Постанова від 08 лютого 2026 р. у справі №461/554/26 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/554/26

Провадження №3/461/369/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2026 року м. Львів

Суддя Галицького районного суду м. Львова Кротова О.Б., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого,

за ст.185 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

в с т а н о в и в:

відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №220550 від 08.01.2026, ОСОБА_1 08.01.2026 о 00:30 год. у м. Львові на просп. Свободи, 41, вчинив злісну непокору неодноразовим законним вимогам поліцейського при виконанні службових обов`язків по охороні громадського порядку, а саме відмовився вийти з автомобіля та пройти до ТЦК та СП у зв`язку із вчиненням правопорушення, передбаченого ст.210-1 КУпАП від 21.04.2025, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.185 КУпАП.

Особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, постанова про привід від 28.01.2026 не виконана.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (п.14) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого щодо них судового провадження.

Враховуючи наведене, суддя вважає за можливе розглянути справу без участі особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 185 КУпАП передбачає відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, стверджується належними та допустимими доказами у відповідності до ст.251 КУпАП, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №220550 від 08.01.2026, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП та яким зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушення;

- відеозаписами із нагрудних відеореєстраторів працівників поліції, якими підтверджуються обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ №220550 від 08.01.2026;

- рапортом працівників поліції від 08.01.2026, відповідно до якого 07.01.2026, перебуваючи у складі екіпажу Омега-353 о 23:04 год. за адресою: м. Львів, просп. Свободи, 41, було зупинено транспортний засіб марки «Ford Fusion», д.н.з. НОМЕР_1 , за порушення ПДР під керуванням ОСОБА_1 . Також згідно бази даних ІПНП встановлено, що даний громадянин знаходився в розшуку відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 від 21.04.2025 на підставі ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». На вимогу працівників поліції проїхати з ними в найближчий РТЦК та СП та вийти з автомобіля ОСОБА_1 відмовився.

Аналізуючи зазначені докази, вважаю, що вина ОСОБА_1 доведена повністю та в його діях наявні усі ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП.

Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами.

Враховуючи особу ОСОБА_1 , характер вчиненого правопорушення, ступінь вини у скоєному, беручи до уваги те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами, приходжу до висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчиненню ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, у виді штрафу на користь держави в розмірі 8 (восьми) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 136 грн.

Крім того, відповідно до ст.40-1 КУпАП з правопорушника слід стягнути 665 грн 60 коп. судового збору.

На підставі ст.33-35, 40-1, 185, 283, 284 КУпАП, суддя,-

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8 (восьми) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 136,00 грн (сто тридцять шість гривень).

Стягнути із ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок).

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення пред`являється до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

У відповідності до ч.1 ст.307 КУпАП штраф правопорушником повинен бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Суддя Ольга КРОТОВА