Постанова від 08 лютого 2026 р. у справі №373/2308/25 — Переяславський міськрайонний суд Київської області

Справа № 373/2308/25

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 лютого 2026 року м. Переяслав

Суддя Переяславського міськрайонного суду Київської області Опанасюк І.О.,

за участі:

представника ОСОБА_1 - адвоката Янчука А.А.,

представника ОСОБА_2 - адвоката Мельниченка М.С.

розглянувши матеріали, які надійшли з відділу поліції №1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого АДРЕСА_1 ,

за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 406965 від 30 липня 2025 року вбачається, що ОСОБА_1 06.06.2025 близько 23 год. 30 хв. на 30 кілометрі автодороги Бориспіль-Дніпро, керував транспортним засобом – мотоциклом марки «FORTE», д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив виїзд на зустрічну смугу руху, не надавши перевагу автомобілю марки «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в зустрічному напрямку, в результаті чого відбулось зіткнення цих транспортних засобів.

Протоколом зафіксовано порушення водієм ОСОБА_1 п.1.5, п. 11.3 ПДР України. Потерпілих немає. Транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

В суді ОСОБА_1 провину не визнав, зазначив наступне. Він їхав із м. Переяслав в с. Старе на мотоциклі зі швидкістю близько 80 км/год. Їхав по своїй смузі руху десь за 1 м. від роздільної полоси, світло було включено. Автомобіль під керуванням ОСОБА_3 бачив, в неї було включено дальнє світло фар. За метрів 4-5 його осліпило, він нагнув голову і сталося зіткнення. Зіткнення точно на його смузі руху. Йому здалося, що ОСОБА_3 оминала ями і тому виїхала на його смугу руху. Від удару він вилетів на узбіччя. ОСОБА_3 ніби трішки пригальмувала і поїхала далі. Потім до нього підходила жінка (свідок ОСОБА_4 ), яка надала першу допомогу, викликала поліцію та швидку.

Позицію ОСОБА_1 підтримав його представник адвокат Янчук А.А.

Крім того, ОСОБА_1 підтвердив ту обставину, що в момент ДТП перебував в стані алкогольного сп`яніння, за що вже притягнутий до адміністративної відповідальності судом.

ОСОБА_3 , яка керувала автомобілем «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_2 , зазначила в суді наступне. В той вечір їхала з м. Києва в с. Лецьки зі швидкістю приблизно 80 км/год. Їхала в своїй полосі руху, розмітка була. Біля села Єрківці різко на її смугу руху виїхав мотоцикл і в`їхав у її переднє колесо. Вона навіть спочатку не зрозуміла, що відбулося. Від удару її колесо заклинило, гальм не було і вона не змогла відразу зупинити автомобіль. Лише приблизно за 600 м зупинилася. Відразу зателефонувала у поліцію і пішла до ОСОБА_1 . Там вже якась жінка (свідок ОСОБА_4 ) надавала йому допомогу і ще були якісь чоловіки. ДТП відбулося на її смузі руху, мотоцикл виїхав раптово і вона нічого не встигла зробити.

Позицію ОСОБА_3 підтримав її представник адвокат Мельниченко М.С.

Поліцейський Дерій В.В. він разом зі своїм напарником перебували на чергуванні, отримали повідомлення про ДТП. Коли приїхали на місце, автомобіль «Renault Megane» стояло на «аварійці» десь за 400 м від місця зіткнення, біля автомобіля була мати ОСОБА_3 . Сама ОСОБА_3 перебувала біля ОСОБА_1 . Всі сліди, які були, зафіксував слідчий, до приїзду якого вони перебували на місці ДТП. Місце розташування т/з чи інших предметів тощо не змінювалися з моменту їхнього приїзду до моменту приїзду слідчого.

Свідок ОСОБА_4 показала суду наступне. Їхала на попутці із м. Київ до м. Черкаси із службового відрядження. Було темно. Побачили на узбіччі тіло і зупинилися. Це був хлопчина, який кликав про допомогу. Вона надала першу допомогу, викликали поліцію та швидку і потім пішла до автомобіля, який стояв приблизно за м. 600-700 на узбіччі. Біля автомобіля «Renault Megane» була водій та її мати. ОСОБА_3 плакала та питала «що ж робити», та запитувала свідка. Чи викликали вона поліцію та швидку. ОСОБА_5 їй сказав, що їхав в своїй смузі руху, його засліпило і стався удар, а автомобіль поїхав далі. Моменту ДТП свідок не бачила, була на місці приблизно 1 год до приїзду швидкої, чи були якісь сліди ДТП – не бачила, тільки мотоцикл на узбіччі. Поки вона була на місці т/з не переміщалися.

Свідок ОСОБА_6 , мати ОСОБА_3 , показала суду наступне. Вона разом із донькою їхала із Києва до с. Лецьки, донька за кремом. Їхали не швидко, близько 80 км/год, в своїй смузі руху, ближче до узбіччя, дорога була вільна, розмітка чітка. Вона сиділа на передньому пасажирському сидінні. Зіткнення сталося раптово, у переднє ліве колесо. Після удару гальмувати донька вже не могла і зупинилися вони десь метрів за 600. Донька відразу викликали поліцію. Світло від мотоцикла вона бачила до зіткнення, за скільки метрів, сказати не може. Зіткнення відбулося в їхній смузі руху.

Детальні пояснення учасників ДТП та їх представників, показання свідків зафіксовано на звукозаписі, диск із яким приєднано до справи.

Судом також досліджено схему місця ДТП від 30 липня 2025 року (а.с. 2), протокол огляду місця ДТП (а.с. 5-7), виписку з історії хвороби ОСОБА_1 (а.с. 45 зв. лист.).

Після заслуховування учасників ДТП, свідків, та дослідження матеріалів справи, захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_7 заявив клопотання про призначення автотехнічної експертизи для можливості повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин ДТП, із зазначенням запитань, які слід поставити на вирішення експертів.

ОСОБА_1 підтримав свого представника. ОСОБА_3 та її представник заперечували проти призначення експертизи. Представник ОСОБА_8 зазначив, що не зрозуміло, який комплекс вихідних даних необхідно надати експерту, деякі питання не потребують відповідей, оскільки вони вбачаються із наявних доказів (наприклад, місце ДТП видно по Схемі ДТП), автомобіль ОСОБА_3 вже відремонтовано. Призначення експертизи буде слугувати лише затягуванню розгляду справи.

Постановою Переяславського міськрайонного суду Київської області від 13 жовтня 2025 року в адміністративній справі № 373/2308/25 з підстав передбачених ч. 1 ст. 273, ч. 1 ст. 268 КУпАП, призначена судова-автотехнічна експертиза, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. На час проведення експертизи, провадження в справі було зупинене.

Адміністративна справа перебувала в провадженні судді Керекези Я.І.

Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 04 грудня 2025 року №2606/0/15-25 “Про звільнення ОСОБА_9 з посади судді Переяславського міськрайонного суду Київської області у зв`язку з поданням заяви про відставку” суддя ОСОБА_9 відрахована зі штату Переяславського міськрайонного суду Київської області з 10 грудня 2025 року (наказ суду від 19.12.2025 №13/к/тр).

20 січня 2026 року на адресу Переяславського міськрайонного суду Київської області надійшов висновок експерта від 02 січня 2026 року №СЕ-19/111-25/66316-ІТ за результатами інженерно-транспортної експертизи проведеної у справі про адміністративне правопорушення №373/2308/25.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 січня 2026 року головуючим суддею у справі №373/2308/25, провадження №3/373/3/26 визначено Опанасюка І.О.

Постановою суду від 21 січня 2026 року суддею Опанасюком І.О. прийнято адміністративну справу №373/2308/25 (провадження №3/373/3/26 ) про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП до свого провавдження.

Поновлено зупинене провадження в адміністративній справі №373/2308/25.

Призначити в справі №373/2308/25 (провадження №3/373/3/26 ) судове засідання на 14 год. 00 хв. 29 січня 2026 року, в яке викликано учасників справи.

29.01.2026 представником ОСОБА_1 – адвокатом Янчук А.А. подане до суду клопотання, про перенесення розгляду справи на іншу дату в зв`язку неналежним електропостачанням та пошкодженням власного автомобіля, що позбавляє адвоката можливості як прибути до суду особисто, так і взяти участь у судовому засідання дистанційно за допомогою відеоконференцзв`язку.

Клопотання задоволене судом, судове засідання відкладене до 09.02.2026.

В судове засідання 09.02.2026 адвокатом Янчук А.А подані додаткові пояснення у справі, в яких адвокат просить провести судове засідання за відсутності особи, яка притягуєтсья до відповідальності та його захисника. При прийняті рішення у справі, адвокат Янчук А.А. просить суд врахувати позицію особи, яка була ним висловлена в ході судового розгляду та врахувати, що сток притягнення до адміністративної відповідальності сплинув.

Представником ОСОБА_2 - адвокатом Мельниченко М.С. 09.02.2026 також буда подана до суду заява в якій ОСОБА_8 просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. Судове засідання провести за відсутності ОСОБА_8 та ОСОБА_2 .

З висновку №СЕ/111-25/66316-ІТ від 02.01.2026 складеного експертом КЕДЕКЦ МВС України О.І. Грабовським, за результатами проведення інженерно – трасологічної експертизи убачається, що експертом не вдалось за можливе встановити: з якою швидкістю перед зіткненням рухався автомобіль марки «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_3 ; якою була траєкторія руху мотоцикла марки «FORTE», д.н.з. НОМЕР_1 , в момент настання дорожньо-транспортної пригоди; якою була швидкість руху автомобіля марки «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_3 , до моменту дорожньо-транспортної пригоди, виходячи з даних зупинки (гальмового та зупинного шляхів, траєкторії руху, відстані, пройденої транспортним засобом за певні проміжки часу, та інших просторово-динамічних характеристик пригоди), а також в якому положенні та під яким кутом відбувся первинний контакт транспортних засобів, які були учасниками даної дорожньо-транспортної пригоди.

В той же час, висновком №СЕ/111-25/66316-ІТ від 02.01.2026 встановлено наступне:

В заданій дорожній ситуації ОСОБА_2 (автомобіль марки «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_3 ) повинна була діяти відповідно до вимог п.п. 12.2, 12.3 ПДР України.

У діях водія ОСОБА_2 невідповідностей у виконанні вимог п.п. 12.2, 12.3 ПДР України, які б могли перебувати у прямому зв`язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди, з технічної точки зору не вбачається.

В заданій дорожній ситуації водій автомобіля марки «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_3 – ОСОБА_2 не мала технічної можливості уникнути зіткнення з мотоциклом марки «FORTE», д.н.з. НОМЕР_1 шляхом застосування екстреного гальмування в заданий момент виникнення небезпеки для її руху.

В заданій дорожній ситуації ОСОБА_1 (мотоцикл марки «FORTE», д.н.з. НОМЕР_1 ) повинен був діяти відповідно до п.п. 11.3, 12.2 ПДР України.

У діях водія мотоциклу марки «FORTE», д.н.з. НОМЕР_1 - ОСОБА_1 вбачаються невідповідності у виконанні вимог п.11.3 ПДР України, які з технічної точки зору, перебувають у прямому зв`язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди.

В заданій дорожній ситуації водій мотоцикла марки «FORTE», д.н.з. НОМЕР_1 – ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем марки «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_3 , на що у нього не було перешкод технічного характеру.

Первинний контакт (зіткнення) між автомобілем марки «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_3 , та мотоциклом марки «FORTE», д.н.з. НОМЕР_1 сталось на смузі для руху в напрямку до с. Єрківці, в районі подряпини на асфальті від мотоцикла (позначка схеми 3).

Норми права застосовані судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Ч. 1 ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

За положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі "Тейксейра де Кастор проти Португалії" від 09.06.98 р., п. 54 рішення у справі "Шабельника проти України" від 19.02.2009 р.), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Відповідальність за статтею 124 КУпАП настає, зокрема, в разі порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Пункт п.1.5 ПДР України закріплює правило, за яким дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Пункт 11.3 ПДР України закріплює правило, за яким на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об`їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу.

Висновки суду.

Факт порушення водієм ОСОБА_1 п.1.5 та п. 11.3 ПДР України, підтвердився висновком №СЕ/111-25/66316-ІТ від 02.01.2026 складеного експертом КЕДЕКЦ МВС України О.І. Грабовським, а також протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 406965 від 30 липня 2025 року, схемою місця ДТП від 30.07.2025 року на якій відображене місце зіткнення, відстань між транспортними засобами та інші дані, та яка не містить зауважень учасників, а також поясненнями ОСОБА_2 наданими в ході судового засідання та її письмовими поясненнями від 07.06.2025, зміст яких узгоджується із вищевказаним експертним висновком.

Крім того, винуватість ОСОБА_1 у порушені ним п.1.5 та п. 11.3 ПДР України підтверджена поясненнями свідка ОСОБА_6 щодо того, що зіткнення транспортних засобів відбулось в смузі руху, по якій рухався транспортний засіб «Renault Megane» яким курувала ОСОБА_2 , що узгоджується із висновком експерта №СЕ/111-25/66316-ІТ від 02.01.2026 та схемою ДТП Доданою до протоколу та протоколом огляду місця ДТП, на якій зафіксовані механічні пошкодження автомобілів, види та локалізація яких відповідають обставинам викладеним в протоколі про адміністративне правопорушення.

З урахуванням викладеного вище, твердження ОСОБА_1 про те, що зіткнення транспортних засобів відбулось на його смузі руху, оскільки ОСОБА_3 ймовірно оминала ями і тому виїхала на його смугу руху, не підтверджені в ході судового розгляду та відхиляються судом.

Окрім того, судом враховується та обставина, що ОСОБА_1 в момент даного ДТП перебував в стані алкогольного сп`яніння, за що вже притягнутий до адміністративної відповідальності судом, що підтверджено ним в ході судового засідання.

Таким чином, суд приходить до переконання що водій ОСОБА_1 , в даній ситуації, порушив вимоги п. 1.5. та п. 11.3 ПДР України - рухаючись двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, виїхав на смугу зустрічного руху не надавши водію ОСОБА_3 яка рухалась в своїй смузі руху в зустрічному напрямку переваги, чим створив небезпеку для руху, яка в момент вчинення містила загрожує життю або здоров`ю громадян (учасників дорожнього руху), наслідком чого стала дорожньо-транспортна пригода, яка завдавала матеріальних збитків її учасникам.

Отже, в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП, як порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу, а його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення доведена в судовому засіданні належними та допустимими доказами, що є підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Обставин, що обтяжують чи пом`якшують відповідальність, відповідно до ст. ст. 34, 35 КУпАП - не встановлено.

Обставин, які давали б підстави для кваліфікації діяння за нормами КК України – не виявлено.

Щодо строків накладення адміністративного стягнення та підстав для закриття провадження у справі суд зазначає наступне.

Згідно із п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що закриття провадження на підставі ст. 38, п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП можливе за одночасної наявності таких умов: вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення; сплив встановленого законом тримісячного строку, перебіг якого розпочинається з дня вчинення адміністративного правопорушення (при триваючому правопорушенні - з дня його виявлення).

При цьому для обчислення встановленого законом строку для накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі у зв`язку з його спливом необхідним є встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення - протиправної, винної дії чи бездіяльності.

Тобто закриття провадження у справі за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП можливе лише за умови встановлення судом факту вчинення особою винної протиправної дії чи допущення винної протиправної бездіяльності, що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення.

Наявність можливого адміністративного правопорушення, не доведеного та не підтвердженого належними та допустимими доказами, не може бути достатньою підставою для закриття провадження у справі відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Таким чином, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із закінченням на момент її розгляду строків накладення адміністративного стягнення не є реабілітуючою підставою, а відтак не звільняє суд обов`язку з`ясувати, передбачені ст. 280 КУпАП обставини про те, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, та навести виклад установлених під час розгляду справи обставин у постанові.

Адміністративне правопорушення вчинене 06.06.2025

Справа надійшла до суду 30.07.2025.

Провадження в адміністративній справі зупинялось.

Період зупинення провадження склав з 13.10.2025 (постанова про призначення судово-автотехнічної експертизи, та зупинення провадження в справі на період проведення експертизи) по 21.01.2026 (постанова про прийняття адміністративної справи №373/2308/25 до свого провадження та поновлення зупиненого провадженя у справі) за виключенням періоду з 19.11.2025 (постанова про відновлення провадження у справі за клопотанням експерта від 17.11.2025) по 02.12.2025 (постанова суду від 02.12.2025 якою направлено експерту за його клопотанням комплекс вихідних даних для дослідження та зупинене провадження в адміністративній справі на час проведення експертного дослідження).

Отже, на момент завершення розгляду справи та ухвалення постанови, навіть з урахуванням терміну зупинення провадження у справі, тримісячний строк накладення стягнення за вчинення адміністративного правопорушення визначений ч. 2 ст. 38 КУпАП - сплинув.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП доведено під час розгляду справи, однак на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строки накладення адміністративного стягнення, передбачені статтею 38 КУпАП сплинули, суд зобов`язаний закрити провадження по справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Судові витрати.

Крім того, в порядку, визначеному ст. 40-1 КУпАП та відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 665,60 грн.

З врахуванням викладеного, відповідно до ст. 124 КУпАП, керуючись ст. ст. 33, 38, 40-1, 252, 283, п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП КпАП України,

постановив:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з закінченням, на момент її розгляду, строку накладення адміністративного стягнення передбаченого статтею 38 КУпАП.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп., який сплачується за реквізитами: (отримувач: ГУК у м. Києві (м. Київ), 22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів до бюджету 22030106).

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Переяславський міськрайонний суд Київської області.

Постанова може бути звернута до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення, а в разі оскарження - протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Суддя І.О. Опанасюк