Рішення від 08 лютого 2026 р. у справі №380/14514/25 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2026 рокусправа № 380/14514/25

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Морської Галини Михайлівни, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення від 09.06.2025 №134450021100 Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, яким відмовлено у призначенні пенсії за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.08.1985 по 18.04.1988, з 19.04.1988 по 01.12.1991, з 01.07.2000 по 30.04.2002 та з 01.06.2002 по 06.01.2003 та призначити з 02.06.2025 (з дня звернення за призначенням пенсії за віком) пенсію за віком відповідно до ст.26 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Ухвалою від 21.07.2025 відкрите спрощене провадження у справі без виклику сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , 02 червня 2025 року звернувся до відділу обслуговування громадян № 18 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення пенсії за віком. Зазначену заяву за принципом екстериторіальності розглянуло Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та прийняло рішенням №134450021100 від 09 червня 2025 року про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу - 31 рік.

В обґрунтування вказаного рішення Відповідач вказує, що у Позивача відсутній страховий стаж, який має становити після досягнення пенсійного віку - не менше 31 рік, необхідний для призначення пенсії за віком, а страховий стаж Позивача, як зазначає Відповідач становить 27 років 12 днів. Згідно цього рішення до страхового стажу не зараховано період роботи з 01.08.1985 по 18.04.1988, оскільки в записі про звільнення з роботи дописано номер наказу іншим чорнилом; період роботи з 19.04.1988 по 01.12.1991, оскільки в записі про звільнення з роботи дата наказу (01.12.1981) не відповідає даті звільнення (01.12.1991); період з 01.07.2000 по 30.04.2002 та з 01.06.2002 по 06.01.2003, оскільки записи не підтверджені індивідуальними відомостями про застраховану особу в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (відсутня інформація про сплату внесків).

Позивач вважає спірне рішення протиправним та просить суд задовольнити позов.

Відповідач отримав ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі у свій електронний кабінет 21.07.2025, проте не скористався правом подання відзиву.

Розглянувши наявні у справі документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 02 червня 2025 року звернувся до відділу обслуговування громадян № 18 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення пенсії за віком.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону № 1058, заява про призначення (перерахунок, поновлення тощо) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Частиною 5 статті 45 Закону № 1058 визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок, поновлення тощо) або про відмову в призначенні (перерахунку, поновленні тощо) пенсії.

Зазначену заяву за принципом екстериторіальності розглянуло Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та прийняло рішенням №134450021100 від 09 червня 2025 року про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу - 31 рік.

Рішення мотивоване наступним:

«… За результатами розгляду документів доданих до заяви до страхового стажу не зараховано:

- період з 01.09.1983 по 13.07.1985 згідно з атестатом від 13.07.1985 № 9768, оскільки період навчання перетинається з періодом проходження строкової військової служби;

- період з 01.08.1985 по 18.04.1988, оскільки в записі про звільнення з роботи дописано номер наказу іншим чорнилом;

- період з 19.04.1988 по 01.12.1991, оскільки в записі про звільнення з роботи дата наказу (01.12.1981) не відповідає даті звільнення (01.12.1991);

- період з 08.1994 по 09.1994, оскільки дати прийому і звільнення та наказів про прийом та звільнення з роботи зазначено неповністю (відсутнє число), наявне виправлення в даті прийняття та даті наказу про прийняття, запис про звільнення не засвідчено підписом відповідальної особи;

- періоди з 01.07.2000 по 30.04.2002 та з 01.06.2002 по 06.01.2003, оскільки записи не підтверджені індивідуальними відомостями про застраховану особу в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (відсутня інформація про сплату внесків).

Для зарахування до страхового стажу періоду з 01.09.1983 по 13.07.1985, необхідно подати уточнюючу довідку про тривалість навчання за денною формою, із зазначенням інформації про присвоєння кваліфікації та відповідну довідку про реорганізацію; періодів з 01.08.1985 по 18.04.1988. з 19.04.1988 по 01.12.1991, з 08.1994 по 09.1994 необхідно надати уточнюючі довідки про роботу, видані на підставі первинних документів та довідки про реорганізацію підприємств; періоди з 01.07.2000 по 30.04.2002 та з 01.06.2002 по 06.01.2003, необхідно надати підтвердження первинними документами, довідкою про заробітну плоту помісячно, а сервісному центру Пенсійного фонду України за місцем звернення заявника ініціювали зустрічну перевірку…».

Не погодившись із цим рішенням, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку позиціям сторін, суд застосовує наступні правові норми.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), норми якого суд застосовує в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин.

У розумінні абз. 22 ст. 1 Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

За змістом ч. 1 ст. 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності вказаним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених зазначеним Законом.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За приписами ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог статті 62 Закону № 1788-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 № 637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637), пунктом 3 якого визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно із пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до «Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях», затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162:

- трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників і службовців;

- трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій *, які працювали понад 5 днів, в тому числі на сезонних і тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню;

- всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - в день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження);

- записи проводяться акуратно, пір`яною чи кульковою ручкою, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольору;

- в розділах «Відомості про роботу», «Відомості про нагородження», «Відомості про заохочення» трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається; - в графі 3 розділу «Відомості про роботу» у вигляді заголовка пишеться повне найменування підприємства;

- в графі 3 пишеться: «Прийнято або призначений в такий-то цех, відділ, підрозділ, ділянку, виробництво» із зазначенням їх конкретного найменування, а також найменування роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади, на яку прийнято працівника, виробляються: для робітників - відповідно до найменуваннями професій, вказаних у Єдиному тарифно-кваліфікаційному довіднику робіт і професій робітників; для службовців - відповідно до найменуваннями посад, зазначених в Єдиної номенклатурі посад службовців, або відповідно до штатного розкладу;

- при звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, нагородження та заохочення, внесені в трудову книжку за час роботи на даному підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи і печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів;

- бланки трудових книжок і вкладишів до них зберігаються в бухгалтерії підприємства як документи суворої звітності і видаються за заявкою у підзвіт особі, відповідальній за ведення трудових книжок;

- після закінчення кожного місяця бухгалтерія вимагає від особи, відповідальної за ведення трудових книжок, звіту про наявність бланків трудових книжок і вкладишів до них, з додатком прибуткового ордера каси підприємства. На зіпсовані під час заповнення бланки трудових книжок і вкладишів до них складається акт.

Зазначена Інструкція втратила чинність на підставі наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993.

На виконання вимог статті 62 Закону № 1788-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 № 637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637), пунктом 3 якого визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно із пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз вищезазначених положень дає суду підстави для висновку, що обов`язок ведення трудових книжок законодавцем покладений на адміністрацію підприємств, тому її неналежне ведення не може позбавити позивача права на включення спірного періоду роботи до його страхового стажу і на отримання пенсії з його врахуванням.

Більше того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 "Про трудові книжки працівників" № 301 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Тому, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.

Судом встановлено, що у трудовій книжці позивача НОМЕР_1 від 08.08.1982 містяться наступні записи за спірні періоди:

- запис № 6, 01.08.1985, прийнятий на посаду взуттєвика у Львівській фабриці індивідуального пошиття та ремонту взуття (фабрика «Ремвзуття») (наказ № 335 від 30.07.85 р);

- запис № 8, 18.04.1988, звільнений з посади взуттєвика Львівської фабрики пошиву та ремонту взуття за власним бажанням (наказ № 155 від 18.04.1988);

- запис № 9, 19.04.1988, прийнятий на посаду моторолериста у Дитячу дошкільну установу № 87 (наказ № 485 від 19.04.1988);

- запис № 10, 01.12.1991, звільнений з посади моторолериста у Дитячій дошкільній установі № 87 за власним бажанням (наказ № 78 від 01.12.1981).

Щодо періодів роботи з 01.08.1985 по 18.04.1988 на Львівській фабриці індивідуального пошиття та ремонту взуття (фабрика «Ремвзуття») за записами трудової книжки НОМЕР_2 від 08.08.1982 року, які не враховано до страхового стажу оскільки номер наказу про звільнення з роботи дописано іншим чорнилом.

Щодо роботи з 19.04.1988 по 01.12.1991 у Дитячій дошкільній установі № 87, оскільки в записі про звільнення з роботи дата наказу (01.12.1981) не відповідає даті звільнення (01.12.1991).

Суд встановив, що загальна тривалість страхового стажу, яка не врахована з 01.07.2000 по 30.04.2002 та з 01.06.2002 по 06.01.2003 у ТОВ «Агропромсервіс» становить 2 роки 5 місяців 3 дні.

Варто зазначити, що у трудовій книжці НОМЕР_2 від 08.08.1982 згідно запису № 16 про прийняття з 05.08.1997 та запису №17 про звільнення з 06.01.2003 Позивач працював у ТОВ «Агропромсервіс».

Записи у трудовій книжці за № 16 та №17 засвідчені печаткою підприємства.

Суд зауважує, що наявність обставин про те, що дату наказу про звільнення з роботи дописано іншим чорнилом та в записі про звільнення з роботи дата наказу (01.12.1981) не відповідає даті звільнення (01.12.1991) не спростовує факту трудової діяльності позивача у наведений вище період, а лише є недоліком у заповненні трудової книжки підприємством.

Також відповідач не надав суду жодних доказів на спростування факту роботи позивача у спірний період.

Варто зауважити, що недоліки у заповненні трудової книжки, враховуючи відсутність сумніву та спору щодо належності трудової книжки позивачу, наявність інших обов`язкових реквізитів, є формальним та таким, що не спричиняє втрату юридичної сили всього документу.

Суд зауважує, що запис № 6, запис № 8 у трудовій книжці Позивача вчинені акуратно, є чіткими та зрозумілими, містять відтиск печатки підприємства. У поданій трудовій книжці записи щодо прийняття та звільнення з посади взуттєвика Позивача з Львівської фабрики індивідуального пошиття та ремонту взуття (фабрика «Ремвзуття») та з посади моторолериста у Дитячій дошкільній установі № 87 містять відповідні дати та номери документів, на підставі яких внесено записи, записи є зрозумілими, а тому не зазначення посади та відсутність підпису відповідальної особи не може бути перешкодою у зарахуванні цих періодів трудової діяльності.

Відтак відповідач надто формально підходить до питання зарахування страхового стажу та не враховує, що основною умовою для зарахування трудового стажу до 01.01.2004 є належне підтвердження трудових правовідносин записами трудової книжки або іншими документами, визначеними у Порядку №637.

Згідно інформаційної довідки Державного архіву Львівської області від 25.09.2024 року № З-2357/07/12, документи Львівської фабрики індивідуального пошиття та ремонту взуття (фабрика «Ремвзуття») в Державний архів Львівської області на зберігання не надходили, тому стаж праці ОСОБА_1 підтвердити неможливо, інформацією про місцезнаходження документів даного підприємства архів не володіє.

Згідно інформаційної довідки міського архіву Львівської міської ради від 18.10.2024 № 110003-вих-148800, документи Львівської фабрики індивідуального пошиття та ремонту взуття (фабрика «Ремвзуття») в міський архів Львівської міської ради не надходили і на зберіганні відсутні.

Тому суд погоджується із позивачем, що зазначені відповідачами обставини щодо недоліків у заповненні трудової книжки, у даному випадку є формальними.

Відтак суд вважає, що на працівника не слід покладати ризик негативних наслідків (позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань про зарахування стажу) за формальні недоліки оформлення записів трудової книжки, якщо недоліки допущені із вини адміністрації підприємства.

Так Верховний Суд у постанові від 19.12.2019 у справі № 307/541/17 зазначив, що підставою для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Управління ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Крім цього Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 в справі №687/975/17 вказав, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства, відтак вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань з призначення пенсії за віком.

Враховуючи встановлені судом обставини та описані вище правові норми, суд приходить до висновку про скасування спірного рішення від 09.06.2025 №134450021100 та необхідність зарахування до страхового стажу позивача період роботи з 01.08.1985 по 18.04.1988 на посаді взуттєвика у Львівській фабриці індивідуального пошиття та ремонту взуття (фабрика «Ремвзуття») та з 19.04.1988 по 01.12.1991 на посаді моторолериста у Дитячій дошкільній установі № 87.

Щодо позовної вимоги в частині зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 з липня 2000 року по квітень 2002 року, з червня 2002 року по січень 2003 року, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що вказані періоди роботи відповідач не зарахував до страхового стажу, через відсутність сплати страхових внесків роботодавцем на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за вказаний період.

Суд не погоджується із такою позицією відповідача, з огляду на наступне.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон України №1058-IV).

Відповідно до статті 1 Закону України №1058-IV страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до вказаного Закону.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 24 Закону України №1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною другою вказаної ж норми передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог зазначеного Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності вказаним Законом.

Згідно із статтею 20 Закону України №1058-IV страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до вказаного Закону нараховуються страхові внески.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені зазначеним Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Суд вказує на те, що страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

При цьому, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Суд погоджується із аргументами позивача про те, що внаслідок невиконання ТОВ «Агропромсервіс» обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України він позбавлений належної соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам у сфері соціального захисту.

Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії за періоди з липня 2000 року по квітень 2002 року, з червня 2002 року по січень 2003 року за ТОВ «Агропромсервіс» не є підставою для позбавлення позивача права на зарахування до страхового стажу вказаного періоду роботи.

Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, несплата страхових внесків підприємством не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу періоди роботи позивача з липня 2000 року по квітень 2002 року, з червня 2002 року по січень 2003 року у ТОВ «Агропромсервіс».

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 23.03.2020 у справі №535/1031/16-а.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати стаж та призначити позивачу пенсію за віком, суд зазначає, що для призначення пенсії позивачу належить обрахувати наявний у нього трудовий стаж з урахуванням задоволення позову, відтак позов в частині зобов`язання призначити пенсію належить задовольнити шляхом зобов`язання вирішити питання про призначення пенсії.

Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у спосіб зобов`язання ГУ ПФУ в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу позивача періоди роботи з 01.08.1985 по 18.04.1988, з 19.04.1988 по 01.12.1991, з 01.07.2000 по 30.04.2002, з 01.06.2002 по 06.01.2003 та вирішити питання про призначення пенсії з дати звернення.

Згідно приписів ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього кодексу, проте згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності свого рішення та дій.

Відтак суд задовольняє позов частково.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 09.06.2025 № 134450021100 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (ЄДРПОУ 21318350, адреса: вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) періоди роботи з 01.08.1985 по 18.04.1988 у Львівській фабриці індивідуального пошиття та ремонту взуття (фабрика «Ремвзуття»), з 19.04.1988 по 01.12.1991 у Дитячій дошкільній установі № 87, з 01.07.2000 по 30.04.2002 та з 01.06.2002 по 06.01.2003 у ТОВ «Агропромсервіс» та вирішити питання про призначення пенсії за віком з дати звернення - 02.06.2025.

У задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (ЄДРПОУ 21318350, адреса: вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013) за рахунок бюджетних асигнувань, судовий збір в сумі 605 (шістсот п`ять) 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяМорська Галина Михайлівна