Рішення від 04 лютого 2026 р. у справі №196/1358/25 — Царичанський районний суд Дніпропетровської області

УКРАЇНА

Справа № 196/1358/25

№ провадження 2/196/104/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2026 року с-ще Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бабічевої Л.П.,

за участі секретаря судового засідання Шевченко Т.І.,

учасники справи:

позивач Акціонерне товариство "Ідея Банк",

відповідачка ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду с-ща Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство "Ідея Банк" звернулось до Царичанського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 17.11.2023 р. між АТ «Ідея Банк» та відповідачкою було укладено угоду №С-400-017594-23-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки.

Згідно кредитного договору відповідачка отримала кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії по відкритому поточному рахунку № НОМЕР_1 . Процентна ставка за користування кредитом становить 72% річних. Процентна ставка понад витратний ліміт 48% річних.

Максимальний ліміт кредитної лінії встановлюється у розмірі 200 000.00 грн.

Відповідачка не виконувала умови кредитного договору належним чином, у зв`язку з чим сума заборгованості за кредитним договором станом на 24.10.2025 р. становить 68 946.87 грн., з яких 49 688.27 грн. – прострочений борг, 19 258.60 грн. – прострочені проценти, яку позивач просить стягнути з відповідачки, а також просить стягнути витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422.40 грн.

Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 11 листопада 2025 року було відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.79).

У відзиві на позов, який подано до суду 09.01.2026 р. представник відповідачки -адвокат Зачепіло З.Я. просить відмовити в задоволенні позовних вимог (а.с.110-112).

У відзиві представник відповідачки зазначила, що позивачем не надано документи, які підтверджують наявність або відсутність заборгованості за кредитом, а саме документи первинної бухгалтерської документації. Надані позивачем виписка та розрахунок є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків позивача.

За умовами заяви позичальника, остання разом з пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами складає між позичальником та банком договір про надання банківських послуг, а долучений до позову витяг з умов та правил надання банківських послуг не містить підпис позичальника, тому не доведено, що відповідачка була ознайомлена саме з цими Умовами та Правилами надання банківських послуг.

Роздруківка позивача не може бути належним доказом нарахованих відсотків. Відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитом, та наданий витяг з умов та правил надання банківських послуг не може розцінюватись як стандартна типова форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки не підтверджує вказані обставини.

Надані позичальником Умови та Правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер не можна вважати складовою кредитного договору.

Відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді пені та комісії за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Вважають, що при укладенні договору не дотримано вимоги, передбачені ч.2 ст.11 Закону №1023-ХІІ про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк.

У відповіді на відзив, який подано 22.01.2026 р. через систему «Електронний суд», представник позивача –Жовтонецький В.М. просив задовольнити позовні вимоги.

Щодо доводів представника відповідачки про те, що позивачем не долучено первинних бухгалтерських документів, зазначив, що долучена позивачем виписка по рахунку є первинним документом у розумінні ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та відображає рух коштів.

Крім того, часткове погашення заборгованості відповідачкою кредиту свідчить про визнання нею кредитної заборгованості.

Щодо недолучення до позовної заяви іншого розрахунку, на що посилається представник відповідачки, то згідно виписки за рахунком вбачається, що відповідачкою здійснювалось часткове погашення коштів, перекази коштів, поповнення картки готівкою, також законодавством не визначено форму розрахунку заборгованості.

Щодо непідписаних умов та правил надання банківських послуг відповідачкою, зазначає, що до матеріалів позовної заяви додано текст договору комплексного обслуговування, який не передбачає посилання на умови та правила надання банківських послуг.

Позивачем дотримано вимоги Закону України «Про споживче кредитування» щодо узгодження із умовами договору споживача, оскільки відповідачка перед укладенням кредитного договору, ознайомилась із паспортом споживчого кредиту, отримала необхідні пояснення, ознайомилась зі змістом ДКБОФО.

Щодо нарахування відсотків за кредитним договором, то договором передбачено відсотки за користування кредитом, кредитний договір підписаний відповідачкою. Неустойка, штраф та пеня взагалі не нараховувались відповідачці. Просить позовні вимоги задовольнити (а.с.124-136).

Представник позивача АТ "Ідея Банк" - Жовтонецький В.М. у судове засідання не з`явився, про місце, день та час слухання справи був повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив (а.с.119-120).

Відповідачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Зачепіло З.Я. у судове засідання не з`явились, представник відповідачки подала до суду заяву, в якій просила розглянути справу без участі представника та відповідачки (а.с.113).

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 17.11.2023 р. між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено Угоду про відкриття кредитної лінії, обслуговування кредитної картки та страхування № С-400-017594-23-9809 /далі – Договір/ (а.с.8-14).

Згідно даного Договору клієнт надає заяву про відкриття банківського поточного рахунку для власних потреб у гривні на своє ім`я ОСОБА_1 в АТ «Ідея Банк» в рамках продукту CB WHITE+INS із оформленням до рахунку електронного платіжного засобу у вигляді банківської платіжної картки із підключенням до сервісу «SMS-Банкінг»; клієнт підтверджує використання номеру мобільного телефону НОМЕР_2 як фінансового номеру телефону, а банк відкриває клієнту в рамках банківського продукту CB WHITE+INS банківський поточний рахунок IBAN НОМЕР_3 у валюті гривня (п.2 Договору).

Банк надає клієнту кредит на споживчі цілі у виді відновлювальної кредитної лінії до рахунку та здійснює платежі клієнта з рахунку за рахунок кредиту на суму, що не перевищує залишок власних коштів клієнта на рахунку;

максимальний розмір кредитної лінії становить 200 000 грн. зі строком дії 12 місяців з автоматичною пролонгацією за умови виконання клієнтом умов угоди або відсутності заперечень з боку сторін щодо пролонгації;

розмір кредитної лінії у дату укладання угоди становить 20 000 грн. та може бути змінений в межах максимального розміру за ініціативою банку або клієнта з дотриманням ДКБОФО;

процентна ставка за користування кредитом становить 72% річних (протягом пільгового періоду 0,01% річних на заборгованість, що виникла внаслідок здійснення безготівкової оплати за допомогою БПК в торговельно-сервісній мережі і Інтернеті, зняття готівки, безготівкового переказу), яка є фіксованою протягом усього строку дії Угоди та може бути зміненою за умови погодження сторонами в порядку визначеному цією угодою; процентна ставка на прострочену суму кредиту при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту протягом дії угоди 72% річних; процентна ставка за використання коштів понад витратний ліміт 48% річних; орієнтована реальна річна процентна ставка становить 131.88% річних та орієнтована загальна вартість кредиту становить 362 416.63 грн., які розраховані з припущенням (п.4 - 4.3 Договору).

Відповідачка була ознайомлена з умовами кредитування, згоду на укладення угоди про відкриття кредитної лінії особисто засвідчила своїм підписом, що є доказом того, що сторони погодилися з умовами договору.

Відповідачкою 17.11.2023 р. було підписано паспорт споживчого кредиту (а.с.18-20).

На підтвердження отримання відповідачкою кредиту у вигляді кредитної лінії в розмірі 20 000.00 грн. 17.11.1013 р. позивачем надано виписку по рахунку клієнта ОСОБА_1 , з якої також вбачається, що відповідачка користувалась грошовими коштами позивача, частково погашала кредитну заборгованість (а.с.48-55).

Верховний Суд у постанові від 23 грудня 2020 року у справі № 127/23910/14-ц вказав, що часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором №С-400-017594-23-9809 від 17.11.2023 р. вбачається, що відповідачка належним чином свої зобов`язання не виконує та заборгованість станом на 24.10.2025 р. складає 68 946.87 грн., з яких: 49 688.27 грн. - прострочений борг; 19 258.60 грн. - прострочені проценти (а.с.56, 140-153).

02.09.2025 р. за вих.№12.4.2/С-400-017594-23-980 позивачем на адресу відповідачки була направлена письмова вимога про усунення порушення кредитних зобов`язань у розмірі 68 946.87 грн. (а.с.57).

Однак, вказана вимога відповідачкою виконана не була.

У відзиві на позов представник відповідачки – адвокат Зачепило З.Я. зазначила, що позивачем не надано документи, які підтверджують наявність або відсутність заборгованості за кредитом, а саме документи первинної бухгалтерської документації. Надані позивачем виписка та розрахунок є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків позивача.

За приписами п.п. 3, 6 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Згідно зі ст. 41 Закону України «Про Національний банк України» та ч. ч. 1, 2 ст. 68 Закону України «Про банки та банківську діяльність», Національний Банк України встановлює обов`язкові для банківської системи стандарти та Правила ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та міжнародним стандартам фінансової звітності. Банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі Правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов`язань, результати фінансової діяльності та їх зміни.

Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку, відповідно до підпункту 2.1.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 30.12.1998 року № 566, зі змінами та доповненнями, є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії.

Пунктом 5.1 глави 5 вищезазначеного Положенням визначено, що інформація, яка міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа.

Згідно з п.5.4. цього Положенням, особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня.

При цьому, п.5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 18.06.2003 року № 254 визначено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Отже, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

У зв`язку з чим суд не бере до уваги твердження відповідачки, що до матеріалів справи не додано первинні бухгалтерські документи та виписка не є первинним бухгалтерським документом.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що надані АТ «Ідея Банк» по справі докази - виписка та розрахунок є належними та допустимими, у розумінні ст.ст. 58-59 ЦПК України, та у своїй сукупності підтверджують те, що відповідачка ОСОБА_1 , відповідно до наданого позивачем розрахунку станом на 24.10.2025 р. користувалася кредитними коштами, наданими їй АТ «Ідея Банк».

Щодо непідписаних умов та правил надання банківських послуг, то суд зазначає, що угода про відкриття кредитної лінії, обслуговування кредитної картки та страхування № С-400-017594-23-980 укладена 17.11.2023 р. між АТ «Ідея Банк» та відповідачкою ОСОБА_1 (а.с.8-14) не передбачає посилання на умови та правила надання банківських послуг.

Відповідачкою зазначено про відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитом, однак суд зазначає, що в угоді про відкриття кредитної лінії, обслуговування кредитної картки та страхування № С-400-017594-23-980 від 17.11.2023 р. в п.4 - 4.3 Договору зазначено, що процентна ставка за користування кредитом становить 72% річних (протягом пільгового періоду 0,01% річних на заборгованість, що виникла внаслідок здійснення безготівкової оплати за допомогою БПК в торговельно-сервісній мережі і Інтернеті, зняття готівки, безготівкового переказу), яка є фіксованою протягом усього строку дії Угоди та може бути зміненою за умови погодження сторонами в порядку визначеному цією угодою; процентна ставка на прострочену суму кредиту при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту протягом дії угоди 72% річних; процентна ставка за використання коштів понад витратний ліміт 48% річних; орієнтована реальна річна процентна ставка становить 131.88% річних та орієнтована загальна вартість кредиту становить 362 416.63 грн., які розраховані з припущенням (а.с.8-14).

Щодо твердження відповідачки, що при укладенні договору не дотримано вимоги, передбачені ч.2 ст.11 Закону «Про споживче кредитування», а саме, повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк, то суд зазначає таке.

Відповідачка підписала Паспорт споживчого кредиту 17.11.2023 р., в якому міститься інформація, яка надається споживачу до укладення кредитного договору (а.с.18-20). У Паспорті, як і в самому Договорі, було зазначено про розмір процентів – 72% річних, реальну річну процентну ставку, суму ліміту. Отже, відповідачка була обізнана з умовами Договору до його підписання і не може посилатися на неузгодження із нею умов запропонованих банком.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За ст. 61 ЦПК України кожна сторона повинна надати докази своїх вимог та заперечень.

Відповідачкою не спростовано доводи позивача щодо наявної її заборгованості перед банком.

Контррозрахунок заборгованості за вищевказаним договором суду відповідачка не надала. Суд же розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках /ч. 1 ст.13 ЦПК України / і кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом /ч.3 ст. 12 ЦПК України/.

Отже, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 68 946.87 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією №9135706 від 28.10.2025 р. про сплату судового збору загальною сумою 2422,40 грн. (а. с. 1).

Враховуючи те, що позов задоволено повністю, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача суму понесених судових витрат в повному розмірі, яка становить 2422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 78-80, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за Кредитним договором №С-400-017594-23-980 від 17.11.2023 р.у розмірі 68946.87 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422.40 грн., а всього 71 369.27 грн. (сімдесят одну тисячу триста шістдесят дев`ять грн. 27 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Акціонерне товариство "Ідея Банк", місцезнаходження: 79008, м.Львів, вул.Валова,11, ЄДРПОУ 19390819.

Відповідачка: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 10 лютого 2026 року.

Суддя Л.П. Бабічева