Рішення від 08 лютого 2026 р. у справі №529/1110/25 — Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/1110/25

Провадження № 2/529/208/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2026 року Диканський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Чуб К.В.,

за участю секретаря с/з — Єфременко В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

Позивачка ОСОБА_1 , від імені якої діє представник - адвокат Книшов І.Г., звернулася до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу з відповідачем ОСОБА_2 .

Позов обґрунтовано тим, що сторони 06.01.2024 зареєстрували шлюб. Від спільного проживання в шлюбі у подружжя дітей немає. Сімейне життя сторін не склалось з причин відсутності взаєморозуміння, байдужості до життя та проблем один одного. Сторони проживають окремо, шлюбні стосунки не підтримують. Оскільки відповідач відмовляється розірвати шлюб через органи РАЦС, позивачка звернулася з даним позовом до суду.

Ухвалою судді від 03.12.2025 відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивачка та її представник в судове засідання не з`явилися, представник позивачки подав письмову заяву з проханням розглянути справу у їхню відсутність.

Відповідач у судове засідання також не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. Копії ухвали про відкриття провадження, позовної заяви з додатками отримав 17.12.2025, однак у визначений йому строк відзиву на позов та будь-яких інших клопотань не подав.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до вказаних правовідносин, дійшов до наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Судом встановлено, що сторони 06.01.2024 зареєстрували шлюб у Шевченківському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), актовий запис № 25, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 5).

Судом також встановлено, що подружнє життя сторін не склалося з причин відсутності взаєморозуміння. Сторони проживають окремо, шлюбні стосунки не підтримують, відновлювати їх позивачка наміру і бажання не має.

Відповідно до положень статтей 21, 24 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Статтею 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Згідно зі ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Положеннями ст.110 Сімейного кодексу України визначено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є не припустимим.

Вказане свідчить, що подальше спільне життя подружжя і збереження їхнього шлюбу суперечить інтересам позивачки тому, відповідно до ст. 112 СК України, шлюб між сторонами слід розірвати.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 105, 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, ст.ст. 258-259, 263-265, 268 ЦПК України суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3 ) та ОСОБА_2 , зареєстрований 06.01.2024 Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), актовий запис № 25.

Після розірвання шлюбу прізвище позивачки ОСОБА_1 змінити на дошлюбне прізвище " ОСОБА_3 ".

Рішення набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ,реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Головуючий К.В. Чуб