Рішення від 08 лютого 2026 р. у справі №373/2816/25 — Переяславський міськрайонний суд Київської області

Справа № 373/2816/25

Провадження № 2/373/204/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2026 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області

під головуванням судді Свояка Д.В.

розглянув у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача:

Представник позивача звернувся до суду з вимогами: стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором №Z81.22298.005658766 від 03.09.2019 в розмірі 21496,22 грн; стягнути з відповідачки понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ПАТ «Ідея Банк» та відповідачкою 03.09.2019 був укладений договір кредиту № Z81.22298/005658766, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит у розмірі 10000,00 грн строком до 03.09.2021 зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,01% річних від залишкової суми кредиту.

Проте, відповідачка взяті на себе зобов`язання належним чином не виконала, через що утворилася заборгованість за кредитним договором, яка становить 21496,22 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням 8391,80 грн, заборгованість за відсотками 2,58 грн, заборгованість за комісіями 13101,84 грн.

19.12.2023 ПАТ «Ідея Банк» передало право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «Оптіма Факторинг» за договором факторингу №19/12-2023.

Позивач набув право вимоги за кредитним договором на підставі договору факторингу №22/12-2023, укладеного між ТОВ «Оптіма Факторинг» та ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал».

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі:

Ухвалою суду від 24.09.2025 відкрито провадження в цій справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

У встановлений судом строк відповідачкою, яка повідомлена про розгляд справи, не надано відзиву на позов без поважних причин, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до ч.2 ст.191 ЦПК України.

Судом встановлено наступні обставини:

03.09.2019 між ПАТ «Ідея Банк» та відповідачкою було укладено договір кредиту №Z81.22298.005658766 від 03.09.2019, відповідно до умов якого їй надано кошти у розмірі 10000,00 грн шляхом переказу на відкритий на її ім`я картковий рахунок, строком до 03.09.2021, зі сплатою 0,01% річних від залишкової суми кредиту.

У п.1.5 договору зазначено, що під час користування кредитом банк надає позичальнику послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, що визначені цим договором та договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за надання яких встановлена плата, відповідно до п.5 додатку № 1. Комісійна винагорода за переказ коштів та приймання готівки сплачуються згідно діючих тарифів банку, які є невід`ємною частиною договору.

Копія паспорта споживчого кредиту додана до позову.

До позову додана копію ордеру-розпорядження № 1 від 03.09.2019, в якому зазначено, що 03.09.2019 було успішно перераховано кошти в розмірі 10000,00 грн на рахунок № НОМЕР_1 на підставі договору №Z81.22298.005658766 від 03.09.2019.

Також із виписки по рахунку № НОМЕР_1 вбачається, що 03.09.2019 було видано кредит на суму 10000,00 грн згідно з договором № №Z81.22298.005658766 від 03.09.2019.

Відповідно до наданої позивачем довідки-розрахунку заборгованість відповідачки за вказаним кредитним договором становить 21496,22 грн, що складається із заборгованості за основним боргом 8391,80 грн, заборгованості за відсотками 2,58 грн, заборгованості за комісією 13101,84 грн.

Як вбачається з копії договору факторингу №19/12-2023 від 19.12.2023, укладеного між ТОВ «Оптіма Факторинг» та АТ «Ідея Банк», останнє відступає за плату належні йому права вимоги до боржників, що вказані у реєстрі боржників.

До позову додані копії реєстру боржників до договору факторингу, платіжної інструкції №45 від 20.12.2023 про оплату фінансування згідно з договором факторингу.

22.12.2023 між ТОВ «Оптіма Факторинг» та ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» укладено договір факторингу № 22/12-2023, відповідно до якого позивач набув право вимоги до відповідачки за кредитним договором №Z81.22298.005658766 від 03.09.2019.

До позову також додані копії реєстру боржників до вказаного договору факторингу та платіжної інструкції №376 від 26.12.2023.

Норми права, застосовані судом:

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 3 ст.203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст.1054 ЦК України позичальник за кредитним договором зобов`язаний повернути кредит та сплатити відсотки в розмірі і на умовах встановлених договором.

Відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики, а згідно з п.2 ч.1 ст.1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Згідно зі ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як передбачено ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оцінка аргументів сторін, доказів.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, що викладений у постанові від 06.09.2017 у справі № 531/648/15-ц, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.11.2023 у справі №204/224/21 дійшов висновку, згідно з яким, якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Судом встановлено, що підписавши кредитний договір №Z81.22298.005658766 від 03.09.2019, відповідачка прийняла умови надання всіх послуг, зокрема, строк кредитування, плату за кредит, порядок погашення кредиту, відповідальність.

З графіку платежів вбачається, що за вказаним кредитним договором нараховано комісію за інші банківські послуги на загальну суму 8399,76 грн.

Разом з тим, позовна заява містить вимогу про стягнення з відповідачки на користь позивача комісії в розмірі 13101,84 грн.

Зі змісту позовної заяви та поданих доказів неможливо встановити, яка саме комісія (її вид), у зв`язку з чим нараховувалась за цим кредитним договором.

Будь-яких доказів того, що зазначена комісія спрямована на оплату будь-яких послуг позивача у зв`язку з укладеним між сторонами кредитним договором, не надано.

За таких обставин вимога про стягнення з відповідачки комісії за кредитним договором №Z81.22298.005658766 від 03.09.2019 у розмірі 13101,84 грн не підлягає задоволенню.

Отже, позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн, як передбачено ст.4 ЗУ «Про судовий збір».

Ціна позову, визначена позивачем сумою стягнення 21496,22 грн.

Оскільки суд частково задовольняє вимоги на суму 8394,38 грн, що становить 39,05 % від ціни позову, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 1182,43 грн (3028,00:100 х 39,05%) судових витрат.

Представником позивача заявлено вимогу про стягнення з відповідачки витрат на правову допомогу у розмірі 7000,00 грн.

На підтвердження витрат на правничу допомогу до заяви долучено копії договору про надання правничої допомоги №02-24 від 01.07.2024, додаткової угоди №1/1 від 01.07.2024, акту прийому-передачі реєстру боржників № 1 від 10.04.2025, акту прийому-передачі наданої правничої допомоги № 1 від 14.05.2025, платіжної інструкції № 1395 від 05.06.2025.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Верховного Суду від 01.09.2021 у справі № 178/1522/18 зазначено, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема у рішеннях від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України, від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Представником позивача не надано детальний опис виконаних робіт, а беручи до уваги, що справа є малозначною і розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, за результатом оцінки доказів, суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн відповідатимуть критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.

Оскільки, суд частково задовольняє вимоги на суму 8394,38 грн, що становить 39,05% від ціни позову, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 1171,50 грн (3000:100 х 39,05%) витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст. 263 – 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромзадовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» заборгованість за кредитним договором №Z81.22298/005658766 від 03.09.2019 в розмірі 8394 (вісім тисяч триста дев`яносто чотири) гривні 38 копійок, з яких: заборгованість за основною сумою боргу 8391 (вісім тисяч триста дев`яносто одна) гривня 80 копійок, заборгованість за відсотками 2 (дві) гривні 58 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» судовий збір в розмірі 1182 (одна тисяча сто вісімдесят дві) гривні 43 копійки та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1171 (одна тисяча сто сімдесят одна) гривня 50 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повні найменування сторін та інших учасників справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», ЄДРПОУ 39992082, місцезнаходження: вул. Набережно-Лугова, буд. 8, м. Київ, 04071;

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: Д. В. Свояк