Рішення від 08 лютого 2026 р. у справі №140/243/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2026 року ЛуцькСправа № 140/243/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дмитрука В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі – ГУ ПФУ в Рівненській області, відповідач) з наступними позовними вимогами:

1) визнати протиправним та скасувати рішення від 24.10.2025 №032350033767 про відмову у призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до ч.4 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

2) зобов`язати зарахувати до страхового стажу період роботи 10.07.1989 по 25.11.1990 згідно трудової книжки НОМЕР_1 ;

3) зобов`язати зарахувати періоди участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах і в період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України з 13.08.2022 по 31.08.2022; з 01.11.2022 по 30.11.2022; з 20.05.2023 по 24.05.2023; з 02.06.2024 по 03.06.2024; з 09.06.2024 по 09.06.2024; з 22.06.2024 по 23.06.2024; 3 13.09.2024 по 14.09.2024; з 16.09.2024 по 17.09.2024; з 19.09.2024 по 21.09.2024; з 27.10.2024 по 27.10.2024; з 01.12.2024 по 05.12.2024; з 01.01.2025 по 01.01.2025; з 03.01.2025 по 06.01.2025; з 01.04.2025 по 03.04.2025; з 10.04.2025 по 10.04.2025; з 19.04.2025 по 19.04.2025; з 27.04.2025 по 27.04.2025; з 19.05.2025 по 31.05.2025; з 01.06.2025 по 14.06.2025; з 30.06.2025 по 30.06.2025 з розрахунку один місяць служби за три місяці та здійснити призначення з 17.10.2025 дострокової пенсії за віком відповідно до ч.4 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про призначення дострокової пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та надав усі необхідні документи.

Згідно з принципом екстериторіальності розгляд заяви та всіх наданих позивачем документів здійснювався ГУ ПФУ в Рівненській області.

24.10.2025 рішенням № 032350033767 ГУ ПФУ в Рівненській області було відмовлено у призначенні пенсії позивачу з тих підстав, що до страхового стажу не зараховано діяльність згідно записів трудової книжки від 05.10.1988 НОМЕР_1 з 10.07.1989 по 25.11.1990, оскільки відсутня назва організації при прийомі на роботу. Страховий стаж особи на момент звернення становив 19 років 02 місяці 23 дні, а тому позивачу відмовлено в призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» через відсутність необхідного страхового стажу 25 років.

Позивач вважає рішення відповідача протиправним, з посиланням на відповідні положеннями законодавства України стверджує, що вказані спірні періоди відповідно до вищевказаної довідки підлягають до зарахування в його страховий та пільговий стаж. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 08.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі відповідач отримав 08.01.2026 у зареєстрований через підсистему «Електронний суд» кабінет, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, проте правом подачі відзиву, у становлений ухвалою строк, не скористався.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши письмові докази, перевіривши доводи позову, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 звернувся із заявою до ГУ ПФУ у Волинській області про призначення дострокової пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та надав усі необхідні документи.

У відповідності до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» після реєстрації заяви за принципом екстериторіальності документи були направлені на розгляд до ГУ ПФУ в Рівненській області.

24.10.2025 рішенням №032350033767 ГУ ПФУ в Рівненській області було відмовлено у призначенні пенсії позивачу з тих підстав, що до страхового стажу не зараховано діяльність згідно записів трудової книжки від 05.10.1988 НОМЕР_1 з 10.07.1989 по 25.11.1990, оскільки відсутня назва організації при прийомі на роботу.

Вік позивача 57 років 8 місяців 13 днів на день звернення до ГУ ПФУ у Волинській області.

Страховий стаж особи на момент звернення становив 19 років 02 місяці 23 дні.

А тому позивачу відмовлено в призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» через відсутність необхідного страхового стажу 25 років.

Разом з тим, позивач набув статусу учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням Серії НОМЕР_2 від 24.07.2023 та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій.

Періоди участі в антитерористичній операції ОСОБА_1 підтверджується довідкою форми 12 №1952, що видана Військовою частиною НОМЕР_3 від 24.08.2025.

Однак, з форми РС-право вбачається, що періоди з 13.08.2022 по 31.08.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, з 20.05.2023 по 24.05.2023, з 02.06.2024 по 03.06.2024, з 09.06.2024 по 09.06.2024, з 22.06.2024 по 23.06.2024. 3 13.09.2024 по 14.09.2024, з 16.09.2024 по 17.09.2024, з 19.09.2024 по 21.09.2024, з 27.10.2024 по 27.10.2024, з 01.12.2024 по 05.12.2024, з 01.01.2025 по 01.01.2025, з 03.01.2025 по 06.01.2025, з 01.04.2025 по 03.04.2025, з 10.04.2025 по 10.04.2025, з 19.04.2025 по 19.04.2025, з 27.04.2025 по 27.04.2025, з 19.05.2025 по 31.05.2025, 01.06.2025 по 14.06.2025, з 30.06.2025 по 30.06.2025 не розраховані, як один місяць служби за три місяці.

Такі дії ГУ ПФУ в Рівненській області позивач вважає протиправними, тому звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулювання порядку формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IVв редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Частиною 1 статті 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частиною першою статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII (далі - Закон №1788-ХІІ) встановлено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Положеннями пункту а) частини третьої статті 56 Закону України №1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів за умови сплати страхових внесків.

Статтею 66 Закону України №1788-ХІІ передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особи з числа резервістів, військовозобов`язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім`ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абзаців четвертого і п`ятого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, а також абзацу шостого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов`язаних, після досягнення чоловіками 55 років, жінками 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

При цьому, відповідно пункту 19 частини 1 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року №3551-XII до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Процедуру надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, та категорії таких осіб визначає Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413 (далі - Порядок №413).

Відповідно до пункту 2 Порядку №413, статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов`язаним, добровольцям Сил територіальної оборони) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям МВС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, співробітникам Служби судової охорони, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Пунктом 4 Порядку №413 визначено підставу надання особі статусу учасника бойових дій для осіб, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, довідка за формою згідно з додатком 6.

Судом встановлено, що позивач має статус учасника бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що підтверджується посвідченням Серії НОМЕР_2 від 24.07.2023.

З 22.04.2022 перебуває на військовій службі по мобілізації в військовій частині НОМЕР_3 , що підтверджується довідкою Форми 5, яка видана Військовою частиною НОМЕР_3 №2419 від 24.08.2025.

Також вищевказане підтверджується відміткою у військовому квитку НОМЕР_4 , що виданий ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме у п. 17 «Проходження військової служби».

Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_3 форми 12 №1952 від 24.08.2025 вбачається, що позивач брав безпосередню участь в районах антитерористичної операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах і в період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України з 13.08.2022 по 31.08.2022; з 01.11.2022 по 30.11.2022; з 20.05.2023 по 24.05.2023; з 02.06.2024 по 03.06.2024; з 09.06.2024 по 09.06.2024; з 22.06.2024 по 23.06.2024; 3 13.09.2024 по 14.09.2024; з 16.09.2024 по 17.09.2024; з 19.09.2024 по 21.09.2024; з 27.10.2024 по 27.10.2024; з 01.12.2024 по 05.12.2024; з 01.01.2025 по 01.01.2025; з 03.01.2025 по 06.01.2025; з 01.04.2025 по 03.04.2025; з 10.04.2025 по 10.04.2025; з 19.04.2025 по 19.04.2025; з 27.04.2025 по 27.04.2025; з 19.05.2025 по 31.05.2025; з 01.06.2025 по 14.06.2025; з 30.06.2025 по 30.06.2025.

Особи, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення норм, що регулюють питання визначення категорій осіб, які визнаються ветеранами війни та членами сімей загиблих Захисників і Захисниць України, та надання їм соціальних гарантій» з числа осіб, зазначених у статтях 10 і 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», продовжують користуватися правом на призначення дострокової пенсії за віком відповідно до цього пункту, передбаченим для членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, без заміни відповідного посвідчення.

З матеріалів справи вбачається, що до страхового стажу позивача період участі в операції об`єднаних сил, для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки та оборони України, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях з 01.08.2022 по 31.08.2025 зараховано у ординарному розмірі. Тобто, періоди з 13.08.2022 по 31.08.2022; з 01.11.2022 по 30.11.2022; з 20.05.2023 по 24.05.2023; з 02.06.2024 по 03.06.2024; з 09.06.2024 по 09.06.2024; з 22.06.2024 по 23.06.2024; 3 13.09.2024 по 14.09.2024; з 16.09.2024 по 17.09.2024; з 19.09.2024 по 21.09.2024; з 27.10.2024 по 27.10.2024; з 01.12.2024 по 05.12.2024; з 01.01.2025 по 01.01.2025; з 03.01.2025 по 06.01.2025; з 01.04.2025 по 03.04.2025; з 10.04.2025 по 10.04.2025; з 19.04.2025 по 19.04.2025; з 27.04.2025 по 27.04.2025; з 19.05.2025 по 31.05.2025; з 01.06.2025 по 14.06.2025; з 30.06.2025 по 30.06.2025 зараховано також у ординарному розмірі

Відповідно до статті 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов`язку, а також перебування в партизанських загонах і з`єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.

Абзацом 2 частини 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014 затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей (далі - Положення №530).

Згідно пункту 2.3 розділу 2 Положення №530, при обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах (з урахуванням вимог пунктів 2.4 та 2.5 цього розділу): один місяць служби за три місяці участь у бойових діях у воєнний час.

Пунктом 1.1 Положення №530 встановлено, що цим Положенням визначається порядок обчислення вислуги років (загального страхового стажу) для призначення пенсій за вислугу років особам, звільненим з військової служби, відповідно до статті 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей».

Таким чином, системний аналіз наведених норм права в їх взаємозв`язку із положеннями статті 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» дає підстави для висновку, що час проходження військової служби, протягом якого особа брала участь у бойових діях у воєнний час, в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф у Донецькій та Луганській обл., перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; час проходження служби, протягом якого особа брала участь в обороні України у зв`язку з військовою агресією російської федерації, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.

Отже, положення статті 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначають, що періоди військової служби зараховуються в кратному розмірі до страхового стажу на тих умовах, які передбачені для зарахування стажу при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.

Аналогічні висновки за змістом щодо такого застосування норм права викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 05.06.2018 у справі №348/347/17, від 30.07.2019 у справі №346/1454/17, від 02.04.2020 у справі №185/4140/17, від 16.06.2020 у справі №185/7049/16-а, від 31.08.2022 у справі №185/6919/16-а, від 17.10.2022 у справі №340/395/17, від 18.01.2023 у справі №1.380.2019.003739, від 21.03.2023 у справі № 160/6146/19.

У вищевказаних постановах суд касаційної інстанції дійшов висновку, що зазначена служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах один місяць служби за три місяці.

З огляду на зазначене, суд вважає, що час проходження позивачем військової служби, протягом якого він брав безпосередньо в районах антитерористичної операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах і в період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України з 13.08.2022 по 31.08.2022; з 01.11.2022 по 30.11.2022; з 20.05.2023 по 24.05.2023; з 02.06.2024 по 03.06.2024; з 09.06.2024 по 09.06.2024; з 22.06.2024 по 23.06.2024; 3 13.09.2024 по 14.09.2024; з 16.09.2024 по 17.09.2024; з 19.09.2024 по 21.09.2024; з 27.10.2024 по 27.10.2024; з 01.12.2024 по 05.12.2024; з 01.01.2025 по 01.01.2025; з 03.01.2025 по 06.01.2025; з 01.04.2025 по 03.04.2025; з 10.04.2025 по 10.04.2025; з 19.04.2025 по 19.04.2025; з 27.04.2025 по 27.04.2025; з 19.05.2025 по 31.05.2025; з 01.06.2025 по 14.06.2025; з 30.06.2025 по 30.06.2025 з розрахунку один місяць служби за три місяці.

Щодо не зарахування до трудового стажу позивача період роботи з 10.07.1989 по 25.11.1990, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 в період з 10.07.1989 по 25.11.1990 був працевлаштований в кооперативі «Світанок» по виготовленню пакетів.

Як вбачається із змісту рішення від 24.10.2025 №032350033767, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до п.4 ст.115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» через відсутність необхідного страхового стажу 25 років. Відповідач вказує, що період з 10.07.1989 по 25.11.1990 не зарахований позивачу з підстави відсутності назви організації при прийомі на роботу.

Суд вважає, що факт працевлаштування ОСОБА_1 у цей період підтверджується відомостями, що містяться у трудовій книжці, а тому відповідач формально не зарахував спірний період до страхового стажу та не враховує, що основною умовою для зарахування трудового стажу до 01.01.2004 є належне підтвердження трудових правовідносин записами трудової книжки або іншими документами, визначеними у Порядку №637.

Так, Верховний Суд у постановах від 30.09.2019 в справі №638/18467/15-а та від 25.04.2019 в справі №593/283/17 зазначив, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів Пенсійного фонду України для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Таким чином, період роботи ОСОБА_1 з 10.07.1989 по 25.11.1990 підтверджується записами в трудовій книжці під номером 05 та 06.

Згідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 №58 затверджено «Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників» в якій, зокрема, зазначено:

- трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника;

- трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню;

- записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону;

- усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження);

- записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення;

- у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу;

- бланки трудових книжок і вкладишів до них зберігаються в бухгалтерії підприємства як документи суворої звітності і видаються за заявкою у підзвіт особі, відповідальній за ведення трудових книжок;

- по закінченні кожного місяця особа, яка відповідає за ведення трудових книжок, подає бухгалтерії звіт про наявність бланків трудових книжок і вкладишів до них і про суми, що одержані за заповнені трудові книжки і вкладиші до них, з додатком прибуткового ордеру каси підприємства.

Пунктом 4 Постанови Кабінету міністрів України «Про трудові книжки працівників» від 27.04.1993 №301 передбачено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання та видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

З урахуванням викладеного, особа на яку не покладено обов`язку щодо організації ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок, не може нести відповідальність за неправильність, неточність або неповноту внесених до її трудової книжки відомостей, а тому, невірне заповнення трудової книжки не може бути підставою для не зарахування органом Пенсійного фонду України рішення страхового стражу, результатом чого стало обмеження належного соціального захисту позивача.

Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17.

Суд зауважує, що трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому, працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а, в якій зазначено, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Окрім того, Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії

Таким чином, працівник не несе відповідальності за порушення порядку заповнення його трудової книжки, а тому період з 10.07.1989 по 25.11.1990 повинен бути зарахований до загального страхового стажу позивача.

При вирішенні позовних вимог зобов`язального характеру суд враховує, що відповідач ГУ ПФУ в Рівненській області при розгляді заяви позивача про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до ч.4 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», не в повному обсязі дослідив подані документи позивача, та не врахував чинне законодавство щодо зарахування пільгового стажу позивача в кратному обчисленні, а тому з цих підстав відмовив у призначенні пенсії згідно із оскаржуваним рішенням.

З урахуванням наведеного, за відсутності правової оцінки, наданої територіальним органом Пенсійного фонду України щодо наявності усіх умов для надання позивачу дострокової пенсії за віком відповідно до ч.4 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд позбавлений у межах цієї справи можливості дійти категоричного висновку про наявність/відсутність у позивача права на призначення вказаної пенсії. Саме до повноважень органів ПФУ віднесено зарахування певних періодів страхового стажу, тоді як суд такі повноваження не може перебирати та здійснює лише функцію судового контролю за правомірністю рішень про призначення/відмову у призначенні пенсій.

Згідно з частиною першою статті 44 Закону №1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1) (далі - Порядок №22-1).

Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку №22-1 заява про призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).

Згідно з пунктом 4.2 розділу IV Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Пунктом 4.3. розділу IV Порядку №22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

За приписами пункту 4.10 розділу IV Порядку №22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Аналіз наведених вище положень Порядку №22-1 свідчить про наступне:

- сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив`язки до території;

- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п.4.10);

- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.

Так, у межах спірних правовідносин заява позивача про призначення пенсії розглянута за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Рівненській області та за результатом її розгляду прийнято спірне рішення.

Суд зауважує, що відповідачем у справах, в яких оспорюються, зокрема, рішення, ухвалені в результаті розгляду заяви про призначення пенсії, є саме орган державної влади – суб`єкт владних повноважень, який прийняв відповідне рішення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 08.02.2024 у справі №500/1216/23.

Отже, з огляду на приписи пунктів 4.2, 4.10 розділу IV Порядку №22-1 належним відповідачем у частині позовних вимог щодо зобов`язання призначити пенсію є саме ГУ ПФУ в Рівненській області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглянув заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії та прийняв рішення про відмову.

Відтак, позовні вимоги про зобов`язання вчинити дії належить задовольнити частково у спосіб прийняття судом рішення про зобов`язання ГУ ПФУ в Рівненській області повторно розглянути заяву позивача про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до ч.4 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується у зв`язку із звільненням позивача від сплати судового збору.

Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 24.10.2025 №032350033767 про відмову у призначенні ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком відповідно до ч.4 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи 10.07.1989 по 25.11.1990 згідно трудової книжки НОМЕР_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати періоди ОСОБА_1 безпосередньої участі в районах антитерористичної операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах і в період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України з 13.08.2022 по 31.08.2022; з 01.11.2022 по 30.11.2022; з 20.05.2023 по 24.05.2023; з 02.06.2024 по 03.06.2024; з 09.06.2024 по 09.06.2024; з 22.06.2024 по 23.06.2024; 3 13.09.2024 по 14.09.2024; з 16.09.2024 по 17.09.2024; з 19.09.2024 по 21.09.2024; з 27.10.2024 по 27.10.2024; з 01.12.2024 по 05.12.2024; з 01.01.2025 по 01.01.2025; з 03.01.2025 по 06.01.2025; з 01.04.2025 по 03.04.2025; з 10.04.2025 по 10.04.2025; з 19.04.2025 по 19.04.2025; з 27.04.2025 по 27.04.2025; з 19.05.2025 по 31.05.2025; з 01.06.2025 по 14.06.2025; з 30.06.2025 по 30.06.2025 з розрахунку один місяць служби за три місяці, та розглянути заяву про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до ч.4 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33608, місто Рівне, вулиця Борисенка Олександра, 7, код ЄДРПОУ 21084076).

Суддя В.В. Дмитрук