Постанова від 02 лютого 2026 р. у справі №678/901/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 678/901/25

Провадження № 22-ц/820/245/26

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Спірідонової Т.В. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Костенка А.М.,

секретар судового засідання – Дубова М.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №678/901/25 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» на рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 07 листопада 2025 року, в складі судді Лазаренко А.В., за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

встановив:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

В червні 2025 року ПАТ «СК «АРКС» звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 та ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» 16046,35 грн шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 22 листопада 2019 року між ПАТ «Страхова Компанія «АРКС» та ТОВ З II «ВОРТЕКС» в особі директора Нестеренко І.В. було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту за №ак306899а9д, відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб Renault Logan (д.р.н. НОМЕР_1 ).

28 вересня 2020 року о 12:50 в смт Летичів, на перехресті вул. Юрія Савіцького та вул. Свободи сталася дорожньо-транспортна пригода за участю: автомобіля Renault Logan (д.р.н. НОМЕР_1 ), яким керував водій ОСОБА_2 (власник автомобіля – ТОВ З II «ВОРТЕКС»), та автомобіля Daewoo Lanos (д.р.н. НОМЕР_2 ), яким керував водій ОСОБА_1 , внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Renault Logan (д.р.н. НОМЕР_1 ). Відповідно до відповіді від НПУ №3020272635818935 про ДТП та постанови Летичівського районного суду Хмельницької області від 07 жовтня 2020 року у справі №678/974/20 дорожньо- транспортна пригода сталося внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 пункту 10.1 ПДР України.

Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування, страхового акту №ARX2641885 від 23 жовтня 2020 року та умов договору страхування №ак306899а9д від 22 листопада 2019 року розмір страхового відшкодування склав 16046,35 грн, яке позивач сплатив за відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу на рахунок СТО.

На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу Daewoo Lanos (д.р.н. НОМЕР_2 ) була застрахована відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в ПрАТ «УПСК», що підтверджується полісом №АО/2209183. Тому до АТ «СК «АРКС» перейшло право вимоги на отримання від ОСОБА_1 та ПрАТ «УПСК» компенсації матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля Renault Logan (д.р.н. НОМЕР_1 ) внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

05 травня 2022 року позивач звернувся до ПрАТ «УПСК» із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу. Листом за вих. №1760/18 від 17 серпня 2021 року ПрАТ «УПСК» було відмовлено у виплаті страхового відшкодування з огляду на пропуск строку в 1 рік на подання заяви про страхове відшкодування відповідно до пункту 37.1.4 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». З метою досудового врегулювання спору позивач 23 вересня 2022 року направив на адресу ОСОБА_1 претензію за вих. №СУ/010109/4-1.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Летичівського районного суду Хмельницької області від 07 листопада 2025 року заяву представника відповідача Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про залишення позовної заяви без руху залишено без розгляду. Заяви представника відповідача ОСОБА_1 та представника відповідача Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про застосування строку позовної давності задоволено.У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (правонаступник Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА») у частині позовних вимог до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди – відмовлено у зв`язку із спливом строків позовної давності. Заяву представника відповідача Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України задоволено. Провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (правонаступник Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА»), у частині позовних вимог до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, закрито. Роз`яснено Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «АРКС», що розгляд справи за позовними вимогами до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» віднесено до юрисдикції господарського суду.

Рішення суду мотивоване тим, що позивачем пропущено трирічний строк позовної давності та необґрунтовано поважні причини пропуску такого строку із зазначенням належних та допустимих доказів. Правовідносини в частині позовних вимог до ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» виникли між двома господарюючими суб`єктами, тому підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ПАТ «СК «АРКС», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Узагальнення доводів апеляційної скарги

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції допустив неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував статті 253, 257 ЦК України і як наслідок дійшов помилкового висновку, що позовну заяву подано після закінчення строку позовної давності. Суд не врахував, що відповідно до пункту 19 Розділу Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені в тому числі статтями 257-259 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Також вважає помилковим висновок суду про закриття провадження в частині позовних вимог до ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія». Позовні вимоги в цій справі є пов`язаними та мають розглядатись в одному провадженні, оскільки висновки суду щодо позовної вимоги до ОСОБА_1 , винної у настанні страхового випадку, залежать від висновків суду щодо вимоги до відповідача – страховика особи, винної у настанні страхового випадку.

Процесуальні дії апеляційного суду

Ухвалами Хмельницького апеляційного суду від 05 грудня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» та справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 14 січня 2026 року справу призначено до судового розгляду з повідомленням (викликом) учасників справи.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу представник ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Зазначає, що суд обґрунтовано задовольнив клопотання відповідачки ОСОБА_1 про застосування строку позовної давності та відмовив в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 у зв`язку із спливом строку позовної давності, оскільки дорожньо-транспортна пригода сталась 28 вересня 2020 року, а позовну заяву ПАТ «СК «АРКС» подало лише 02 червня 2025 року. Вирішуючи питання щодо юрисдикційності спору у вказаній справі, суд інстанції дійшов правильного висновку про те, що спір в частині вимог до ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» між двома господарюючими суб`єктами (страховими компаніями) повинен бути вирішений за правилами господарського судочинства.

Апелянт Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» – про дату, час і місце слухання справи належним чином повідомлений, представник апелянта в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Відповідачка – ОСОБА_1 про дату, час і місце слухання справи належним чином повідомлена, в судове засідання не з`явилась, про причини неявки не повідомила.

Відповідач – ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» про дату, час і місце слухання справи належним чином повідомлений, представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.

Мотивувальна частина

Встановлені фактичні обставини справи

Встановлено, що 22 листопада 2019 року між ПАТ «СК «АХА Страхування» (правонаступник – ПАТ «СК «АРКС») та ТОВ З II «ВОРТЕКС» в особі директора Нестеренко Ірини Владиславівни було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №ак306899а9д, відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб Renault Logan (д.р.н. НОМЕР_1 ), згідно з переліком транспортних засобів, що підлягають страхуванню, зазначених в додатку до договору страхування.

Згідно з пунктом 3 договору страхування №ак306899а9д від 22 листопада 2019 року вигодонабувачем за договором страхування є АТ «Райффайзен Банк Аваль».

Відповідно до пункту 10 договору страхування загальна страхова сума становить 884000 грн.

Пунктом 27.1 договору страхування №ак306899а9д від 22 листопада 2019 року передбачено, що страхове відшкодування виплачується на підставі заяви страхувальника (вигодонабувача) і страхового акту, який складається страховиком. Позивачем та АТ «Райффайзен Банк Аваль» на підставі договору доручення на здійснення функцій страхового посередника №09/52-00/1535 від 02 серпня 2010 року та додаткової угоди №11 від 31 травня 2016 року погоджено умови щодо отримання згоди вигодонабувача щодо визначення напрямку виплати страхового відшкодування.

Відповідно до пункту 27.13 договору страхування №ак306899а9д від 22 листопада 2019 року при пошкодженні транспортного засобу розмір страхового відшкодування дорівнює розміру збитків, визначених в кошторисі збитків, за вирахуванням встановленої договором франшизи.

28 вересня 2020 року о 12:50 в смт Летичів на перехресті вул. Юрія Савіцького та вул. Свободи ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Daewoo Lanos, д.н.з. НОМЕР_2 , перед початком руху не впевнилась в його безпечності та скоїла зіткнення з транспортним засобом Renault Logan, д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався по вул. Юрія Савіцького, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Летичівського районного суду Хмельницької області від 07 жовтня 2020 року у справі №678/974/20 ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Daewoo Lanos (д.р.н. НОМЕР_2 ) застрахована в ПрАТ «УСК «Українська пожежно-страхова компанія» згідно з полісом АО №002209183(ліміт за шкоду, завдану життю та здоров`ю, – 260000 грн, ліміт за шкоду майну – 130000 грн, франшиза – 2600 грн).

Згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження №101/20 від 08 жовтня 2020 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Renault Logan» 1.4і, реєстраційний номер: НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_3 , внаслідок його пошкодження у ДТП, враховуючи пошкодження, зазначені в акті огляду транспортного засобу від 29 вересня 2020 року, станом на час завершення виконання даного дослідження, з ПДВ, становить 16046,35 грн.

Відповідно до додаткової угоди №11 від 31 травня 2016 року до договору доручення на здійснення функцій страхового посередника №09/52-00/1535, укладеного 02 серпня 20210 року між ПАТ «СК «АХА Страхування» та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», сторони домовились, що по страховим випадкам, де сума страхового відшкодування дорівнює або менше 20000,00 грн, перераховувати таку виплату виключно на СТО, а у випадку де сума становить більше 20000,00 грн письмово погоджувати з вигодонабувачем напрямок використання страхового відшкодування.

Згідно з рахунком №СФА-С-0217 від 30 вересня 2020 року, який було складено СТО – ТОВ «Торговий Дім «Фаворит-Авто», вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Renault Logan» (д.р.н. НОМЕР_1 ) складає 18135,00 грн.

Відповідно до платіжного доручення №716230 від 09 грудня 2020 року розмір страхового відшкодування 16046,35 грн було сплачено АТ «СК «АРКС» на рахунок СТО (ТОВ «ТД «Фаворит Авто»).

05 травня 2022 року позивач звернувся до ПрАТ «УПСК» із заявою (вих.№СУ/010109/3) про виплату страхового відшкодування.

Листом від 17 серпня 2021 року за вих. №1760/18 ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» було відмовлено у виплаті страхового відшкодування з огляду на пропуск строку в 1 рік на подання заяви про страхове відшкодування відповідно до пункту 37.1.4 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Згідно із частинами першою, другою та п`ятою статті 263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що позивачем пропущено трирічний строк позовної давності та необґрунтовано поважні причини пропуску такого строку із зазначенням належних та допустимих доказів. В частині позовних вимог до ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» суд закрив провадження у справі ,посилаючись на те, що спірні правовідносини виникли між двома господарюючими суб`єктами, а тому підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.

Колегія суддів частково не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

В апеляційній скарзі представник ПАТ «СК «АРКС» посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права, що призвело до помилкового висновку про сплив позовної давності та відмову в задоволенні позову з цих підстав.

Колегія суддів погоджується з такими доводами апелянта, з наступних підстав.

Відповідно до частини другої статті 8Закону України«Про страхування» страховий випадок – подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).

У статті 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до частини першої статті 25 Закону України «Про страхування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (стаття 993 ЦК України).

У разі наявності юридичних фактів, передбачених статтею 993 ЦК України, відбувається перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). Нового зобов`язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: від потерпілого (страхувальника) переходить страховику право вимоги до особи, відповідальної за завдання шкоди. Страховик внаслідок виконання обов`язку винної особи (боржника) перед потерпілим (кредитором), набуває права кредитора в частині фактичних витрат. При цьому деліктне зобов`язання не припиняться, але відбувається заміна сторони у цьому зобов`язанні (заміна кредитора) – замість потерпілої особи прав кредитора набуває страховик. Вживання терміну «перехід» означає, що право вимоги існувало раніше та продовжує існувати, але переходить від однієї особи до іншої, відповідно – від потерпілої особи у деліктному зобов`язанні до страховика.

Натомість регрес – це право особи, яка здійснила відшкодування шкоди, заподіяної не її діями, звернутися з вимогою про повернення виплаченого до боржника, з вини якого заподіяно шкоду. Регрес характеризується тим, що правовідношення, за яким особа здійснила відшкодування, припинилося, у зв`язку з чим виникло нове правовідношення, пов`язане саме з регресною вимогою.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Подібні за змістом правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц , від 10 січня 2019 року у справі №200/13392/13-ц.

Враховуючи викладене, під час суброгації нового зобов`язання із відшкодування збитків не виникає, відбувається заміна кредитора: потерпілий, яким є страхувальник або вигодонабувач, передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.

Суброгація допускається у договорах майнового страхування, правовою підставою її застосування є стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування».

Позивач ПАТ «СК «АРКС», як страховик потерпілої особи, виконав свої зобов`язання, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі. У зв`язку з виплатою позивачем страхового відшкодування до нього перейшло право вимоги до завдавача шкоди в деліктному зобов`язанні в межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завданням шкоди, в порядку суброгації.

Враховуючи викладене, правовідносини, які виникли між сторонами у цій справі, є суброгацією (постанова Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №755/9320/15-ц).

При суброгації перебіг позовної давності починає обчислюватися з моменту виникнення страхового випадку, тобто з дня ДТП (постанови Верховного Суду від 28 лютого 2018 року у справі №521/16989/13-ц,від 03 травня 2018 року у справі №199/1848/16, від 27 грудня 2018 року у справі №373/2348/16-ц, від 10 січня 2019 року у справі №200/13392/13-ц,).

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Встановлено, що ДТП сталося 28 вересня 2020 року, а з позовом ПАТ «СК «АРКС» звернулося 06 червня 2025 року. Тобто більше ніж через три роки з дня настання страхового випадку, як правильно зазначив суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Разом з тим, суд першої інстанції не врахував, що згідно з пунктом 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в редакції Закону №3450-IX від 08 листопада 2023 року), у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Введений Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 на всій території України з 24 лютого 2022 року воєнний стан діє до цього часу.

Отже, з огляду на зазначені норми матеріального права, ПАТ «СК «АРКС» не пропустило строк на звернення до суду з даним позовом про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції не застосував вищенаведених норм матеріального права, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позову з підстав пропуску позивачем строку позовної давності.

Частинами 16 та 18 статті 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страхове відшкодування – це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку, а франшиза – це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Пунктом 36.6 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

З огляду на зміст цих приписів у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний виплатити суму страхового відшкодування за вирахуванням франшизи, якщо сторони її передбачили у відповідному договорі. Суму франшизи потерпілому має компенсувати страхувальник або інша особа, відповідальна за завдані збитки.

Матеріалами справи підтверджено страхування цивільно-правової відповідальності ОСОБА_1 в ПрАТ «УСК «Українська пожежно-страхова компанія» згідно з полісом АО №002209183(ліміт за шкоду, завдану життю та здоров`ю, – 260000 грн, ліміт за шкоду майну – 130000 грн, франшиза – 2600 грн).

Враховуючи вищевикладені норми права, якими передбачена виплата винною особою розміру франшизи потерпілому, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 , як завдавача шкоди, на користь позивача франшизи в розмірі 2600 грн.

Вирішуючи позовні вимоги до ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія», колегія суддів зазначає таке.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно зі статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі – Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Судова юрисдикція – це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства: цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів, а тому при визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі, правового статусу суб`єкта звернення та відповідний статус учасників справи.

Таким чином, судова юрисдикція – це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Відповідно до статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Разом із предметним критерієм для визначення юрисдикції має враховуватися також суб`єктний чинник.

Відповідно до статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

Не допускається об`єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом (стаття 20 ЦПК України).

У справі, що переглядається, ПАТ «СК «АРКС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок ДТП.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі №760/15471/15-ц зроблено висновок про те, що спір між двома господарюючими суб`єктами (страховими компаніями) повинен бути вирішений за правилами іншого судочинства (господарського), оскільки солідарне стягнення із заподіювача шкоди та страховика за встановлених судом обставин є неможливим.

У зазначеній справі Велика Палата Верховного Суду погодилась із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, якими вирішено по суті вимоги страхової компанії потерпілої у ДТП особи, заявлені до фізичної особи – винуватця ДТП, та закрито провадження у справі в частині вимог, заявлених до юридичної особи – страховика винуватця ДТП.

Схожий висновок також викладено у постановах Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі №515/425/20 та від 06 грудня 2023 року у справі №688/2151/23.

Отже, оскільки правовідносини в частині позовних вимог ПАТ «СК «АРКС» про стягнення майнової шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, до ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» виникли між двома господарюючими суб`єктами, то вони підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.

З огляду на характер правовідносин, що виникли між сторонами, зміст прав та обов`язків у цих правовідносинах і їх суб`єктний склад, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про закриття провадження у справі в частині позовних вимог до ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія», оскільки спір в цій частині не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належить до юрисдикції господарських судів.

Висновки суду апеляційної інстанції

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Згідно з частиною 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати

За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з пунктом 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

При пред`явленні позову ПАТ «СК «АРКС» сплатило судовий збір у розмірі 3028 грн. Враховуючи, що позовні вимоги ПАТ «СК «АРКС`задоволено на 16,20% (2600*100/16046,35), на користь позивача з відповідачки підлягає стягненню судовий збір у розмірі 460,54 грн (3028*16,20%).

За подання апеляційної скарги ПАТ «СК «АРКС» сплатило 4542 грн судового збору. Апеляційну скаргу задоволено 16,20%, а тому на користь позивача підлягає стягненню з відповідачки судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 735,80 грн (4542*16,20%).

Тому, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в загальному розмірі 1226,34 грн.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» задовольнити частково.

Рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 07 листопада 2025 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (місцезнаходження: вул. Іллінська, 8, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ: 20474912) франшизу в розмірі 2600 грн (дві тисячі шістсот гривень).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (місцезнаходження: вул. Іллінська, 8, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ: 20474912) судовий збір в розмірі 1226,34 грн (одна тисяча двісті двадцять шість гривень 34 копійки).

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 09 лютого 2026 року.

Судді Т.В. Спірідонова

Р.С. Гринчук

А.М. Костенко