Рішення від 29 січня 2026 р. у справі №699/1607/25 — Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Суд: Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 29 січня 2026 р.

Справа: №699/1607/25

Суддя: Мельник А. В.

Справа № 699/1607/25

Номер провадження № 2/699/319/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2026 м. Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі головуючого судді Мельника А. В., за участю секретаря судового засідання Таран О. В.,

заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

У жовтні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» (далі - ТОВ «Брайт Інвестмент») звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 11.12.2019 року між акціонерним товариством «ОТП Банк» (далі - АТ «ОТП Банк») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2027916674, за умовами якого банк надає позичальнику споживчий кредит, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі, визначені договором.

Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин (статті 526, 527 ЦК України).

24.03.2023 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт Інвестмент» укладено договір факторингу № 24/03/23, згідно з яким АТ «ОТП Банк» відступило на користь нового кредитора ТОВ «Брайт Інвестмент» права вимоги за кредитним договором № 2027916674 від 11.12.2019 року, продукт (CARD), укладеним між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 , разом з усіма додатками до нього (зокрема, графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід`ємними частинами.

Згідно з договором факторингу сума боргу перед новим кредитором ТОВ «Брайт Інвестмент» становить 20 866,01 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 11 000,00 грн; заборгованість за процентами в розмірі 9 866,01 грн.

Ураховуючи викладене, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 2027916674 від 11.12.2019 року в розмірі 20 866,01 грн та судові витрати.

Ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 05.11.2025 року відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, про час, день та місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку. У прохальній частині позовної заяви представник позивача просить розглядати справу за відсутності позивача та у випадку неявки відповідача провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час і місце судових засідань повідомлялася у встановленому законом порядку, причини неявки суду не відомі. Заяв про відкладення судового засідання чи розгляд справи в її відсутності до суду не надходило. Відзив на позовну заяву не подано.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлена про місце і час судового засідання, суд розглядає справу в її відсутності та згідно з частиною четвертою статті 223 ЦПК України ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.

У частині другій статті 247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх у сукупності, встановив такі обставини.

11.12.2019 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір

№ 2027916674, за умовами якого банк надає позичальнику споживчий кредит, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі, визначені договором.

Розмір кредитного ліміту складає 7 164,00 грн. Дата остаточного повернення кредиту 11.12.2021 року (пункт 1.1. договору).

Протягом дії кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом використовується фіксована процентна ставка у розмірі 0,01 % річних (пункт 1.2. договору).

Згідно з умовами кредитного договору відповідач зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених цим договором.

Крім того, сторонами було підписано анкету-заяву на отримання кредиту.

Також 11.12.2019 року ОСОБА_1 підписано Паспорт споживчого кредиту, в якому зазначено строк повернення кредиту, розмір процентної ставки та інші умови кредитування.

Із дослідженого судом кредитного договору встановлено, що ОСОБА_1 була ознайомлена та згодна з умовами договору, що підтверджується її підписом.

При вирішенні спору суд застосовує такі норми законодавства.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У частині першій статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

У частині першій статті 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до положень статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (частина перша статті 639 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (частина друга статті 642 ЦК України).

Стаття 9 Закон України «Про споживче кредитування» визначає інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит.

До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.

Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті (частина друга статті 9 Закону України «Про споживче кредитування»).

Частиною третьою статті 9 Закону України «Про споживче кредитування» визначено інформацію, що надається кредитодавцем споживачу, також і в разі укладення договору про споживчий кредит у формі кредитування рахунку (пункт 12).

Як вбачається із копії видаткової накладної № Ррз/CH-0095428 від 26.08.2017 року відповідачем придбано товари у ТОВ «Комфі Трейд» на суму 6 774,00 грн.

Банк виконав свої зобов`язання за кредитним договором № 2027916674 від 11.12.2019 року, надавши відповідачу кредитні кошти в сумі, строки та на умовах, передбачених кредитним договором.

Отже, укладення кредитного договору № 2027916674 від 11.12.2019 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 знайшло своє підтвердження.

Можливість заміни кредитора в зобов`язанні передбачена в статті 512 ЦК України, відповідно до якої кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог цивільного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу. При цьому відступлення права вимоги призводить до заміни сторони за кредитним договором (кредитора) та не змінює умови укладеного кредитного договору.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (стаття 1077 ЦК України).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Частиною першою статті 1078 ЦК України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з частиною другою статті 1078 ЦК України майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадка додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

24.03.2023 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт Інвестмент» укладено договір факторингу № 24/03/23, згідно з яким ТОВ «Брайт Інвестмент» набуло право нового кредитора до відповідача за кредитним договором № 2027916674 від 11.12.2019 року в розмірі 20 866,01 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 11 000,00 грн; заборгованість за процентами в розмірі 9 866,01 грн.

Факт сингулярного правонаступництва, тобто за яким до ТОВ «Брайт Інвестмент» перейшло право кредитора за кредитним договором № 2027916674 від 11.12.2019 року підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.

У вересні 2025 року ТОВ «Брайт Інвестмент» було направлено ОСОБА_1 досудову вимогу про погашення кредитної заборгованості, на яку на момент подачі позовної заяви відповідач ніяким чином не відреагувала.

За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до положень статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом установлено, оскільки не спростовано сторонами, що відповідач, після заміни кредитора, не вчиняла дій щодо погашення заборгованості за кредитним договором № 2027916674 від 11.12.2019 року.

Згідно з розрахунком за кредитним договором № 2027916674 від 11.12.2019 року станом на 24.03.2023 року ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 20 866,01 грн.

Відповідно до виписки з рахунка ОСОБА_1 за період з 11.12.2019 року до 24.03.2023 року відповідач активно використовувала кредитні кошти та здійснювала грошові операції, однак кошти на погашення кредитної заборгованості регулярно не вносила.

Таким чином, всупереч умов кредитного договору відповідач свого зобов`язання щодо повернення грошових коштів не виконала.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що визначено в частині другій статті 77 ЦПК України.

У частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частини перша, п`ята статті 263 ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи та враховуючи те, що на день ухвалення судом рішення, доказів оплати відповідачем заборгованості за кредитним договором у розмірі 20 866,01 грн суду не надано, відповідач не скористалася своїм правом надати суду у встановленому законом порядку відзив на позовну заяву із викладом своїх заперечень щодо стягнення кредитної заборгованості, у зв`язку з чим несе ризик настання наслідків, пов`язаних із невчиненням таких процесуальних дій, суд на підставі наявних у справі доказів дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Статтею 141 ЦПК України встановлено порядок розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до положень частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з позовною заявою позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 2402 від 08.10.2025 року.

Ураховуючи зазначене, на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн суд зазначає таке.

Відповідно до положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою - третьоюстатті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» також застосовує практику Європейського суду з прав людини.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).

На підтвердження надання юридичних послуг позивачем надано: договір про надання правової допомоги № 43115064 від 01.07.2025 року, укладений між ТОВ «Брайт Інвестмент» та адвокатським бюро «Ольги Клещ»; додаткову угоду № 2027916674 до договору про надання правової допомоги № 43115064 від 01.07.2025 року; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатським бюро «Ольги Клещ», необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Брайт Інвестмент» щодо стягнення кредитної заборгованості, згідно з яким обсяг виконаних робіт оцінений у

5 000,00 грн.

Аналіз змісту наданих стороною позивача доказів на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу свідчить, що відповідні витрати складаються з оплати послуг адвоката за вчинення наступних процесуальних дій: правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій 1,5 год. - 1 500 грн; складання позовної заяви 3 год. - 3 000,00 грн; формування додатків до позовної заяви 0,5 год. - 500,00 грн.

Виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих послуг, значенням справи для сторони, результатом розгляду справи, ураховуючи, сталість судової практики щодо предмету позову, що розгляд справи здійснюється у порядку спрощеного позовного провадження, суд дійшов висновку, що заявлений розмір витрат є співмірним зі складністю справи, з реальним часом витраченим адвокатом та з обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт), тому вимога про стягнення витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі статей 525, 526, 536, 626-629, 634, 1054, 1056-1 ЦК України та керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 263-265, 272-274, 280-284, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» заборгованість за кредитним договором

№ 2027916674 від 11.12.2019 року в розмірі 20 866,01 грн (двадцять тисяч вісімсот шістдесят шість гривень одна копійка).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» судові витрати у виді сплаченого судового збору в розмірі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн (п`ять тисячі гривень 00 копійок).

Копію заочного рішення надіслати учасникам справи.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Корсунь-Шевченківським районним судом Черкаської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право: на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду; на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», адреса: 49001, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Січових Стрільців, 9; ЄДРПОУ 43115064; ел. пошта briteinvest@gmail.com, тел. 380631066237.

Відповідач: ОСОБА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; місце проживання:

АДРЕСА_1 ; тел. НОМЕР_2 .

СуддяМельник А.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua