Рішення від 02 лютого 2026 р. у справі №693/1615/25 — Жашківський районний суд Черкаської області

Справа № 693/1615/25

Провадження № 2/693/215/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

03.02.2026р. м. Жашків

Жашківський районний суд Черкаської області в складі: головуючого судді - Коцюбинської Ю.Д., за участю секретаря судового засідання - Олійник С.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Жашків цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що Жашківським відділом державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області МУМЮ (м. Київ) на підставі виконавчого листа, виданого Жашківським районним судом Черкаської області 21.03.2019р. у справі №693/1218/18, здійснюється виконавче провадження №60486578 про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання неповнолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

З 01.01.2024р. відповідач перестав сплачувати аліменти. Державним виконавцем, починаючи з 01.01.2024р. і по сьогоднішній день здійснювалися нарахування аліментів у розмірі 3002,25 грн. щомісячно.

Відповідач на даний час проживає з іншою жінкою, з якою немає спільних дітей.

Останнє місце роботи відповідача – Жашківський РЕМ.

Обставини, які б унеможливили сплату відповідачем аліментів, відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 196 СК України, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Тобто в разі несплати аліментів у поточному місяці з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.

Розрахунок пені за несплату відповідачем аліментів здійснювався наступним чином.

30 грн. (1 % від нарахованих за січень 2024 року аліментів) х 638 (кількість днів прострочення за період з 01.02.2024 року по 31.10.2025 року) + 30 грн. (1 % від нарахованих за лютий 2024 року аліментів) х 620 (кількість днів прострочення за період з 01.03.2024 року по 31.10.2025 року) + 30 грн. (1 % від нарахованих за березень 2024 року аліментів) х 589 (кількість днів прострочення за період з 01.04.2024 року по 31.10.2025 року) + 30 грн. (1 % від нарахованих за квітень 2024 року аліментів) х 559 (кількість днів прострочення за період з 01.05.2024 року по 31.10.2025 року) + 30 грн. (1 % від нарахованих за травень 2024 року аліментів) х 528 (кількість днів прострочення за період з 01.06.2024 року по 31.10.2025 року) = 88020,00 грн.

Поряд із цим ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України встановлене обмеження щодо стягнення суми неустойки (пені), яка не може бути більшою 100 відсотків заборгованості.

З огляду на зазначене, позивач просить стягнути з боржника пеню у розмірі, що не перевищує 100% суми основного боргу по аліментам за вказаний період помісячно, у розмірі 88020,00 грн.

12.12.2025р. від позивача надійшла заява, в якій вона повідомляє, що станом на 12.12.2025р. відповідач частково погасив заборгованість, а також надав у виконавчу службу квитанції про сплату аліментів протягом минулих періодів. Згідно з розрахунком Жашківського відділу державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області МУМЮ (м. Київ) борг відповідача станом на 10.12.2025р. становить 68828,97 грн., а тому розрахунок пені за несплату змінився:

30 грн. (1 % від нарахованих за січень 2024 року аліментів) х 638 (кількість днів прострочення за період з 01.02.2024 року по 31.10.2025 року) + 30 грн. (1 % від нарахованих за лютий 2024 року аліментів) х 620 (кількість днів прострочення за період з 01.03.2024 року по 31.10.2025 року) + 30 грн. (1 % від нарахованих за березень 2024 року аліментів) х 589 (кількість днів прострочення за період з 01.04.2024 року по 31.10.2025 року) + 30 грн. (1 % від нарахованих за квітень 2024 року аліментів) х 559 (кількість днів прострочення за період з 01.05.2024 року по 31.10.2025 року) = 72180,00 грн.

Оскільки загальний розмір заборгованості відповідача зі сплати аліментів становить 68828,97 грн., то й пеня за прострочення сплати аліментів дорівнює цій сумі та підлягає стягнення з відповідача саме в цьому розмірі.

Ухвалою суду від 16.12.2025р. відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін, у якій роз`яснено вимоги ст.178 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання позивач не з`явилася. У матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без її участі, в якій вона підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити.

У судове засідання відповідач не з`явився по невідомих суду причинах, про дату і місце розгляду справи повідомлений належним чином, а саме шляхом направлення повістки засобами поштового зв?язку та розміщення оголошення про виклик у судове засідання на офіційному сайті суду.

Заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов від відповідача до Жашківського районного суду Черкаської області не надходили.

Частиною 2 ст. 275 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

В свою чергу, частиною 1 ст.120 ЦПК України встановлено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

На підставі частин 1,2 ст. 121 ЦПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відсутність поважних причин неявки у судове засідання відповідача, а тому вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Встановлені судом обставини та докази.

Відповідно до рішення Жашківського районного суду від 04.03.2019р. (справа № 693/1218/18) з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання неповнолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 07.11.2018р. і до досягнення дитиною повноліття (а.с.8-9).

На підставі вказаного судового наказу 21.03.2019р. видано виконавчий лист (а.с.10).

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, виданого Жашківським ВДВС в Уманському районі станом на 10.12.2025р., розмір заборгованості зі сплати аліментів боржника ОСОБА_2 за період з лютого 2023 року по грудень 2025 року становить 68828,97 грн. (а.с.26-29).

Судом встановлено, що відповідач обізнаний зі змістом позовної заяви та знає про свій обов`язок щодо сплати, доказів на підтвердження неможливості сплачувати аліменти та утворення заборгованості з незалежних від нього причин, відповідач не надав. Про даний факт свідчить часткове погашення заборгованості, відображене у розрахунку Жашківським ВДВС в Уманському районі станом на 10.12.2025р.

Нормативне обгрунтування та висновки.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. (ч. 5 ст. 124 Конституції України, ч. 1ст. 18 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

У відповідності до вимог ч.1 ст.196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

У постановах від 25.04.2018р. у справі №572/1762/15-ц та від 03.04.2019р. у справі №333/6020/16 Великою Палатою Верховного Суду запропоновано новий порядок розрахунку пені за прострочення сплати аліментів.

Так, Постанова містить правовий висновок, що зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення пені на підставі ч.1 ст.196 СК України, суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням встановленого - обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені. Далі потрібно підсумувати розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначити загальну суму пені за весь період заборгованості шляхом додавання показників за кожен місяць.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього зобов`язання буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною, залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Відповідно до висновку Великої Палати ВС, загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за такою формулою:

p = (A1 х 1% х Q1) + (A2 х 1% х Q2) + ……. (An х 1% х Qn), де:

p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів (обраховується позивачем на момент пред`явлення позову);

A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;

Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;

A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;

Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;

An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед пред`явленням позову;

Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Судом установлено, що відповідач має прострочену заборгованість по сплаті аліментів, а тому вважає, що позивач має право на стягнення пені за прострочення сплати аліментів та з урахуванням висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 25 квітня 2018 року у справі №572/1762/15-ц, погоджується із запропонованим позивачем у заяві від 12.12.2025р. розрахунком, у відповідності до якого заборгованість по пені ОСОБА_2 за період з лютого 2023 року по грудень 2025 року становить 68828,97 грн. та не перевищує 100 відсотків заборгованості .

Згідно із ч.ч.1,5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст.76 ЦПК України ці данні встановлюються на підставі письмових, речових і електронних доказів; висновків експертів; показань свідків.

Згідно ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до уваги докази, які не стосуються предмета доказування.

Положеннями ч.1 ст.80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Частиною 1 ст.81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказівЖодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст.89 ЦПК України).

Проаналізувавши вищевикладені обставини, оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази, врахувавши норми чинного законодавства та обізнаність відповідача про наявність заборгованості по сплаті аліментів, суд вбачає всі підстави для задоволення позовних вимог та стягнення пені в сумі 132 430,52 грн.

На підставі п.3 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються.

Таким чином, позивач звільняється від сплати судового збору у даній справі.

Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Оскільки позовну заяву про стягнення пені за прострочення сплати аліментів задоволено повністю, судовий збір підлягає стягненню на користь держави з відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 5, 12, 13, 141, 274, 279, 258, 263-265, 273, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 68828 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять вісім) гривень 97 копійок.

Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок на користь держави.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення на надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення – якщо така адреса відсутня.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Ю. Д. Коцюбинська