Постанова від 09 лютого 2026 р. у справі №320/31821/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: стягнення податкового боргу

Дата: 09 лютого 2026 р.

Справа: №320/31821/24

Суддя: Епель Оксана Володимирівна

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Горобцова Я.В. Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2026 року Справа № 320/31821/24

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Мельничука В.П., Мєзєнцева Є.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕКЛЕНД» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року у справі

за позовом Головного управління ДПС у м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕКЛЕНД»

про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

1. Головне управління ДПС у м. Києві (далі - Позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕКЛЕНД» (далі - Відповідач) в якому просило стягнути з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю ТРЕКЛЕНД» податковий борг у розмірі 501 020, 00 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у Відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом за результатами несплати узгоджених податкових повідомлень - рішень у розмірі 501 020, 00 грн.

2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року адміністративний позов було задоволено повністю.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що спірна податкова заборгованість утворилася за Відповідачем на підставі узгоджених податкових повідомлень-рішень, яке не було сплачено.

3. Не погоджуючись з таким рішенням суду, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову, якою адміністративний позов залишити без розгляду посилаючись на пропуск строку звернення до суду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Апелянт також зазначає, що податкові повідомлення-рішення, на підставі яких сформовано податковий борг, були оскаржені до суду ще у 2022 році та станом на теперішній час залишаються неузгодженими. Стверджує, що просив суд першої інстанції зупинити провадження у справі у зв`язку з викладеним вище, втім клопотання не було розглянуто судом.

Також Апелянт посилається на протиправність проведеної перевірки та податкових повідомлень-рішень №0921780902 від 13.12.2021 на суму 1 020,00 грн та №0921760902 від 13.12.2021 на суму 500 000,00 грн.

З цих та інших підстав Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято за неповно встановлених обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цілому.

4. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2025 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.

5. У строк, установлений судом, відзив на апеляційну скаргу не надходив.

6. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

7. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду - скасуванню з наступних підстав.

8. Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРЕКЛЕНД» (код ЄДРПОУ 42215400, місцезнаходження: вул. Кибальчича, буд. 13 А, м. Київ, 02183) зареєстроване в якості юридичної особи 08.06.2018, дата запису 08.06.2018, номер запису: 10671020000028861, що підтверджується витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідач взятий на облік в якості платника податків та станом на день розгляду справи судом перебуває на обліку у відповідача, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У Відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом за результатами несплати узгоджених податкових повідомлень-рішень в сумі 501 020,00 грн.

Контролюючим органом було прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0921780902 від 13.12.2021 на суму 1 020,00 грн, вказане податкове повідомлення-рішення було направлено на адресу відповідача, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення;

- №0921760902 від 13.12.2021 на суму 500 000,00 грн, вказане податкове повідомлення-рішення було направлено на адресу відповідача, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення.

Відтак податковий борг відповідача є узгодженим та становить 501 020,00 грн.

Наявність податкового боргу підтверджується також довідкою податкового органу про суму боргу, обліковими картками, розрахунком податкового зобов`язання та штрафних санкцій.

Позивачем було направлено податкову вимогу Відповідачу від 06.06.2022 №0020986-1303-2653 рекомендованим повідомленням про вручення.

9. У зв`язку несплатою Відповідачем у добровільному порядку суми боргу у розмірі 501 020,00 грн, Позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

10. Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

У п. 38.1 ст. 38 ПК України встановлено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 31.1 статті 31 ПК України передбачено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 56.11. статті 56 ПК України передбачено, що самостійно визначене платником податків податкове зобов`язання оскарженню не підлягає.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п. 58.2 ст. 58 ПК України).

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Згідно пункту 95.2 статті 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пункт 42.1 статті 42 ПК України визначає, що податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Згідно підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Висновки суду апеляційної інстанції.

11. Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що податковим законодавством регламентовано обов`язок платників податків сплачувати узгоджені суми податкових зобов`язань.

12. При цьому, ПК України визначено чітку процедуру звернення контролюючих податкових органів до суду з вимогами щодо стягнення податкового боргу платника. Обов`язковими умовами (обставини), наявність яких у своїй сукупності зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду із таким позовом, є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення податкової служби до суду із позовом про її стягнення має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; платнику надсилалась податковим органом податкова вимога і з моменту її направлення пройшло 30 днів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 826/9711/17.

13. Водночас факт узгодження грошового зобов`язання має наслідком обов`язок платника податку сплатити таке зобов`язання у встановлений законом строк. Невиконання обов`язку зі сплати узгодженого податкового зобов`язання призводить до набуття таким зобов`язанням статусу податкового боргу, що є підставою для формування та надсилання (вручення) платнику податків податкової вимоги, та, в подальшому, здійснення контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу.

Аналогічна правова позиція з цього питання викладена Верховним Судом у постанові від 01.04.2021 у справі № 826/21868/15.

14. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що заявлена Позивачем в цій справі до стягнення з Відповідача сума податкового боргу складається з податкових зобов`язань, визначених йому податковими повідомленнями-рішеннями №0921780902 від 13.12.2021 та №0921760902 від 13.12.2021, які не сплачені боржником.

15. Разом з тим, усуваючи неповноту з`ясування судом першої інстанції обставин цієї справи, апеляційний суд зазначає, що станом на момент звернення до суду з цим позовом (підписаним 06.06.2024 та зареєстрованим судом 05.07.2024) податкове зобов`язання за податковими повідомленнями-рішеннями №0921780902 від 13.12.2021 та №0921760902 від 13.12.2021 не було узгодженим, оскільки ще влітку 2022 року Позивач звернувся до суду з позовом про визнання їх протиправними та скасування (справа № 640/11918/22). Станом на теперішній час, кінцеве рішення суду у справі № 640/11918/22 по суті позовних вимог ще не прийнято.

16. Отже, станом на момент звернення до суду з позовом у цій справі та на час розгляду цієї справи в суді першої інстанції та ухвалення судом рішення (21.04.2025) ППР, на підставі яких за Відповідачем обліковується спірний податковий борг, не було узгоджене, а отже підстави для стягнення такого боргу наразі відсутні.

17. З огляду на це, колегія суддів приходить до висновку, що звернення ГУ ДПС у м. Києві до суду з позовом у цій справі про стягнення податкового боргу є передчасним.

18. З приводу тверджень Апелянта про те, що Позивач пропустив строк звернення до суду, колегія суддів зазначає, що положеннями пунктів 95.1-95.3 статті 95 і пункту 102.4 статті 102 ПК України встановлено, що контролюючий орган може звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу з платників податків із дотриманням відповідних умов, встановлених пунктом 95.2 статті 95 ПК України, які надають право на примусове стягнення податкового боргу, а також строку - 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Строк у 1095 днів є присічним для контролюючого органу, протягом і в межах якого ним можуть бути вжиті заходи щодо погашення податкового боргу, в тому числі і шляхом звернення до суду з позовом, проте, норми пункту 102.4 статті 102 ПК України не є такими, що обмежують суд у праві ухвалювати судове рішення про стягнення податкового боргу після закінчення 1095-денного строку, з вимогою про стягнення якого контролюючий орган звернувся вчасно.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 25 лютого 2020 року у справі № 1340//5767/18, від 23 грудня 2022 року у справі № 140/12235/21.

Крім того, у постанові від 23 грудня 2022 року у справі № 140/12235/21 Верховний Суд також звернув увагу на те, що Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 18 березня 2020 року, до ПК України внесено зміни. Зокрема, підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» доповнено пунктами 52-1 - 52-5. Згідно з нововведеним пунктом 52-2 законодавець установив мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня по 31 травня 2020 року та на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 березня 2020 року. Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період до 31 травня 2020 року. Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

Цим же пунктом встановлено, що на період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу (станом на час розгляду справи - абзац десятий пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України).

Законом № 591-IX до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України внесені зміни, які набрали чинності 29 травня 2020 року. Згідно з внесеними змінами слова та цифри "по 31 травня 2020 року" замінено цифрами та словами "2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)", а в абзаці восьмому - також замінено слова та цифри "до 30 березня 2020 року" - словами та цифрами "протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)".

19. Отже, станом на час звернення до суду з позовом ПК України встановив зупинення перебігу усіх строків давності, встановлених статтею 102 ПК України, на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

20. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що перебіг 1095-денного строку у межах спірних правовідносин розпочався 01 липня 2023 року після завершення дії карантину, а тому не можна вважати, що Позивачем пропущено строк для звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу.

21. Аналізуючи всі доводи апеляційної скарги, судова колегія також приймає до уваги висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

22. Згідно зі ст. 317 КАС України, Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

23. Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕКЛЕНД» підлягає задоволенню частково, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року - скасуванню, а у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕКЛЕНД» - задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року - скасувати та ухвалити постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕКЛЕНД» про стягнення податкового боргу - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Судове рішення виготовлено 10 лютого 2026 року.

Головуючий суддя О.В. Епель

Судді: В.П. Мельничук

Є.І. Мєзєнцев

Оригінал: reyestr.court.gov.ua