Рішення від 09 лютого 2026 р. у справі №692/1902/25 — Драбівський районний суд Черкаської області

Суд: Драбівський районний суд Черкаської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 09 лютого 2026 р.

Справа: №692/1902/25

Суддя: ЛЕВЧЕНКО Л. О.

Справа № 692/1902/25

Провадження № 2/692/175/26

10.02.26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2026 року с-ще Драбів

Драбівський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Левченко Л.О.

за участю секретаря Савенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

УСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулось до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

Позовні вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» обґрунтовує тим, що 23.10.2020 між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір № 3389313, який підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Згідно договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику грошові кошти, а позичальник - одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Загальний розмір кредиту становить 5100,00 грн., тип кредиту: кредит, строк кредиту: 30 днів.

Вказує, що кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов кредитного договору та перерахувавши кошти на рахунок позичальника. Строк повернення грошових коштів наступив, але відповідач зобов`язання не виконує, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.

26.08.2021 було укладено договір № 26082021, відповідно до якого ТОВ «ТОВ «Авентус Україна» відступило на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за договором № 3389313.

23.05.2024 було укладено договір № 23/05/24, відповідно до якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за договором № 3389313.

Загальний розмір заборгованості за договором становить 16728,00 грн. з яких:

- 5100,00 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням;

- 11628,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги;

- 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості);

- 0,00 грн. - заборгованість за пенею/штрафами, інфляційними збитками, нарахованими 3% річних.

Зазначає попередній розрахунок судових витрат, що складається з 2422,40 судового збору та 9000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Тому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 16728,00грн., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 9000,00 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін. В ухвалі про відкриття спрощеного позовного провадження від 18.12.2025 відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву та роз`яснено право подати заяву із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Від відповідача ОСОБА_1 на адресу суду відзив на позовну заяву не надходив, про дату та час судового засідання відповідач повідомлялась належним чином, заяв та клопотань не надсилала.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що згідно Договору № 3389313 про надання споживчого кредиту від 23.12.2020 ТОВ «Авентус Україна» (Товариство) та ОСОБА_1 (Споживач) уклади даний договір, предметом якого є надання кредиту на суму 5100,00 грн. які споживач зобов`язується одержати та повернути, сплатити проценти за користування ними та виконати інші передбачені договором обов`язки.

Згідно п. 1.4 Договору строк кредиту становить 30 днів та може бути продовжено в порядку та на умовах розділу 4 цього договору.

Пунктом 1.5.1 Договору передбачено знижену процентну ставку - 1,43% в день від суми кредиту, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього Договору (без пролонгацій), якщо в цей строк споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку.

Пунктом 1.5.2 Договору передбачено стандартну процентну ставку 1,90% в день: - у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього Договору, якщо споживач не виконав умови зазначені в пп.1.5.1. Договору для застосування зниженої процентної ставки;

- у межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до п.4.1- 4.6 цього Договору;

- у межах періоду прострочення, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абз.2 част.1 статті 1048 Цивільного кодексу України..

Орієнтовна реальна річна процентна ставка становить: за стандартною ставкою -695,40% річних, за зниженою ставкою - 521,55 % річних.

Орієнтовна загальна вартість кредиту складає: за стандартною ставкою 8007,00 грн., за зниженою ставкою - 7280,25 грн.

Згідно п. 2.1 Договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на реквізити платіжної картки НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем товариству з метою отримання кредиту.

Згідно п. 3.1 Договору нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, але не більше 90 календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

Згідно п. 5.4 договору споживач зобов`язаний у встановлений договором строк повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності ) та інші платежі, передбачені договором, виконувати інші обов`язки, передбачені цим договором, Правилами та чинним законодавством України.

Споживачем договір підписано 23.12.2020 електронним підписом одноразовим ідентифікатором С192846.

Додатком № 1 до даного договору є Графік платежів, відповідно до якого кількість платежів/періодичність внесення: один, дата повернення кредиту та сплати процентів: 22.01.2021, сума кредиту: 5100,00грн., сума нарахованих процентів: 2180,25 грн., разом до сплати: 7280,25 грн.

Згідно паспорту споживчого кредиту, ним визначено умови істотні умови кредиту, виходячи з розміру кредиту 5100,00грн. та строку кредитування: 30 днів з урахуванням стандартної та зниженої процентної ставки, що в цілому відповідають умовам, вказаним у № 3389313 про надання споживчого кредиту від 23.12.2020 та графіку платежів за договором.

Відповідно до листа ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 10.11.2025 вих. № 7/17461, адресованого ТОВ «Авентус Україна», ТОВ «ФК «Контрактовий дім» надає інформацію про успішні операції, серед яких наявна інформація про операцію від 23.12.2020 о 21:43 з перерахування коштів у розмірі 5100,00грн., № замовлення: #3389313 ОСОБА_1 , номер картки: НОМЕР_1 .

Згідно листа ТОВ «Авентус Україна» № 10974 25-Е від 11.11.2025, адресованого ТОВ «ФК «ЄАПБ», що надання інформації, яка підтверджує видачу на платіжні картки клієнтів онлайн кредитів, право вимоги за якими було передано до ТОВ «ФК «ЄАПБ» на підставі договорів факторингу, за № 142 наявний запис про ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , договір 3389313, від 23.12.2020, сума транзакції: 5100,00грн.

Згідно картки обліку договору (розрахунок заборгованості) за укладеним договором № 3389313 від 23.12.2020, ПІБ позичальника: ОСОБА_1 , він містить інформацію за період з 23.12.2020 по 25.08.2021. Основний борг на початок дня протягом всього розрахункового періоду незмінний та становить 5100,00грн. У період з 23.12.2020 по 21.01.2021 щоденно нараховувались відсотки за зниженою процентною ставкою у розмірі 72,67, та 72,68. 22.01.2021 відсотки не нараховувались. У період з 23.01.2021 по 22.05.2021 щоденно нараховувались відсотки за стандартною процентною ставкою у розмірі 96,90грн. 22.01.2021 було здійснено платіж у розмірі 2180,25, який враховано як оплату процентів. Станом на дату завершення розрахунку: основний борг: 5100,00грн., нараховано процентів: за зниженою процентною ставкою 2180,25 та за стандартною процентною ставкою 11628,00 грн., платежі 2180,25грн., загальна заборгованість 16728,00грн.

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Факторинг Партнерс» за кредитним договором № 3389313 від 23.12.2020 за період з 26.08.2021 по 03.12.2025, станом на 26.08.2021 кредитор ТОВ «Авентус Україна», у період з 31.08.2021 по 23.05.2024 - ТОВ «ФК ЄАПБ», у період з 31.05.2024 по 03.12.2025 - ТОВ «Факторинг Партнерс». Загальна сума заборгованості є незмінною протягом всього періоду розрахунку та становить 16728,00 грн. і складається з основного боргу: 5100,00грн., заборгованості за відсотками: 11628,00грн.

Згідно Договору факторингу № 26082021 від 26.08.2021, він укладений між ТОВ «Авентус Україна» (клієнт) та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (фактор). Згідно п. 1.1 Договору фактор зобов`язується передати грошові кошти у розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити фактору право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання, плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право одержання яких належить клієнту.

Згідно акту прийому-передачі реєстру боржників за Договором факторингу № 260820221 від 26.08.2021 клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників кількістю 5415, загальна сума заборгованості складає 50280736,24грн.

Згідно витягу з додатку 1 до Договором факторингу № 260820221 від 26.08.2021 за № 4542 наявний запис про боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , договір 3389313, від 23.12.2020, заборгованість за основною сумою боргу: 5100,00 грн., заборгованість за відсотками: 11628,00 грн., загальна сума заборгованості 16728,00 грн.

Згідно Договору факторингу № 23/05/24 від 23.05.2024, він укладений між ТОВ «ФК «ЄАПБ» (клієнт) та ТОВ «Факторинг Партнерс» (фактор). Згідно п. 1.1 Договору фактор передає грошові кошти, що дорівнюють ціні продажу в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає фактору права вимоги до боржників, зазначених у реєстрі заборгованості у розмірі портфеля заборгованості.

Згідно Акту приймання-передачі Реєстру заборгованості за договором факторингу № 23/05/24 від 23.05.2024 та Акту приймання-передачі Реєстру заборгованості в електронному вигляді за договором факторингу № 23/05/24 від 23.05.2024 клієнт передав, а фактор прийняв реєстри заборгованостей до договору факторингу № 23/05/24 від 23.05.2024.

Згідно копії платіжної інструкції № 422780413 від 24.05.2024 ТОВ "Факторинг Партнерс" перерахувало ТОВ "ФК «ЄАПБ" кошти у сумі 2944375,35 грн. з призначенням платежу: оплата згідно Договору факторингу № 23/05/24 від 23.05.2024 без ПДВ.

Згідно Реєстру заборгованостей №1 та витягу з Реєстру заборгованостей № 1 до Договору факторингу № 23/05/24 від 23.05.2024 № 14930 наявний запис про боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , номер кредитного договору 3389313, заборгованість за основною сумою боргу: 5100,00 грн., заборгованість за відсотками: 11628,00 грн., сума заборгованості разом: 16728,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно ч. 3 ст. 10 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Факт укладення кредитного договору, а також досягнення згоди щодо його істотних умов відповідачем не заперечується.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання, а в ч.1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Вказаними Кредитним договором позичальник зобов`язалась повернути отримані грошові кошти та сплатити проценти за їх користування та комісію за надання кредиту.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

ОСОБА_1 усунулась від виконання передбачених договором обов`язків та отримані кредитні кошти не повернула, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором № 3389313 від 23.12.2020, яка складається з заборгованості по тілу кредиту та відсотках.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсягах і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею204 ЦК України визначено презумпцію правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Пунктом 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено способом захисту цивільних прав та інтересів може бути примусове виконання обов`язку в натурі.

Тому суд погоджується з вимогою про стягнення заборгованості за сумою кредиту в розмірі 5100,00 грн.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості за процентами у розмірі 11628,00грн. суд зазначає наступне.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

У разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України строк повернення неохопленої попередніми періодами заборгованості за кредитним договором вважається таким, що настав, а право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18).

Відповідно Договору про надання споживчого кредиту № 3389313 від 23.12.2020, кредит надавався строком на 30 днів, дата повернення кредиту: 22.01.2021.

Таким чином, суд враховує, що відсотки за користування кредитом нараховуються протягом строку дії кредитного договору або до моменту зміни сторонами строку повернення кредиту в повному обсязі згідно положень ч. 2 ст. 1050 ЦК України, що відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12.

Розділом 4 вказаного Договору передбачено порядок його пролонгації.

Згідно п. 4.1 Договору строк кредиту може бути продовжено на кількість днів, зазначену в п.1.4. Договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пп.4.2.-4.5 Договору.

Згідно п. 4.2 Договору споживач, у випадку якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 гривень (включно) може ініціювати продовження строку користування кредитом, відповідно до п.4.3 Договору.

Згідно п. 4.3 Договору пропозиція (оферта) споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій споживачем. Якщо споживач здійснюючи вказаний платіж не бажає продовжувати строк користування кредитом, Споживач зобов`язаний повідомити про це Товариство в один із вказаних нижче способів: - перед здійсненням платежу здійснити в Особистому кабінеті дії, що направлені на часткове повернення заборгованості за кредитом, а саме натиснути в Особистому кабінеті в Розділі «Мої кредити» клавішу «внести платіж» в меню «Часткове погашення кредиту»; або - протягом 24 годин з моменту внесення платежу направити на поштову скриньку Товариства info@creditplus.ua (в тому числі з використанням сервісу направлення повідомлень Товариству, що розміщений на Веб-сайті в Розділі «Зворотній зв`язок» вибравши категорію звернення «Часткове погашення без пролонгації») повідомлення про необхідність зарахування такого платежу в часткове погашення заборгованості за кредитом, з обов`язковою вказівкою в такому повідомлені номеру та дати цього Договору та суми здійсненого платежу. В іншому разі здійснений Споживачем платіж буде розцінений Товариством як пропозиція (оферта) Споживача щодо продовження строку користування кредитом.

Згідно п. 4.5 Договору у випадку акцептування товариством пропозиції (оферти) споживача про продовження строку кредиту, новий строк кредиту розраховується з наступного дня, що слідує за днем вчинення споживачем дій, зазначених в п.4.3 Договору, та нова дата повернення кредиту відображається в Особистому кабінеті. Протягом нового строку користування кредитом проценти нараховуються за стандартною процентною ставкою.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснила один платіж 22.01.2021 у розмірі 2180,25 грн., при цьому відомостей, що відповідач не бажала продовжувати строк користування кредитом та вчинила дії, визначені п. 4.3 Договору не надано, тому приходить до висновку про продовження строку користування кредитом ще на 30 днів. Таким чином, загальний строк користування кредитом становить 60 днів.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, на що вказала Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 та не вбачала підстав для відступу від таких висновків у своїй постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16.

Поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» та «термін виконання зобов`язання» згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 ЦК України).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).

Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору.

Поняття «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання» охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Оскільки строк дії договору та строк позики, укладеного сторонами 23.12.2020 визначено у 30 днів та було продовжено споживачем ще на 30 днів, всього 60 днів, тому суд приходить до висновку про закінчення строку цього договору кредиту по завершенню вказаного строку. В межах строку кредиту відповідач мала, зокрема, повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти. По завершенню строку користування кредитом відповідач мала обов`язок незалежно від пред`явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за договором, а не вносити її щомісячними платежами.

На період після прострочення виконання зобов`язання з повернення кредиту кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.

У разі порушення позичальником зобов`язання з повернення кредиту настає відповідальність - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором, на що вказала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16.

Позивач звернувся з вимогою про стягнення процентів у розмірі 11628,00 грн. нарахованих як у межах 60 денного строку кредитного договору (з урахуванням пролонгації), так і поза межами такого строку, проте не надає доказів пролонгації договору кредиту поза межами цього строку та не заявляє вимогу стягнення процентів у відповідності до ст. 625 ЦК України.

Враховуючи викладене суд вважає, що у цьому випадку до стягнення підлягають відсотки за користування кредитом у межах строку дії користування кредитними коштами строком 60 днів. Оскільки відповідачем не виконано умови п. 1.5.1 Договору щодо застосування умов зниженої процентної ставки, у відповідності до п. 1.5.2 Договору підлягає застосуванню стандартна процентна ставка. Таким чином сума процентів за 60 днів має становити 5814,00 грн. (5100*1,9%*60=5814).

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково на суму 10914,00 грн., що включає заборгованість за тілом кредиту та відсотки у межах строку кредитного договору (60 днів).

Щодо розподілу судових витрат слід зазначити наступне.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги щодо стягнення заборгованості задоволено частково то, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» слід стягнути сплачений за подання позовної заяви судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1580,00 грн.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 9000,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відноситься до витрат пов`язаних з розглядом справи.

На підтвердження понесених витрат відповідача на правову допомогу до матеріалів позову додано копію договору про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024, прас-лист АО «Лігал Ассістанс», заявку на надання юридичної допомоги № 240 від 03.11.2025 та витяг від 28.11.2025 з акту № 23 про надання юридичної допомоги від 28.11.2025.

Згідно договору про надання правової допомоги між ТОВ «Факторинг Партнерс» та АО «Лігал Ассістанс» сторони визначили предмет договору у виді юридичної допомоги в обсязі та на мовах, передбачених даним договором. Пунктом 2.1.1 Договору визначено види послуг щодо надання правової допомоги.

При цьому згідно положень п. 4.1 ПОРЯДОК ЗДІЙСНЕННЯ РОЗРАХУНКІВ Договору, вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги.

Прас-листом АО «Лігал Ассістанс» визначено вартість послуг, де ціна роботи визначена як фіксована, так і погодинна.

Згідно заявки № 240 від 03.11.2025 сторони погодили надання правових послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) у виді усної консультації з вивченням документів час - 2 год. вартість - 1500, ціна 3000 грн., та складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду: час - 2 год., вартість 3000, ціна - 6000 грн., що також відповідає відомостям, витягу з Акту № 23 про надання юридичної допомоги.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Як зазначив Верховний суд у своїй постанові 24 січня 2022 року по справі № 757/36628/16-ц, у відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Додаткова постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30 червня 2022 року у справі № 915/517/21 містить висновок, що «відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Отже, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з нормами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Подібні правові позиції викладено у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/14598/20 та додатковій постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18».

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі та встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги. За неможливості встановити умови щодо порядку обчислення, форми та ціни правової допомоги згідно з умовами договору суди, залежно від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Такий висновок зроблено у постанові КЦС ВС від 28 вересня 2022 року по справі № 529/201/20.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Суд звертає увагу, що дана справа є типовою та нескладно, договором про надання правової допомоги не визначено як розмір гонорару адвоката, так і вартість його послуг, вказаний позов було подано шляхом його направлення через систему «Електронний суд», а розгляд самої справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін, тому у суду виникають сумніви щодо часу витраченого представником на надання правової допомоги згідно вказаного переліку.

Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи обставини цієї справи, вказані вище, складність та категорію справи, а також положення ЄСПЛ та практику Верховного Суду щодо стягнення витрат на правову допомогу в цілому, суд вважає розмір витрат позивача завищеним, тому до стягнення підлягають такі витрати у розмірі 3000,00 грн., що і буде становити співмірні і розумні витрати позивача на професійну правничу допомогу у цій справі.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 15,16, 141, 268, 280-289 ЦПК України, ст.ст. 512, 526, 612, 625, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371) заборгованість за Договором № 3389313 від 23.12.2020 у розмірі 10914,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371) судовий збір в розмірі 1580,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371) 3000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст.ст. 354-356 ЦПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не буде скасовано.

Сторони по справі:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ 42640371, адреса: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, 6, оф. 521.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя Л.О. Левченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua