Постанова від 09 лютого 2026 р. у справі №420/23569/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/23569/25

Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л.Р.

Місце ухвалення: м. Одеса

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого – Лук`янчук О.В.

суддів – Бітова А. І.

– Ступакової І. Г.

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2025 року про відмову в роз`ясненні судового рішення по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕРСІОР» до Головного управління ДПС в Одеській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕРСІОР» до Головного управління ДПС в Одеській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням суду від 30.09.2025 року, яке набрало законної сили 02.12.2025 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному Реєстрі податкових накладних від 15.07.2025 № 181756 про відповідність платника податків на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕРСІОР» п.8 критеріїв ризиковості платника податку.

Зобов`язано Головне управління ДПС в Одеській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНВЕРСІОР» з переліку платників податків, які відповідають Критеріям ризиковості платника податку.

Визнано протиправними дії Державної податкової служби України щодо виключення Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕРСІОР» з Переліку платників податків, які відповідають вимогам підпункту «а» підпункту 97.2 пункту 97 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України».

Зобов`язано Державну податкову службу України включити Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНВЕРСІОР» у Перелік платників податків, які відповідають вимогам підпункту «а» підпункту 97.2 пункту 97 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України».

Визнано протиправними дії Головного управління ДПС в Одеській області щодо не прийняття податкових накладних №1/7 від 19.06.2025, №2/7 від 20.06.2025, №3/7 від 23.06.2025, №4/7 від 24.06.2025, №6/7 від 25.06.2025, №8/7 від 26.06.2025, №10/7 від 27.06.2025, №12/7 від 30.06.2025, №13/7 від 30.06.2025, поданих Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНВЕРСІОР».

Зобов`язано Головне управління ДПС в Одеській області та Державну податкову службу України прийняти та зареєструвати податкові накладні №1/7 від 19.06.2025, №2/7 від 20.06.2025 №3/7 від 23.06.2025, №4/7 від 24.06.2025, №6/7 від 25.06.2025, №8/7 від 26.06.2025 №10/7 від 27.06.2025, №12/7 від 30.06.2025, №13/7 від 30.06.2025, в Єдиному реєстрі податкових накладних за нульовою ставкою, згідно з п.п. б п. 193.1. ст. 193 Податкового кодексу України, подані Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНВЕРСІОР».

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕРСІОР» судовий збір в розмірі 3028, 00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕРСІОР» судовий збір в розмірі 30280, 00 грн. (тридцять тисяч двісті вісімдесят гривень 00 копійок).

16.12.2025 року до суду від представника ДПС надійшла заява про роз`яснення судового рішення від 30.09.2025 року.

В обґрунтування вищезазначеної заяви вказано, що резолютивна частина судового рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 по справі № 420/23569/25 в частині зобов`язання ДПС України включити ТОВ «ІНВЕРСІОР» у Перелік платників податків, які відповідають вимогам підпункту «а» підпункту 97.2 пункту 97 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України не містить чіткого зазначення, зокрема: щодо звітного місяця, протягом якого операції ТОВ «ІНВЕРСІОР» з експорту окремих видів товарів оподатковуються із застосуванням ставки, визначеної підпунктом «б» пункту 193.1 статті 193 Кодексу, тобто 0 відсотків; щодо даних, визначених п. 7 Постанови № 1216, на підставі яких має бути обрахована Частка станом на 1 число звітного місяця та/або джерела отримання таких даних саме станом на 1 число місяця, протягом якого ТОВ «ІНВЕРСІОР» має бути включений до Переліку платників.

Відсутність такого роз`яснення позбавляє ДПС України можливості виконання рішення суду по справі в частині включення ТОВ «ІНВЕРСІОР» у Перелік платників податків, які відповідають вимогам підпункту «а» підпункту 97.2 пункту 97 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України у відповідності до норм законодавства.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26.12.2025 року відмовлено у задоволенні заяви Державної податкової служби України про роз`яснення судового рішення.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, Державна податкова служба України, подало апеляційну скаргу, в якій зазначає про неповне з`ясування підстав та обставин звернення до суду з заявою, а тому просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26.12.2025 по справі №420/23569/25 та постановити ухвалу, якою справу направити до суду першої інстанції щодо розгляду заяви ДПС України щодо роз`яснення рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.10.2024 року по справі №420/23569/25.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд у резолютивній частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 зобов`язав ДПС України вчинити дію, яка за законом залежить від розрахункової величини, але не вказавши її, а в уточнені відмовив згідно оскаржуваної ухвали, Відповідач-2 позбавлений можливості виконати судове рішення по справі у спосіб, передбачений Постановою КМУ 1216, що свідчить про об`єктивну незрозумілість та помилковість оскаржуваної ухвали.

Крім того, на адресу суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, в якому заявник просить зупинити провадження у справі до набрання законної сили рішенням Верховного Суду за результатами касаційного перегляду справи.

В обґрунтування заяви вказано, що по даній справі предметом роз`яснення є судове рішення, законність та обґрунтованість якого наразі перевіряється судом касаційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, виходив з того, що порушене питання у заяві відповідача не потребує додаткового роз`яснення судового рішення щодо його виконання, адже в рішенні суду чітко вказано, що «позивачем доведено, що ним дотримувались вимоги підпункту «а» підпункту 97.2 пункту 97 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, що підтверджено листом АБ «Украгазбанк» від 26.11.2024 № 5-197/15/2240/2024. Таким чином, за сукупністю наявних у справі доказів, суд доходить висновку, що відповідачі не довели правомірність дій Державної податкової служби України щодо виключення Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕРСІОР» (код ЄДРПОУ 44842149) з Переліку платників податків, які відповідають вимогам підпункту «а» підпункту 97.2 пункту 97 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України», а тому такі дії є протиправними та заявлені позовні вимоги належать задоволенню. Відповідно до п. 9 Порядку № 1216 платники податків, у яких на 1 число звітного (податкового) місяця частка неотриманих грошових коштів за операціями з експорту окремих видів товарів, визначена у пункті 6 цього Порядку, не перевищує 20 відсотків, підлягають включенню до переліку платників податку, операції яких з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів оподатковуються протягом такого звітного (податкового) місяця із застосуванням ставки, визначеної підпунктом б пункту 193.1 статті 193 Кодексу. Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги - зобов`язати Державну податкову службу України включити Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНВЕРСІОР» (код ЄДРПОУ 44842149) у Перелік платників податків, які відповідають вимогам підпункту «а» підпункту 97.2 пункту 97 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України», є правомірними та належать задоволенню.», а тому прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про роз`яснення рішення суду.

Надаючи оцінку ухвалі суду першої інстанції колегія суддів приходить до наступного.

Так, відповідно до положень ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Положеннями ч. 2 ст. 14 КАС України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з вимогами ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Тобто, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Єдиною правовою підставою для роз`яснення судом ухваленого ним рішення є його незрозумілість, тобто наявність певних якісних недоліків, які викликають складнощі при його виконанні та застосуванні; роз`яснення судового рішення може бути здійснено судом виключно в межах позовних вимог, що розглядалися при його ухваленні, та без зміни його змісту та суті.

При цьому в заяві про роз`яснення рішення заявник має зазначити, що саме в резолютивній частині судового рішення є незрозумілим, у чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.

Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Роз`яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 27.02.2019 у зразковій справі № 806/3265/17.

Отже, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Дослідивши зміст рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 року, про роз`яснення якого просить відповідач, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначене судове рішення є зрозумілим, оскільки не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо його розуміння.

При цьому, колегія суддів зазначає, що рішення є чітким, зрозумілим та належним чином вмотивованим з посиланням на відповідні норми чинного законодавства України.

Доводи, на яких ґрунтується, подана відповідачем, заява про роз`яснення судового рішення, на переконання суду, є фактично зверненням до суду за вирішенням процесуальних питань, що пов`язані із виконанням судового рішення, наданням правових порад щодо дій заявника після ухвалення судового рішення, що з огляду на викладене вище, не відповідає меті роз`яснення, а отже у межах процедури роз`яснення судового рішення є неможливим.

Отже зміст заяви про роз`яснення судового рішення свідчить про те, що заявник просить не роз`яснити рішення суду по справі в розрізі ст. 254 КАС України, а просить встановити спосіб і порядок його виконання в частині зобов`язання ДПС України включити ТОВ «ІНВЕРСІОР» у Перелік платників податків, які відповідають вимогам підпункту «а» підпункту 97.2 пункту 97 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України».

Згідно з висновками, що сформульовані у рішенні ЄСПЛ «BALAN v. The Republic of Moldova (No. 2)» (заява № 49016/10), яке головним чином стосується встановлення правомірності роз`яснення судового рішення, Суд зобов`язаний не допускати порушення принципу правової визначеності під час розгляду заяви про роз`яснення судового рішення. У цій справі ЄСПЛ вказав, що роз`яснення рішення, яке в результаті фактично змінює спосіб його виконання, виходить за межі звичайного тлумачення чи виправлення канцелярських або судових помилок, що має наслідки, несумісні з принципом юридичної визначеності, гарантовані статтею 6 Конвенції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для роз`яснення рішення суду від 30.09.2025 року.

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Щодо клопотання про зупинення провадження у справі, то колегія суддів зазначає, що зупинення провадження у справі про роз`яснення судового рішення у разі його оскарження до касаційної інстанції (КАС України) безпосередньо як підстава не передбачено.

Згідно зі ст. 236 КАС України, суд має право зупинити провадження у разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

Таким чином, просто факт подання касаційної скарги на рішення суду не зупиняє розгляд заяви про його роз`яснення, якщо це не перегляд у касаційному порядку палатою чи ВП ВС, а отже клопотання задоволенню не підлягає.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала - без змін.

Керуючись ст.ст. 236, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

У задоволенні заяви про зупинення провадження у справі – відмовити.

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2025 року про відмову в роз`ясненні рішення суду від 30.09.2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 10 лютого 2026 року.

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А. І. Бітов

Суддя: І. Г. Ступакова