Рішення від 02 лютого 2026 р. у справі №376/3570/25 — Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/3570/25

Провадження № 2-а/376/21/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2026 року Сквирський районний суд Київської області складі:

головуючого судді Батовріної І.Г.,

за участі секретаря судових засідань Гіптенко Є.О.

розглянувши в місті Сквира Київської області у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: державний виконавець Сквирського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районні Київської області ЦМУ Міністерства юстиції України Качуринська Оксана Василівна про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

01.12.2025 р. позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: державний виконавець Сквирського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районні Київської області ЦМУ Міністерства юстиції України Качуринська Оксана Василівна про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позову зазначає, що 13.06.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 було винесено постанову № 4655 за справо про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн..

Позивач вважає вказану постанову незаконною оскільки він не порушував вимоги ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізацій підготовку та мобілізацію» та порушено порядок розгляду адміністративних справ.

Зазначає, що суть адміністративного правопорушення полягало у тому, що ОСОБА_1 отримавши направлення № 4/947 від 06.06.2025 р. на медичний огляд ВЛК з метою визначення придатності до військової служби під час мобілізації, від проходження медичного огляду відмовився.

У той же час 03.06.2025 року позивач працюючи водієм, здійснюючи міжнародне перевезення Україна – Болгарія був незаконно затриманий на блокпосту ІНФОРМАЦІЯ_2 . На момент затримання в розшуку не перебував, порушень перебування на військовому обліку не мав.

06.06.2025 року позивачу було вручено повістку з?явитися до 16.06.2025 року за місцем проживання та перебування на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , що ним було і зроблено.

Однак, при направленні позивача на ВЛК відповідач повністю проігнорував, що у позивача 06.06.2025 був відсутній обов?язок проходити військово лікарську комісію, оскільки 29.01.2025 він пройшов таку комісію у КНП СМР «Сквирська центральна міська лікарня». За результатами проходження ВЛК позивача визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення на підставі ст. 64б графи ІІ Розкладу хвороб. Вказаний висновок був занесений до системи «Оберіг» та до Єдиного реєстру військовозобов?язаних осіб, до якого мав доступ відповідач. Позивач також надав уповноваженим особам відповідача копію медичної картки з результатами проходження ВЛК, але вони до уваги його не прийняли та безпідставно, зловживаючи своїми правами, наполягали, щоб позивач повторно протягом року пройшов ВЛК.

Наголошує на тому, що він не відмовлявся проходити ВЛК, лише попросив надати йому направлення на проходження ВЛК за місцем його проживання. Відповідач погодився та позивачу була видана повістка для проходження ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до довідки військово – лікарської комісії № 2025-06016-1102-2179-3 від 16.06.2025 р. позивачу проведено медичний огляд ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Зазначає, що відповідач, після того як позивач залишив його приміщення, звернувся до відділення поліції № 6 ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області, які в свою чергу звернулися до чергової частини сектору моніторингу відділу поліції № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області із матеріалами щодо необхідності доставлення особи, з метою притягнення до адміністративної відповідальності за ст.. 210, 210-1 КУпАП, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителя АДРЕСА_1 , які зареєстровано до ЄО № 4413 від 01.07.2025 р..

Працівниками відділу поліції № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області розглянуто повідомлення, щодо порушення законодавства про мобілізацію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстровано до інформаційно комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» відділу поліції № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області за №4413 від 01.07.2025 року, та розглянуто відповідно до Закону України «Про звернення громадян».

Вказує, що відповідач звернувся до відділення поліції щодо необхідності доставлення ОСОБА_1 14.06.2025 р., у той же час постанова про притягнення до адміністративної відповідальності винесена 13.06.2025 р..

Зазначає, що його не було повідомлено про розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності та винесена оскаржувана постанова засобами поштового зв?язку йому не надходила.

На підставі вищевикладеного просить скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 4655 від 13.06.2025 р. та провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити у зв?язку з відсутністю складу правопорушення. Окрім того просив поновити строк на оскарження постанови.

Ухвалою суду від 03.12.2025 року провадження у вказаній справі відкрито та постановлено здійснювати розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Вказаною ухвалою також поновлено строк на оскарження постанови та постановлено витребувати у відповідача належним чином завірені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вчинене ОСОБА_1 ..

18.12.2025 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову оскільки, абзацом 3 частини 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України – за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону. Відповідно до п. 1.3 розділу І Наказу Міністерства оборони України «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» № 402 від 14.08.2008 р. (надалі Положення про ВЛК) одним з основних завдань військово-лікарської експертизи є добір громадян України, придатних за станом здоров`я до військової служби, для укомплектування Збройних Сил України. Відповідно до п. 3.1. зазначеного Положення медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП ВЛК ТЦК та СП на збірних пунктах районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ТЦК та СП. Виходячи з приписів даного Положення про ВЛК та Положення № 154 не міститься заборони щодо направлення військовозобов`язаного для проходження військово-лікарської комісії з метою визначення придатності для проходження військової служби в день виявлення такого військовозобов`язаного, зважаючи на покладені на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки завдання щодо призову громадян на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період. Зважаючи на викладене, 06.06.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_6 направлено Позивача для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби. У зв`язку з відмовою Позивача проходити медичне обстеження ВЛК, посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_7 06.06.2025 було складено Протокол серія ЧРТЦК №4/478. ОСОБА_1 було роз`яснено зміст ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП з повідомленням часу, дати та адреси розгляду протоколу, а також Позивач відмовився підписувати протокол. На розгляд протоколу ОСОБА_1 не з`явився, не скористувався правом на захист та правову допомогу під час розгляду протоколу. В подальшому не цікавився результатом адміністративного провадження. В подальшому, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності.

У судове засідання позивач та його представник не з?явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, позивач подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

У судове засідання представник відповідача не з?явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив, жодних заяв чи клопотань про відкладення чи розгляд без його участі не направляв.

У судове засідання представник третьої соби не з?явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив, жодних заяв чи клопотань про відкладення чи розгляд без його участі не направляв.

Суд, враховуючи доводи сторін, дослідивши письмові докази, з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та надавши їм належну правову оцінку, приходить до наступного.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень.

Відповідно до ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянин України, є військовозобов`язаним та з 20.12.2017 р. перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.25).

Відповідно до військово – облікового документу № 050620211363726700062 ОСОБА_1 є військовозобов`язаним, перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 та пройшов ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 16.06.2025 р.. Підлягає повторному медичному огляду 16.06.2026 р. (а.с. 25).

Відповідно до довідки військово – лікарської комісії № 2025-06016-1102-2179-3 від 16.06.2025 р. позивачу проведено медичний огляд ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 16.06.2025 р. (а.с. 27).

06.06.2025 р. ОСОБА_1 видано направлення № 4/947 на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення ступеня придатності до військової служби під час мобілізації (а.с. 84).

Відповідно до журналу реєстрації направлень на військово-лікарську комісію виданих військовозобов?язаним та резервістам для проходження медичного огляду ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_1 06.06.2025 р. відмовився від отримання направлення (а.с. 83).

Згідно з актом про відмову від отримання направлення на ВЛК та/або відмову від проходження військово-лікарської комісії від 06.06.2025 р. ОСОБА_1 06.06.2025 р. о 16:20 год. відмовився від проходження ВЛК, при цьому вказав, що ВЛК пройшов 29.01.2025 р. (а.с. 82).

06.06.2025 р. відносно ОСОБА_1 складено протокол 4 № 478 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відповідно до якого: 06.06.2025 р. о 16 год. 30 хв. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_1 , будучи військовозобов?язаним, перебуваючи на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_8 , та підлягаючи призову на військову службу за мобілізацією з метою ухилення від призову на військову службу не маючи підстав на відстрочку визначені ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» відмовився від проходження медичного огляду за направленням начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 № 4/947 від 06.06.2025 р.. ОСОБА_1 роз?яснено зміст ст. 63 Конституції України, а також права та обов?язки передбачені ст. 268 КУпАП. Повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 14 год. 00 хв. 13.06.2025 р. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_7 , кабінет № 24 (а.с. 80-81).

Від дачі пояснень та підписання даного протоколу ОСОБА_1 відмовився (а.с. 80).

Постановою № 4655 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 13.06.2025 року винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_7 полковником ОСОБА_2 . ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн. (а.с. 21-22, 89).

Із змісту вказаної постанови вбачається, що ОСОБА_1 , відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів, будучи військовозобов?язаним та не маючи підстав для відстрочки від мобілізації, згідно ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», всупереч встановленим чинним законодавствам вимогам правил військового обліку, знаходячись в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_8 , отримавши направлення № 4/947 від 06.06.2025 на медичний огляд ВЛК з метою визначення придатності до військової служби під час мобілізації, від проходження медичного огляду відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3544-XII від 21.10.1993 р., вчинене в особливий період (а.с. 21-22, 89).

Постановою головного державного виконавця Сквирського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районні Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Качуринською О.В. від 20.11.2025 року відкрито виконавче провадження № 79640319 з приводу виконання постанови № 4655 про стягнення штрафу в сумі 34 000,00 грн. (а.с. 23-24).

Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Статтею 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Частиною 1 статті 210-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 2 статті 210-1 КУпАП повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі п`ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частина 3 цієї ж статті передбачає, що вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У примітці до даної статті визначено, що: положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Перевіряючи доводи позовної заяви, суд відзначає, що диспозиція ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, яка передбачає порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що вчинено в особливий період, є бланкетною, тобто при її застосуванні необхідно застосовувати законодавчі акти, які визначають, зокрема, правила військового обліку.

Спеціальним законом, який визначає, зокрема обов`язки громадян щодо здійснення мобілізації в особливий період, є Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543/зі змінами та доповненнями згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-IX від 11.04.2024).

За визначенням абзацу 5 ч. 1 ст. 1 Закону № 3543-XII особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

За змістом ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 на території України введено воєнний стан з 24.02.2022, який триває і досі.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03.03.2022 № 2105-IX затверджено Указ Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 65/2022, яким оголошено проведення загальної мобілізації, яка триває і досі.

Відповідно до абз. 3 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з абз. 6 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України зобов`язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

У відповідності до ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані:

- з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;

- надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;

- проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного чи резервіста.

За приписами ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися:

- військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;

- резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;

- військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;

- військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;

- особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

У повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються:

1) прізвище, ім`я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка;

2) найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку;

3) мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки;

4) місце, день і час явки за викликом;

5) підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку;

6) реєстраційний номер повістки;

7) роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки.

Під час вручення повістки представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки на вимогу громадянина, якому вручається повістка, зобов`язані назвати свої прізвища, ім`я та по батькові, посади, а також пред`явити службові посвідчення.

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються:

- перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;

- смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Згідно з п.20 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі по тексту Порядок №560; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) з оголошенням мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: резервісти та військовозобов`язані, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов`язані, резервісти СБУ - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів - за викликом керівників відповідних підрозділів.

Пунктом 21 Порядку №560 встановлено, що за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Відповідно до п.41 Порядку №560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Підставою притягнення позивача до адміністративної відповідальності згідно з оскаржуваною постановою стала відмова позивача від проходження ВЛК.

Нормами пункту 74 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 (далі Порядок №560) у редакції, чинній на час складання протоколу, передбачено, що Військовозобов`язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформоване за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Направлення, сформоване за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, надсилається в електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з урахуванням вимог пункту 74-3 цього Порядку.

Військовозобов`язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та виявили бажання проходити військову службу під час мобілізації у вибраній ними військовій частині, командиром військової частини або начальником центру рекрутингу Збройних Cил видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11, яке реєструється у письмовій формі у журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається військовозобов`язаному та резервісту під особистий підпис.

Направлення на медичний огляд військовозобов`язаних та резервістів, які перебувають на військовому обліку в СБУ, а також військовозобов`язаних, які виявили бажання проходити військову службу під час мобілізації в обраному ними підрозділі, органі, закладі, установі СБУ, здійснюється у порядку, визначеному Головою СБУ.

Додатком 11 Порядку № 560 визначено форму направлення, для встановлення придатності військовозобов`язаного до проходження військової служби за станом здоров`я, у певному медичному закладі, у зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації, в особливий період.

Таким чином, з вищевказаного вбачається, що процедурі проходження на військово-лікарській комісії медичного огляду передує:

- формування повістки про виклик військовозобов`язаного для проходження відповідного огляду та її вручення особі;

- видача керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою, згідно з додатком 11 до Порядку № 560;

- реєстрація відповідного направлення в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою, згідно з додатком 12 до Порядку № 560.

Аналіз вищенаведених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для проходження особою медичного огляду на військово-лікарській комісії є отримання особою відповідної повістки на проходження військово-лікарської комісії із зазначенням мети виклику - проходження ВЛК.

Відповідно до пункту 47 зазначеної постанови у разі відмови резервіста або військовозобов`язаного від отримання повістки представником, який уповноважений вручати повістки, складається акт відмови від отримання повістки, який підписується не менш як двома членами групи оповіщення. Акт відмови від отримання повістки оголошується громадянину.

Акт відмови від отримання повістки подається керівнику районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для вжиття заходів до притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності.

Акт відмови від отримання повістки реєструється в районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до пункту 41 вказаної постанови належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки.

На підтвердження оповіщення позивача про виклик для проходження ВЛК відповідачем надано копію направлення позивача на ВЛК для встановлення придатності до проходження військової служби, копію журналу обліку направлень на проходження ВЛК, в якому напроти прізвища позивача у графі про отримання направлення позначено про відмову у отриманні.

Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Нормами п.п. 12, 13 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі по тексту - Положення №154) передбачено, що керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право, зокрема, розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначені статтею 235 Кодексу України, і накладати адміністративні стягнення та визначати функціональні (посадові) обов`язки підлеглого йому особового складу.

Отже, саме на ІНФОРМАЦІЯ_9 як орган, який уповноважений розглядати справи про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.210-1 КУпАП, покладено обов`язок щодо встановлення всіх фактичних обставин та дотримання процедури розгляду, визначеної ст.278 КУпАП.

Відповідно до ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Згідно зі ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

За приписами ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

У матеріалах справи наявне лише направлення на проходження ВЛК, від отримання якого позивач відмовився, про що в акті відмови від отримання направлення на ВЛК та/або відмову від проходження військово-лікарської комісії від 06.06.2025 р. ОСОБА_1 вказав, що «відмовляється від проходження ВЛК оскільки пройшов його 29.01.2025 р.».

Водночас, відповідно до військово – облікового документу № 050620211363726700062 ОСОБА_1 пройшов ВЛК при першому відділі ІНФОРМАЦІЯ_3 16.06.2025 р.. Підлягає повторному медичному огляду 16.06.2026 р. (а.с. 25).

Суд зазначає, що згідно з п.69 Порядку №560 У разі проходження резервістами та військовозобов`язаними медичного огляду під час мобілізації та/або воєнного стану строк дії довідки з висновком щодо придатності до військової служби становить один рік.

За приписами пункту 74 Порядку № 560 проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, військовозобов`язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, в тому числі ті, які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю), за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видаються направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформовані відповідно до пункту 74-1 цього Порядку.

Таким чином у відповідача, за наявності діючої довідки з висновком щодо придатності до військової служби, були відсутні підстави для направлення позивача на проходження ВЛК.

Окрім того, усупереч вищевказаному у матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення позивача про явку для проходження ВЛК: відсутні докази вручення позивачу повістки або належним чином, у порядку, передбаченому наведеними вище нормами, зафіксовану відмову позивача від отримання повістки.

Суд не ставить під сумнів обов`язок позивача, як громадянина, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, як це визначено частиною 1 статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Проте, в межах цієї справи здійснюється перевірка рішень відповідача, як суб`єкта владних повноважень, на предмет правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відсутність належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів скоєння позивачем адміністративних правопорушень виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності.

Колегія суддів зазначає, що окрім акта відмови від проходження ВЛК, який в силу ст. 74 КАС України не може бути взяті до уваги, інших доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, матеріали справи не містять, до суду таких доказів не надано.

Відповідно до ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено належними і допустимими доказами порушення ОСОБА_1 вимог статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", та, як наслідок, факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП, відтак постанова за №4655 від 13.06.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Наведеним положенням кореспондують норми статті 293 КУпАП, якими регламентовано повноваження органу, який розглядає скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Так, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на встановлені у справі обставини, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю.

Суд відхиляє доводи відповідача про пропущення позивачем строку звернення до суду з позовом та наявності у зв`язку з цим підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Згідно з ч.ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У той же час позивач просить судові витрати залишити за ним, а тому з відповідача витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 19, 25, 72, 77, 78, 90, 121, 139, 241-246, 250, 251, 286, 293, 295 КАС України; ст. 19 Конституції України; ст. ст. 7, 9, 14-1, 22, 33-35, 38, 210-1, 245, 251, 254, 280, 284 КУпАП, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: державний виконавець Сквирського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районні Київської області ЦМУ Міністерства юстиції України Качуринська Оксана Василівна про скасування постанови про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 № 4655 від 13.06.2025 року про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, якою накладено штраф на ОСОБА_1 у розмірі 17 000 гривень - скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя І.Г.Батовріна