Рішення від 08 лютого 2026 р. у справі №640/10531/19 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2026 рокусправа № 640/10531/19

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гулкевич І.З., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Паритет-Тойс” до Головного управління Держпродсподивслужби в м. Києві про визнання протиправним та скасування постанови і рішення,-

встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариства з обмеженою відповідальністю “Паритет-Тойс” до Головного управління Держпродсподивслужби в м. Києві, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві про накладення штрафних санкцій від 03.04.2019 року № 87;

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 22.03.2019 року № 04.1-029.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що за результатами проведеної відповідачем планової перевірки характеристик продукції позивача виявлено порушення норм технічних регламентів, що призвело до накладення штрафних санкцій на позивача та прийняття оскаржуваних рішень. Позивач не погоджується з висновками перевірки та накладеним штрафом, оскільки вважає, що його продукція відповідала встановленим нормативам для продукції. Стосовно оскаржуваних рішень про внесення змін чи скасування рішень представник позивача зазначив, що зважаючи на відповідність продукції позивача вимогам законодавства України, що підтверджується доказами у справі, протиправність застосованих обмежувальних (корегувальних) заходів, включаючи процесуальні порушення їх застосування, протиправним та таким, що підлягає скасуванню, є рішення про внесення змін чи скасування рішень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив проти задоволення позовних вимог, виходячи з того, що при проведенні перевірки уповноваженими особами відповідача виявлено факт введення в обіг продукції, яка не відповідає технічному регламенту, а саме, на поставленому товарі, наявні два знаки відповідності (маркування), що є порушенням чинного законодавства, крім того, підстави звільнення від відповідальності за виявлене порушення чітко визначенні у чинному законодавстві, а позивачем не доведено жодної з таких підстав, тому до останнього правомірно застосовано покарання у вигляді штрафу.

На виконання Закону України “Про внесення зміни до пункту 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду” та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399 передано судові справи Львівському окружному адміністративному суду

За результатами автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Львівського окружного адміністративного суду Гулкевич І.З.

Ухвалою суду від 17.03.2025 прийнято справу до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.

Представником відповідача надано додаткові пояснення, в яких зазначає, що при проведенні перевірки уповноваженими особами відповідача виявлено факт введення в обіг продукції, яка не відповідає технічному регламенту, а саме, на поставленому товарі, наявні два знаки відповідності (маркування), що є порушенням чинного законодавства, крім того, підстави звільнення від відповідальності за виявлене порушення чітко визначенні у чинному законодавстві, а позивачем не доведено жодної з таких підстав, тому до останнього правомірно застосовано покарання у вигляді штрафу.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Паритет-Тойс” (далі підприємство) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 34761734.

Відповідно до листа Держпродспоживслужби України від 09.02.2018 №Д-151/2049-18, наказу Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві від 07.03.2019 №1223 та направлення на проведення перевірки від 07.03.2019 року №1014, в період з 19.03.2019 по 20.03.2019 Головним управлінням проведено позапланову невиїзну поєднану з виїзною перевірку характеристик продукції: дитяча пластикова іграшка BeBeLino Пірамідка “Пуцьвірінки” ТМ TOYSLAB, артикул 57078, дата виготовлення 07.2017 на відповідність вимогам Технічних регламентів, дія яких розповсюджується на зазначену продукцію, Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції”.

Під час проведення позапланової перевірки характеристик продукції, зазначеної в п.1 таблиці акту перевірки (дитяча пластикова іграшка BeBeLino Пірамідка “Пуцьвірінки” ТМ TOYSLAB, артикул 57078, дата виготовлення 07.2017), що реалізується ТОВ “Паритет Тойс” з`ясовувалось питання щодо невідповідності продукції встановленим вимогам технічних регламентів, а саме: реалізація продукції, щодо якої неналежно застосовано знак відповідності технічним регламентам, а саме: на пакуванні іграшки нанесено подвійне зображення номеру органу з оцінки відповідності 011 та без зазначення номеру органу з оцінки відповідності.

ТОВ “Паритет Тойс” в межах перевірки кваліфікується, як особа, що ввела продукцію в обіг.

В ході перевірки ТОВ “Паритет Тойс” надало наступні документи та матеріали:

декларацію про відповідність №UA.011.D.00065-16 від 02.02.2016;

сертифікат перевірки типу №UA.TR.011.00016-16 від 02.02.2016;

висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 29.01.2016 №05.03.02-03/1780;

фотографії іграшок;

підтверджуючу документацію, що введення в обіг на території України дитячої пластикової іграшка BeBeLino Пірамідка “Пуцьвірінки” ТМ TOYSLAB, артикул 57078, дата виготовлення 07.2017.

За результатами перевірки Головним управлінням складено акт перевірки характеристик продукції від 20 березня 2019 року №1223/37.

Позивачем подано заперечення на акт перевірки характеристик продукції.

На підставі акту перевірки характеристик продукції відвід 20.03.2019 №1223/37 складено протокол від 20 березня 2019 року №1223/37 Про виявлені порушення вимог статті 44 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” та статті 15 Закону України “Про загальну безпечність нехарчової продукції”.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 22 березня 2019 року №04.1-0291, згідно якого застосовано обмежувальний (корегувальний) захід, який полягав в обмежені надання продукції на ринку шляхом усунення формальної невідповідності - що вказана в пункті 1 таюблиці акта перевірки №1223/37 від 20.03.2019.

Згідно рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, суб`єкту господарювання надано термін на усунення виявлених порушень до 05 серпня 2019 року.

На підставі вищевказаних висновків перевірки характеристик продукції, Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві було винесено:постанову про накладення штрафних санкцій від 03.04.2019 №87 у розмірі 8500 грн за п.2 ч.2 ст.44 порушення вимог Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” -введення в обіг продукції, іграшка BeBeLino Пірамідка “Пуцьвірінки” ТМ TOYSLAB, артикул 57078, дата виготовлення 07.2017, яка не відповідає встановленим вимогам.

Не погоджуючись із рішенням про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 22 березня 2019 року №04.1-0291 та постановою про накладення штрафних санкцій №87 від 03.04.2019, позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів. Таким чином, контроль за якістю і безпечністю продукції гарантується державою, а право на безпечність та якість продукції є конституційним правом людини.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року № 667 (далі - Положення № 667), Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.

Основними завданнями Держпродспоживслужби, серед іншого, є здійснення ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності (пп. 4 п. 3 Положення №667).

Згідно із підпунктом 7 пункту 4 Положення №667 Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань у сфері здійснення державного ринкового нагляду: проводить перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирає зразки продукції та забезпечує проведення їх експертизи (випробування); приймає у випадках та порядку, визначених законом, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, здійснює контроль стану виконання суб`єктами господарювання цих рішень; вживає у порядку, визначеному законом, заходів до притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні встановлених вимог.

За змістом пункту 7 цього ж Положення, Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Згідно з частиною 1 Положення про Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, місті Києві, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12.04.2017 №209, Головне управління Державної служби безпеки України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів в області, в місті Києві є територіальним органом Держпродспоживслужби та їй підпорядковане.

Частиною третьою цього ж положення визначено, що завданням Головного управління є реалізація повноважень Держпродспоживслужби на території відповідної адміністративно - територіальної одиниці.

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції визначено Законом України від 02 грудня 2010 року №2735-VI “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” (далі - Закон № 2735-VI).

Відповідно до статті 1 Закону № 2735-VI неналежне застосування знака відповідності технічним регламентам - порушення правил застосування і нанесення знака відповідності технічним регламентам, встановлених законодавством; державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.

Згідно зі статтею 10 Закону №2735-VI ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему. Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об`єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об`єктами технічних регламентів.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 11 Закону №2735-VI з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності, зокрема, проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування).

Згідно зі статтею 23 Закону №2735-VI під час проведення перевірок характеристик продукції проводиться перевірка документів, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, за результатами яких приймається рішення про відбір та експертизу (випробування) зразків продукції, про що зазначається в акті, підготовленому відповідно до вимог статті 23-1 цього Закону. При проведенні перевірок характеристик продукції органи ринкового нагляду враховують ступінь ризику, який може становити відповідна продукція, а також відомості, що містяться у зверненнях споживачів (користувачів) про захист їх права на безпечність продукції, та іншу інформацію щодо продукції. Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції. Предметом таких перевірок є характеристики продукції певного виду (типу), категорії та/або групи. Під час проведення перевірок продукції певного виду (типу), категорії та/або групи забороняється перевіряти продукцію іншого виду (типу), категорії та/або групи. У разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції органом ринкового нагляду прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо продукції певного виду (типу), категорії та/або групи, що є предметом перевірки, такі заходи мають бути вжиті суб`єктами господарювання щодо всіх одиниць продукції певного виду (типу), категорії та/або групи, які надаються на ринку та є небезпечними, становлять ризик та/або не відповідають встановленим вимогам. Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до цього Закону. У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та направлення видаються і оформлюються невідкладно.

Під час перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії) та інформація: 1) декларація про відповідність; 2) супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією); 3) загальний опис продукції, а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом; 4) документи щодо системи якості чи системи управління якістю; 5) висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції; 6) документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (товарно-супровідна документація або договори). Орган ринкового нагляду має право вимагати надання таких документів лише в обсязі, що необхідний для встановлення ланцюга постачання продукції; 7) документи і матеріали щодо стану виконання суб`єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб`єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання; 8) повідомлення та інша інформація, надана суб`єктами господарювання, митними органами, органами з оцінки відповідності згідно з положеннями цього Закону та Закон України “Про загальну безпечність нехарчової продукції”.

Посадова особа, яка здійснює ринковий нагляд, перед початком перевірки зобов`язана роз`яснити суб`єкту господарювання, продукція якого перевіряється, порядок оскарження рішень, приписів, дій та бездіяльності органів ринкового нагляду та їх посадових осіб. У разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, орган ринкового нагляду на підставі наданих суб`єктом господарювання документів, передбачених пунктами 1 і 6 частини сьомої цієї статті, вживає заходів щодо визначення виробника такої продукції або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, особи, яка поставила відповідному суб`єкту господарювання цю продукцію, а також всіх осіб, яким відповідний суб`єкт господарювання поставив таку продукцію. Після визначення виробника або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, орган ринкового нагляду розпочинає проведення перевірки характеристик такої продукції в її виробника або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, та визначає всю послідовність суб`єктів господарювання в ланцюгу постачання такої продукції.

Як вбачається із частин першої та третьої статті 29 Закону №2735-VI, у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами. Орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо усунення формальної невідповідності, якщо цей орган встановить будь-яку таку невідповідність: знак відповідності технічним регламентам було нанесено з порушенням вимог, визначених у відповідному технічному регламенті; не було нанесено знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено відповідним технічним регламентом; не було складено декларацію про відповідність або декларація про відповідність (її копія чи спрощена декларація про відповідність) не супроводжує продукцію, якщо це передбачено відповідним технічним регламентом; декларацію про відповідність було складено з порушенням вимог; органу ринкового нагляду не надано доступу до технічної документації або вона є неповною; вчинено інші порушення встановлених вимог, визначені у відповідному технічному регламенті як формальна невідповідність.

Правові та організаційні засади розроблення, прийняття та застосування технічних регламентів і передбачених ними процедур оцінки відповідності, а також здійснення добровільної оцінки відповідності визначені Законом україни від 15 січня 2015 року №124-VIII “Про технічні регламенти та ознаку відповідності” (далі - Закон №124 — VIII).

Відповідно до статті 1 Закону №124 — VIII введення в експлуатацію - використання продукції за її призначенням споживачем (користувачем) в Україні в перший раз; введення в обіг - надання продукції на ринку України в перший раз; знак відповідності технічним регламентам - маркування, за допомогою якого виробник вказує, що продукція відповідає застосовним вимогам, визначеним у технічних регламентах, якими передбачене нанесення цього маркування; надання на ринку - будь-яке платне або безоплатне постачання продукції для розповсюдження, споживання чи використання на ринку України в процесі здійснення господарської діяльності; розповсюдження - надання продукції на ринку після введення її в обіг; розповсюджувач - будь-яка інша, ніж виробник або імпортер, фізична чи юридична особа в ланцюгу постачання продукції, яка надає продукцію на ринку; технічний регламент - нормативно-правовий акт, в якому визначено характеристики продукції або пов`язані з ними процеси та методи виробництва, включаючи відповідні адміністративні положення, додержання яких є обов`язковим. Він може також включати або виключно стосуватися вимог до термінології, позначень, пакування, маркування чи етикетування в тій мірі, в якій вони застосовуються до продукції, процесу або методу виробництва; Терміни користувач , ланцюг постачання продукції, постачання продукції , суспільні інтереси вживаються у значенні, наведеному в Законі України “Про загальну безпечність нехарчової продукції”.

Згідно зі статтею 11 Закону №124 — VIII продукція, що вводиться в обіг, надається на ринку або вводиться в експлуатацію, а згідно з деякими технічними регламентами - також продукція, що виготовляється та/або вводиться в експлуатацію виробником для використання у власних цілях, повинна відповідати вимогам усіх чинних технічних регламентів, які застосовуються до такої продукції, крім випадків, визначених у статті 12 цього Закону та у відповідних технічних регламентах.

Відповідно до статті 29 того ж Закону у випадках, визначених у технічних регламентах, на продукцію та/або на інші об`єкти, що зазначені в таких технічних регламентах (табличку з технічними даними, пакування, супровідні документи тощо), повинен наноситися знак відповідності технічним регламентам. Нанесенням знака відповідності технічним регламентам на продукцію вважається також нанесення цього знака на будь-який інший, ніж сама продукція, об`єкт згідно з правилами та умовами нанесення зазначеного знака.

Стаття 30 Закону №124 — VIII передбачає, що знак відповідності технічним регламентам повинен наноситися лише виробником або його уповноваженим представником. Знак відповідності технічним регламентам повинен наноситися лише на продукцію, для якої його нанесення передбачене конкретними технічними регламентами, та не повинен наноситися на будь-яку іншу продукцію. Виробник шляхом нанесення знака відповідності технічним регламентам ним самим або його уповноваженим представником вказує на те, що він бере на себе відповідальність за відповідність продукції всім застосовним вимогам, визначеним у відповідних технічних регламентах, якими передбачене нанесення знака відповідності технічним регламентам. Знак відповідності технічним регламентам повинен бути єдиним маркуванням, що засвідчує відповідність продукції застосовним вимогам, визначеним у відповідних технічних регламентах, якими передбачене нанесення знака відповідності технічним регламентам. Нанесення на продукцію інших маркувань, знаків або написів, які можуть вводити в оману третіх осіб щодо значення чи форми знака відповідності технічним регламентам, забороняється. Будь-яке інше маркування може бути нанесене на продукцію за умови, що це не вплине негативно на видимість, розбірливість та значення знака відповідності технічним регламентам.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року №1184 затверджено Правила та умови нанесення знака відповідності технічним регламентам.

Згідно з приписами Правил №1184 знак відповідності технічним регламентам (далі - знак відповідності) наноситься на продукцію або на її табличку з технічними даними таким чином, щоб він був видимим, розбірливим і незмивним. У разі коли це є неможливим або невиправданим через характер продукції, знак відповідності наноситься на пакування та на супровідні документи, якщо такі документи передбачені відповідним технічним регламентом. Знак відповідності наноситься перед уведенням продукції в обіг. Знак відповідності може супроводжуватися піктограмою або будь-яким іншим знаком, що вказує на особливий ризик або використання. Знак відповідності супроводжується ідентифікаційним номером призначеного органу з оцінки відповідності, якщо такий орган був залучений на етапі контролю виробництва, у форматі UA.TR.YYY або YYY, де: UA - умовне позначення України латинськими літерами; TR - умовне позначення, яке означає, що орган з оцінки відповідності призначено на виконання робіт з оцінки відповідності вимогам технічних регламентів; YYY - ідентифікаційний номер призначеного органу з оцінки відповідності. Ідентифікаційний номер призначеного органу з оцінки відповідності наноситься таким органом або за його вказівкою виробником чи уповноваженим представником.

Разом з тим, суд зауважує, що на час здійснення поставки іграшок був чинним Технічний регламент безпечності іграшок, затверджений постановою КМУ від 11 березня 2013 року №515 (далі - Технічний регламент №515), який містив вимоги щодо необхідності нанесення на продукцію найменування, торговельної марки, адреси виробника та імпортера, а також нанесення на етикетці (ярлику) або пакуванні знаку відповідності технічним регламентам.

У пункті 9 вказаного регламенту зазначено, що виробники повинні забезпечувати нанесення на іграшках найменування, типу, номера партії, серійного номера чи номера моделі або іншого елемента, що дає змогу їх ідентифікувати, а в разі, коли розмір або характер іграшки не дає змоги нанести зазначені дані на іграшку, необхідна інформація зазначається на пакуванні або в документі, що додається до іграшки.

Згідно з вимогами пункту 10 Технічного регламенту № 515 виробники зобов`язані зазначати власне найменування, зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг) та адресу на іграшці, а якщо це неможливо, на її пакуванні або в документі, що додається до іграшки.

Відповідно до вимог пункту 16 Технічного регламенту № 515 імпортери повинні вводити в обіг на ринку України лише іграшки, які відповідають вимогам, установленим цим Технічним регламентом та санітарними нормами.

Імпортери зобов`язані зазначити своє найменування чи зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг) та адресу на іграшці, а якщо це неможливо, - на її пакуванні або в документі, що додається до іграшки (п. 18 Технічного регламенту № 515).

Пунктом 22 Технічного регламенту №515 передбачено, що імпортери, які мають підстави вважати, що іграшка, яку вони ввели в обіг, не відповідає вимогам, установленим у цьому Технічному регламенті, зобов`язані негайно вжити обмежувальних (корегувальних) заходів, необхідних для приведення такої іграшки у відповідність з установленими вимогами, вилучення її з обігу та/ або відкликання.

Пунктом 25 Технічного регламенту № 515 передбачено, що перед наданням іграшки на ринку розповсюджувачі зобов`язані перевірити наявність національного знака відповідності на іграшці, необхідних документів, інструкцій та інформації про безпечність, які складаються згідно з вимогами законодавства про мови, а також виконання виробником та імпортером вимог, установлених пунктами 9, 10 і 18 цього Технічного регламенту.

Пунктом 47 Технічного регламенту №515 передбачено, що інше, крім національного знака відповідності, маркування може бути нанесене на іграшку за умови, що воно не вплине негативно на видимість, розбірливість та розуміння національного знака відповідності.

Згідно з вимогами пункту 49 Технічного регламенту №515 іграшки, на які нанесено національний знак відповідності, вважаються такими, що відповідають вимогам цього Технічного регламенту.

Аналіз змісту вищевказаних Технічних регламентів свідчить про те, що вимоги щодо необхідності нанесення на продукцію найменування, торговельної марки, адреси виробника та імпортера, а також нанесення на етикетці (ярлику) або пакуванні знаку відповідності технічним регламентам, були і є ідентичними, тому твердження позивача щодо відповідності його продукції Технічному регламенту № 515 не може бути взято о уваги судом, оскільки ним не надано будь-яких доказів на підтвердження дотримання вимог Технічного регламенту № 515.

Відповідно до частини 4 статті 30 Закону України “Про технічні регламенти та ознаку відповідності” знак відповідності технічним регламентам повинен бути єдиним маркуванням, що засвідчує відповідність продукції вимогам, які застосовуються до зазначеної продукції та визначені у відповідних технічних регламентах, якими передбачене нанесення знака відповідності технічним регламентам.

Жодним нормативно-правовим актом не дозволено нанесення двох, трьох та більше нанесення знаку відповідності технічним регламентам, оскільки знак: відповідності технічним регламентам повинен бути єдиним маркуванням, як це передбачено Законом України “Про технічні регламенти та ознаку відповідності”, Технічного регламенту безпечності іграшок затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 роу №515, Правилами та умовами нанесення знака відповідності технічним регламентам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року №1184.

Законодавець чітко визначив, що знак відповідності технічним регламентам:

повинен бути єдиним маркуванням та супроводжуватись ідентифікаційним - номером призначеного органу з оцінки відповідності;

може супроводжуватися піктограмою або будь-яким іншим знаком, що вказує на особливий ризик або використання (зазначений Позивачем додатковий знак відповідності не є знаком, що вказує на особливий ризик або використання).

інше, крім національного знака відповідності, маркування може бути нанесене на іграшку за умови, що воно не вплине негативно на видимість, розбірливість та розуміння національного знака відповідності.

Так, дозволено інше, крім національного знака відповідності, маркування, а отже знак відповідності - повинен бути єдиним маркуванням.

Отже, з урахуванням викладеного, позивач не вірно тлумачить норми законодавства, оскільки знак відповідності є єдиним маркуванням, а нанесення додаткового знаку відповідності технічним регламентам є порушенням Технічного регламенту №515 та Правил №1184.

Відповідно до видаткової накладної від 10.11.2017 №TO-0005821, Позивач поставив розповсюджувачу ФОП ОСОБА_1 дитячу пластикову іграшку BeBeLino Пірамідка “Пуцьвірінки” ТМ TOYSLAB, артикул 57078, виготовлення 07.2017 року, яка була об`єктом перевірки, яка не відповідає встановленим вимогам, а саме: на пакуванні іграшки нанесено подвійне зображення номеру органу з оцінки відповідності 011 та без зазначення номеру органу з оцінки відповідності.

Згідно матеріалів перевірки Держпродспоживслужби в Миколаївській області до розповсюджувача ФОП ОСОБА_1 на виконання порушень, зафіксованих в акті перевірки характеристик продукції від 20.12.2017 №000077, прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 22.12.2017 №108 та розповсюджувач продукції ФОП ОСОБА_1 виконав зазначене вище рішення.

ФОП ОСОБА_1 повідомив орган ринкового нагляду про виконання рішення, шляхом зняття з реалізації та повернення товару, який не відповідає встановленим вимогам (видаткова накладна на повернення товару від 09.01.2018 №ВВ-0031199 ТОВ “Паритет Тойс ”).

Також, за порушення, які зафіксовані в акті перевірки характеристик продукції ГУ Держпродспоживслужбою в Миколаївській області від 20.12.2017 №000077 винесено постанову про накладення штрафних санкцій від 22.12.2017 №35, а ФОП ОСОБА_1 штрафні санкції сплачено в повному обсязі (платіжне доручення від 09.01.2018 №3083).

Відтак, суд приходить до висновку, що ТОВ “Паритет Тойс” було відомо про проведену перевірку у розповсюджувача ФОП ОСОБА_1 , якому поставило продукцію з порушенням технічних регламентів, підписало видаткову накладну на повернення товару від 09.01.2018 №BB-0031199, який реалізувався та вводиться в обіг з порушенням законодавства про ринковий нагляд без будь-яких зауважень, що є підтвердження виявленого порушення.

Отже, Позивач як особа, яка вводить в обіг на ринку України іграшку повинен бувдотримуватись вимог Технічного регламенту №515 під час поставлення продукції розповсюджувачам, а якщо вона ввела в обіг продукцію, яка не відповідає вимогам, установленим у цьому Технічному регламенті, зобов`язаний негайно вжити обмежувальних (корегувальних) заходів, необхідних для приведення такої іграшки у відповідність з установленими вимогами.

Суд вважає за необхідне зазначити, що кожен суб`єкт господарювання в ланцюгу постачання несе відповідальність за порушення вимог Технічних регламентів дія яких розповсюджується на продукцію та вимог Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції”.

Відповідно до пунктів 1,2 частиною 2 статтею 44 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” застосовуються штрафні санкції до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції, а пунктом 1,2,3,4 частиною 3 статтею 44 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” застосовуються штрафні санкції до розповсюджувачів.

Згідно із статтею 45 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” виробник, уповноважений представник, імпортер або інша особа, яка відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, не несе відповідальності, встановленої статтею 44 цього Закону, якщо доведе, що:

вона не вводила відповідну продукцію в обіг;

з урахуванням усіх обставин відповідна продукція після введення її в обіг стала такою, що становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, внаслідок дій або бездіяльності інших осіб чи непереборної сили;

відповідна продукція становить ризик внаслідок додержання виробником вимог законодавства чи виконання обов`язкових для нього приписів державних органів;

у випадку виробника комплектуючого виробу чи складової частини продукції ризик (невідповідність) продукції встановленим вимогам виник (виникла) внаслідок конструкції готової продукції, до якої входить цей виріб чи складова частина, або інструкцій, даних такому виробнику виробником готової продукції.

Під час перевірки Головним управлінням, позивачем не надано відповідних доказів поставлення продукції розповсюджувачу без порушень вимог Технічних регламентів, а отже Головне управління дійшло до правильних висновків щодо порушення Позивачем, вимог Технічного регламенту безпечності іграшок затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 №515, Правил та умов нанесення знаку відповідності технічним регламентам, затверджених постановою KM України від 30.12.2015 року №1184, а доводи викладенні позивачем в позовній заяві є безпідставними, надуманими та необґрунтованими.

Таким чином, встановлені невідповідності продукції вимогам законодавства України про ринковий нагляд і контроль продукції свідчать про здійснення позивачем обігу товару, який не відповідає вимогам Технічного регламенту.

На виконання вказаних вище рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів позивачем у встановлений термін не вчинено жодних дій, що в свою чергу зумовило винесення відповідачем оскаржуваної постанови від 03.04.2019 №87 про накладення штрафу.

Суд зазначає, що спірна постанова була прийнята за результатами розгляду протоколу про виявлені порушення та Акта перевірки стану виконання прозивачем, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів , в яких зафіксовано, в чому полягали встановлені порушення та нормизаконів, якими передбачені такі порушення і відповідальність за них.

За таких обставин, приймаючи оскаржувану постанову від 03.04.2019 №87, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а отже, на думку суду, відсутні підстави для задоволення позову.

Суд також враховує позицію ЄСПЛ сформовану у справі “Серявін та інші проти України” (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги визнати протиправним та скасувати постанову про накладення штрафних санкцій від 03.04.2019 №87; визнати протиправними та скасувати рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 22.03.2019 року № 04.1-029, не підлягають задоволенню.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору, не підлягає поверненню.

Згідно з положеннями абзацу 6 пункту 2 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №2825-IX, судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.

Керуючись ст. ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяГулкевич Ірена Зіновіївна