Постанова від 09 лютого 2026 р. у справі №450/6075/25 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/6075/25 Провадження № 3/450/439/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2026 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Мусієвський В.Є., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли 18.12.2025 року від ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 ,

за ст. 122-4 КУпАП,-

в с т а н о в и в:

11.12.2025 року о 13 год. 15 хв. на вул. Григорія Сковороди, в с. Сокільники, Львівського р-ну, Львівської обл., при виїзді на автодорогу Т1416, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Фіат» номерний знак НОМЕР_1 , будучи причетним до ДТП, залишив місце події, неповідомивши при цьому орган чи підрозділ поліції, чим порушив вимоги пункту 2.10 «А» ПДР України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.

22.12.2025 року захисником ОСОБА_1 . Кульченко М.В. подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи, з якими ознайомилась 31.12.2025 року, про що розписалась у такій.

10.02.2026 року захисником Антонюк В.М. Кульченко М.В. подано додаткові письмові пояснення у справі, згідно мотивів яких просила закрити провадження по справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. Пояснила, що 11.12.2025 року о 05 год. 30 хв. ОСОБА_1 повертаючись зі служби виявив технічну несправність гальмівної системи, у зв`язку із чим здійснив виїзд на газон, з метою уникнення зіткнення на кільцевій розв`язці та запобіганню перекиданню автомобіля. Вказані обставини є крайньою необхідністю та згідно правової позиції ВС у справі № 545/3654/16-а в постанові від 19.02.2020 року екстрена зупинка у стані крайньої необхідності виключає адміністративну відповідальність. Крім цього, потерпілі у даному випадку відсутні, а власником транспортного засобу марки «Фіат» номерний знак НОМЕР_1 є ОСОБА_2 , яка є знайомою ОСОБА_1 . Додатково вказала, що інкриміновані ОСОБА_1 дії, а саме стоянка на газоні, фактично підпадають під порушення вимог пункту 15.10 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Окрім наведеного, у даному випадку відсутня суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, оскільки адміністративне правопорушення може бути вчинене лише з прямим умислом. Враховуючи те, що механічного контакту із перешкодами чи іншими транспортними засобами не було, ОСОБА_1 не усвідомлював причетність до ДТП. Крім цього, з моменту надходження до ОСОБА_1 телефонного дзвінка від працівника поліції, він повідомив останньому своє місце перебування, що свідчить про відсутність мотиву переховування. Додатково вказала, що матеріали справи базуються на доказах, які зібрані із суттєвими порушеннями, а саме в таких містяться розбіжність у часі, незаконному обшуку, а долучений рапорт не зареєстрований та не містить резолюції. Пояснила, що ОСОБА_1 є захисником України, його поведінка під час спілкування з поліцією була зумовлена наслідками ЗЧМТ та мінно-вибухової травми (агресія, порушення пам`яті), що підтверджується медичними документами, а не станом сп`яніння.

В судовому засіданні 10.02.2026 року захисник Кульченко М.В. надала пояснення аналогічні викладеним письмово та просила закрити провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, здійснивши розгляд справи у відсутності останнього за станом здоров`я.

Розглядаючи матеріали адміністративної справи в межах наявних доказів, приходжу до висновку, що винуватість ОСОБА_1 , який порушив вимоги пункту 2.10 «А» ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП, доведена матеріалами справи, а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 537792 від 11.12.2025 року та його копіями, копіями протоколів про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 537786 від 11.12.2025 року, серії ЕПР1 № 537799 від 11.12.2025 року, постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 6323914 від 11.12.2025 року, електронним та письмовим рапортами від 11.12.2025 року, схемою місця ДТП від 11.12.2025 року, копією постанови Пустомитівського районного суду Львівської області від 10.02.2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП з накладенням адміністративної відповідальності у виді штрафу розміром 850 грн.

Оцінені судом докази доводять винуватість ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом», тобто достовірно і достатньо підтверджують вчинення порушення вимог пункту 2.10 «А» ПДР України.

Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 , який вчинив порушення вимог пункту 2.10 «А» ПДР України, а саме, будучи причетним до ДТП, залишив місце події, неповідомивши при цьому орган чи підрозділ поліції, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

Що стосується покликань захисника Кульченко М.В. на те, щоу даному випадку відсутня суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, оскільки адміністративне правопорушення може бути вчинене лише з прямим умислом, а враховуючи те, що механічного контакту із перешкодами чи іншими транспортними засобами не було, ОСОБА_1 не усвідомлював причетність до ДТП, слід вказати, що вказане не знайшло свого підтвердження в матеріалах справи, оскільки матеріальна шкода була завдана власнику транспортного засобу марки «Фіат» номерний знак НОМЕР_1 у виді пошкодження переднього бамперу та переднього лівого крила згаданого вище автомобіля, що стверджується схемою місця ДТП від 11.12.2025 року.

Крім цього, повідомлення адмінправопорушником ОСОБА_1 працівнику поліції свого місця перебування, не може свідчити про відсутність в його діях порушень вимог 2.10 «А» ПДР України, а саме негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Розбіжність у часі, проведення на думку захисника Кульченко М.В. незаконного обшуку, не можуть свідчити про відсутність в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, вчинення якого стверджується зібраними по справі доказами.

За вчинений проступок на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції ст. 122-4 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 283, 284, 307, 308 КУпАП, суддя,-

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ст. 122-4 КУпАП у виді штрафу в розмірі 3400 (три тисячі чотириста) грн. в доход держави.

Стягнути зОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 , в доход держави 605 грн. 60 коп. судового збору.

Роз`яснити, що відповідно до вимог частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Мусієвський В.Є.