний недійсним чи заперечуватися лише з тієї підстави що він є електронним, а не фізичним. На підставі чого, просили суд задовольнити позовну вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних обставин.

Судом встановлено, що 15.04.2022 відповідач підписав Анкету-заяву позивача про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк» та запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг.

Із наданих документів вбачається, що 15.04.2022відповідачембуло підписано електроннимпідписом, заяву позивача про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку, відповідно до якої останній погодився з тим, що дана заява разом з Умовам та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті, складають між ним і банком договір про надання банківських послуг, з умовами якого ознайомлений та згодний до його укладання.

Відповідачем також було підписано електронним підписом 15.04.2022, у відповідності з Умовами та Правилами надання банківських послуг, паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка «Зелена», за умовами якого, банком надано відповідачу кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на кредитну картку, строком на 240 місяців, із пільговою процентною ставкою 0,000001% на місяць та базовою процентною ставкою 40,8% на рік.

Відповідно до довідки за картками АТ «Акцент-Банк», ОСОБА_1 було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 та видано кредитну картку № НОМЕР_2 соком дії до березня 2028.

07.04.2023 відповідачу було встановлено та збільшено кредитний ліміт у сумі 27000,00грн., відповідно до кредитного договору № б/н від 15.04.2022, який поступово збільшувався та 12.02.2025 був збільшеній до 80 000,00 грн..

Відповідно до наданого суду розрахунку заборгованості, станом 11.11.2025, останній має заборгованість у розмірі 169 410,59грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 137255,51, заборгованості за відсотками у сумі 32155,08 грн.

Згідно з вимогами ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог ст. ст. 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Нормами ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Приписами п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Приписами ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Отже, передумовою для виникнення у позичальника обов`язку повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування ними має бути встановлений факт отримання і використання кредитних коштів відповідачкою.

За приписами ст. ст. 526, 530, 610, та ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно з вимогами ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття: як «строк договору», так і «строк (термін) виконання зобов`язання» (статті 530, 631 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Так, приписами ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

При цьому, за змістом наведеного Закону електронним підписом, тобто одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з вимогами п. 5 ч. 3 Постанови про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України, цифровий власноручний підпис - власноручний підпис фізичної особи, створений на екрані електронного сенсорного пристрою та нерозривно пов`язаний з електронним документом, підписаним цим підписом.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про те, що, підписавши вказану заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, відповідач погодився зі всіма умовами кредитування, штрафами, пеню, відсотками за користування кредитними коштами.

Так, позивачем на підтвердження своїх вимог, щодо користування відповідачем кредитними коштами позивача за кредитним договором № б/н від 15.04.2022, надано суду виписку по картковому рахунку відповідача за період з 15.04.2022 по 01.11.2025.

Вказана виписка є первинним банківським документом, а тому є належним доказом у справі.

Отже, вказаною випискою підтверджено, що відповідач користувався вказаними кредитними коштами позивача, але не повернув, а тому станом на 11.11.2025, за ним утворилась заборгованість у розмірі 169 410,59 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 137255,51 грн., заборгованості за відсотками у сумі 32155,08 грн.

Проте, відповідач умови кредитного договору № б/н від 15.04.2022своєчасно і в повному обсязі не виконував, кредит не сплачував. Таким чином відповідачем були порушені вимоги ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України та умови договору, через що виникла заборгованість за кредитом.

Розмір заборгованості за тілом кредиту у сумі 137255,51 грн.підтверджений належними та допустимими доказами.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за процентами суд зазначає наступне

Із наданих відповідачем документів вбачається, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, а також є інвалідом армії 2 групи, що підтверджується відповідними посвідченнями серії НОМЕР_3 , виданого 15.09.2020 та серії НОМЕР_4 від 21.03.2016.

У відзиві відповідач посилався те, що він відноситься до категорії осіб, які мають пільги, встановлені частиною 15 статті 14 Закону України «Про військовий і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», на підтвердження чого до відзиву додаввідповідні документи.

Разом з тим, аналізуючи відзив на позовну заяву з доданими до нього документами щодо наявності у нього як військовослужбовця пільги у виді звільнення від нарахування відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій, суд доходить таких висновків.

Пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції станом на день укладення кредитного договору) передбачено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Відповідно до абз. 5 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», особливий період це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

На підставі Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» з 18 березня 2014 року в Україні розпочався особливий період. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року, який продовжувався і діє на час розгляду справи. Тобто, введення та продовження строку воєнного стану у зв`язку із триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України було визначено в законодавчому порядку і також є особливим періодом.

Застосування приписів п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» обумовлено самим фактом наявності статусу військовослужбовця у конкретної особи, яка несе відповідальність перед фінансовою установою, їх застосування є обов`язком суду та жодним чином не обумовлено відомостями про обізнаність кредитора щодо наявності в особи спеціального статусу.

Так, відповідач надав документи, які свідчать про те, що він має статус учасника бойових дій, а також є інвалідом армії 2 групи, що брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Отже, в період виконання умов кредитного договору, укладеного 15.04.2022, а також станом на момент ухвалення судом рішення відповідач мав саме такий статус військовослужбовця Збройних Сил України, на якого поширюються пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей», тобто до відповідача не може застосовуватись відповідальність у виді штрафних санкцій за невиконання зобов`язань за користування кредитом, а також відсутній обов`язок щодо сплати процентів за користування кредитом.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, тому суд вважає можливим стягнути з відповідача заборгованість за простроченим тілом кредиту в розмірі 137 255,51 грн., а в частині стягнення з відповідача заборгованості за відсотками відмовити.

Згідно статті 4 Закону України "Про судовий збір"від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються інваліди 2 групи.

Із долучених до матеріалів справи документів вбачається, що позивач є інвалідом армії 2 групи, якому встановлено інвалідність довічно.

Отже, у суду наявні підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за позовною вимогою про стягнення заборгованості.

Керуючись ст. ст. 4,5,12,81,141, 259, 263-265, 268, 281-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості– задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , на користьАкціонерного товариства «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ: 14360080, суму заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 15.04.2022 у розмірі 137 255 (сто тридцять сім тисяч двісті п`ятдесят п`ять) гривень51 копійка.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд вважає необхідним зазначити у резолютивній частині рішення наступні дані:

Позивач –Акціонерне товариство «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ: 14360080, МФО №307770, (місцерозташування за адресою: вул. Батумська, буд. 11, м. Дніпро, 49074);

Представник позивача –Шкапенко Олександр Віталійович (адреса для листування: вул. Батумська, буд. 11, м. Дніпро, 49074);

Відповідач –ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Суддя: С.В.Чудопалова