Постанова від 07 січня 2026 р. у справі №208/15511/25 — Заводський районний суд міста Кам’янського

Суд: Заводський районний суд міста Кам’янського

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 07 січня 2026 р.

Справа: №208/15511/25

Суддя: Варибрус В. А.

справа № 208/15511/25

провадження № 3/208/258/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2026 р. м. Кам`янське

Суддя Заводського районного суду м. Кам`янського Варибрус В.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 29.12.2009 року Заводським РВ, протягом року до адміністративної відповідальності не притягався,

за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2

КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №869869 від 27.11.2025 року, -

ВСТАНОВИВ:

27.11.2025 року близько 12:00 год. гр.. ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння за місцем свого мешкання вчинив відносно свого батька умисні дії фізичного та психологічного характеру, а саме штовхав його та ображав нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода його фізичному та психологічному здоров`ю, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив що в той день син просив гроші, та отримавши відмову почав сварку, в ході якої ображав грубою нецензурною лайкою, побив його та відібрав гроші.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується його особистим підписом у протоколі, а також шляхом надсилання судових повісток за адресою місця проживання, зазначеною в протоколі про адміністративне правопорушення, будь-яких заяв чи клопотань про неможливість присутності в судовому засіданні на адресу суду надані не були.

Крім того, на офіційному сайті Заводського районного суду м. Дніпродзержинська (https://zv.dp.court.gov.ua/sud), в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справ, призначених до розгляду» з моменту призначення даної справи до розгляду були зазначені дата, час та місце слухання.

Згідно практики Європейського Суду з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003). Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним.

Відповідно до ч.2 ст.268 КУпАП, дана категорія справ до вичерпаного переліку за якими обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не відноситься, тому суддя вважає за можливе розглядати справу в його відсутності..

Вислухавши пояснення ОСОБА_2 та дослідивши матеріали справи, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Вказане підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №869869 від 27.11.2025 року, який за змістом відповідає вимогам ст.256 КУпАП, складений уповноваженою особою та в порядку, передбаченому чинним законодавством України, дії посадової особи, що його складала, особою, яка притягається до адміністративної відповідальності не оскаржувались;

- електронним рапортом, згідно якого отриману заяву та зареєстровано ЄО №25327 від 27.11.2025 року як домашнє насильство;

- письмовими поясненнями та поясненнями наданими безпосередньо у судовому засіданні потерпілим ОСОБА_2 , в яких він підтвердив обставини, викладені в протоколі.

Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Отже, докази, що містяться в матеріалах справи, суд вважає достатніми, належними та допустимим і у своїй сукупності доводять факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Згідно з ч.1 ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Згідно ст.283 КУпАП постанова суду про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 173-2 і 173-6 цього Кодексу, повинна містити обґрунтування необхідності або відсутності необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.

З урахуванням обставин вчинення адміністративного правопорушення, враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні відомості про факти вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень в минулому, зокрема щодо батька, не вбачаю підстав для застосування щодо ОСОБА_1 заходів, передбачених ст.39-1 КУпАП.

Отже, вважаю, що адміністративним стягненням, необхідним для виховання ОСОБА_1 з метою додержання законів України, поваги до правил співжиття та запобіганню вчиненню ним нових правопорушень, повинна бути міра відповідальності у виді громадських робіт в межах санкції ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Керуючись ст.173-2, 268, 283, 284 КУпАП, суддя –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді 30 годин громадських робіт.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, на користь держави - судовий збір, у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя В.А. Варибрус

Оригінал: reyestr.court.gov.ua