Постанова від 08 лютого 2026 р. у справі №554/1548/26 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 09.02.2026Справа № 554/1548/26

Провадження № 3-зв/554/7/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2026 року м. Полтава

Суддя Шевченківського районного суду міста Полтави Лизенко А.В., за участю: секретаря судового засідання Снігура В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву судді Шевченківського районного суду міста Полтави Троцької Алли Іванівни про самовідвід від розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.127 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

05 лютого 2026 року на розгляд до суду від УПП в Полтавській області ДПП надійшли матеріали справи з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 від 29 січня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.127 КУпАП.

Судову справу розподілено судді Шевченківського районного суду міста Полтави Троцькій А. І.

06 лютого 2026 року суддя Троцька А.І. заявила про самовідвід від розгляду вищевказаної справи, оскільки 05 лютого 2026 року в автоматизованому розподілі брала участь лише вона одна як суддя, тоді як інші 4 суддів з відповідною спеціалізацією розгляду судових справ брали участь у навчанні тривалістю один робочий день.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися.

Від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд без участі.

Від судді Шевченківського районного суду міста Полтави надійшла заява про розгляд заяви про самовідвід без її участі.

Дослідивши матеріали заяви про самовідвід, суддя дійшов до таких висновків.

Суддя враховує, що Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді, а судді – про самовідвід і, відповідно, регламентують порядок розгляду таких заяв про відвід (самовідвід).

Водночас статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Рада суддів України в п.4 рішення № 34 від 08.06.2017 року роз`яснила, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу, до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.

Тому ця заява про самовідвід судді має бути розглянута по суті.

При вирішенні заяви про самовідвід суддя застосовує аналогію права, а саме положення КПК України, якими визначено підстави для відводу (самовідводу) та врегульовано порядок його вирішення.

Слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи (п.5 ч.1 ст.75 КПК України).

Згідно з ч.3 ст.35 КПК України визначення судді (запасного судді, слідчого судді), а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретного провадження здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою та/або її окремою підсистемою (модулем) під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом випадковості та в хронологічному порядку з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження на кожного суддю, заборони брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядженням, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ. Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або судді-доповідача для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або її окремої підсистеми (модуля), крім випадків, установлених законом.

Матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.127 КУпАП до суду надійшли 05 лютого 2026 року.

Згідно з п.2.3.1. Положення про автоматизовану систему документообігу суду в редакції, яка затверджена рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 року №39 та погоджена наказом Державної судової адміністрації України від 29.11.2024 року №529 із змінами та доповненнями (https://court.gov.ua/sudova-vlada/969076/polozhenniapasds/) (надалі – Положення про АСДС) розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.

Згідно з п.2.3.3. Положення про АСДС не розподіляються щодо конкретного судді судові справи, що надійшли, зокрема, під час тимчасової непрацездатності судді; у дні перебування судді на навчанні, підвищенні кваліфікації, участі у семінарських заняттях (за наявності наказу голови суду).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 лютого 2026 року суддя Троцька А.І. була єдиною суддею, яка приймала участь в розподілі.

Інші судді, які є повноважними та яким зборами суддів визначена спеціалізація із розгляду справ про адміністративні правопорушення та кримінальних проваджень перебували на підвищенні кваліфікації в Національній школі суддів України шляхом участі у тренінгу “Сучасні підходи до написання судових рішень у кримінальному судочинстві” ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ) та були виключені із авторозподілу. В свою чергу, суддя Микитенко В.М. виключений із авторозподілу у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю.

Згідно із п.2.3.24 Положення про АСДС у разі одночасного перебування всіх суддів у відрядженнях, відпустках, їх тимчасової непрацездатності та в інших передбачених законом випадках, у яких суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ, автоматизований розподіл судових справ здійснюється автоматизованою системою у робочий день, наступний за днем, коли відпали відповідні обставини.

У разі коли в суді з об`єктивних підстав правосуддя здійснює один суддя, здійснення автоматизованого розподілу судових справ не буде порушенням вимог цього Положення.

На думку судді, цілком очевидно, що розподіл справ при участі в розподілі лише одного судді не відповідає принципу випадковості.

В той же час, з огляду на наведене вище, на думку судді, Положення про АСДС не регулює питання можливості авторозподілу справ коли в суді з об`єктивних підстав здійснює правосуддя із відповідною спеціалізацією лише один суддя тимчасово (в даному випадку лише один робочий день).

Суддя також враховує, що в Україні значна частка судів має 2-х чи 3-х повноважних суддів. Тому, на думку судді, дотримання принципу випадковості в таких судах є надзвичайно ускладненою саме з об`єктивних причин (судді перебувають у тривалих відпустках, хворіють, перебувають на підвищенні кваліфікації тощо).

З огляду на вищенаведене суддя не має можливості надати переконливі висновки щодо дотримання чи недотримання порядку авторозподілу в даному випадку.

В той же час при вирішенні питання про самовідвід судді Троцької А.І. суддя заначає наступне.

Відповідно до абзацу другого ст.15 Кодексу суддівської етики у разі виникнення сумнівів у судді щодо його неупередженості у результаті розгляду справи суддя має право заявити самовідвід.

У судді Троцької А.І. виникли сумніви щодо її неупередженості з точки зору незалежного постерігача, які викликані нестандартною ситуацією щодо виключення із авторозподілу всіх інших суддів.

Згідно п.2.5. Бангалорських принципів поведінки суддів суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Європейський суд з прав людини у справі «Білуха проти України» (заява №33949/02, 09/11/2006, п.п.47-51) зазначив наступне.

П.47 Відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі «Фей протии Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 та 30; рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-ХІІ). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

Суд не переконаний, що у цій справі достатньо ознак, щоб вирішити, що судді Артемівського суду, які розглядали справу заявниці, проявляли особисту упередженість. У будь-якому випадку Суд не вважає за необхідне розглядати це питання, оскільки з причин, викладених нижче, він дійшов висновку, що у цій справі мала місце відсутність безсторонності суду за об`єктивним критерієм.

Стосовно об`єктивного критерію слід визначити, окремо від поведінки голови В. Л. Г., чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п.44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7серпня 1996 poку, п. 58).

3 огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться» (див. рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), від 26 жовтня 1984 року, п.26). Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі «Кастілло Альгар проти Іспанії» (Castillo Algar v. Spain), від 28 жовтня 1998 року, п. 45).

Суддя зазначає, що ставлення судді Троцької А.І. є по-перше, її суб`єктивною оцінкою, яка не може бути спростована оцінкою інших осіб, в тому числі іншого судді, та є самостійною підставою для відводу судді.

По-друге, така суб`єктивна оцінка, в даному випадку, на думку судді, має певне та очевидне підгрунтя – нестандартна ситуація щодо виключення із авторозподілу всіх інших суддів. На думку судді, незалежний спостерігач дійсно може мати сумніви щодо штучного створення ситуації для авторозподілу на конкретного суддю.

Згідно абзацу третього ст.15 Кодексу суддівської етики суддя не повинен зловживати правом на самовідвід.

На думку судді, в даному випадку суддя Троцька А.І. діє доброчесно, оскільки, як зазначено вище, ситуація є нестандартною, не врегульована із достатньою чіткістю, та може мати сумніви незалежного спостерігача щодо штучного створення ситуації для авторозподілу на конкретного суддю.

Отже, заява про самовідвід судді Троцької А.І. підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 75, 81 КПК України, суддя

У Х В А Л И В :

Заяву судді Шевченківського районного суду міста Полтави Троцької Алли Іванівни про самовідвід, - задовольнити.

Відвести суддю Шевченківського районного суду міста Полтави Троцьку Аллу Іванівну від розгляду справи № 554/1548/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.127 КУпАП.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя А. В. Лизенко