Рішення від 09 лютого 2026 р. у справі №642/4446/25 — Холодногірський районний суд міста Харкова

"10" лютого 2026 р.

Справа № 642/4446/25

Провадження № 2/642/155/26

РІШЕННЯ

Іменем України

04 лютого 2026 року м. Харків

Холодногірський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді- Бородіної О.В.,

за участю секретаря- Брус М.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» звернулося до суду з вказаним позовом і просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №4023595 від 06.07.2021 року в сумі 23 700,00 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту – 5 000,00 грн., заборгованості за процентами – 17 250,00 грн., заборгованості за комісією – 1 450,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що ТОВ «МІЛОАН» та відповідач ОСОБА_1 06.07.2021 року уклали кредитний договір №4023595.

Відповідно до умов вищевказаного кредитного договору відповідачу було надано грошові кошти (далі – кредит) у розмірі 5 000 грн. на умовах визначених кредитним договором, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, що визначений договором. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору.

29.09.2021 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» уклали Договір відступлення прав вимоги №76-МЛ.

Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Мілоан», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №4023595 від 06.07.2021 року.

У зв`язку з тим, що відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконала зобов`язання, утворилась заборгованість, яка станом на дату подання позову становить 23 700,00 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту – 5 000,00 грн., заборгованості за процентами – 17 250,00 грн., заборгованості за комісією – 1 450,00 грн.

Ухвалою Холодногірського районного суду м, Харкова від 04.08.2025 року у справі відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Холодногірського районного суду м, Харкова від 02.09.2025 року за клопотанням позивача у ТОВ «ФК «Елаєнс» було витребувано наступну інформацію:

- інформацію щодо перерахування коштів 06.07.2021 первинним кредитором ТОВ «МІЛОАН» на рахунок ОСОБА_1 згідно платіжного доручення №4023595.

Вищевказана ухвала про витребування інформації недноразово направлялась до електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі підсистеми «Електронний суд» та на електронну адресу ТОВ «ФК «Елаєнс», на поштову адресу, однак на момент розгляду справи виконана не була, витребувана інформація з невідомих причин до суду не надходила.

Через електронний суд на адресу суду від представника відповідача – адвоката Мушка Н.М. надійшов відзив на позовну заяву. З позовними вимогами сторона відповідача не погоджувалась, виходячи з наступного. Вказує, що матеріали справи не містять доказів того, що кредитодавцем виконані умови кредитного договору № 4023595 від 06.07.2021 року та надано позичальнику ОСОБА_1 кредит, оскільки відсутні докази того, на який саме рахунок або картку перераховувались кредитні кошти та докази того, що ці реквізити вказані відповідачем. В той же час розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який відповідно повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку). Крім того, заявлені позивачем суми процентів до стягнення не ґрунтуються на умовах кредитного договору і наданому самим же позивачем розрахунку, а тому і не підлягають задоволенню. Іншого належного розрахунку, який би узгоджувався із матеріалами справи, умовами кредитного договору, позивач не представив. Також вказує, що наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитом, підготовлений робітниками ТОВ «ФК «Кредит капітал» - є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідачів. Крім того, посилається на те, що матеріали справи не містять доказів безготівкового розрахунку за договором факторингу, що укладений ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит капітал». Також, представник відповідача заперечує проти суми заборгованості, оскільки розмір нарахованої сума заборгованості за звичайними відсотками значно перевищує розмір заборгованості за кредитом. А тому умови договору з таким розміром відсотків не відповідає принципу співрозмірності порівняно з тілом кредиту, а також принципу добросовісності, розумності та справедливості відповідно до економічних умов, які існують в країні у зв`язку з військовими діями. Представник відповідача - адвокат Мушка Н.М. також заперечувала щодо розміру понесених витрат на правову допомогу позивача, обґрунтовуючи тим, що сума є завищеною, а категорія даної справи не несе значної складності. Враховуючи вищевикладене, сторона відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог. (а.с.36-41)

Через електронний суд від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якому висловив заперечення на доводи відповідача, а саме зазначив, що 06.07.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений кредитний договір №4023595 на суму 5000 грн., зі сплатою комісії та відсотків за користування кредитними коштами. ТОВ «Мілоан» надіслало відповідачеві одноразовий ідентифікатор із кодом для підписання договору у вигляді смс на номер телефону Відповідача, який той використав для підписання відповіді про прийняття пропозиції товариства щодо укладення кредитного договору №4023595 від 06.07.2021 року, що зафіксовано в ІТС товариства. Кредитний договір №4023595 від 06.07.2021 року є укладеним в електронній формі. При укладенні договору позичальник підтвердив, що інформація щодо порядку видачі, суми кредиту, комісії, річної процентної ставки, строку кредиту, правила надання фінансових послуг йому надані з дотриманням вимог законодавства про захист прав споживачів та забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання. Підписання Відповідачем договору про надання кредиту свідчить про ознайомлення його з правилами надання коштів у позику та вимогами ч. 2 ст. 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", так як ознайомлення із даними правилами передують укладенню договору. Отже, Відповідач був у повній мірі поінформований про умови надання кредиту відповідно до вимог чинного законодавства, що не заперечується і позивачем. Крім того, абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України). Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму та укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Щодо доказів видачі грошових коштів відповідно до кредитного договору позивач подав копію платіжного доручення № 50591526 від 06.07.2021 року, з якого слідує, що ТОВ «Мілоан» перерахувало на ім`я отримувача ОСОБА_1 на Кредит рах. № 444111*7307, кредитні кошти в сумі 5000 грн. 00 коп., у дорученні вказано номер транзакції, сума транзакції, дата проведення транзакції та номер картки, на яку перераховані кошти, де зокрема сума транзакції збігається з сумою наданого кредиту, дата проведення транзакції з датою укладеного договору та зазначено частково номер картки, на яку перераховані кошти, який збігається з реквізитами платіжної банківської картки, вказаної в п. 2.1 Договору. Щодо належності рахунку 44411ХХХХХХ7307 відповідачу представник позивача зазначив, що на підтвердження позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним Договором надано копію відповідного договору та додатків, а також платіжне доручення. Будь-яких доказів на спростування обставин, що кошти, визначені в електронному договорі у розмірі 5000,00 грн. надійшли в розпорядження відповідача на належну йому банківську картку, отримання та користування кредитними коштами, а також спростування розміру заборгованості по кредиту, розмір якої відображено у розрахунку, відповідач не надав. З метою повного та всебічного розгляду справи представник позивача додатково зазначає таке: факт перерахунку кредитних коштів на картковий рахунок позичальника, підтверджується доданою до позовної заяви копією платіжного доручення 50591526; дата транзакції: 06.07.2021; сума транзакції, грн.: 5000,00грн; код банку отримувача: VISA; Кредит рах. № НОМЕР_1 ; призначення платежу: кошти згідно договору № 4023595. Оскільки перерахунок кредитних коштів ТОВ «Мілоан» здійснювалося через платіжні сервіси ТОВ «ФК «Елаєнс» без відкриття рахунків та емітування у цьому банку платіжної картки Відповідача, факт перерахунку кредитних коштів на картковий рахунок позичальника, підтверджується доданою до позовної заяви копією платіжного доручення: номер платіжної інструкції 50591526. Також зазначає, що перші шість цифр на пластиковій картці, є достатньо для визначення приналежності карти тій чи іншій країні і банку, тип карти і категорію карти. Також, позивач заперечує щодо тверджень відповідача з приводу того, що перехід права вимоги за кредитним договором є недоведеним. Щодо заперечень стосовно стягнення відсотків за кредитним договором зазначив, що відсотки нараховані в межах умов кредитного договору, який був підписаний відповідачем, та надав контррозрахунок заборгованості, згідно якого заборгованість складає 5000,00 (тіло кредиту) + 17250,00 (всього нараховано відсотків за користування кредитними коштами) + 1450,00 (комісія за надання кредиту) = 23 700,00 (грн) - загальна сума заборгованості за Договором про споживчий кредит № 4023595 від 06.07.2021 року. (а.с. 42-51)

Від адвоката Мушка Н.М., яка представляє інтереси відповідача ОСОБА_1 , надійшли заперечення, в яких посилались на те, що матеріали справи не містять доказів перерахування коштів на рахунок відповідача, відсотки позивачем нараховувались поза межами строку дії кредитного договору, також позивачем на надано доказів пролонгації кредитного договору. (а.с.55-57)

Також, сторонами були подані додаткові пояснення у справі, які дублювали вже раніше висловлювану позицію сторін (а.с.62-68, 70-72)

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ « МІЛОАН» та ОСОБА_1 06.07.2021 року було підписано анкету-заяву на кредит №4023595, в ній міститься інформація щодо суми кредиту, строку кредиту, суми до повернення (з врахуванням комісії та процентів), анкетні даних фізичної особи, що співпадають із відповідними даними відповідача, а також процес оформлення та розгляду заяви 4023595. (а.с.13)

Також, відповідачем було підписано кредитний договір №4023595 від 06.07.2021 року (а.с.7-10)

Кредитні кошти були надані на наступних умовах кредитного договору №4023595 від 06.07.2021, а саме: п.1.1. Кредитодавець зобов?язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3, Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. Договору (далі - кредит), а Позичальник зобов?язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п.1.4. Договору термін та виконати інші зобов?язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника не пов?язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов?язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит. п. 1.2. Сума (загальний розмір) кредиту становить 5000.00 грн. у валюті: Українські гривні. п. 1.3. Кредит надається строком на 15 днів з 06.07.2021 (строк кредитування). п. 1.4. Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 21.07.2021. п. 1.5. Загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат Позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 3700.00 грн. в грошовому виразі та 71,345.146.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом складає 8700.00 гривень. Загальні витрати Позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що Позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов?язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема Позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п.1.4 Договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження Позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання зобов`язань. п. 1.5.1. Комісія за надання кредиту: 1450.00 грн., яка нараховується за ставкою 29.00 відсотків від суми кредиту одноразово. п. 1.5.2. Проценти за користування кредитом: 2250.00 грн., які нараховуються за ставкою 3.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. п. 1.6. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. п. 1.7. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2,.2.3 цього Договору. п.2.1 Кредитні кошти надаються Позичальнику шляхом переказу на Картковий рахунок. (а.с. 7-10)

Умовами п. 2.2.3 кредитного договору встановлено, що проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п.1.6 цього Договору, яка с незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п. 1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного п. 1.3, запропонована Позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку встановлену п.1.6 Договору. Якщо визначена п.1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, згідно п.2.3.1.2 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п.1.6. Договору. Стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов?язань Позичальника зі сплати процентів протягом первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк кредитування, що продовжений на стандартних (базових) умовах, це означає, що протягом первісного строку кредитування та/або в період пролонгації на пільгових умовах Позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою встановленою п.1.6 та процентною ставкою визначеною п.1.5.2 Договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної (базової) ставки не може бути збільшено Товариством без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди Позичальника.

З умов п. 6.1 договору убачається, що кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Відповідно до додатку №1 до договору про споживчий кредит №4023595 сторони погодили між собою графік платежів та вартість кредиту. Також, додатком №2 до вказаного вище договору сторони погодили між собою умови кредитування, зафіксовані паспортом споживчого кредиту. (а.с. 11, 12)

Кредитний договір №4023595, анкету-заяву на кредит №4023595, паспорт споживчого кредиту підписано відповідачем електронним підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора «L53767», який був надісланий на номер ОСОБА_1 , а саме на НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою про ідентифікацією (а.с. 12 зв.ст.).

Згідно платіжного доручення №50591526 від 06.07.2021 року на банківську карту № НОМЕР_3 , де зазначений отримувач ОСОБА_1 , код НОМЕР_4 ., були перераховані первісним кредитором грошові кошти у розмірі 5.000 грн. (а.с.14)

Згідно відомостей про щоденні нарахування та погашення, ТОВ «Мілоан», ОСОБА_1 за кредитним договором №4023595 мала заборгованість перед ТОВ «МІЛОАН» у розмірі 23700 грн., з яких тіло кредиту - 5000 грн., проценти за користування кредитом – 17250 грн., комісія - 1450 грн. При цьому, до 21.07.2021 року проценти нараховувалися в порядку п. 1.5.2. договору, з 22.07.2021 року по 19.09.2021 року - в порядку п. 1.6, 2.3.1.2. договору.

Доказів погашення кредитної заборгованості відповідача, матеріали справи не містять.

Також відповідачем, яка має вільний доступ до своїх рахунків у банківських установах , доказів про те, що кредитні грошові кошти на її банківську картку, якою вона користується, не надходили, суду не надано.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.

Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформлюється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З договору №4023595, укладеного ОСОБА_1 з ТОВ « МІЛОАН», вбачається, що у відповідності до вимог частини 1 статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Оскільки даний договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток, та ОСОБА_1 підписала його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, тому без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20 (провадження № 61-2902св21).

Отже, відповідач уклала електронний договір та підписала такий у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (електронним підписом одноразовим ідентифікатором), а тому договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

29 вересня 2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу №76-МЛ у відповідності до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передає (відступає) ТОВ ««КРЕДИТ-КАПІТАЛ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» приймає належні ТОВ «МІЛОАН» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників (а.с.16-23)

Відповідно до Витягу Реєстру боржників до Договору факторингу №76-МЛ від 29.09.2021, ТОВ ««КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги до Відповідача у сумі 23 700,00 грн., з яких: заборгованості за тілом кредиту – 5 000,00 грн., заборгованості за процентами – 17 250,00 грн., заборгованість за комісією – 1 450,00 грн. (а.с. 24 зв.ст.)

Своїх зобов`язань за договором ОСОБА_1 належним чином не виконувала, в зв`язку з чим має непогашену заборгованість за договором №4023595, відповідно до розрахунку заборгованості, наданої позивачем, у загальному розмірі 23 700,00 грн., з яких: заборгованості за тілом кредиту – 5 000,00 грн., заборгованості за процентами – 17 250,00 грн., заборгованість за комісією – 1 450,00 грн. (а.с.14 зв.ст.-15 зв.ст.)

За ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Ч. 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями ст. ст. 1077,1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Також, з матеріалів справи вбачається, що позивачем до позовної заяви додано витяги із реєстрів боржників, з якими і пов`язано набуття позивачем права вимоги. Відповідно до ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Щодо нарахованих процентів суд зазначє наступне.

Проценти за користування кредитом - проценти, які нараховуються в межах строку кредиту (позики), визначені у договорі. Такі проценти розуміються як проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором або законом, які сплачує позичальник. Порядок їх виплати врегульований ч. 1 ст. 1048 ЦК України.

Проценти за неправомірне користування чужими грошовими коштами - проценти, які нараховуються внаслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання, порядок виплати якого врегульований ч. 2 ст. 625 ЦК України, у зв`язку з чим такі проценти можуть бути стягнуті після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування.

У даному разі судом встановлено, що первісним кредитором відповідачці було нараховано проценти за користування кредитними коштами після закінчення строку кредитування в порядку вимог п. 1.6, 2.3.1.2. кредитних договорів.

При цьому, як встановлено судом згідно із п. 4.2. договору, сторони погодили, що у разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами договору, кредитодавець, починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків, що складаються у зв`язку із продовженням строку кредитування, має право нараховувати проценти за стандартною (базовою) ставкою, передбаченою п. 1.6. договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України, на рівні стандартної базової ставки, передбаченої п. 1.6. договору. Обов`язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця.

З п. 4.3. договору вбачається, зокрема, що вимога кредитодавця про сплату вказаних процентів позичальником вважається здійсненою, якщо заборгованість зі сплати процентів відображена в особистому кабінеті позичальника.

Водночас, судом також встановлено, що жодних вимог щодо сплати процентів за користування кредитними коштами в порядку вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України матеріали цивільної справи не містять.

Суд зазначає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Тобто, припинення нарахування передбачених договором процентів можливо у двох випадках: закінчення строку кредитування, який визначений договором, та пред`явлення вимоги в порядку ч. 2 ст. 1050 ЦК України, що узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12.

У даній справі судом встановлено, що п. 1.4. кредитного договору №4023595 встановлено термін повернення кредиту – 21.07.2021 року.

Договором передбачена можливість продовження (пролонгації) строку кредитування на пільгових або стандартних умовах. Пунктами 2.3.1.1. договору сторони погодили пролонгацію договору на пільгових умовах.

Судом встановлено, що доказів того, що відповідачем було пролонговано договір у відповідності до п. 2.3.1.1 договору, матеріали справи не містять.

Також, дослідженим судом кредитним договором передбачено пролонгацію на стандартних умовах, яка згідно п. 2.3.1.2. договору полягає у збільшенні строку кредиту на один день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування з урахуванням усіх пролонгацій, загальний строк якої не може перевищувати 60 днів. При пролонгації на стандартних умовах проценти нараховуються вже за ставкою у 5 %/день від суми боргу (п. 1.6 кредитного договору).

Отже, сторонами погоджено, що строк користування кредитом продовжується у разі наявності непогашеної заборгованості, і таке продовження не потребує додаткових дій ні від кредитора, ні від позичальника. Тобто, сторони договору погодили окремий випадок автоматичної пролонгації договору, без необхідності вчинення будь-яких додаткових дій з боку сторін та підписанням спірного договору відповідач погодилася на зазначені умови.

Відтак, у даному разі, оскільки станом на 21.07.2021 року за договором №4023595 відповідачем не було повернуто кредитні кошти, укладений між сторонами договір автоматично пролонгувався на 1 день щодня, протягом 60 днів з 22.07.2021 року, тобто до 19.09.2021 року включно.

Відтак, строк кредитного договору №4023595 закінчився 19.09.2021 року, а тому право кредитодавця нараховувати відсотки за користування кредитом, які передбачені умовами договору, сплинуло 19.09.2021 року.

Тобто, у даному разі, до стягнення за кредитним договором №4023595 потребують відсотки за користування кредитними коштами відповідачем у розмірі 17250 грн. 00 коп.

Враховуючи те, що ТОВ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» у встановленому законом порядку набуло право грошової вимоги за кредитним договором, ОСОБА_1 прийняла умови та правила надання банківських послуг, в тому числі шляхом підписання електронним цифровим підписом за допомогою одноразового ідентифікатора, однак остання в порушення умов вказаних договорів не виконала своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, суд виснує про обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором та наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №4023595.

Верховний Суд у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21 вказав, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності».

Стороною відповідача не спростовано розмір заборгованості, завлений стороною позивача.

За таких обставин суд вважає, що вимога позивача до відповідача цілком обґрунтована, оскільки остання не виконала умов укладеного нею договору і тому з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 23 700,00 грн.

Також, представник позивача просив стягнути з відповідача понесені витрати на правову допомогу у розмірі 7 000, 00 грн.

Частинами 1-6 статті 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано: договору про надання правової (правничої) допомоги №0206 від 06.05.2025 року, копія акту наданих послуг правової (правничої) допомоги, копія детального опису наданих послуг за Договором про надання правової (правничої) допомоги №0206 від 06.05.2025 року, копія ордера на надання правничої (правової) допомоги, відповідно до якого ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» понесло судові витрати на правничу допомогу в сумі 7 000,00грн.(а.с. 28-29 зв.ст.).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19), від 23 травня 2022 року у справі № 724/318/21 (провадження № 61-19599св21).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому,що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), від 16 листопада 2022 року у справі№ 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

З урахуванням складності та категорії справи (стягнення заборгованості за кредитним договором), обсягу доказів, незмінності позиції представника позивача протягом розгляду справи, складання позовної заяви та відповіді на відзив, письмові пояснення, які частково дублюють доводи одне одного, не потребувало від професійного адвоката значних зусиль та витрат часу. Послуга з вивчення матеріалів справи фактично охоплюється послугою зі складання позовної заяви. При цьому, суд бере також до уваги, що у провадженні адвоката перебувають аналогічні справи за позовами товариства до інших осіб, що передбачено додатковою угодою до договору про надання правничої допомоги, тобто процесуальні документи у таких справах є типовими.

Враховуючи викладене, оскільки позов задоволено, з урахуванням принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, суд дійшов висновку, що справедливим буде стягнення з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» у рахунок відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, в розмірі 4000,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по справі, які складаються зі сплаченого позивачем судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 193, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, юридична адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, 28 корпус, 4-й поверх) заборгованість за кредитним договором №4023595 від 06.07.2021 року в сумі 23 700 (двадцять три тисячі сімсот) грн. 00 коп., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту – 5 000 грн., заборгованості за відсотками – 17 250 грн., заборгованість за комісією – 1 450 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, юридична адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, 28 корпус, 3 поверх) суму сплаченого судового збору в розмірі 2 422 грн. 40 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 4 000 грн. 00 коп.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ,якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 10.02.2026 року.

Суддя О.В. Бородіна