Рішення від 09 лютого 2026 р. у справі №480/52/25 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2026 року м. Суми Справа № 480/52/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Сидорука А.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовною заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до відповідачів: 1. Міністерства оборони України; 2. Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум; третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Суть спору. Позиції сторін. Заяви сторін. Процесуальні дії суду.

Позивачі є дружиною та матір`ю військовослужбовця, який загинув. Позивачі звернулись до другого відповідача через ІНФОРМАЦІЯ_2 (надалі - ТЦК) із заявами про виплату їм одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 № 168 (надалі - Постанова). Рішенням другого відповідача їм було відмовлено у виплаті грошової допомоги. На переконання позивачів, таке рішення є протиправним, оскільки прийнято необ`єктивно.

Тому позивачі звернулись до суду з позовною заявою, в якій просять суд: визнати протиправною бездіяльність першого відповідача, яка полягає у не призначенні та не виплаті позивачам одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою, в розмірі 7500000 грн кожній, викладеної у витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 25.10.2024 за № 32/в; зобов`язати першого відповідача призначити та виплатити позивачам, одноразову грошову допомогу, передбачену Постановою, виходячи з розміру 0,5 частини 15000000 грн в сумі 7500000 грн кожній, з урахуванням раніше виплачених сум.

Судом було відкрито провадження 08.01.2025.

Перший відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що другим відповідачем було правомірно прийнято спірне рішення про відмову у виплаті допомоги. Загибель військовослужбовця є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного сп`яніння, що має формальний склад правопорушення, передбаченого нормою ст.172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Позивачі подали до суду відповідь на відзив, в якій зазначають, що загибель військовослужбовця пов`язана із захистом Батьківщини і не є наслідком вчинення дій у стані алкогольного спґяніння або вчинення ним адміністративного правопорушення.

16.01.2026 судом було виправлено описку в ухвалі від 08.01.2025 щодо коду ЄДРПОУ відповідачів. Судом було залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів. Витребувано у відповідачів та третьої особи докази. Вимоги ухвали виконано третьою особо та відповідачем. 30.01.2026 позивач надав пояснення у справі.

Встановлені судом фактичні обставини.

Позивачі є матір`ю та дружиною ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвами про народження та про одруження.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть.

У висновку експерта від 23.10.2023 № 214 (надалі - Висновок експерта) зазначено, що при судово-медично-токсикологічній експертизі м`язів трупа ОСОБА_3 знайдено етиловий спирт в концентрації 2,4%. Така концентрація етилового спирту в крові при жітті могла відповідати середньому ступеню алкогольного сп`яніння. Смерть наступила більше ніж за 24 години до моменту дослідження трупа в морзі, про що свідчить ступінь розвитку ранніх трупних явищ.

За фактом смерті ОСОБА_3 було проведене службове розслідування, про що складено акт (надалі - Акт), затверджений 21.11.2023 командиром Військової частини НОМЕР_1 .

У пунктах 3.6-3.8 Акту зазначено, що відповідно до журналу бойових дій Військової частини НОМЕР_1 зафіксовано 23.09.2023 о 21 год. 20 хв. влучання ворожого БПЛА у житловий будинок АДРЕСА_1 . Відповідно до виписного лікарського свідоцтва про смерть від 26.09.2023 № 214 Сумського обласного бюро судово-медичної експертизи про причину смерті, причина смерті ОСОБА_3 - ушкодження внаслідок бойових дій від інших вибухів та осколків. В Акті міститься посилання на Висновок експерта. У пунктах 5.1-5.2 Акту зазначено загибель ОСОБА_3 пов`язана із захистом Батьківщини, алкогольне сп`яніння не стало основою причиною загибелі, а також загибель не є наслідком вчинення дій у стані алкогольного сп`яніння.

21.11.2023 командиром Військової частини НОМЕР_1 прийнято наказ № 173 (надалі - Наказ), в якому підтверджено висновки Акту.

Згідно з витягом з протоколу засідання штатної 12 Регіональної військово-лікарської комісії від 22.04.2024 № 1349 смерть ОСОБА_3 сталася внаслідок травми, пов`язаної з проходженням військової служби.

Позивачі 02.07.2024 звернулись до ІНФОРМАЦІЯ_4 із двома заявами про виплату їм одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою № 168. Такі заяви було передано до третьої особи, що не заперечується сторонами.

Листом від 09.07.2024 третя особа направила Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України висновок, в якому зазначено, що керівництво третьої особи вважає, що позивачі не мають права на одержання одноразової грошової допомоги. До зазначеного висновку було долучено: заяви позивачів про виплату допомоги; доповідь про результати роботи щодо встановлення повного кола осіб, яку моужть звернутися за допомогою; свідоцтва про смерть військовослужбовця; витягів з наказів про виключення військовослужбовця зі списків особового складу у зв`язку з загибеллю та про виплати родичам військовослужбовця; грошового атестату військовослужбовця; виятгу з протоколу ВЛК від 22.04.2024; акту службового розслідування та висновку експерта № 214.

За результатами розгляду вказаних документів другим відповідачем було прийнято спірне рішення про відмову позивачам у виплаті допомоги, яке оформлене протоколом засідання комісії від 25.10.2024 № 32/в. У п.4 цього рішення зазначено, що згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 загинув від ушкоджень внаслідок військових дій. Згідно п.3.8 Акту та Висновку експерта, при судово-медично-токсикологічній експертизі трупа ОСОБА_3 знайдено етиловий спирт в концентрації в крові 2,4%. Виплата допомоги не здійснюється, якщо загибель військовослужбовця є наслідом вчинення адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного сп`яніння.

Висновки суду та їх мотиви.

Спірні правовідносини врегульвано Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (надалі - Закон), Постановою, а також Порядком і умовами призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, які затверджені наказом Міністра оборони України від 25.01.2023 № 45 (надалі - Порядок), в редакціях чинних на момент реалізації позивачами прав - 02.07.2024.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовців гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

У випадках, зазначених у підп.1-3 п.2 ст.16-1 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у п.4 цієї статті. У разі відсутності особистого розпорядження або за наявності неохопленої розпорядженням частки розміру одноразової грошової допомоги право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги (її частки) мають особи, визначені у п.4 цієї статті, у рівних частках. До членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підп.1-3 п.2 ст.16 цього Закону, належать: вдова; батьки загиблої (особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (частини 1, 3 та 4 Закону).

Частиною 3 ст.16-2 Закону передбачено, що розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України з урахуванням такого: розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби, не може становити менше 15 мільйонів гривень; розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується в інших випадках, передбачених підп.2 і 3 п.2 ст.16 цього Закону, визначається відповідно до абз.2 підп."а" п.1 цієї статті.

Відповідно до п.2 Постанови особам, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовців, а також їх смерті внаслідок поранення, отриманого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини не пізніше ніж через один рік після поранення виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 млн. гривень. Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період воєнного стану під час виконання ним обов`язків військової служби не може становити менше 15 млн. гривень. Розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується в інших випадках визначається відповідно до абз.2 підп."а" п.1 ст.16-2 Закону.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України. Міністерство оборони України, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки безоплатно в порядку електронної взаємодії отримують необхідну інформацію від державних органів, які є власниками (розпорядниками, держателями, володільцями, адміністраторами тощо) інформаційних (автоматизованих), інформаційно-комунікаційних, комунікаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, у тому числі з Єдиного державного демографічного реєстру, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, Єдиного державного реєстру судових рішень, Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім`ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів тощо, про осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги (частини 6-7 ст.16-3 Закону).

Частиною 1 ст.16-4 визначено виключний перелік підстав не здійснення виплати одноразової грошової допомоги, а саме, якщо загибель військовослужбовця є наслідком: вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Отже, у разі загибелі військовослужбовця його матері та вдові виплачується одноразова грошова допомога у рівних частках. Закон передбачає виключний перелік обставин, за яких виплата не здійснюється. Тому основним питанням у даній справі є питання стосовно того, чи обґрунтованих висновків дійшов відповідач, оцінюючи наявність таких обставин. Суд зазначає, що відповідач дійшов необґрунтованих висновків.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, в тому числі: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Суд зазначає, що відповідач у спірному рішенні не надав належної оцінки Висновку експерта, у якому зазначено, що концентрація спирту у крові загиблого військовослужбовця могла відповідати середньому ступеню алкогольного сп`яніння. У Висновку не стверджується про перебування особи у стані алкогольного сп`яніння. Смерть наступила більше ніж за 24 години до моменту дослідження трупа в морзі, про що свідчить ступінь розвитку ранніх трупних явищ.

Також відповідач не надав оцінки результатам розслідування, які зафіксовано в Акті та Наказі, а саме стосовно того, що загибель військовослужбовця пов`язана із захистом Батьківщини, алкогольне сп`яніння не стало основою причиною загибелі, а також загибель не є наслідком вчинення дій у стані алкогольного сп`яніння. Відповідач не оцінив і не обґрунтував, чому він відхиляє такі докази.

Крім того, відповідач не оцінив того, чи могли вплинути певні ліки та стан тіла загиблого на момент проведення експертизи на стан концентрації спирту в крові загиблого, а також чи могла така концентрація спирту утворитись у результаті процесів розкладання трупа між моментом смерті до проведення експертизи, з урахуванням розвитку ранніх трупних явищ. Також не є обгрунтованим, чому Висновок експерта про можливість, а не факт сп`яніння загиблого відповідач констатує саме як факт сп`яніння.

Суд звертає увагу, що логічним є оцінка вказаних фактів, оскільки експерт однозначно не стверджував про стан сп`яніння, а Висновок експерта став основним доказом, який оцінював відповідач.

Також відповідач не врахував того, що відносно загиблого військовослужбовця відсутні докази вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого нормою ст.172-20 КУпАП. Не обґрунтував і відповідач того аргументу, які саме дії військовослужбовця були вчинені у стані сп`яніння, про яке стверджує відповідач.

Отже, відповідач необ`єктивно оцінив ситуацію, без врахування вісх обставин, а також принципу верховенства права, оскільки у спірній ситуації необґрунтовано зайняв правову позицію проти загиблого військового, який воював за Батьківщину і загинув. Відповідач не обґрунтував своє рішення, оскільки у рішенні зазначено норми закону про не здійснення допомоги у разі загибелі військовослужбовця, яка є наслідом вчинення адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного сп`яніння. Натомість відповідач у спірному рішенні таких фактів відносно загиблого не встановив. Доказів спростування такого не надав. Така формальна поведінка відносно військового, який загинув та його сім`ї, на переконання суду, є несправедливою.

Отже, суд дійшов висновку, що п.4 спірного рішення другого відповідача не відповідає критеріям правомірності рішення, які встановолені нормою ч.2 ст.2 КАС України, є протиправним. Тому вказаний пункт рішення скасовується судом. Крім того, суд виходить за межі позовних вимог та зобв`язує другого відповідача повторно розглянути заяви позивачів.

Суд звертає увагу, що відповідно до пунктів 4.3, 4.4 розділу ІV Порядку на розгляд комісії для виплати особам одноразової грошової допомоги, окрім заяв для виплати допомоги, подається висновок та відповідний пакет документів. Тому у контексті даного спору, заявами позивачів є, в тому числі, надані на розгляд комісії висновок третьої особи та відповідний пакет документів. Всі вказані документі і повинні враховуватись і оцінюватись при повторному розгляді заяв позивачів.

У задоволенні вимог призначити та виплатити позивачам одноразову грошову допомогу, то суд відмовляє, оскільки вказані вимоги є передчасними. Відповідач ще не оцінював всі факти, яким судом була надана оцінка у цій справі, повноваження щодо чого належать виключно другому відповідачу.

Отже, позовні вимоги задовольняються судом частково.

Судові витрати.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, даний спір виник внаслідок неправомірного рішення другого відповідача, який входить у структуру першого відповідача, що є юридичною особою та має рахунок в органах казначейства, а також те, що в матеріалах справи відсутні докази понесення позивачами інших судових витрат, окрім судового збору у сумі 2422,40 грн, з розрахунку 1211,20 х 2, то суд стягує судовий збір саме з першого відповідача на користь позивачів судовий збір.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 ОСОБА_4 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати п.4 рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого протоколом засідання від 25.10.2024 № 32/в.

3. Зобов`язати Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум повторно розглянути заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 02.07.2024 про виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 № 168.

4. У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з Міністерства оборони України (проспект Повітряних сил України, 6, Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022) за рахунок бюджетних асигнувань 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 (двадцять) коп. витрат судового збору.

6. Стягнути на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) з Міністерства оборони України (проспект Повітряних сил України, 6, Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022) за рахунок бюджетних асигнувань 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 (двадцять) коп. витрат судового збору.

7. Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

8. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.І. Сидорук