Рішення від 02 лютого 2026 р. у справі №570/1108/25 — Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/1108/25

Номер провадження 2/570/252/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2026 року м.Рівне

Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді Штогуна О.С.

за участю секретаря судового засідання Соломицької Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (далі – позивач, ТОВ "ФК "ЄАПБ") звернулося у Рівненський районний суд Рівненської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі – відповідач, ОСОБА_1 ), в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за договором позики №2235455 у розмірі 16875,00 грн, договором позики №79864134 у розмірі 13867,20 грн, що у загальному розмірі становить 30742,00 грн.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що 10 квітня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ"(далі ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ") та ОСОБА_1 укладено договір позики № 2235455. Відповідно до п.п. 2.1., 2.2., 2.3. договору сума кредиту становить 5000,00 грн, строк позики 15 днів, процентна ставка (базова, фіксована) становить 2,50%, яка нараховується за кожен день користування позикою. Процентна ставка за понадстрокове користування позикою становить 2,70% та пеня, яка становить 2,7 % за кожен день.

Окрім цього, 22 квітня 2024 року між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 79864134. Відповідно до п.п. 2.1., 2.2., 2.3. договору сума кредиту становить 4500,00 грн, строк позики 14 днів, денна процентна ставка становить 1,50%, яка нараховується за кожен день користування позикою. Процентна ставка за понадстрокове користування позикою становить 2,70% та пеня, яка становить 2,7 % за кожен день.

В подальшому, відповідно до укладеного між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року та реєстрів боржників № 29 від 19 серпня 2024 року та №30 від 19 серпня 2024 року до вищевказаного договору факторингу, ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" передало (відступило) на користь ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах боржників, в тому числі щодо відповідача за вищевказаним договором позики № 2235455 в розмірі 16875,00 грн та за договором позики № 79864134 - в розмірі 13867,20 грн.

Первісний кредитор ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" зобов`язувався повідомити відповідача про відступлення на користь позивача ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" права грошової вимоги за вищевказаними договорами позики, однак, не зважаючи на це та умови договорів позики, відповідач не виконав зобов`язання з повернення позики та відсотків за їх користування ні на користь позивача, ні на користь первісного кредитора ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів".

Зазначає, що первісний кредитор зобов`язання за вищевказаним договором виконав у повному обсязі та надав відповідачу позичкові кошти у розмірі, передбаченому умовами договорів.

В порушення умов укладених договорів відповідач зобов`язання за вказаними договорами належним чином не виконав та допустив виникнення заборгованості, загальний розмір якої станом на час звернення до суду становить 30742,20 грн.

За наведених обставин позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у вищевказаному розмірі, а також судові витрати по справі.

Заочним рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 12 травня 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" кредитну заборгованість в розмірі 30742, 20 грн, з яких: 16875,00 грн - заборгованість за кредитним договором № 2235455 від 10 квітня 2024 року; 13867,20 грн - заборгованість за кредитним договором № 79864134 від 22 квітня 2024 року. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

19 червня 2025 року представник заявника (відповідача) ОСОБА_1 - адвокат Главацький Ю.А звернувся із заявою про перегляд заочного рішення, в якій просить переглянути заочне рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 12 травня 2025 року у цивільній справі (№ 570/1108/25, номер провадження 2/570/988/2025) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що його довіритель не був належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, оскільки перебуває на військовій службі за контрактом. Крім того, він не згідний з позовними вимогами та прийнятим рішенням, має бажання подати докази, які повністю спростують доводи позивача. У зв`язку із розглядом справи без його участі він був позбавлений можливості подати відзив на позовну заяву і докази стосовно спростування вимог позивача.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 07 серпня 2025 року заяву про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задоволено. Скасовано заочне рішення, ухвалене 12 травня 2025 року Рівненським районним судом Рівненської області по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики та ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання.

В судове засідання представник позивача не прибув, причин неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідач та його представник в судове засідання також не з`явилися, однак, через канцелярію суду представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, із застосуванням аналізу вимог чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дійшов до наступних висновків.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

З досліджених судом доказів встановлено, що 10 квітня 2024 року між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та відповідачем укладено договір позики (з фіксованою процентною ставкою) №2235455 в електронній формі, згідно якого відповідач отримав позику у розмірі 5000,00 грн шляхом безготівкового переказу на банківський картковий рахунок, строком на 15 календарних днів (з 10 квітня 2024 року по 25 квітня 2024 року), зі сплатою процентів за користування грошовими коштами в розмірі: 1) 2,5 % на день (базова процентна ставка); 2) 2,70 % на день (процентна ставка, за понадстрокове користування позикою), 3) 2,70 % пеня (а.с.9-11).

Згідно п.21-22 договору позики №2235455, зазначений договір укладений в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням відповідачем електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України "Про електронну комерцію" договір прирівнюється до укладеного у письмовій формі.

Крім того, судом встановлено, що 22 квітня 2024 року між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та відповідачем укладено ще один договір позики №79864134 в електронній формі, згідно якого відповідач отримав позику також у розмірі 4500,00 грн шляхом безготівкового переказу на банківський картковий рахунок, строком на 14 календарних днів (з 22 квітня 2024 року по 05 травня 2024 року), зі сплатою процентів за користування грошовими коштами в розмірі: 1) 1,5 % на день (базова процентна ставка); 2) 2,70 % на день (процентна ставка, за понадстрокове користування позикою), 3) 2,70 % пеня (а.с.22-24).

Згідно п. 21-22 договору позики №79864134, зазначений договір укладений в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням відповідачем електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України "Про електронну комерцію" договір прирівнюється до укладеного у письмовій формі.

Позивач у справі ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" не є первісним кредитором згідно вищезазначених договорів позики.

Звертаючись до суду із вказаним позовом, ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" посилається на те, що право вимоги до відповідача за договорами позики № 2235455 від 10 квітня 2025 року та № 79864134 від 22 квітня 2024 року перейшло до товариства на підставі договору факторингу, вказуючи на те, що товариство отримало право вимоги за вищевказаними договорами позики від кредитора ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" на підставі договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року та реєстрів боржників №29 та № 30 від 19 серпня 2024 року.

Судом встановлено, що 14 червня 2021 року між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" укладено договір факторингу №14/06/21, за яким первісний кредитор ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" передало на користь ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" право вимоги до боржників, вказаних у відповідних реєстрах боржників, зокрема і за договорами позики №2235455 та №79864134.

Предметом договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року є відступлення права грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб боржників. Перелік боржників, суми грошових вимог та інші дані зазначаються у відповідних Реєстрах боржників.

При цьому відповідно до визначення термінів, що використовуються у вищевказаному договорі факторингу, право вимоги це право грошової вимоги щодо погашення (стягнення) заборгованостей з боржників, які виникли на підставі договору позики (а.с.13-15).

Водночас, згідно умов п.1.1 договору факторингу встановлено, що за цим договором фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить клієнту.

Право вимоги від клієнта до фактора переходить в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників, згідно Додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги (п. 1.2 договору факторингу) (а.с.13-на звороті, 19).

Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників № 29 від 19 серпня 2024 року та витягу з реєстру боржників № 30 від 19 серпня 2024 року до договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року, ТОВ "ФК "ЄАПБ" отримало право вимоги до відповідача за договором позики № 2235455 в розмірі 16875,00 грн та за договором позики № 79864134 - в розмірі 13867,20 грн.

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, слід враховувати, що у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

За змістом статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно з частиною першою статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Частиною першою статті 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 ЦК України).

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

Згідно з положеннями статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною першою статті 517 ЦК України передбачено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Отже, за приписами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися лише стосовно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Аналіз вказаних норм свідчить, що частина перша статті 514 ЦК України регулює відносини між первісним кредитором та новим кредитором. Дійсність вимоги (суб`єктивного права) означає належність первісному кредитору того чи іншого суб`єктивного права та відсутності законодавчих або договірних заборон (обмежень) на його відступлення. У разі, зокрема, коли право вимоги не виникло (наприклад у разі нікчемності чи недійсності договору) або яке припинене до моменту відступлення (зокрема, внаслідок платежу чи зарахування) чи існують законодавчі заборони (або обмеження), то така вимога не переходить від первісного до нового кредитора. Тобто, відступлення права вимоги (цесія) в такому випадку не має розпорядчого ефекту. Проте це не зумовлює недійсність договору між первісним кредитором та новим кредитором, тому що правовим наслідком відсутності критеріїв дійсності права вимоги є цивільно-правова відповідальність первісного кредитора перед новим кредитором.

Отже, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора, є істотними умовами цього договору (постанова Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 752/8842/14-ц, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 січня 2019 року у справі №909/1411/13, від 13 жовтня 2021 року у справі № 910/11177/20).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі №910/12525/20 зроблено висновок, що відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом зазначених норм, права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача. Разом з тим положення ч.1 ст. 203 ЦК України прямо встановлюють, що застосовуються саме до змісту правочину (сукупності його умов), а не до його суб`єктного складу. В тому випадку, коли особа відступає право вимоги, яке їй не належить, у правовідносинах відсутній управнений на таке відступлення суб`єкт. За загальним правилом п.1 ч.1 ст.512, ст.514 ЦК України у цьому разі заміна кредитора у зобов`язанні не відбувається.

У постанові Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 31/160 (29/170(6/77-5/100) викладено правову позицію, згідно з якою, оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права "nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet", який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.

Верховний Суд у постанові від 14 червня 2023 року у справі № 755/15965/17 зазначив, що дійсність вимоги (суб`єктивного права) означає належність первісному кредитору того чи іншого суб`єктивного права та відсутності законодавчих або договірних заборон (обмежень) на його відступлення.

Як вбачається з матеріалів справи правовідносини за договорами позики № 2235455 та № 79864134 між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та відповідачем виникли відповідно 10 та 22 квітня 2024 року, тобто значно пізніше ніж було укладено договір факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року.

Таким чином, на час укладення договору факторингу у ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" було відсутнє право вимоги до відповідача за договорами позики №2235455 та №79864134, оскільки відповідач на час укладення договору факторингу не був боржником - набувачем послуг чи товарів за вищевказаними договорами позики.

При цьому, суд зазначає, що чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності та існування на момент укладення договору факторингу, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 у справі №914/868/17, від 18 жовтня 2018 р. у справі № 910/11965/16.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі №334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012).

Умовами договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року не передбачено передачу права грошової вимоги, яке виникне у майбутньому.

Відтак з наведеного вбачається, що згідно умов вказаного договору факторингу первісним кредитором передано право вимоги за договорами, строк виконання зобов`язань за якими настав та не стосується зобов`язань строк виконання яких виникне в майбутньому.

Також на час укладення договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року сторонами не було досягнуто згоди щодо предмета правочину, предмет не індивідуалізовано належним чином. Інформація про відповідача як боржника надана у витязі з реєстру боржників №29 від 19 серпня 2024 року та у витязі з реєстру боржників № 30 від 19 серпня 2024 року, тобто через три роки після укладення договору факторингу.

Отже, між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" на час укладення договору факторингу 14 червня 2021 року не були погоджені його істотні умови в частині обсягу вимог, що перейшли до нового кредитора, і вочевидь, договором не могли бути охоплені зобов`язання відповідача, які виникли після укладення цього договору.

Із наведеного вище слідує, що вимога на момент укладення договору факторингу мала би бути визначеною, тоді як жодної визначеної вимоги у ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" до відповідача на момент укладення договору факторингу від 114 червня 2021 року не було, і сторони не могли передбачити, що 10 та 22 квітня 2024 року цим товариством буде укладено два договори позики з відповідачем.

Окрім того, строк дії договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року на момент укладення договорів позики закінчився. При цьому позивачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів про те, до повного виконання яких саме зобов`язань між сторонами (ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів") діє вказаний договір факторингу.

Доводи позивача про те, що відповідно умов договору № 14/06/21 від 14 червня 2021 року, якими сторони погодили, що первісний кредитор має право передавати (відступати) новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор зобов`язаний набувати такі права вимоги, шляхом підписання відповідних актів прийому-передачі прав вимоги, суд відхиляє, оскільки сам договір факторингу не містить положень про право майбутньої вимоги.

Також суд звертає увагу, що наявні в матеріалах справи витяги з реєстрів боржників, де боржником зазначено відповідача, самі по собі не свідчить про набуття позивачем прав кредитора по відношенню до позичальника.

Враховуючи викладені обставини, зважаючи на те, що договір факторингу був укладений між первісним кредитором ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" 14 червня 2021 року, тобто до моменту виникнення у первісного кредитора ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" права вимоги до відповідача за договорами позики, укладеними між ними 10 та 22 квітня 2024 року, при цьому умови договору факторингу не передбачали передачу права вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Судом встановлено, що договори позики були укладені між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та відповідачем 10 та 22 квітня 2024 року тобто вже після укладення ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року отже, на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов`язання між первісним кредитором та боржником ОСОБА_1 , відтак, у первісного кредитора не виникло право вимоги за зобов`язанням, яке він міг би передати ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" на підставі договору факторингу від 14 червня 2021 року.

Отже, ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" здійснило передачу невизначених вимог, оскільки жодної вимоги щодо відповідача на момент укладення договору факторингу не існувало. Оскільки ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" право вимоги відносно відповідача як боржника у зобов`язанні на момент укладення договору факторингу не набуло, відповідно таке право не могло бути передане цим товариством на користь позивача на підставі договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року.

Таким чином, ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" не має права вимагати від відповідача сплати заборгованості за договорами позики, укладеними 10 та 22 квітня 2024 року між відповідачем та ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів".

На підставі викладеного суд вважає, що ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" не довело переходу до нього права вимоги до відповідача за договорами позики № 2235455 та № 798641324, які було укладено з ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів", а тому позов ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" про стягнення з відповідача заборгованості за вищевказаними договорами позики задоволенню не підлягає.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, понесені позивачем витрати покладаються на нього та не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 82, 89,141, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити повністю.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного текста рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул.Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014.

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Штогун О.С.