Постанова від 09 лютого 2026 р. у справі №447/3897/25 — Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №3/447/108/26

Справа №447/3897/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2026 м. Миколаїв

Суддя Миколаївського районного суду Львівської області Рябчун А.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від ВП № 2 Стрийського РУП ГУНП в Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за частиною 2 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі -КУпАП), -

ВСТАНОВИЛА:

02 грудня 2025 року до Миколаївського районного суду Львівської області надійшов адміністративний матеріал за протоколом серії ЕПР1 № 522927 від 25 листопада 2025 року за частиною 2 статті 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Так, згідно з протоколом серії ЕПР1 № 522927 від 25 листопада 2025 року про адміністративне правопорушення вбачається, що 25.11.2025 р. о 06:30 год. в с. Заклад, дорога Київ-Чоп М06 581 км., ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel Zafira д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки автомобіля та у медичному закладі відмовився, повторно протягом року, за що передбачена відповідальність за частиною 2 статтею 130 КУпАП.

В судові засідання 29 грудня 2025 року та 20 січня 2026 року, 10 лютого 2026 року ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи був належно повідомлений. Про причини неявки не повідомив.

З урахуванням того, що чинний КУпАП не передбачає обов`язкової участі під час розгляду справи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 130 КУпАП, враховуючи, що ОСОБА_1 був належно повідомлений та був обізнаний про час, день та місце розгляду справи, однак в судове засідання не прибув, поважних причин неприбуття не повідомив, суд вважає за можливе розглянути справу без його участі.

Розглянувши адміністративну справу суд дійшов наступного висновку.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідний орган чи посадова особа зобов`язані з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом статті 279 КУпАП ці обставини встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.

Розглянувши справу на підставі досліджених доказів орган (посадова особа) відповідно до статті 283 КУпАП виносить постанову.

Відповідно до вимог частини 2 статті 130 КУпАП повторне протягом року керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 130 КУпАП.

Судом встановлено, що 25.11.2025 р. о 06:30 год. в с. Заклад, дорога Київ-Чоп М06 581 км., ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel Zafira д.н.з. НОМЕР_1 , від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки автомобіля та у медичному закладі відмовився, повторно протягом року, за що передбачена відповідальність за частиною 2 статтею 130 КУпАП.

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Проходження до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння є імперативною нормою, так як передбачає обов`язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи, щодо якої порушується таке питання. Склад правопорушення в діях водія є закінченим вже з моменту його відмови від проходження обстеження.

Встановлено, що постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 03 листопада 2025 року у справі № 447/2718/25 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч ) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами терміном на 1 рік. Вказана постанова набрала законної сили 14 листопада 2025 року.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП, підтверджена матеріалами справи, дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 522927 від 25 листопада 2025 року; копією постанови серії ЕНА №6217440 від 25 листопада 2025 року про накладення адміністративного стягнення; довідкою ВП №2 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області, у якій вбачається, що ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП; направленням на огляд особи, з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння в КПН «Новороздільська ЦРЛ» від 25 листопада 2025 року; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, оглянутим відеозаписом та іншими матеріалами справи.

Суд дійшов висновку, що діяння ОСОБА_1 відповідають кваліфікації за частиною 2 статті 130 КУпАП.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 522927 від 25 листопада 2025 року, який оформлений відповідно до положень статті 256 КУпАП, оскільки його форма та зміст відповідає вимогам діючого законодавства, і він є складеним та підписаним уповноваженою на те особою та підтверджує подію і обставини правопорушення, дані якого узгоджуються з іншими доказами у справі, достовірність та допустимість яких не викликає сумнівів.

Судом встановлено відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, повторно протягом року, відповідальність за яку передбачено частиною 2 статті 130 КУпАП.

Отже, зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП.

Відтак, на переконання суду, в матеріалах справи є достатні та належні докази, які за своїм змістом є логічними й послідовними, та такими стверджується факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Даних щодо неправомірності дій поліцейських під час документування та оформлення адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 судом не встановлено.

Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі «ОГаллоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у справі зібрано достовірні, належні та допустимі докази, які вказують на доведеність вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП.

Згідно положень статті 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Санкцією частини 2 статті 130 КУпАП передбачено покарання у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Згідно з вимогами статті 33 КУпАП при накладенні на ОСОБА_1 стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність та вважає, що для виправлення та перевиховання останнього доцільно застосувати стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.

Відповідно до статті 34 КУпАП обставин, що пом`якшують відповідальність не встановлено.

Відповідно до статті 35 КУпАП обставиною, що обтяжує відповідальність є повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» необхідно стягнути із ОСОБА_1 , на якого накладено адміністративне стягнення, судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись статтею 40-1, частиною 2 статті 130, статтями 283, 284, 294 КУпАП, суддя–

ПОСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян , що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

На підставі частини третьої статті 30 та статті 36 КУпАП, до стягнення, призначеного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за даною постановою, приєднати невідбуту частину стягнення відповідно до постанови Миколаївського районного суду Львівської області від 03 листопада 2025 року у справі № 447/2718/25 за частиною 1 статті 130 КУпАП, строк якого становить 9 місяців і 5 днів, та остаточно застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки 9 (дев`ять) місяців 5 (п`ять) днів, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят).

У випадку несплати штрафу у п`ятнадцятиденний термін відповідно до вимог статей 307, 308 КУпАП з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Анна Рябчун